"13" січня 2011 р.
Справа № 3/92-10-4022
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Подуст Л.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
від 3-ої особи: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради
на рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2010 р.
по справі № 3/92-10-4022
за позовом Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (далі по тексту -ПУКВ ОМР)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Творче об'єднання ДЮК” (далі по тексту -ТОВ „ТО ДЮК”)
3-тя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Арт” (далі по тексту -ТОВ „Арт”)
про стягнення 10 904,69 грн.
Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (Позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „ТО ДЮК” про стягнення заборгованості по орендній платі та пені.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.10.2010 р. по справі № 3/92-10-4022 (суддя Д'яченко Т.Г.) в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПУКВ ОМР звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання 13.01.2011 р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надавав, в судове засідання представник Відповідача на з'явився, за адресою, вказаною в позовній заяві, не знаходиться.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, за вказаною адресою не знаходиться.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 сторони вважаються повідомленими належним чином про час слухання справи, оскільки ухвала про призначення справи до розгляду відправлена сторонам з додержанням вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, а з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб до повноважень господарських судів не віднесено і, вважаючи, що наявних матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін, судова колегія дійшла висновку щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям рішення про задоволення позову з наступних підстав:
Як встановлено матеріалами справи, 11 березня 2002 року між ЖУ „Ренесанс” ЛТД-92 (Орендодавець) та ТОВ „ТО ДЮК” (Орендар) було укладено Договір оренди не житлового приміщення № 340, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення загальною площею 100,25 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Щепкіна, 21, строк дії якого з 11.03.2002 р. до 11.03.2011 р.
04.10.2004 р. укладено Додаткове погодження до Договору оренди, згідно з яким назва Орендодавця змінена на Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради.
Відповідно до п. 3.1 Договору оренди орендна плата перераховується орендарю щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за попередній місяць.
Орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем за весь період заборгованості, з урахуванням пені, в розмірі передбаченим діючим законодавством (п. 3.4 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору вступ Орендаря у володіння та користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору оренди та Акту прийому передачі вказаного приміщення.
Відповідно до п. 4.6 даного Договору в разі припинення договору оренди, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю орендоване приміщення в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду.
Згідно п. 9.2 Договору , зміни або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до Договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору та внесених змін не допускається.
Дія Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, загибелі об'єкта Оренди, достроково за згодою сторін, або за рішенням арбітражного суду, банкрутства Орендаря (п. 9.6).
Позивач, звертаючись з позовом, наполягає на тих обставинах, що Відповідач орендну плату не сплачує, у зв'язку з чим станом на 18.08.2010 р. утворилась заборгованість в сумі 10159,97 грн., що зумовило його звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості та пені.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, вказує, що ТОВ „ТО ДЮК”, відповідно до пояснень представника Відповідача, наданих в судовому засіданні, звільнило орендоване приміщення на вимогу ТОВ „АРТ”, як майбутнього власника даних приміщень, з 31.12.2009 р. і тому, на думку суду, Орендар не міг з 01.01.2010 р. використовувати орендоване майно через обставини, за які він не відповідає.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного:
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як вказано вище, 11 березня 2002 року між ЖУ „Ренесанс” ЛТД-92 (Орендодавець) та ТОВ „ТО ДЮК” (орендар) було укладено Договір оренди не житлового приміщення № 340, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення загальною площею 100,25 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул.. Щепкіна, 21, строк дії якого встановлено з 11.03.2002 р. до 11.03.2011 р.
04.10.2004 р. укладено Додаткове погодження до Договору оренди, згідно з яким назва Орендодавця змінена на Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, тобто належними сторонами Договору є Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та Відповідач.
Умови припинення договору оренди, зміни або розірвання Договору передбачені п.п. 9.2, 9.6 Договору.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найма наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Договір оренди було укладено Відповідачем з ПУКВ ОМР, тобто, сторонами договору є Представництво та Відповідач, і лише за згодою вказаних сторін могло бути припинено, розірвано чи змінено умови договору та лише за вимогою наймодавця, Представництва, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку договору Оренди, Відповідач повинен був звільнити та повернути орендоване приміщення.
Суд першої інстанції, посилаючись на ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” вказав, що Відповідач 31.12.2009 р. звільнив орендоване приміщення на підставі листа ТОВ „АРТ” -майбутнього власника орендованих приміщень і тому не міг використовувати орендоване майно через обставини, за які він не відповідає.
Однак даний висновок суду є безпідставним, оскільки з листа-повідомлення від 01.12.2009 р. (а.с. 54), на яке посилається суд, вбачається, що ТОВ „АРТ” не є власником орендованого приміщення, а лише на підставі усної домовленості почало процес викупу у власність приміщення, яке орендує ТОВ „ТО ДЮК” і тому ніяких правових підстав щодо внесення пропозицій відносно припинення, звільнення орендованого приміщення чи продовження договору оренди не мало і цей лист не міг бути підставою для звільнення приміщення Відповідачем та розірвання договору оренди в односторонньому порядку.
Таким чином, звільнення Відповідачем орендованого Приміщення, без розірвання Договору оренди з наймодавцем -власником Приміщення та стороною Договору, не звільняє його від зобов'язань по виконанню Договору оренди, тобто від сплати орендної плати, передачі орендованого приміщення Орендодавцю (у разі припинення чи розірвання договору).
За таких обставин висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволені позову є неправомірним, оскільки орендні відносини між сторонами - Позивачем та Відповідачем -на час звільнення Відповідачем приміщення, не були припинені в установленому законом порядку, докази, які б свідчили про неможливість використання орендованого приміщення відповідачем, в матеріалах справи відсутні.
Крім того слід зазначити, що Договір купівлі-продажу орендованого Приміщення відбувся лише 12.08.2010 р. та в даному договору було вказано, що „Покупцеві” відомо, що об'єкти купівлі-продажу , зокрема по вул. Єлісаветинська (Щепкіна) 21 знаходиться в оренді у ТОВ „ТО ДЮК”, що також свідчить про те, що Договір оренди до 12.08.2010 р. припинено чи розірвано не було.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і тому рішення суду підлягає скасуванню.
Позовні вимоги Представництва про стягнення заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи доведено, що Відповідач безпідставно не виконував умови Договору про сплату орендної плати, заборгованість по орендній платі складає 10159,97 грн. (розрахунок заборгованості, а.с. 7) і тому відповідно до приписів ст. ст. 525, 526, 527, 762 ЦК України, ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” вказана сума боргу по сплаті орендної плати підлягає стягненню з Відповідача та, відповідно ст. 549 ЦК України, Відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 744,42 грн.
Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу, понесені Позивачем при поданні позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на Відповідача.
Надмірно сплачене державне мито Позивачем при наданні апеляційної скарги, відповідно до ст. 47 ГПК України у розмірі 490,33 грн., підлягають поверненню Позивачу.
Керуючись cm.cm. 47, 49, 99,101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області по справі № 3/92-10-4022 від 14.10.2010 р. скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Творче об'єднання ДЮК” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість по орендній платі в розмірі 10159,97 грн., пеню -744,42 грн., витрати по сплаті державного мита за подачу позову -109,00 грн., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу -236,00 грн., витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в розмірі 54,50 грн.
Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.
Надмірно сплачене мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 490,33 грн. по платіжному дорученню № 1820 від 02.11.2010 р. повернути Представництву по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, видавши довідку на повернення.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева