Справа № 560/15994/24
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
19 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із лютого 2020 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по червень 2024 року включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди із лютого 2020 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по червень 2024 року включно у розмірі 4445,58 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідач протиправно не виплатив індексацію грошового забезпечення за період з лютого 2020 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по червень 2024 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні з лютого 2020 року по 31.12.2022 та із 01.01.2024 по червень 2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ).
Позивач вважає, що має право на отримання індексації - різниці грошового забезпечення за період з лютого 2020 року по 31.12.2022 та із 01.01.2024 по червень 2024 року та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, частиною другою статті 5 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи (перше речення частини першої статті 10 Закону № 1282).
Відповідно до підпункту другого пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Відповідно до пункту 1.3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за № 537/15228, яка була чинною до 10.08.2018 (далі - Інструкція № 425) грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем служби.
Відповідно до пункту 1.7 розділу І Інструкції № 425 грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Відповідно до п. 1.9 розділу І Інструкції № 425 індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Аналогічне нормативне регулювання виплати грошового забезпечення військовослужбовцям за місцем служби та перебування на всіх видах забезпечення міститься у пунктах 3, 7, 9 Розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, яка є чинною з 10.08.2018 (далі - Інструкція №558) , відповідно до яких:
Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Відповідно до інформації відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення за 2017-2024 роки, позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період:
- з липня 2017 року по січень 2020 року - ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 );
- з лютого 2020 року по червень 2024 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 );
- з липня 2024 року по 01.08.2024 включно - НОМЕР_3 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_4 ).
Згідно з Витягом із Наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України від 30.07.2024 №872-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.08.2024.
Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення, із наданих відповідачами розрахунків слідує, що у період із березня 2018 року по грудень 2022 року нараховувалося та виплачувалася позивачу поточна індексація з урахуванням березня 2018 року, як місяця обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін, виплату якої проводили щомісячно із грудня 2018 року.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із не здійсненням нарахування та виплати відповідачем на користь позивача індексації - різниці грошового за періоди проходження та перебування на грошовому забезпечення в ІНФОРМАЦІЯ_4 із лютого 2020 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по червень 2024 року включно у розмірі 4445,58 грн щомісячно із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
В абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4);
у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21 з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між
сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового
забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З матеріалів справи встановлено, що позивач у період лютий-березень 2018 року проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ), що підтверджується архівною відомістю особистої карткою грошового забезпечення за 2018 рік, тому в спірних правовідносинах можливо розрахувати розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) та дослідити перевищення розміру підвищення доходу (А) суми можливої індексації (Б), оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року має обчислюватись виходячи з суми грошового забезпечення позивача (включно зі всіма складовими грошового забезпечення, які не мають разового характеру), яке в лютому та березні 2018 року йому нараховувалось та виплачувалось.
Відтак, висновки суду першої інстанції, що позивач станом на березень 2018 року не проходив військову службу, а також, що та в лютому-березні 2018 року йому не нараховувалось і не виплачувалось грошове забезпечення є помилковими, необґрунтованими та спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558 (далі - Інструкція №558) грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а зазначив, що в частині порівняння сум підвищення грошового забезпечення до підвищення та після підвищення посадових окладів повинні враховуватись складові, які не мають разового характеру: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, щомісячна премія, грошова винагорода відповідно до п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за ризик для життя, винагорода за участь в АТО/ООС.
Відповідно до Витягу з архівної відомості особистої картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік, грошове забезпечення (грошовий дохід) у лютому 2018 року становив 6 078,95 грн і включав такі постійні складові, які не мають разового характеру: - посадовий оклад - 950 грн; - оклад за військове звання - 110 грн; - надбавка за вислугу років - 106 грн; - бойове чергування - 95 грн; - премія - 3 800 грн; - ризик - 142,50 грн; - щомісячна додаткова грошова винагорода - 59,25 грн; - надбавка за особливості проходження служби - 816,20 грн.
Згідно з Витягом з архівної відомості особистої картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік, грошове забезпечення (грошовий дохід) у березні 2018 року становив 9 438,10 грн і включав такі постійні складові, які не мають разового характеру: - посадовий оклад - 3 520 грн; - оклад за військове звання - 1 130 грн; - надбавка за вислугу років - 1 162,50 грн; - премія - 3 625,60 грн.
Представником позивача зазначено, що відомості, які відображені в архівних відомостях особистої картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік щодо нарахованої позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у лютому 2018 року у сумі 59,25 грн та у березні 2018 року - 00,00 грн не відповідають дійсності.
Як вбачається з архівних відомостей особистої картки грошового забезпечення позивача за 2017-2018 роки, позивачу нараховувалася та виплачувалася щомісячна грошова винагорода у розмірі 60%, зокрема у грудні 2017 року - в сумі 3 554,82 грн; у січні 2018 року - 3 554,82 грн.
Натомість згідно з графи №723 «Виплачено БАНК» архівних відомостях особистої картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік та з виписки по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слідує, фактичний нарахований та виплачений позивачу дохід у лютому 2018 року становить 9 384,11 грн (утримано військовий збір у сумі 142,91 грн).
