"11" січня 2011 р.Справа № 7/116/10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бойко Л.І.
суддів: Величко Т.А., Туренко В.Б. (згідно розпорядження Голови суду № 19 від 10.01.2011р.)
при секретарі Павлюк О.М.
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача - не з'явився
від 3-х осіб:
від фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 -не з'явився
від ОСОБА_2 -не з'явився
від ОСОБА_3 -не з'явився
від ОСОБА_4 - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2010р. у справі № 7/116/10 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а на стороні позивача: 1) фізична особа -підприємець ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2, 3) ОСОБА_3, 4) ОСОБА_4 про визнання недійсним генерального кредитного договору № 010/01-02/07-071 від 30.10.2007 року
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 15.09.2010р. звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції про визнання недійсним генерального кредитного договору № 010/01-02/07-071 від 30.10.2007р., посилаючись на те, що він не спрямований на реальне настання правових наслідків і не містить обов'язкових умов, передбачених ст.345 Господарського Кодексу України, а саме: мети кредиту, порядку видачі, порядку погашення, відсоткової ставки, порядку плати за кредит, відповідальності банку щодо видачі кредиту, і за ним не були надані грошові кошти.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.11.2010р. (суддя Семенчук Н.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки суд дійшов висновку про їх безпідставність та не підтвердження матеріалами справи.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів по справі.
Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, викладені в ній доводи такими, що не відповідають обставинам справи, а рішення суду -законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Треті особи будь-яких пояснень щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, не надали.
Своїм процесуальним правом взяти участь у судовому засіданні апеляційної інстанції сторони не скористались, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як свідчать матеріали справи і встановлено судом, 30 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (Кредитор) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 (Позичальник) укладено генеральний кредитний договір № 010/01-02/07-071, за умовами якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених договорами, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємними частинами (п. 1.1 Генерального кредитного договору), а позичальник зобов'язується використати отримані кредитні кошти на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення одержаних кредитів, сплату нарахованих відсотків та нараховані комісійні винагороди відповідно до умов кредитних договорів, укладених в рамках даного Договору (п.5.1 Генерального кредитного договору).
Як вбачається із змісту цього Генерального кредитного договору, розділ 1 визначає його предмет, зокрема пункт 1.1 Генерального кредитного договору вказує, що кредитор на підставі цього Договору зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених договорами, укладеними в рамках цього Договору і які є його невід'ємними частинами.
Пункт 1.2. Генерального кредитного договору встановлює, що цільовим використанням кредитних коштів є фінансування будівництва та введення в експлуатацію аптеки-маркета, фінансування будівництва та відкриття піцерії. Загальний ліміт кредитування активних операцій позичальника по всім договорам, укладеним в рамках цього Договору, не повинен перевищувати розміру еквівалентного 6048000,00 грн. (п.1.3 Генерального кредитного договору).
У пункті 1.4 Генерального кредитного договору сторонами визначений термін його дії - до 23.10.2014 року за умови повного погашення позичальником заборгованості (позики, відсотків за користування, штрафів та пені) за всіма договорами, укладеними в рамках цього Договору.
П. 2.1 Генерального кредитного договору сторони встановили, що кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Згідно п. 2.2 Генерального кредитного договору, в рамках даного Договору на підставі додатково укладених кредитних договорів можуть використовуватись: кредити, кредитні лінії, овердрафти, банківські гарантії. Позичальнику можуть надаватися банківські продукти в національній валюті на наступних умовах: розмір кредиту та/або кредитної лінії - в межах загальної суми, передбаченої п. 1.3 цього Договору; відсоткова ставка та комісії за користування кредитними коштами встановлюються у відповідному кредитному договорі, укладеному в рамках даного Договору. Конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, об'єкти кредитування визначаються сторонами окремо в кожному договорі, укладеному в рамках цього Договору (п. 2.4 Генерального кредитного договору).
Порядок погашення кредиту встановлюється п. 2.8 Генерального кредитного договору, а саме: - в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом; - в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); - в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування Кредитором, та інша безспірна заборгованість позичальника за цим Договором.
В п. 2.3 Генерального кредитного договору сторони визначили, що всі кредитні кошти, як і відсотки по них, повинні сплачуватися у тій самій валюті, в якій їх було надано. Всі платежі, які мають були зроблені позичальником на підставі цього Договору, повинні бути зроблені повністю, без будь-яких взаємозаліків чи претензій та без будь-яких відрахувань або утримань із наявних сум на рахунках позичальника.
