Ухвала від 19.02.2026 по справі 761/699/26

Справа № 761/699/26

Провадження № 1-кс/761/1696/2026

УХВАЛА

19 лютого 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України у кримінальному провадженні № 22024000000000230 від 12.03.2024, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку,

установив:

За допомогою поштового зв'язку адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України у кримінальному провадженні № 22024000000000230 від 12.03.2024, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку.

В обґрунтування поданої скарги, адвокат ОСОБА_3 зазначив про таке.

На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду від 18.11.2025 по справі № 761/48051/25 співробітниками Головного слідчого управління Служби безпеки України, у період з 06 год 59 хв до 09 год 35 хв 04.12.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон IPhone 15 PRO MAX (сірого кольору), imei невідомий; мобільний телефон IPhone 11 PRO MAX, imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .

Адвокат у скарзі зазначив, що вилучене майно підпадає під критерії тимчасово вилученого майна, арешт слідчим суддею не накладався.

Враховуючи вищевикладене, адвокат просить слідчого суддю зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні № 22024000000000230 від 12.03.2024 повернути вилучене майно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мобільного телефону IPhone 15 PRO MAX (сірого кольору), imei невідомий, та мобільного телефону IPhone 11 PRO MAX, imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , вилучених 04.12.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 12.01.2026, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 14.01.2026 скаргу передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив задовольнити.

Слідчий Головного слідчого управління Служби безпеки України у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Частина 3 статті 306 КПК України передбачає, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши думку адвоката, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000230 від 12.03.2024.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.11.2025 по справі № 761/48051/25 надано дозвіл старшому слідчому в особливо важливих справах 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , іншим слідчим, які входять до складу слідчої групи та прокурорам, які входять до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22024000000000230 від 12.03.2024, на проведення обшуку житлової квартири з усіма складовими частинами, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (право власності зареєстровано за ОСОБА_5 , де мешкають ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, з метою відшукання та вилучення речей і документів, які матимуть доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, а саме: документів фінансово-господарської діяльності підприємств, зареєстрованих за законодавством РФ або так званої «ЛНР», у тому числі договорів, накладних, актів, рахунків, платіжних доручень, бухгалтерських книг, податкових звітів, документів щодо розрахунків, оплати праці, сплати податків і зборів; документів, що підтверджують право користування або володіння земельними ділянками (державні акти, договори оренди, кадастрові плани, акти розподілу земель, листування з так званими «органами влади ЛНР»); матеріалів листування з представниками окупаційних структур або підприємств РФ (друкованих документів, нотаток, а також електронної переписки через месенджери, електронну пошту, соціальні мережі); комп'ютерної техніки, мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, флеш-накопичувачів, зовнішніх дисків, карт пам'яті, інших електронних носіїв, на яких можуть міститися файли документів, бази даних, електронна бухгалтерія, листування або відомості про банківські операції; банківських карток, чеків, квитанцій, токенів, флеш-носіїв або інших пристроїв з ключами доступу до електронних банківських систем, документів про відкриття рахунків у фінансових установах РФ або так званої «ЛНР»; бланків, установчих документів, свідоцтв про реєстрацію, статутів, протоколів зборів, наказів про призначення керівників підприємств, зареєстрованих за законодавством РФ або на ТОТ, у тому числі: «ООО Сельхозхимия», «КФХ Мирослава», «КФХ Свитанок», «ООО Агрокомерциал», а також інших пов'язаних суб'єктів господарювання; документів або носіїв інформації, що містять відомості про структуру підпорядкованих підприємств, обсяги виробництва, логістику перевезень, експортні операції, маршрути транспортування, сертифікати походження продукції, дані про взаєморозрахунки з контрагентами; чорнових записів, блокнотів, записників, зошитів, у яких можуть міститися облікові записи, неофіційна фінансова звітність, дані про рух грошових коштів або контакти співучасників; систем відеоспостереження, відеореєстраторів, камер, флеш-накопичувачів із записами, що можуть зафіксувати факти зберігання, переміщення або передачі документів та матеріальних цінностей; криптовалютних гаманців (у тому числі апаратних - Ledger, Trezor, флеш-носіїв), які можуть містити дані щодо руху цифрових активів, використаних для фінансування господарської діяльності в інтересах держави-агресора; документів, предметів і носіїв інформації, які можуть мати значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 КК України, у тому числі відомостей про осіб, причетних до вчинення зазначених дій.

Відповідно до протоколу обшуку слідчого від 04.12.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.11.2025 по справі № 761/48051/25 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено зокрема: мобільний телефон IPhone 15 PRO MAX (сірого кольору), imei невідомий, та мобільний телефон IPhone 11 PRO MAX, imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 , № НОМЕР_3.

У свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Статтею 169 КПК України встановлено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Главою 2 КПК України встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені законність (ст. 9 КПК) та недоторканність права власності (ст. 16).

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наведені засади, закріплені у ст. 16 КПК України та визначають, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Сукупність наведених норм кримінального процесуального законодавства, їх внутрішній, змістовний зв'язок доводять, що будь-які процесуальні рішення, дії слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива вчинені під час досудового розслідування, мають відповідати вищевказаним засадам.

Процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов'язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення зазначеними повноваженнями з метою суворого дотримання закону, забезпечення рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Під час розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку не містить вказівку на конкретні родові та індивідуальні ознаки вилучених мобільних телефонів, а тому є всі підстави вважати, що вилучені 04.12.2025 під час обшуку мобільні телефони є тимчасово вилученим майном.

Як встановлено в судовому засіданні, слідчий у судове засідання не з'явився, слідчому судді не надано відомостей, що на вилучене під час обшуку майно накладався арешт, а отже, відповідно до положень ч. 5 ст. 171 КПК України, є підстави для його повернення власнику.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки дозвіл в установленому порядку на вилучення зазначеного у скарзі майна не надавався, слідчому судді не надано відомостей, що на вилучене під час обшуку майно накладався арешт, а тому вилучене майно має бути повернуто власнику.

Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 2, 7, 8, 22, 26, 167-169, 171, 303, 306-307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України у кримінальному провадженні № 22024000000000230 від 12.03.2024, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку - задовольнити.

Зобов'язати слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України у кримінальному провадженні № 22024000000000230 від 12.03.2024 повернути власнику майно, яке вилучене 04.12.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.11.2025, а саме: мобільний телефон IPhone 15 PRO MAX (сірого кольору), imei невідомий, та мобільний телефон IPhone 11 PRO MAX, imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 , № НОМЕР_3.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_7

Попередній документ
135069960
Наступний документ
135069963
Інформація про рішення:
№ рішення: 135069961
№ справи: 761/699/26
Дата рішення: 19.02.2026
Дата публікації: 26.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.02.2026)
Дата надходження: 12.01.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
02.02.2026 11:45 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЧАЙКА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА
суддя-доповідач:
ЧАЙКА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА