ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
24 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3668/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2026, прийняте суддею Мостепаненко Ю.І., м. Одеса, повний текст складено 16.02.2026,
у справі №916/3668/25
за позовом: Виконавчого комітету Одеської міської ради
до відповідача: Радіомовної компанії "Радіо-Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-Мама"
про визнання недійсними рішень загальних зборів та статуту, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу
У вересні 2025 р. Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся з позовом до Радіомовної компанії "Радіо-Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, в якому просив:
-визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Радіомовної компанії "Радіо-Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, оформлене протоколом позачергових загальних зборів №1 від 04.02.2025;
-визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Радіомовної компанії "Радіо-Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, оформлене протоколом загальних зборів №2 від 06.03.2025;
-визнати недійсним статут Радіомовної компанії "Радіо-Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, затверджений рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом №2 від 06.03.2025, в частині пункту 6.16 розділу 6;
-скасувати реєстраційну дію/запис від 07.03.2025 №1005561070020012448 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", що вчинено приватним нотаріусом Ткаченко Інною Валеріївною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 26.09.2025 відкрито провадження у справі №916/3668/25 та залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеса-Мама".
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі №916/3668/25 (суддя Мостепаненко Ю.І.) у задоволенні позову відмовлено; витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі №916/3668/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі №916/3668/25 було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №916/3668/25 з суду першої інстанції, а також зобов'язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали зазначеної справи.
Ознайомившись з матеріалами справи після їх надходження до Південно-західного апеляційного господарського суду, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів вбачає, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
В порушення зазначеної норми скаржником не надано належних у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказів сплати судового збору у встановлених чинним законодавством порядку та розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з підпунктом 6 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становив 3028 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік").
За умовами абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є чотири вимоги немайнового характеру (про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом №1 від 04.02.2025; про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом №2 від 06.03.2025; про визнання недійсним статуту в частині пункту; про скасування реєстраційної дії), за кожну з яких позивач повинен був сплатити по 3028 грн.
Отже, відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви позивач всього повинен був сплатити 12112 грн (розраховано наступним чином: 3028 грн х 4 = 12112 грн).
Колегією суддів враховується, що ставка судового збору при розрахунку його сплати за подання до суду апеляційної скарги є незмінною, повинна відповідати вимогам Закону України "Про судовий збір" та не залежить від розміру сплаченого судового збору позивачем з понижуючим коефіцієнтом при поданні до суду першої інстанції заяви в електронній формі.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 02.07.2024 у справі №160/19149/23.
Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі №916/3668/25, яке оскаржується апелянтом у повному обсязі, складає 18168 грн - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (розраховано наступним чином: 12112 грн х 150% = 18168 грн).
При цьому колегія суддів вбачає, що апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі №916/3668/25 було подано в електронній формі з використанням системи "Електронний суд".
За умовами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Вказана норма була включена до Закону України "Про судовий збір" на підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147а-VIII від 26.05.2021.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України "Про судовий збір" з урахуванням змін, внесених Законом України №2147а-VIII від 26.05.2021, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021, тобто була чинною станом і на час звернення Виконавчого комітету Одеської міської ради з вищенаведеною апеляційною скаргою у даній справі (09.03.2026).
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".
Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Таким чином, беручи до уваги те, що скаржник має обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним апеляційної скарги в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору мав бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір", Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що за подання вищенаведеної апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі №916/3668/25 апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 14534,40 грн (розраховано наступним чином: 18168 грн х 0,8 = 14534,40 грн).
Між тим, як вбачається з доданої до апеляційної скарги копії платіжної інструкції №132 від 24.02.2026, скаржником сплачено судовий збір лише в сумі 11627,52 грн, тому вказана платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За умовами частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в Комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №916/3668/25 лише в сумі 11627,52 грн.
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.
Встановивши недоліки апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради (відсутність належних доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: доплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору.
Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі №916/3668/25 залишити без руху.
Встановити Виконавчому комітету Одеської міської ради строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук