18 січня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Ізмайлової Г.Н.
суддів - Коростійової В.І., Ситнік О.М.
при секретарі - Міхно Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 08 червня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно боржника, -
В листопаді 2009р. Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» (далі ПАТ «ПУМБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначив, що 03 червня 2008р. між ЗАТ «ПУМБ» (правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6468855 за яким ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 37500 доларів США до 03 червня 2028р. зі сплатою 13,99% річних.
Відповідно до додатку № 1 вказаного договору сторонами узгоджено графік погашення кредиту та сплати процентів за його користування з зазначенням їх розміру.
В забезпечення виконання відповідачем умов кредитного договору, 03 червня 2008р. з ним було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, зареєстрована за ОСОБА_1.
В зв'язку з порушенням ОСОБА_1 строків повернення кредиту та процентів за його користування відповідно до узгодженого сторонами графіку, просив стягнути всю суму боргу, яка на 08 вересня 2009р. становила 42124,85 доларів США, в тому числі 322,42 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 3954,36 доларів США - прострочена заборгованість за процентами та 389,80 доларів США - пеня за прострочення платежів, а також борг за кредитом та процентами.
Стягнення просив звернути на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки.
Справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 і заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08 червня 2010р. суд задовольнив позов ПАТ «ПУМБ» частково і стягнув на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 336788,17 грн. шляхом звернення стягнення на квартиру, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2010р. ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення скасувати і справу повернути до того ж суду на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 03 червня 2008р. між Закритим акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (далі ПАТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 укладено договір про надання йому кредиту у розмірі 37500 доларів США, строком повного розрахунку до 03 червня 2028р.
За умовами договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати 13,99 процентів річних за його користування за узгодженим сторонами графіком у строки, не пізніше 3-го числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного після отримання відповідачем кредиту.
ПАТ «ПУМБ» свої обов'язки за договором виконав і надав ОСОБА_1 кредит у вказаній сумі, в той час як відповідач, починаючи з листопада 2008р. в порушення п.п.1.1, 3.1.1, 3.2.1 кредитного договору несвоєчасно сплачує заборгованість за кредитом та проценти.
За розрахунками ПАТ «ПУМБ» станом на 08 вересня 2009р. заборгованість ОСОБА_1 становила за кредитом 322,42 доларів США та за процентами - 3954,36 доларів США.
Виходячи з наведеного суд на підставі ст. ст. 610, 620 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем ОСОБА_1 порушено зобов'язання за договором, які є обов'язковими для виконання сторонами.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Отже, дострокове повернення позивачу всієї частини не сплаченої позики та процентів відповідає вимогам закону.
На підставі ст. 549 ЦК України та п. 5.2 кредитного договору стягненню підлягає і неустойка (пеня), яка нараховується у разі порушення боржником зобов'язання.
На 08 вересня 2009р. загальна сума пені за порушення ОСОБА_2 строків виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом становить 389,80 доларів США.
Всього стягненню з відповідача підлягає 42124,85 доларів США з урахуванням строкової заборгованості по сплаті кредиту та процентів, а також неустойки (пені). Судом визначено заборгованість у національній валюті України відповідно до офіційного курсу НБУ у розмірі 336788,17 грн. і в цій частині рішення позивачем не оскаржується.
В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 кредитного договору 03 червня 2008р. було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, належна ОСОБА_3
Згідно ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Частиною першою ст. 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволен-ня за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 590 ЦК України).
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
ОСОБА_1 попереджався позивачем про наявність у нього заборгованості за кредитним договором, в зв'язку з чим йому надавався строк 30 днів для її погашення, про що свідчить його розписка від 18 травня 2009р. про отримання попередження, але у встановлений строк заборгованість не була погашена і на день розгляду справи судом вона збільшилась, що є підставою для накладення звернення на предмет застави.
З огляду на наведене, на підставі ст. 308 ЦПК України судова колегія відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишає рішення без зміни як таке, що ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 209, 218, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313,п.1 ч.1 ст. 314, ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 червня 2010р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили від дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів від дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя - підпис
Судді - підписи
Копія вірна. Суддя -