29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" січня 2011 р.
Справа № 22/21/1846-10
За позовом: Міністерства транспорту і зв'язку України м. Київ
до: Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області м. Хмельницький;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хмельницька міська рада, м. Хмельницький.
про: визнання права власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 43/6, а саме: - гаражі, інвентарний номер 010029, загальною площею 137,9 м. кв., рік введення в експлуатацію - 1979р.
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивач: Черкезюк Д.В. - за довіреністю від 12.01.2010р.№91/15/14-10 (присутній в судовому засіданні 21.12.2010 р.)
Язвінська Л.М. - представник за довіреністю від 31.12.2010р.
відповідач: Кучевська Г.В. - за довіреністю №02-15-17 від 09.01.2008р.
третя особа (Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця"): Язвінська Л.М. - за довіреністю від 11.11.2010р. №3226-то
третя особа (Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області): Мельничук О.Я. - за довіреністю від 01.01.2010р.
третя особа (Хмельницька міська рада): Кучевська Г.В. - за довіреністю №02-15-17 від 09.01.2008р.
Повний текст рішення підписано та складено 24.01.2011 р.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання права власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 43/6, а саме: - гаражі, інвентарний номер 010029, загальною площею 137,9 м. кв., рік введення в експлуатацію - 1979р.
На підтвердження позовних вимог позивач надав копію технічного паспорту, виданого КП "Хмельницьким бюро технічної інвентаризації", довідку дистанції про балансову належність від 09.03.2010р. №86/03, інвентарну картку обліку основних засобів в м. Хмельницькому по вул.Чорновола,43/6, де розташований об'єкт нерухомості, що обліковується на балансі Дистанції та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", а саме будівля гаражів, інвентарний номер 010029, 1979 року побудови, звернення від 28.10.2009р., заяву про оформлення права власності від 20.03.2007р., лист БТІ від 19.11.2009р., лист Державного архіву Хмельницької області від 16.05.2007р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, зокрема, на те, що до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України входить Південно-Західна залізниця, яка відповідно до преамбули Статуту Південно-Західної залізниці створена згідно з статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. До складу ДТГО "Південно-Західна залізниця" (надалі Залізниця) входить відокремлений структурний підрозділ - Жмеринська механізована дистанція навантажувально - розвантажувальних робіт (надалі Дистанція), яка діє на підставі Положення, затвердженого наказом начальника залізниці від 30.11.2007 р. №703-Н. Зазначене нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні Залізниці та перебуває на балансі Відокремленого підрозділу Жмеринської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт, що підтверджується довідкою про балансову належність об'єкту нерухомого майна та інвентарною карткою обліку основних засобів Дистанції.
Також звертає увагу суду на те, що право власності на вказаний вище об'єкт нерухомості належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ, як того вимагає чинне законодавство, що стало підставою, на думку позивача, для звернення останнього до суду з даним позовом. При цьому позивач зазначає, що листом від 19.11.2009р. №12-5117-02-08 КП "Хмельницьке міське бюро технічної інвентаризації" повідомило про те, що проект рішення виконавчого комітету міської ради "Про оформлення права власності на будівлю гаражів, загальною площею 137,9 кв.м., що розташовано по вул. Чорновола,43/6" не відповідає вимогам п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, тобто до проекту не були додані: акт комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію та акт про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети. Також позивач зазначив, що підтвердженням права власності є технічний паспорт на гаражі, виготовлений та виданий КП "Хмельницьке міське бюро технічної інвентаризації", Державний акт на право постійного користування землею, виданий відповідно до рішення виконкому Хмельницької міської ради від 26.11.1998р. №675-А, від 13.05.1999р. №277, від 12.12.1996р. №1290.
Враховуючи наведене вище, посилаючись на ст. 13 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 170, 191, 326, 328, 329, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 22, 73, 141, 147 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, ст. 9 Закону України „Про транспорт”, ст. 5 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7\5, позивач просить позовні вимоги задовольнити. Представником позивача у судовому засіданні 24.01.2011р. також зазначено, що Виконавчий комітет Хмельницької міської ради є належним відповідачем в даній справі.
Позивач надав в судове засідання письмові пояснення до справи де зазначає, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог. При цьому в письмовому поясненні зазначив, що акт на право постійного користування землею від 02.09.1999 р. №972 не може братися до уваги, оскільки земельна ділянка надана в постійне користування для залізничного транспорту Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південна західна залізниця", а не для будівництва гаража. Крім того, у позивача відсутні документи на нерухомість.
Представник третьої особи 1 в судовому засіданні підтримав позов позивача повністю.
Представники третіх осіб 2, 3 заперечують проти задоволення позову.
При цьому в письмовому поясненні Хмельницька міська Рада зазначила, що акт на право постійного користування землею від 02.09.1999 р. №972 не може братися до уваги, оскільки земельна ділянка надана в постійне користування для залізничного транспорту Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південна західна залізниця", а не для будівництва гаража. Крім того, у позивача відсутні документи на нерухомість.
В письмовому поясненні інспекція державного архітектурнор-будівельного контролю у Хмельницькій області зазначає, що Міністерство транспорту та зв'язку до інспекції із заявою про прийняття в експлуатацію гаражів по вул. Чорновола 43/6 в м. Хмельницькому не зверталося, відомостей про прийняття в 1979 році вказаних гаражів в інспекції не має.
Третя особа наголошує, що відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.
В судовому засіданні 24.01.2011р. представниками сторін зазначено, що у справі є всі докази, необхідні для вирішення спору по суті.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
Відповідно до преамбули Статуту Південно-Західної залізниці (затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1997 №457 та погодженого з Міністерством економіки України та Антимонопольним комітетом України), остання створена згідно з статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. До складу ДТГО "Південно-Західна залізниця" (надалі Залізниця) входить відокремлений структурний підрозділ - Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт (надалі Дистанція), яка діє на підставі Положення, затвердженого наказом начальника залізниці від 30.11.2007р. №703-Н.
Залізниця є юридичною особою. Права та обов'язки юридичної особи залізниця набуває з дня її державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво" (п. 3.1 статуту).
Згідно п. 4.1., 4.2. Статуту Південно-Західної залізниці майно Залізниці становлять необоротні та оборотні активи, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.
Відповідно до п.3.1 Положення про Дистанцію, основними завданнями дистанції є своєчасне і якісне задоволення потреб вантажоодержувачів, вантажовідправників та населення в навантажувально - розвантажувальних роботах. Підвищення доходності за рахунок розширення основних і допоміжних послуг вантажовідправникам, вантажоодержувачам, розвиток та розширення сфери транспортних послуг споживачам без обмеження за ознаками форм власності та видів діяльності.
Пунктом 4 Положення про відокремлений підрозділ визначено, що майно Дистанції становлять основні засоби, інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи, грошові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підрозділу. Майно підрозділу є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання для здійснення господарської діяльності.
Згідно довідки Дистанції про балансову належність від 09.03.2010 №86/03, інвентарної картки обліку основних засобів, в м. Хмельницький, по вул. Чорновола, 43/6 розташований об'єкт нерухомості обліковуються на балансі Дистанції, а саме: будівля гаражів, інвентарний номер 010029, 1979 року побудови.
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею II-ХМ №001347, Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-західна залізниця" надано у постійне користування для залізничного транспорту 91,9426 гектарів землі.
Згідно технічного висновку №888-сг/09 технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій "Гаража А-1" для автомобілів, розташованого в місті Хмельницькому по вул.Чорновола,43/6, в цілому розцінюється як нормальний і може бути віднесений до 1-ої категорії. Крім того, даним висновком зазначено, що даний об'кт нерухомості загальною площею 137,9 кв.м., розташований на земельній ділянці, згідно державного акту II-ХМ №001547 в місті Хмельницькому по вул. Чорновола, 43/6.
20 березня 2007 року Жмеринська механізована дистанція вантажо-розвантажувальних робіт направила лист міському голові м. Хмельницького з проханням винести рішення про видачу свідоцтв на право власності на гаражі в м. Хмельницькому по вул. Чорновола 43/6 1979 року забудови.
Згідно довідки Державного архіву Хмельницької області №81/30 від 14.03.2007 р. в протоколах засідань Хмельницького міськвиконкому за 1979 рік відомостей про введення в експлуатацію гаражів МЧД по вул. Індустріальній немає.
28.10.2009 року за №327/10 Хмельницькій міській раді було додатково направлено документи для прийняття рішення про оформлення права власності, а також повідомлено, що акт комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію цього гаража у 1979 році відсутній.
Листом від 19.11.2009 № 12-5117-02-08 Хмельницьке міське бюро технічної інвентаризації повідомило, що ними розроблено проект рішення виконавчого комітету міської ради «Про оформлення права власності на будівлю гаражів загальною площею 137,9 кв.м., що розташована по вул. Чорновола 43\6. Юридичним відділом Хмельницької міської ради було проведено правову експертизу проекту рішення, за результатами якого встановлено, що проект рішення не відповідає п. 6.1 тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, тобто до проекту рішення не додані: акт комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію та акт про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети. В зв'язку з чим, було відмовлено у розгляді на засіданні виконавчого комітету проекту вищевказаного рішення.
Внаслідок вищевикладеного, Міністерство транспорту та зв'язку України звернулося до господарського суду, із позовною до відповідача про визнання права власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 43/6, а саме: - гаражі, інвентарний номер 010029, загальною площею 137,9 м. кв., рік введення в експлуатацію - 1979р.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Відповідно до ч.1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частин 1, 2 ст.326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Як передбачено частиною 3 ст. 326 Цивільного кодексу України, управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності лише у випадках, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Крім того, частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позов про визнання права власності -це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод. Як відповідач, за таким позовом виступає третя особа, що безпосередньо заявляє чи не заявляє свої права на річ, але не визнає за позивачем речового права на майно. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно, а не встановити його. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 25.02.2010 р. по справі №16/2782).
Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.3, 4 Закону України від 01.07.2004 „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (надалі -Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Судом звертається увага на те, що позивачем не доведено тієї обставини, що відповідачем тим чи іншим чином оспорюється чи не визнається право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", та розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 43/6, а саме: - гаражі, інвентарний номер 010029, загальною площею 137,9 м. кв., рік введення в експлуатацію - 1979р.
Так, у позовній заяві позивачем вказано, що фактично відповідач не визнав права власності держави Україна на спірне нерухоме майно. Суд вважає, що наведене твердження позивача є безпідставним. Це, зокрема, випливає з того, що в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження тієї обставини, що уповноважений державний орган управління - Міністерство транспорту та зв'язку України - звертався до виконкому Хмельницької міської ради з заявою про оформлення права державної власності на майно з видачею відповідного свідоцтва. При цьому, судом не можуть розцінюватись як докази звернення уповноваженого державного органу листи начальника Жмеринської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт від 20.03.2007р., та в. о. начальника Жмеринської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт від 28.10.2009р., оскільки такі звернення не здійснювались від імені Міністерства транспорту та зв'язку України. Також, звернення від 28.10.2009 року за №327/10 було адресовано Хмельницькій міській раді як самостійній юридичній особі, яка не є відповідачем у даній справі.
Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: а) місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію (п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.01.2003 р. №6/5).
Крім того, листом №12-5117-02-08 від 19.11.2009 р. Хмельницьке бюро технічної інвентаризації повідомило Жмеринську механізовану дистанцію навантажувально-розвантажувальних робіт лише про відмову у розгляді на засіданні виконавчого комітету проекту рішення "Про оформлення права власності на будівлю гаражів загальною площею 137,9 кв.м., що розташована по вул. Чорновола 43/6 за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку". При цьому зауважено, що в разі доопрацювання даного проекту та надання необхідних документів (акту комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію та акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети), прохання щодо розгляду вищевказаного рішення буде розглянуто повторно.
Таким чином, зважаючи на відсутність документів необхідних для розгляду на засіданні виконавчого комітету вищевказаного рішення та враховуючи можливість повторного звернення у разі надання встановлених законодавством документів, зміст листа №12-5117-02-08 від 19.11.2009 р. ніяким чином не свідчить проте, що відповідач не визнає або оспорює право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку. Даний лист є лише повідомленням Жмеринської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт проте, що для оформлення права власності місцевими органами виконавчої влади необхідна наявність документів передбачених п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Отже, суд вважає, що позов Міністерства транспорту і зв'язку України м. Київ до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький про визнання права власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 43/6, а саме: - гаражі, інвентарний номер 010029, загальною площею 137,9 м. кв., рік введення в експлуатацію - 1979р., не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що ті чи інші дії виконавчого комітету Хмельницької міської ради свідчать про те, що відповідачем до чи після пред'явлення позову оспорюється чи не визнається право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на згадане вище майно.
Згідно із п.п.4, 21-24,31,33 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р., погодженого заступником Голови Верховного суду УРСР, реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.
Під будинком, як об'єктом правової реєстрації, розуміється один будинок з приналежними до нього службовими будівлями та спорудами (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці, під самостійним порядковим номером по вулиці, провулку, площі (п.2 інструкції).
