73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
18.01.2011 Справа № 7/178-ПН-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1, м.Херсон
до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екофільтр", м.Херсон
відповідача 2 - Фізичної особи ОСОБА_2, м.Вишгород
третя особа без самостійних вимог - відділ державної реєстрації Херсонського міськвиконкому, м.Херсон
про визнання права на частку в статутному фонді
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3, представник, нотар. посв. довір. від 18.09.2009р., реєстр. №1162
від відповідача 1 - не прибув
від відповідача 1 - не прибув
від відповідача 2 - ОСОБА_4, представник, нотар. посв. дов. від 20.05.2009р.
від 3 особи - не прибув
Сутність справи: Позивач (фізична особа ОСОБА_1, м.Херсон) звернувся з позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на частку ОСОБА_2 (відповідач-2, м.Вишгород) в статутному фонді ТОВ НВО "Екофільтр", яка складає 50% статутного фонду відповідача-1 - товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Екофільтр" (м.Херсон, вул.Перекопська, 164-А, код за ЄДРПОУ 14119897).
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на порушення відповідачем-2, ОСОБА_2, прийнятих на себе зобов'язань за договором №бн від 30.10.2006р. в частині своєчасного повернення грошових коштів у сумі 1262500,00 грн., які було забезпечено корпоративними правами відповідача-2 у статутному капіталі та майні ТОВ НВО «Екофільтр».
Представник позивача у судовому засіданні пояснив суду, що між сторонами договору від 30.10.2006р. було досягнуто згоди про укладення договору позики (п.п. 1.1, 2.2.1., 2.4.1., 2.4.3. договору від 30.10.2006р.), за умовами якого ОСОБА_1 повинен був передати ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1262500.00 грн. після настання відкладальної обставини, передбаченої протоколом № 51 від 30.10.2006р. В цьому ж договорі в якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 в частині повернення запозичених грошових коштів, сторони уклали договір застави (п.п. 1.1., 2.4.3, 2.4.4., 2.4.5 договору від 30.10.2006р.), за умовами якого, ОСОБА_2 як позичальник та заставодавець прийняв на себе зобов'язання передати ОСОБА_1 як позикодавцеві та заставодержателю свої корпоративні права на частку в статутному капіталі та майні ТОВ НВО «Екофільтр»у випадку неможливості виконання основного зобов'язання, кінцевий термін виконання якого - 01.01.2008р. (п.2.4.3. договору).
Звертає увагу суду на те, що сторони у договорі від 30.10.2006р. передбачили усі істотні умови, які визначені законодавством для договорів позики та застави, обставини виконання відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором від 30.10.2006р. у передбачений ст.ст. 33 та 34 ГПК України спосіб не підтверджено, право позивача на перевід заставленого майнового права відповідача-2 є обгрунтованим нормами чинного законодавства та доведеними суду обставинами справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Умовами договору сторони передбачили, що у випадку неповернення грошових коштів стороною-2 (відповідач-2), останній зобов'язується перевести свої корпоративні права на частку в статутному фонді товариства (відповідач-1) на сторону-1 (позивача) до 01.03.2008р. і відшкодувати всі спричинені у зв'язку з цим збитки.
В зазначений термін відповідач-2 своїх зобов'язань не виконав: не повернув позивачу запозичені за договором грошові кошти у сумі 1262500,00 грн. та не виконав зобов'язання, яким забезпечувалася позика.
Представник відповідача-1, надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на ту обставину, що ОСОБА_5 на момент укладення договору від 30.10.2006р. не набувшу власність спірну частку в статутному капіталі та майні ТОВ НВО «ЕКОФІЛЬТР», а відтак не мав права нею розпоряджатися.
Звертає увагу суду на те, що укладений сторонами 30.10.2006р. правочин не схвалено товариством (ТОВ НВО «Екофільтр»), у зв'язку з чим, даний правочин не може мати правових наслідків для товариства.
Щодо визнання права власності на частку відповідача-2 у статутному фонді ТОВ НВО «Екофільтр», то діюче законодавство не містить правових підстав для переходу від однієї особи до іншої особистих немайнових прав, пов'язуючи право на частку в майні та статутному фонді товариства з особистим немайновим правом учасника приймати участь у товаристві.
