Справа №22-ц- 377 /2011 рік Головуючий 1 інстанції: Курганнікова О.А.
Категорія: стягнення суми Доповідач: Ситнік О.М.
25 січня 2011 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого, судді Ситнік О.М.
Суддів Коростійової В.І., Ізмайлової Г.Н.
За участі секретаря Варюшичевої А.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
За апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2010 року,
До суду звернувся ОСОБА_1 який у позові пояснив, що 14.03.2006 року у м. Харкові по вулиці Тракторобудівників, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Муцубісі», реєстраційний номер НОМЕР_1 скоїв наїзд на автомобіль «ВАЗ-2107» під його керуванням.
За вчинене правопорушення ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності.
При скоєнні ДТП ОСОБА_1 були спричинені легкі тілесні ушкодження, а його автомобілю пошкодження, які оцінюються у 4088,30 грн. Крім того, ним сплачено судові витрати.
Вважав, що вказаними діями ОСОБА_2 спричинено і моральну шкоду, бо внаслідок отриманих ушкоджень він відчув фізичний біль, душевні страждання, неможливість використання автомобіля порушило його звичайний життєвий уклад.
Просив стягнути з ОСОБА_2 5308,63 грн. на відшкодування майнової шкоди та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У наступному доповнив позовні вимоги і просив стягнути з ОСОБА_2 7936,22 грн. на відшкодування майнової шкоди, 2000 грн. моральної шкоди; 831 грн. на оплату судових експертиз, 2000грн. на оплату юридичної допомоги, 81 грн. судових витрат.
ОСОБА_2 проти позову заперечував, вказував, що причиною зіткнення автомобіля «Міцубісі» під його керуванням з автомобілем «ВАЗ 2107» ОСОБА_1 було порушення ОСОБА_3, який на автомобілі «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_2 з порушенням вимог «Правил дорожнього руху України» здійснював лівий розворот зі смуги зустрічного руху.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7936,22 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, 831 грн. оплати за проведення експертизи, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 74 грн. судового збору.
Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій вказував, що посилання на постанову Московського районного суду м. Харкова від 19.02.2007 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності не є допустимим, його вини у спричиненні ДТП не встановлено, а винною особою є ОСОБА_3 Просив рішення суду скасувати і у позові відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, -
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів виходить з того, за вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції вважав доведеним, що 14 березня 2006 року близько 7 години 30 хвилин, поблизу будинку №124 по проспекту Тракторобудівників у м. Харкові, ОСОБА_2 не врахував дорожньої обстановки, і при зміні напряму руху, керуючи легковим автомобілем „Міцубісі-Протон”, реєстраційний номер НОМЕР_3, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_4, що був припаркований та знаходився під керуванням ОСОБА_1, що, у свою чергу, потягло зіткнення автомобіля ВАЗ-2107 з автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_2, що стояв попереду і яким керував ОСОБА_3
Вказані обставини дорожньо-транспортної пригоди ( далі ДТП) підтверджені постановою Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2007 року, у мотивувальній частині якої зазначено, що суд вбачає у діях ОСОБА_2 невідповідність вимогам п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України. Провадження у справі закрито у зв*язку із закінченням строку.
Вказана постанова є чинною. Аналогічний висновок міститься і у постанові про відмову у порушенні кримінальної справи СВГ ОД ХМУ УМВСУ в Харківській області від 24 березня 2006 року по факту ДТП 14 березня 2006 року. (а.с.7). Вказана постанова ніким не оскаржена і є чинною.
Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги при ухваленні рішення варіант №2 висновку автотехнічної експертизи №8918 від 23 лютого 2009 року, за показаннями ОСОБА_3, оскільки вказані показання співпадають як з висновками постанови від 19 лютого 2007 року та відповідають обставинам справи.
Також судом першої інстанції враховано висновок автотоварознавчої експертизи №4756 від 31 серпня 2009 року, у якому визначено розмір майнової шкоди, спричиненої автомобілю ВАЗ-2107 становить 7936, 22 грн..
ОСОБА_2 стверджує, що причиною виникнення ДТП було порушення з боку водія автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_4, який здійснював поворот наліво і не впевнився у тому, що він не створює перешкоду іншим учасникам дорожнього руху.