Бюро технічної інвентаризації в своїй роботі по реєстрації будинків і домоволодінь зобов'язані: а) ознайомитись з документами, поданими установами, підприємствами, організаціями і окремими громадянами на підтвердження їх права власності на будинок (домоволодіння); б) з'ясувати підстави виникнення і порядок переходу до установи, підприємства, організації чи громадянина права власності, правильність оформлення документів, число учасників спільної власності і частку, яка належить кожному із співвласників. На підставі правовстановлюючих документів, перелічених в додатку №1, бюро технічної інвентаризації складає письмовий висновок, в якому зазначається: а) адреса будинку (домоволодіння), площа земельної ділянки і кількість основних будівель; б) дані про власників з зазначенням відносно громадян прізвища, ім'я та по батькові, а для установ, підприємств і організацій - повного їх найменування; в) детальний перелік поданих документів, що встановлюють право теперішніх власників; г) вид власності (державна, кооперативна, громадська, особиста); д) участь кожного із співвласників у спільній власності відповідно до належної йому частки (1/4, 1/2, 1/3 і т. д.). На підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою. Якщо на документі про право особистої власності на будинок немає місця для реєстраційного напису, власникові надається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа. Установі, підприємству або організації про проведену реєстрацію бюро технічної інвентаризації видає реєстраційне посвідчення.
Після проведення первинної реєстрації будинків та домоволодінь, бюро технічної інвентаризації повинно вести реєстрацію всіх змін в правовому стані будинків або домоволодінь. Бюро технічної інвентаризації на документах, пред'явлених до реєстрації, які свідчать про перехід права власності на будинок або домоволодіння, проставляє реєстраційний напис за встановленою формою (додаток N 4) без складання висновку про реєстрацію.
Відповідно до Додатку №1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР - Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, правовстановлюючими документами - є акт відводу установам, підприємствам і організаціям земельної ділянки для будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію. При наявності лише одного акту державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію він може бути, як виняток, прийнятий до реєстрації (п.12).
Таким чином, доводи відповідача проте, що спірний об'єкт нерухомості побудований до моменту прийняття нормативного акту, який регулює порядок складення акту вводу в експлуатацію, судом до уваги не приймаються оскільки спростовуються вказаною вище інструкцією.
Так, з аналізу приписів Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР вбачається обов'язок Хмельницького міського бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на нерухомий об'єкт, в тому числі на гараж побудований в 1979 році та який є предметом спору у даній справі. При цьому даний об'єкт буде вважатися побудованим правомірно, у разі існування будинку закінченого будівництвом та прийнятого в експлуатацію по акту.
Позивачем в матеріали справи не надано жодного правовстановлюючого документа, передбаченого додатком №1 зазнаної вище інструкції, на підставі якого проводилась реєстрація будинків зі спорудами в 1979 році.
Також, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження будівництва даного об'єкта нерухомості та не конкретизовано підстав необхідності будівництва останнього.
Доводи позивача, щодо будівництво гаражів на земельній ділянці згідно акту на право постійного користування землею II-ХМ №001347, суперечать технічному висновку №888-сг/09, оскільки в досліджувальній частині останнього наголошено на розташуванні гаражів для автомобілів на земельній ділянці згідно акту II-ХМ №001547, який в матеріалах справи відсутній.
Крім того, державний акт на право постійного користування землею II-ХМ №001347 датований 1999 роком, що в свою чергу також спростовує доводи позивача щодо правомірності будівництва спірну об'єкту нерухомості, зокрема щодо наявності акту відводу земельної ділянки для даної мети саме в 1979 році.
Що ж до балансу, то знаходження спірного майна на цьому балансі ще не є безспірною ознакою права власності на майно; баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату і не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Таку правову позицію викладено і в роз'ясненні президії Вищого арбітражного господарського суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності” (пункт 7) та в Інформаційному листі Вищого арбітражного господарського суду України від 31.01.2001 № 01-8/98 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” (пункт 9).
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Тому у позові слід відмовити.
При прийнятті рішення судом звертається увага позивача на те, що останній не позбавлений можливості звернутися до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області м. Хмельницький, з заявою щодо прийняття спірного об'єкту в експлуатацію.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Суддя С.В. Заверуха
Повний текст рішення підготовлено та підписано 24.01.2011р.
Віддруковано в 6 примірниках: 1 - до справи; 2 - позивачу; 3 - відповідачу., 4,5,6. - третім особам.