Представник відповідача-2, надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на недоведеність факту передачі грошових коштів у сумі 1262500,00 грн. за договором № бн від 30.10.2006р., зазначаючи, що його сторони (позивач, ОСОБА_1, та відповідач-2, ОСОБА_5.) приховали збільшення статутного капіталу ТОВ НВО «Екофільтр» до 1000000 грн. за рахунок коштів ОСОБА_5 при збереженні за ОСОБА_1 50 % його частки у статному фонді товариства; акт прийому-передачі від 30.10.2006р., за яким ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 обумовлені договором грошові кошти є фіктивним, оскільки в подальшому ОСОБА_1 повторно передав документи, зазначені в даному акті, бухгалтеру ТОВ НВО «Екофільтр»ОСОБА_6; обставини безспірності вимог позивача, відсутності у відповідача-2 іншого майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимогу позивача, а також неможливість відповідача-2 повернути запозичені кошти є недоведеними.
Крім того, оскільки відповідач-2 на момент укладення договору від 30.10.2006р. не був учасником ТОВ НВО «Екофільтр», даний спір не носить ознак корпоративності. Отже, позивачем у встановлений законом спосіб не доведено правомірність позовних вимог, тому заявлений позов є безпідставним і задоволенню не підлягає. Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, явку представника не забезпечила, правом надання письмового відзиву з викладенням своєї правової позиції або заперечень щодо предмета позову суду не скористалася. Поважність причин, що унеможливили виконання вимог суду належними доказами не довела, з заявою про відкладення розгляду справи не звернулася.
Ухвалою про порушення справи від 29.10.2010р. суд визнав обов'язковою явку представників сторін, зобов'язав відповідача надати копії реєстраційних документів та письмовий відзив на позов.
За приписами ч.І ст.4-5 ГПК України ухвала, будучи судовим актом, є обов'язковою до виконання.
Частина 4 ст.22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів. Наданими у справу належними доказами підтверджено факт виконання судом процесуального обов'язку щодо повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи викладене, невиконання третьою особою без поважних причин вимог ухвали про порушення справи від 29.10.2010р. щодо подачі витребуваних судом документів та забезпечення явки представника, суд, відповідно до ст.75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній документами, яких достатньо для прийняття правильного рішення. Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд
встановив:
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно п.4 ч.І ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із
створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
При визначенні підвідомчості (підсудності) справи суд керується поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі,{учасники ТОВ НВО-"Еквфмьтр" та саме ТОВ НВО "Екофільтр"), а також предмет позову (частка в статуному фонді ТОВ
НВО "Екофільтр"), відповідає визначеним пунктом 4 частини першої статті 12
Господарсько процесуального кодексу України, справам, що виникають із корпоративних відносин.
Судом було встановлено, що 30.10.2006р. між позивачем, ОСОБА_1, та відповідачем, ОСОБА_2, було укладено договір, згідно умов якого (зокрема, тих, що стосуються предмету позову), ОСОБА_1, діючи як сторона-1 договору, передає стороні-2, ОСОБА_2, а останній приймає як позику грошові кошти у сумі 1 262 500, 00 грн., що на день укладення цього правочину є еквівалентом суми 250 000 доларів США, після настання обставин передбачених протоколом № 51 від 30.10.2006р.
Згідно п. 2.4.3. договору сторони узгодили, що сторона-2 зобов'язана повернути запозичені грошові кошти не пізніше 01.01.2008р.
Згідно п. 2.4.5. у випадку неможливості повернення грошових коштів, сторона-2 (ОСОБА_2О.) повинен передати стороні-1 свої корпоративні права на частку в статутному капіталі та майні ТОВ НВО "ЕКОФІЛЬТР" терміном до 01.03.2008р. і відшкодувати стороні-1 всі спричинені у зв'язку з цим збитки у повному обсязі. Договір від 30.10.2006р. за своєю правовою природою є змішаним, оскільки містить елементи різних договорів, настання правових наслідків за яким пов'язується з настанням певної обставини (відкладальна обставина), а саме, настанням обставин, передбачених протоколом № 51 від 30.10.2006р.
