ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.03.2026Справа № 910/2376/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву Берестечківської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у господарській справі
за позовом Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берестечківської міської ради та Західного офісу Держаудитслужби
до 1) Берестечківського виробничного управління житлово-комунального господарства,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛК УКРАЇНА"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 75 441, 84 грн
Представники: без виклику сторін
Луцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Берестечківської міської ради (далі-позивач 1) та Західного офісу Держаудитслужби (далі-позивач 2) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Берестечківського виробничного управління житлово-комунального господарства (далі-відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛК УКРАЇНА" (далі-відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати недійсними: додаткову угоду №1 від 07.01.2025, додаткову угоду №3 від 28.02.2025 та додаткову угоду №7 від 03.11.2025 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/42 від 23.12.2024, укладеного між Берестечківським виробничим управлінням житлово-комунального господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОЛК УКРАЇНА" (процедура закупівлі: UA-2024-12-05-019737-a);
- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛК УКРАЇНА" на користь Берестечківської міської ради в дохід місцевого бюджету 75 441, 84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 було проведено закупівлю №UA-2024-12-05-019737-a з предметом: "Електрична енергія", за результатами якої з ТОВ "ТОЛК УКРАЇНА" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 37-25/42 від 23.12.2024 та додаткові угоди до нього. Проте, додаткові угоди № № 1, 3 та № 7 до договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" від 12.10.2022 № 1178.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.04.2026.
16.03.2026 до суду надійшла заява Берестечківської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач-1 просить суд надати можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції представнику позивача-1 за довіреністю ( в тому числі електронною довіреністю через підсистему електронний суд України) начальнику відділу юридичного забезпечення, організаційної роботи, документообігу та управління комунальним майном, Якимчуку Олегу Миколайовичу.
Дослідивши заяву Берестечківської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд відзначає наступне.
За приписами ч. 7 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". (ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.
Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях (постанова КГС ВС від 01.04.2020 у справі № 904/5898/18, ухвали КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19, від 18.03.2020 у справі № 910/14830/18, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19) звертає увагу, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18.12.2019 № 390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" (далі - Закон № 390), яким, зокрема, викладено в новій редакції частини третю і четверту статті 56 ГПК України:
3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника".
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19).
Прийнятий Закон визначає поняття "самопредставництво юридичної особи" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а й за іншими уповноваженими особами (ухвала КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19).
Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
При цьому в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.
З огляду на зазначену законодавчу норму Верховний Суд дотримується такої позиції: якщо до поданої заяви (скарги), клопотання не додано документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) на момент подання заяви (скарги), і такі документи відсутні в матеріалах справи, то суд не позбавлений права перевірити прізвище, ім'я, по батькові, дату обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи та уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, наведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ухвали КГС ВС від 05.05.2020 у справі № 916/3097/19, від 23.01.2020 у справі № 926/1336/19, від 07.03.2018 у справі № 921/502/17-г/8, від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19).
З поданої заяви вбачається, що її підписано Якимчуком Олегом Миколайовичем, на підтвердження повноважень якого до заяви долучено довіреність в порядку передоручення від 03.02.2024 сформовану в системі «Електронний суд» та довіреність № 130 від 06.02.2025. Натомість, серед документів доданих до заяви та у матеріалах справи відсутні докази, зокрема, наказ про призначення Якимчука О.М. на посаду начальника відділу юридичного забезпечення, організаційної роботи, документообігу та управління комунальним майном, відповідне положення та/або трудовий договір (контракт), які б станом на день подання заяви до суду підтверджували посадове становище Якимчука О.М., як начальника відділу юридичного забезпечення, організаційної роботи, документообігу та управління комунальним майном Берестечківської міської ради , враховуючи, що наразі справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості, що Якимчук О.М. уповноважений діяти від імені Берестечківської міської ради.
Крім цього, в доданій до заяви довіреності № 130 від 06.02.2025 зазначено, що така довіреність дійсна при пред'явлені паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, однак матеріали заяви не містять копії відповідного документа Якимчука О.М.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подано без підтвердження повноважень представника позивача-1, Якимчука О.М.
Частиною 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене заява Берестечківської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не відповідає вимогам ст. 170 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Заяву Берестечківської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 23.03.2026
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Щербаков С.О.