Справа № 308/15221/25
1-кс/308/1390/26
05 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025070000000197, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 209 КК України, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Станово Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332 КК України, -
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025070000000197, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 209 КК України з клопотанням про зміну раніше обраного відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або на альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених п. п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що ризики, які стали підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з плином часу значно зменшились. У клопотанні захисник посилається на нові обставини, які раніше не досліджувалися слідчим суддею. Зокрема, посилається на різке погіршення стану здоров'я матері підозрюваного, у зв'язку з чим вона потребує постійного догляду з боку свого сина. Крім того, зазначає, що всі члени сім'ї підозрюваного проживають разом, в тому числі його неповнолітні діти та пасинок, а він є єдиною особою, яка забезпечує сім'ю всім необхідним, та відповідає за матеріальне становище батьків, особливо в контексті погіршення стану здоров'я його матері. Підозрюваний є не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, є годувальником своєї родини, одружений, має на утриманні та вихованні малолітніх дітей, його дружина хворіє на лімфаденопатію аксілярних лімфатичних вузлів, на обліку у психіатра, нарколога чи фтизіатра не перебуває, проживає з батьками похилого віку, які є інвалідами. У зв'язку з наведеним, у клопотанні захисник підсумовує необхідність перебування підозрюваного вдома для матеріальної та моральної підтримки його родини.
У судовому засіданні захисник підтримав раніше подане стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави. Зауважив, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу втратили свою актуальність та не підтвердились, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено та до суду направлений матеріали кримінального провадження разом з обвинувальним актом.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Прокурор заперечив щодо можливості зміни запобіжного заходу. Зазначив, що визначений слідчим суддею запобіжний захід є законним та обґрунтованим. Додав, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Крім того, на розгляді в Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України. Вказане свідчить про наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень або продовження вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Виходячи зі змісту статей 177, 178, 194, 200, 201 КПК України, загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК України), підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваному на більш м'який є встановлення слідчим суддею під час розгляду такого клопотання достатніх даних, які свідчать про те, що після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу з'явились нові обставини, або були виявлені такі обставини, які існували раніше, але про які не було відомо слідчому, прокурору, стороні захисту на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, та які доводять обставини, які свідчать про те, що підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення є необгрунтованою, наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу зменшились чи відпали, і застосування більш м'якого запобіжного заходу забезпечить запобіганню зазначеним ризикам.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2025 року постановлено застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесяти) днів, а саме до 23 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 стали обгрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332 КК України, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, встановлення слідчим суддею достатніх підстав вважати, що інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе в достатній мірі запобігти зазначеним ризикам.
При цьому на переконання слідчого судді, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування підозрюваному запобіжного заходу продовжують існувати.
Про це свідчать тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, спосіб вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність свідків у даному кримінальному провадженні та вагомість доказів.
За таких обставин, на переконання слідчого судді, заперечення сторони захисту щодо відсутності та зменшення ризиків, які стали підставою для застосування запобіжного заходу підозрюваному, є безпідставними, позаяк належна процесуальна поведінка підозрюваного була забезпечена обраним відносно нього запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.
На переконання слідчого судді, захисником не спростовано, що інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зможе у достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, кількість встановлених та доведених у ході розгляду клопотання ризиків.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (справа «Летельє проти Франції»).
На підставі вищенаведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Водночас, як зазначено у п. 4 розділу 3 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014, слідчий суддя, розглядаючи клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, може задовольнити таке клопотання частково - змінити запобіжний захід більш м'яким, тобто не обов'язково тим, який просить сторона захисту.
Під час обрання відносно Повідайчика запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою, слідчий суддя ухвалив рішення щодо невизначення застави на підставі положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно з якими слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На переконання слідчого судді, зазначена норма уповноважує слідчого суддю за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів з метою недопущення вчинення аналогічних злочинів та забезпечення охоронюваних законом суспільних відносин до встановлення вини особи в установленому законом порядку.
При цьому, оцінка таких факторів слідчим суддею на ранньому етапі досудового розслідування може змінитися на більш пізніх етапах досудового розслідування у зв'язку з отриманням фактичних даних про особу обвинувачення, нових доказів тощо.
Слідчий суддя зауважує на тому, що запобіжні заходи є попереджувальними, їх метою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків у разі, якщо є побоювання здійснення ним будь-яких дій, що заважають встановленню істини у кримінальному провадженні.
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_4 закінчено, а отже, окремі ризики, які мали місце при обранні щодо нього запобіжного заходу, зменшились. До таких, зокрема, відноситься ризик впливу підозрюваного на експертів та спеціалістів, позаяк всі необхідні експертні дослідження виконані, а зібрані стороною обвинувачення докази визнано достатніми для доведення вини і скерування обвинувального акту до суду.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання на даній стадії провадження, враховує рішення ЄСПЛ у справі “PIRUZYAN v. ARMENIA» від 26.09.2012 р. (Заява № 33376/07 ), яким було визнано порушення пункту 3 статті 5 Конвенції через автоматичну відмову у звільненні під заставу на підставі положення законодавства без будь-якого судового контролю.
Слідчий суддя також враховує міцні соціальні зв'язки підозрюваного, який, зокрема, є одруженим та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_4 проживає спільно із батьками, які є особами з інвалідністю, перебувають на його утриманні та потребують додаткового догляду.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про можливість визначення застави, розмір якої повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначено, що відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Водночас, суд враховує конкретні обставини кримінальних правопорушень, які ОСОБА_4 вчинив в період дії в Україні воєнного стану, під час якого суспільство опинилося в найбільш тяжких та несприятливих умовах. Саме ці умови підозрюваний використав для незаконного особистого збагачення.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя взяв до уваги як характер кримінальних правопорушень, у яких підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, його майновий стан, та дійшов до висновку, що розмір застави, який в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, повинен бути визначений на рівні 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 497 600,00 грн (один мільйон чотиристо дев'яносто сім тисяч шістсот грн 00 копійок).
У разі внесення застави, на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно підозрюваного ОСОБА_4 , залишити без змін, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі чотиристо п'ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 497 600,00 грн (мільйон чотиристо дов'яносто сім тисяч шістсот грн 00 копійок).
У разі внесення застави у вказаному розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, роз'яснити заставодавцю та підозрюваному, що відповідно до ч.ч. 8, 9, 10 ст. 182 КПК України, у разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань № 9».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 13 год. 30 хв. 10 березня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1