Пунктом 2.5 Генерального кредитного договору сторонами визначені види забезпечення зобов'язань позичальника по Договору, якими можуть бути: Договір застави; Договір про надання гарантії/письмова Гарантія/; поруки; інші види забезпечення. П. 2.6 Генерального кредитного договору визначені умови застосування вказаних забезпечень, а п. 2.7 - встановлені забезпечення по Договору.
Порядок встановлення відсоткової ставки по кредиту визначений п. 2.2, зокрема, відсоткова ставка та комісії за користування кредитними коштами встановлюються у відповідному кредитному договорі, укладеному в рамках даного Договору. Відповідний розмір відсоткових ставок визначений у пунктах 1.1 кредитного договору № 010/01-02/07-072 від 30.10.2007р. та кредитного договору № 010/01-02/07-074 від 30.10.2007р., які укладені в рамках Генерального кредитного договору.
Пунктом 2.9 Генерального кредитного договору встановлено порядок видачі кредитних коштів по цьому Договору, а саме: надання коштів по договору/договорам, укладеним в рамках цього Договору, у розмірі, що не перевищує вказану в п. 1.3 цього Договору суму, здійснюється кредитором після належного укладання цього Договору та відповідного кредитного договору в межах даного Договору, договорів застави та інших умов виконання, передбачених діючим законодавством та внутрішніми нормативами кредитора.
Згідно п. 5.2 Генерального кредитного договору, позичальник зобов'язаний забезпечити зменшення розміру ліміту активних операцій відповідно до Графіків погашення, вказаних у відповідних кредитних договорах, укладених в межах даного Договору. Пунктами 6.1 кредитного договору № 010/01-02/07-072 від 30.10.2007р. та кредитного договору № 010/01-02/07-074 від 30.10.2007р., які укладені в рамках Генерального кредитного договору встановлені зобов'язання та строки щодо повернення кредитних коштів, сплата нарахованих відсотків позичальником.
Як свідчать матеріали справи і встановлено судом, 30.10.2007р. між сторонами укладено кредитний договір № 010/01-02/07-072 від 30.10.2007р., предметом якого є відкриття кредитором позичальнику, на положеннях та умовах цього договору та в рамках Генерального кредитного договору № 010/01-02/07-071 від 30.10.2007р., невідновлювальної кредитної лінії у сумі 1500000 гри. (ліміт кредитування) строком до 23.10.2014р., із сплатою 14% річних (п. 1.1 договору) та кредитний договір № 010/01-02/07-074, згідно умов якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору та в рамках Генерального кредитного договору № 010/01-02/07-071 від 30.10.2007р., відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 3224000 грн. (ліміт кредитування) строком до 23.10.2014р., із сплатою 14% річних, (п.1.1 договору).
Відповідно до абз. 2 п. 5.1 вказаних кредитних договорів кредитні кошти надаються кредитором на підставі письмової заяви позичальника шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок позичальника № 26002101292 в МОД „Райффайзен Банк Аваль".
Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі, законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
У відповідності із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як вбачається із вищевикладених положень Генерального кредитного договору № 010/01-02/07-071 від 30.10.2007р., він повністю відповідає вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови і передбачені законом підстави для визнання його недійсним відсутні.
Твердження позивача, що Генеральним кредитним договором не передбачено відповідальність банку, щодо видачі кредиту, спростовується положеннями розділів 4, 5, 6, 7, 10 Генерального кредитного договору, згідно яких сторонами визначені їх права та обов'язки та відповідальність в разі неналежного виконання вимог Генерального кредитного договору.
Посилання позивача на те, що кредит був наданий за іншими кредитними договорами, а не за Генеральним кредитним договором, не витримують критики, так як в самих цих договорах зазначено, що вони укладені в рамках Генерального кредитного договору. При цьому факт отримання кредитних коштів позивачем не заперечується.
Таким чином, рішення суду, яким позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, прийняте на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і вірного застосування до них норм чинного законодавства, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, суд постановив:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2010р. у справі № 7/116/10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Суддя Т.А. Величко
Суддя В.Б. Туренко
Постанова підписана 17.01.2011р.