ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"03" березня 2026 р. м. Ужгород Справа №907/1226/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши заяву представника Міжгірської селищної ради, смт Міжгір'я Закарпатської області вих. №16-06/214 від 12.11.2025 (вх. №02.3.1-02/9859/25 від 12.11.2025) про розгляд без участі представника Міжгірської селищної ради справи №907/1226/25 за позовом Хустської окружної прокуратури, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради, смт Міжгір'я Закарпатської області, Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту та культури Міжгірської селищної ради, смт Міжгір'я Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпаттяенергозбут», м. Ужгород Закарпатської області про визнання недійсними Додаткових угод №1 від 21.09.2022, №2 від 28.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №160886/2022 від 04.01.2022; стягнення грошових коштів у розмірі 91 284,62 грн,
У провадженні Господарського суду Закарпатської області знаходиться справа №907/1226/25 за позовом Хустської окружної прокуратури, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради, смт Міжгір'я Закарпатської області, Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту та культури Міжгірської селищної ради, смт Міжгір'я Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпаттяенергозбут», м. Ужгород Закарпатської області про визнання недійсними Додаткових угод №1 від 21.09.2022, №2 від 28.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №160886/2022 від 04.01.2022; стягнення грошових коштів у розмірі 91 284,62 грн.
В ході проведення підготовчого провадження у даній справі представник позивача 1 - Міжгірської селищної ради, смт Міжгір'я Закарпатської області через підсистему “Електронний суд» подав суду клопотання вих. №16-06/214 від 12.11.2025 (вх. №02.3.1-02/9859/25 від 12.11.2025) про розгляд справи №907/1226/25 без участі представника Міжгірської селищної ради.
Розглянувши вищевказане клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для його повернення заявнику з огляду на наступне.
На підставі ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь - яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником (ч. 2 ст. 170 ГПК України).
За змістом ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Так, частиною 3 статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Водночас для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Відповідно до правової позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, починаючи із 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже із 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає, чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №907/456/23.
В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, як, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. 8 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За змістом ч. 1, 2 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Положеннями ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Статтею 244 Цивільного кодексу України встановлено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
За приписами ч. 1, 2 ст. 245 Цивільного кодексу України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
Судом встановлено, що клопотання вих. №16-06/214 від 12.11.2025 (вх. №02.3.1-02/9859/25 від 12.11.2025) про розгляд справи №907/1226/25 без участі представника Міжгірської селищної ради від імені Міжгірської селищної ради підписане Бонкало В.В., на підтвердження повноважень якої до клопотання додано довіреність в порядку передоручення від 19.08.2025, а також витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що сформовані в підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС.
Зі змісту довіреності у порядку передоручення від 19.08.2025 вбачається, що Щур Василь Михайлович (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на підставі Довіреності Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.10.2021, виданої щодо Міжгірської селищної ради (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04350910), уповноважує, в порядку передоручення, Бонкало Вікторію Василівну (РНОКПП НОМЕР_2 ) представляти інтереси Міжгірської селищної ради в судах України з усіма правами, які надано законом стороні по справі. Дана Довіреність видана з правом передоручення іншим особам, а також дійсна до моменту її скасування.
При цьому, доказів щодо наявності повноважень на представництво інтересів позивача 1 в порядку самопредставництва (належним чином засвідчених копій статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо) або ж шляхом надання останньому професійної правничої допомоги в якості адвоката представником Міжгірської селищної ради - Бонкало В.В. - суду не надано.
Водночас долучений представником позивача 1 витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформований за допомогою підсистеми “Електронний суд», містить лише відомості про керівника Міжгірської селищної ради - Щур В.М.; будь-які інші особи, уповноважені діяти від імені останнього (в тому числі підписант - Бонкало В.В.), в такому не зазначені.
З огляду на вищенаведене, суд доходить до висновку про те, що клопотання представника Міжгірської селищної ради підписане особою, яка у встановленому процесуальним законом порядку не підтвердила наявності в неї повноважень на представництво інтересів Міжгірської селищної ради в суді шляхом, зокрема, підписання від її імені заяв із процесуальних питань.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Таким чином, із урахуванням того, що клопотання представника Міжгірської селищної ради, смт Міжгір'я Закарпатської області вих. №16-06/214 від 12.11.2025 (вх. №02.3.1-02/9859/25 від 12.11.2025) про розгляд справи №907/1226/25 без участі представника Міжгірської селищної ради подане особою, повноваження якої не підтверджені у встановленому законом порядку, таке клопотання підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Керуючись ст. 170, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Повернути Міжгірській селищній раді клопотання вих. №16-06/214 від 12.11.2025 (вх. №02.3.1-02/9859/25 від 12.11.2025) про розгляд справи №907/1226/25 без участі представника Міжгірської селищної ради на 1 аркушах із додатками на 2 аркушах.
2. Ухвала господарського суду набирає законної сили на підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвалу надіслати заявнику.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повна ухвала складена та підписана 24.03.2026.
Суддя Л.І. Пригара