24.03.2026 Справа № 909/1477/25
Суддя Західного апеляційного господарського суду Манюк П.Т. вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою: ОСОБА_1 ,
на рішення:Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 (повний текст рішення складено 16.02.2026, суддя Малєєва О.В.)
у справі:№ 909/1477/25,
за позовом:Івано-Франківського обласного центру зайнятості, м. Івано-Франківськ,
до відповідача:ОСОБА_1 , м. Івано-Франківськ,
про:стягнення коштів мікрогранту
встановив:
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 у справі № 909/1477/25, позов Івано-Франківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу від 19.03.2026, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 у справі № 909/1477/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі із урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Крім того, статтею 259 ГПК України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.
При вивченні матеріалів апеляційної скарги, судом встановлено, що скаржником, в порушення вимог статей 258, 259 ГПК України, не додано жодних доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачеві - Івано-Франківському обласному центру зайнятості.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
До матеріалів апеляційної скарги скаржник долучив клопотання про відстрочення сплати судового збору, з огляду на перебування за кордоном з березня 2025 року, припинення підприємницької діяльності, відсутності стабільного доходу, складного фінансово становища та необхідності забезпечення доступу до правосуддя.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частини 2-3 статті 8 цього Закону визначають що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Всупереч вимогам зазначених норм скаржник не навів обставин, які могли б бути підставою для відстрочення сплати судового збору. Апелянт не надав жодних доказів на підтвердження свого майнового стану. Щодо інших підстав - перебування за кордоном, припинення підприємницької діяльності та необхідності забезпечити доступ до правосуддя, то такі підстави виходять за межі встановлені у Законі України «Про судовий збір» та не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на вищевказане, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, а отже скаржнику належить сплатити судовий збір за розгляд його апеляційної скарги у встановленому розмірі.
Згідно з приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для позовів немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Позовна заява у цій справі була подана у 2025 році, в якому мінімальний розмір судового збору становив 3 028, 00 гривень.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції про задоволення вимог майнового характеру, а саме стягнення в сумі 250 000, 00 грн, отже за подання апеляційної скарги в електронній формі (через підсистему "Електронний суд") їй необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 500, 00 грн.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Апелянт зазначає, що з березня 2025 року перебуває за кордоном, жодних офіційних судових повіток, ухвал чи повідомлень вона не отримувала та не була зареєстрована у підсистемі «Електронний суд». Однак доказів на підтвердження цих обставин апелянт не надала, не вказала день, коли вона отримала/ознайомилась із копією оскаржуваного рішення.
Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку у розумінні приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, саме на скаржника покладено обов'язок довести суду наявність поважних причин пропуску строку.
Оскільки апелянт не надав жодних доказів на підтвердження факту наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд не має підстав визнавати причини пропуску процесуального строку поважними.
Згідно з ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 174, 258, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 у справі № 909/1477/25.
3. Яричківській Марті протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути допущенні при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду:
3.1. докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 4 500, 00 грн.
3.2. докази, які підтверджують дату отримання оскаржуваного рішення.
3.3. докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.
3.4. докази надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Івано-Франківському обласному центру зайнятості
4. При неусуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику в порядку ч. 4 ст. 174 ГПК України.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Манюк П.Т.