11.03.2026 Справа № 914/2587/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук
О.І. Матущак,
секретар судового засідання Постолатій В.Р.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» б/н від 15.08.2025 (вх № 01-05/2521/25 від 18.08.2025р.)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.07.2025 року (повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.08.2025, суддя Петрашко М.М., м. Львів)
у справі № 914/2587/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом, - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 899284368,23 грн
за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»
до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом, - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про зобов'язання до вчинення дій.
за участю представників сторін:
від позивача: Митюк С.П.
від відповідача: Гарбузюк Р.О.
від третьої особи: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №914/2587/21. У вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» просило:
- зупинити виконання за наказом Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі №914/2587/21, про примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №914/2587/21, якою стягнуто з ТОВ «Оператор ГТС України» на користь АТ «Львівгаз» 370087,51 грн судового збору за розгляд справи Верховним Судом;
- визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі №914/2587/21, про примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №914/2587/21, якою стягнуто з ТОВ «Оператор ГТС України» на користь АТ «Львівгаз» 370087,51 грн судового збору за розгляд справи Верховним Судом.
18.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» подано уточнену заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №914/2587/21, в якій заявник просить:
- визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі №914/2587/21, про примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №914/2587/21, якою стягнуто з ТОВ «Оператор ГТС України» на користь АТ «Львівгаз» 370087,51 грн судового збору за розгляд справи Верховним Судом;
- одночасно з вирішенням питання щодо визнання наказу Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 №914/2587/21 таким, що не підлягає виконанню, стягнути на користь ТОВ «Оператор ГТС України» безпідставно одержані АТ «Львівгаз» кошти у сумі 370087,51 грн за таким виконавчим документом.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.07.2025 року заяву (уточнену) Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання виконавчого документа у справі №914/2587/21 таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі №914/2587/21, про примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №914/2587/21, якою стягнуто з ТзОВ «Оператор ГТС України» на користь АТ «Львівгаз» 370087,51 грн судового збору за розгляд справи Верховним Судом. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 370087,51 грн, що безпідставно одержані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за наказом Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі №914/2587/21.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов'язання сторін було припинене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Місцевий суд встановив, що вимоги є грошовими, зустрічними, строк їх виконання настав, а відповідач не довів належними доказами відсутність чи інший розмір заборгованості. Тому зазначена сума визнана безспірною, а одностороння заява про зарахування - такою, що спричинила припинення зобов'язання.
Суд також дійшов висновку, що на момент відкриття виконавчого провадження обов'язок боржника вже був відсутній, оскільки припинився внаслідок зарахування. Відтак підстав для примусового виконання наказу не існувало, що зумовлює визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, суд врахував, що попри припинення зобов'язання з рахунку боржника були примусово списані кошти, тому вони є безпідставно отриманими стягувачем. У зв'язку з цим суд першої інстанції зобов'язав повернути стягнуту суму.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.07.2025 року, відповідачем через систему «Електронний суд» було подану апеляційну скаргу б/н від 15.08.2025 (вх № 01-05/2521/25 від 18.08.2025р.), у якій скаржник просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.07.2025 у справі № 914/2587/21 скасувати. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та про стягнення з АТ «Львівгаз» безпідставно одержаних 370 087,51 грн за наказом Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі № 914/2587/21.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував заперечення відповідача, зокрема щодо неможливості зарахування вимог у цих правовідносинах. На думку АТ «Львівгаз», до спірної заборгованості підлягає застосуванню спеціальний закон про врегулювання заборгованості на ринку природного газу, який встановлює особливий порядок її погашення - за рахунок коштів державного бюджету та через процедури взаєморозрахунків або реструктуризації. У зв'язку з цим виконання зобов'язань поза цим спеціальним механізмом, зокрема шляхом зарахування, є недопустимим, а строк виконання таких зобов'язань фактично не настав.
Окрім цього, на переконання апелянта, зарахування не може застосовуватися до зобов'язання зі сплати судового збору, оскільки воно виникає не з цивільних правовідносин, а з процесуального закону, і тому не підпадає під механізм припинення зобов'язань шляхом зарахування.
Крім того, апелянт заперечує безспірність заборгованості, на яку посилався заявник, вказуючи, що її розмір не підтверджений належними доказами, є предметом інших судових спорів, а сам односторонній правочин про зарахування оскаржується в судовому порядку. За таких обставин, на його думку, відсутні підстави вважати зобов'язання припиненим, а тому висновки суду першої інстанції є помилковими і ухвала підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні заяви.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Львівської області без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
У судове засідання 11.03.2026 з'явилися представник позивача та відповідача, надали пояснення щодо обставин справи. Третя особа явки уповноваженого представника не забезпечила, попри належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.