Відповідно до протоколу № 51 від 30.10.2006р., загальними зборами відповідача ТОВ НВО "ЕКОФІЛЬТР" були вирішені наступні питання:
1. Приведення у відповідність до вимог діючого законодавства назви товариства.
2. Відчуження часток в статутному фонді товариств його учасниками, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь відповідача ОСОБА_5
3. Збільшення статутного фонду товариства.
4. Перерозподіл часток статутного фонду товариства.
5. Ствердження нової редакції статуту товариства та подання його на державну реєстрацію.
6. Призначення Генерального директора та голови ревізійної комісії товариства.
Позивач в наданих у судовому засіданні усних поясненнях зазначає, що відкладальні обставини, визначені п. 1.1. договору від 30.10.2006р., настали 04.12.2006р. - в момент реєстрації нової редакції статуту ТОВ НВО "Екофільтр" зі змінами, обумовленими протоколом № 51 від 30.10.2006р. З моментом настання відкладальної обставини погоджуються і відповідачі у наданих суду відзивах та письмових поясненнях.
З огляду на викладене вище, права та обов'язки сторін, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, за договором бн від 30.10.2006р. в частині позикових та пов'язаних з позиковими відносин виникають з 04.12.2006р. у відповідності до його умов.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Зі змісту договору бн від 30.10.2006р. вбачається, що пункти 1.1, 2.2.1., 2.4.1., 2.4.3., якими визначено суть правочину як позики, розмір позики, умови її надання, а також кінцевий термін повернення запозичених коштів, - є умовами, властивими договору позики, що узгоджується з нормою ч. 2 ст. 628 ЦК України та статтями 1046, 1047, 1049 ЦК України. Норми зазначених статей повинно бути застосовано до відносин сторін договору від 30.10.2006р. у їх певній частині.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, -незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Системний аналіз умов договору від 30.10.2006р., викладених у вищенаведених його положеннях, разом з наведеними нормами цивільного законодавства, дає можливість визначити суб'єктний склад позикових відносин за договором від 30.10.2006р., в яких сторона-1, ОСОБА_1, виступає як кредитор (позикодавець), а сторона-2, ОСОБА_2, - як боржник (позичальник).
Пункти 1.1., 2.4.3, 2.4.4., 2.4.5 договору від 30.10.2006р., якими визначено суть, розмір та строк виконання основного зобов'язання, опис предмета застави, визначеного як корпоративні права сторони-2 у статутному капіталі та майні ТОВ НВО «ЕКОФІЛЬТР», а також механізм дієвого забезпечення вимог сторони-1 як кредитора у вигляді заборони відчуження стороною-2 корпоративних прав до моменту виконання основного зобов'язання (п. 2.4.4. договору) - є умовами, які властиві договору застави, що узгоджується з нормою ч. 2 ст. 628 ЦК України, ст.ст. 572, 573, 574, 576, 584 ЦК України, а також, ст..ст. 1, 3, 4, 12, 13, 23 ЗУ «Про заставу».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава є способом забезпечення зобов'язань, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до норми ст. З ЗУ «Про заставу», заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Відповідно до норми ст. 4 Закону України «Про заставу», предметом застави можуть бути майно та майнові права.
Відповідно до норм ст.ст. 12 та 13 Закону України «Про заставу», договір застави повинен бути укладений у письмовій формі із визначенням у його змісті суті, розміру та строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
Згідно ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Права учасників товариства визначаються законом, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України «Про господарські товариства», іншими нормативно-правовими актами, а також Статутом. Дані права можна згрупувати наступним чином:
1) права на частку в статутному капіталі товариства (майнове право);
2) права участі в товаристві (особисте право).
Набуття кожного з цих прав можливе у різний час та з різних підстав. Виникнення права участі у товаристві без набуття права на частку в його статутному капіталі є неможливим.
Отже, слід дійти висновку, про те, що набуття права власності на частку в статутному капіталі та майні товариства (майнове право) призводить до виникнення у такого набувача права на участь у цьому товаристві (особисте право).
Таким чином, суд доходить висновку, що умови договору від 30.10.2006р. містять у собі усі істотні умови договору застави майнових прав, за якими, зокрема, предметом застави є корпоративні права відповідача-2 на частку в статутному капіталі та майні ТОВ НВО «ЕКОФІЛЬТР», заставодержателем яких виступає сторона-1, ОСОБА_1, а сторона-2, ОСОБА_2 - заставодавцем.
Окрім цього слід зазначити, що договір від 30.10.2006р. містить умови, властиві установчому договору, якими сторони визначили свої права та обов'язки у частині керівництва ТОВ НВО «ЕКОФІЛЬТР», як існуючий та майбутній учасники товариства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а
кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або
законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Передання обумовлених договором грошових коштів підтверджується актом прийому- передачі від 30.10.2006р. до договору від 30.10.2006р., підписаному сторонами.
Доказів належного виконання відповідачем ОСОБА_2 прийнятих на себе
зобов'язань за договором від 30.10.2006р. суду не надано.
Згідно п. 2.1.1. договору ОСОБА_1 має право вимагати від ОСОБА_5 виконання взятих на себе зобов'язань передбачених договором. Згідно п. 5.1 статуту ТОВ НВО «ЕКОФІЛЬТР», розмір належної ОСОБА_5 частки у
статутному фонді товариства складає 50 %, вартість якого становить 500 000 гривень.
Позивач, 06.08.2010р. ініціював проведення загальних зборів ТОВ НВО «ЕКОФІЛЬТР», на яких повинно було вирішуватися питання про перехід частки учасника товариства ОСОБА_2 до засновника ОСОБА_1, які не відбулися через відсутність на зборах відповідача, ОСОБА_2. Отже, питання про перевід корпоративних прав ОСОБА_2 на ОСОБА_1 вирішити у позасудовому порядку сторони не змогли.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3)припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про заставу», заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.
Щодо наданих в судовому засіданні представником відповідача-2 на обґрунтування своїх заперечень проти позову розписок, суд, оцінюючи їх форму та зміст в сукупності з іншими письмовими доказами у справі, приходить до висновку, що дані розписки не можуть бути належними доказами, оскільки з їх змісту неможливо встановити, кому саме та з якого приводу вони були надані.
Викладені вище обставини спростовують посилання відповідачів на необхідність відмови у задоволенні позову, з посиланням на акт від 17.11.2006р., оскільки даний документ не спростовує факт передачі грошових коштів за договором від 30.10.2006р., за наслідками укладення якого складений акт прийому-передачі від 30.10.2006р., підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у присутності свідків, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, підписи яких також є в акті від 30.10.2006р.
Посилання представника відповідача-2 на ту обставину, що згідно акту прийому-передачі від 30.10.2006р. позивач передав відповідачу-2 позикові кошти за ненастання відкладальної обставини, не свідчить на те, що позивач взагалі не передавав обумовлені договором грошові кошти, в свою чергу, дане порушення умов договору позикодавцем не перешкоджає виникненню в останнього прав заставодержателя після настання відкладальної обставини, передбаченої п.1.1 договору від 30.10.2006р., враховуючи виконання сторонами умов п.1.1. договору та фактичне настання цих обставин. Витрати по оплаті державного мита та вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів, ОСОБА_2 та ТОВ НВО «Екофільтр»у пропорційних частках.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складення повного тексту.
Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, АДРЕСА_1, право власності на частку ОСОБА_2, АДРЕСА_2, яка становить 50% частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Екофільтр", м.Херсон, вул.Перекопська, 164-а, код ЄДРПОУ 14119897.
2. Стягнути з ОСОБА_2, АДРЕСА_2, р.рахунки відсутні, на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р.рахунки відсутні, 51грн. витрат по оплаті державного мита та 118грн. судових витрат.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екофільтр", м.Херсон, вул.Перекопська, 164-а, код ЄДРПОУ 14119897, р.рахунки невдомі, на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р.рахунки відсутні, 51грн. витрат по оплаті державного мита та 118грн. судових витрат.
Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.О. Задорожна
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
24.01.2011р.