ОСОБА_3 пояснював, що він керував автомобілем ВАЗ-2106, однак перед зіткненням його автомобіль стояв на узбіччі дороги перед автомобілем ВАЗ-2107 під керуванням ОСОБА_1, жодного розвороту він перед ДТП не здійснював, а стояв і чекав дружину. З моменту його зупинки до удару пройшло близько 5 хвилин. Доводи ОСОБА_2 щодо причини виникнення ДТП - порушення Правил дорожнього руху України з боку водія ВАЗ-2106 ОСОБА_3 спростовуються протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.03.2006 року та схеми до протоколу. ( адмін. матеріал №3-21384/06). Посилання ОСОБА_2 на необхідність повторного допиту свідків, очевидців ДТП, обґрунтовано було відхилено, оскільки вони були допитані у суді першої інстанції. Крім того, з висновку автотехнічної експертизи №8918 від 23 лютого 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали протилежні свідчення, і вказані протиріччя експертним шляхом не можливо вирішити.
ОСОБА_2 вказує на те, що у його діях відсутня протиправність та вина у скоєнні ДТП, тому не може наступати відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто, для відшкодування майнової шкоди необхідна наявність складного юридичного факту: протиправних дій причинителя шкоди, його вини, наявності шкоди та причинного зв*язку між протиправними діями та майновою шкодою.
У даному випадку доведено, що майнова шкода, визначена за висновком автотоварознавчої експертизи, завдана автомобілю ОСОБА_1 саме діями ОСОБА_2, який керував автомобілем „Міцубісі-Протон” і вказана обставина також ніким не спростовується та підтверджується як показаннями сторін, так і матеріалами про адміністративне правопорушення. Тобто, наявність протиправних дій, майнової шкоди та причинного зв*язку між протиправними діями та майновою шкодою підтверджено письмовими доказами.
Разом з тим ОСОБА_2 оспорюється його вина у скоєнні ДТП. При встановленні останнього компонента складу деліктного правопорушення, апеляційний суд не заперечує позиції суду першої інстанції щодо застосування ч.3 ст. 1187 ЦК України.
Однак, вважає за необхідне у даному випадку застосувати положення ч.4 ст. 61 ЦПК України за якою вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Із постанови Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2007 року вбачається, що у мотивувальній частині постанови встановлена вина саме ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, і суд прямо вказує що у діях ОСОБА_2 вбачається невиконання вимог п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, а провадження у справі закрите за нереабілітуючими підставами - у зв*язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Тому висновок про винність ОСОБА_2 у виникненні дорожньо-транспортної пригоди уже встановлена постановою суду від 19.02.2007 року, яка є преюдиціальною для суду при вирішенні питання про відшкодування майнової та моральної шкоди. Постанова набрала законної сили і не скасована.
Аналогічним чином вирішено питання і про відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 1167 ЦК України, яку цілком обґрунтовано застосовано судом першої інстанції при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_5 Колегія суддів вважає, що матеріалами цивільної справи підтверджується, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди, спричиненої винними діями ОСОБА_2 ОСОБА_5 було спричинено легкі тілесні ушкодження. Вказана обставина ніким не спростована. Тобто, знайшли своє підтвердження посилання ОСОБА_1 на фізичний біль, який він відчував у результаті отримання тілесних ушкоджень, його психологічний стан після безпосереднього перебування у автомобілі, яка зазнала удару від автомобіля під керуванням ОСОБА_2, порушення звичайного життєвого укладу. Доказів того, що розмір визначеної судом першої інстанції моральної шкоди не відповідає характеру та тривалості моральних страждань ОСОБА_1 ні ОСОБА_2, ні його представником не надано.
Щодо визначеного судом розміру відшкодування майнової та моральної шкоди, судового збору та судових витрат колегія суддів не вбачає підстав для перегляду їхнього розміру.
Висновки суду першої інстанції є законними і обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів від дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя підпис
Судді підписи
Вірно, суддя
Справа №22-ц- 377/2011 рік Головуючий 1 інстанції: Курганнікова О.А.
Категорія: стягнення суми Доповідач: Ситнік О.М.
25 січня 2011 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого, судді Ситнік О.М.
Суддів Коростійової В.І., Ізмайлової Г.Н.
За участі секретаря Варюшичевої А.С.
Розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
За апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2010 року.
Відповідно до ч.3 ст. 209 ЦПК України проголошується вступна та резолютивна частини. Складання повної ухвали відкладається на строк, не більше ніж 5 днів.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів від дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя
Судді