Р ішенням Господарського суду Львівської області від 15.08.2022 у справі №914/2587/21 у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Зобов'язано позивача привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1, 9.2, 9.3 договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000109 та положень розділу ХІІІ Кодексу газотранспортної системи, розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, шляхом здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за лютий-березень 2021 року у відповідний спосіб, передбачений пунктом 7, пунктами 8- 11 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 2 270 грн судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 рішення Господарського суду Львівської області від 15.08.2024 у справі №914/2587/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 640 448 273,45 грн основного боргу, 40 692 451,67 пені, 7 789 171,87 грн 3% річних та 15 031 889,39 грн інфляційних втрат. Закрито провадження у справі в частині первісних позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 195 322 581,85 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Здійснено розподіл судового збору.
Відповідач, не погодившись з ухваленою судом апеляційної інстанції постановою, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 в частині стягнення акцесорних вимог на загальну суму 41 753 629,60 грн за первісним позовом, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2024 у цій справі касаційну скаргу відповідача задоволено. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 в частині стягнення вимог на загальну суму 41 753 629,60 грн, а саме в частині стягнення 23 193 925,09 грн пені, 4 638 785, 02 грн 3 % річних та 13 920 919,49 грн інфляційних втрат у справі №914/2587/21 - скасовано. Справу №914/2587/21 у скасованій частині передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Під час нового розгляду справи постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №914/2587/21 апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.08.2022 року у справі №914/2587/21 скасовано частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій. У цій частині прийнято нове рішення, яким первісні позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12 287 316, 10 грн пені, 2 412 672,28 грн 3 % річних та 720 324,74 грн інфляційних втрат. Стягнуто з відповідача на користь позивача 13 623, 54 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 20 435, 31 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Стягнуто з позивача на користь відповідача 370 087,51 грн судового збору за розгляд справи Верховним Судом.
Так, відповідно до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.06.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на підставі та в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України повідомляє АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЛЬВІВГАЗ» про припинення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» перед АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЛЬВІВГАЗ» на суму 370 087,51 грн на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 по справі № 914/2587/21 у сумі 370 087,51 грн судового збору за розгляд справи Верховним Судом, та грошових зобов'язань АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЛЬВІВГАЗ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на загальну суму 370 087,51 грн за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000109 на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 02-2021-2002000109/2 у сумі 370 087,51 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, дійшов висновку про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Водночас такі висновки є передчасними та зробленими без повного і всебічного з'ясування обставин справи.
Згідно з ч.5 ст.202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Відповідно до положень ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: тобто боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому. Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (ст.601 Цивільного кодексу України): бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог; строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, за дотримання умов, передбачених ст.601 Цивільного кодексу України та відсутності заборон, передбачених ст.602 Цивільного кодексу України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним, а наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення. Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.
В силу ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 41) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Суд зазначає, що розмір вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000109 на підставі актів врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 №02-2021-2002000109, від 28.02.2021 №02-2021-2002000109/2 підтверджується постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі №914/2587/21.
Вказаною постановою Західного апеляційного господарського суду (яка скасована постановою Верховного Суду від 11.12.2024 лише в частині акцесорних вимог, а саме: стягнення 23193925,09 грн пені, 4638785,02 грн 3% річних та 13920919,49 грн інфляційних втрат та цій частині передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції) первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в частині стягнення основного боргу задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 640448273,45 грн основного боргу. При цьому, часткове задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення основного боргу обумовлено тією обставиною, що 190000000,00 грн Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» сплатило під час розгляду справи в суді першої інстанції, а частина зобов'язань на суму 5322581,85 грн була припинена внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.
Водночас, постановою Верховного Суду від 09.12.2025 постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у вказаній справі, скасовано. Саме цією постановою присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 370087,51 грн судового збору, відображених у спірному правочині. Справу №914/2587/21 направлено на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду із вказівкою про необхідність розподілу судових витрат судом при ухваленні остаточного судового рішення.
Тобто вимоги, які зараховані відповідачем за оскаржуваним правочином, не відповідають критеріям, наведеним у ст. 601 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим таке зарахування не може бути проведене.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07.01.2026 у справі № 910/9791/25 визнано недійсним односторонній правочин Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» від 24.06.2025 №ТОВВИХ-25-9860 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на загальну суму 370087,51 грн.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про припинення зобов'язання та відсутність підстав для виконання наказу є передчасним та не ґрунтується на повному з'ясуванні всіх істотних обставин справи.
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та про стягнення коштів слід відмовити.
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи усе вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 31.07.2025 у справі № 914/2587/21 в порядку статті 277 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати
З огляду на те, що суд задовільняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» б/н від 15.08.2025 (вх № 01-05/2521/25 від 18.08.2025р.) задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.07.2025 року у справі №914/2587/21 скасувати, прийняти нову ухвалу, якою:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та про стягнення з АТ «Львівгаз» безпідставно одержаних 370 087,51 грн. за наказом Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі № 914/2587/21.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, Проспект Любомира Гузара, 44; код 42795490) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42; код - 0334903) 2 422, 40 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.І. Матущак