Тобто, позивачу у лютому 2018 році нараховано та виплачено щомісячну додаткову винагороду у лютому у сумі 3554,82 грн, а не 59,25 грн.
Отже, відповідно до графи №723 «Виплачено БАНК» архівних відомостях особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік та виписки по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» фактичний нарахований та виплачений позивачу дохід у лютому та березні 2018 року становить:
- у лютому 2018 року - 9 384,11 грн (9 527,02 грн утримано військовий збір у сумі 142,91 грн);
- у березні 2018 року - 9 401,68 грн (9 544,85 грн утримано військовий збір у сумі 143,17 грн).
Аналогічна інформація про доходи позивача у лютому 2018 року у сумі 9 527,02 грн (утримано військовий збір у сумі 142,91 грн) та у березні 2018 року у сумі 9 544,85 грн (утримано військовий збір у сумі 143,17 грн) відображена у Довідці ОК-5та Довідці ОК-7, які містять дані про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Таким чином, підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) у зв'язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 відбулося на 17,57 грн (грошовий дохід березень у сумі 9 401,68 грн відняти грошовий дохід у лютому у сумі 9 384,11 грн).
Положення пункту 5, як і цілому положення Порядку № 1078 застосовують таке поняття як «підвищення доходів», яке (підвищення) пов'язується для працівників бюджетної сфери із підвищенням на законодавчому рівні тарифних ставок (посадових окладів) та при правильному застосуванні Порядку № 1078 мало б призводить до зміни розміру індексації, або ж фактично припинення виплати індексації - різниці за умови фактичного підвищення доходу у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів), який би (дохід) перевищував би розмір індексації.
В силу пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
За змістом пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 164.1.2 пункт 164.1 статті 164 ПК України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Відтак, грошовий дохід позивача складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
14 липня 2021 року Верховний Суд у постанові у справі № 240/12040/19 зазначив, що твердження судів, що отримана позивачем у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода була нарахована та виплачена за лютий 2018 року, а отже не входить в грошове забезпечення за березень 2018 року, з якого позивачу нараховано пенсію, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки: такі доводи не були підставою для відмови позивачу в перерахунку пенсії; визначальне значення має саме факт виплати зазначеної допомоги в березні 2018 року, а не період, за який вона виплачена.
На підтвердженні проведеного позивачем розрахунку суми індексації-різниці на підставі грошового доходу за лютий 2018 року та березень 2018 року та його складових, які мають постійний/щомісячний характер, слід врахувати висновки Верховного Суду викладені у постанові від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22.
У вказаній постанові Верховний Суд по суті надавав оцінку висновкам суду першої щодо дослідження ним нарахування та виплати позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 та встановлення складових грошового забезпечення для порівняння підвищення доходу березня у порівнянні із лютим 2018 року погодився про включення щомісячної грошової допомого для порівняння різниці доходу у місяці її виплати, а не за місяць нарахування такої виплати.
З огляду на зазначене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у справі № 240/12040/19 та у справі №520/6243/22 та норм ПК України слідує, що розмір грошового доходу (грошового забезпечення) за лютий 2018 року та березень 2018 року складається із суми нарахованих (виплачених, наданих) протягом таких звітних податкових місяців виплат, які і є розрахунковою величиною (грошовим доходом за місяць) при застосуванні до спірних правовідносин п. 5 Порядку № 1078.
Як встановлено при розгляді справи №560/15957/24 позивачу протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з липня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця індексації - січень 2008 року.
З урахуванням застосування січня 2008 року, як місяця підвищення доходу позивачу, за яким ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) має здійснити обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації грошового забезпечення за період із липня 2017 року по 28.02.2018 величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по грудень 2015 року становить 167,1 %.
Звідси проіндексований дохід позивача в межах прожиткового мінімуму у сумі 1378 грн. на грудень 2015 року має становити суму індексації у грудні 2015 року 2302,64 грн (прожитковий мінімум 1378 грн. Х 167,1 % коефіцієнт індексації).
Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по березень 2018 року має становити 253,30%.
Із огляду на запровадження із грудня 2015 року єдиних правила нарахування індексації грошового забезпечення у тому числі для всіх військовослужбовців відповідно до Порядку №1078 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013, то величина приросту індексу споживчих цін станом на березень 2018 року становить 253,30%.
Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по березень 2018 року має становити 253,30% (постанова Верховного Суду від 22.06.2023 по справі № 520/6243/22).
Із огляду на запровадження із грудня 2015 року єдиних правила нарахування індексації грошового забезпечення у тому числі для всіх військовослужбовців відповідно до Порядку № 1078 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013, то при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 слід врахувати як правові висновки, так і встановлені обставини як докази преюдиційного значення викладені у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 по справі № 520/6243/22, зокрема, що величина
приросту індексу споживчих цін станом на березень 2018 року становить 253,30%.
У справі № 520/6243/22 Верховний Суд погодився із правильністю висновків та встановлених судом першої інстанції обставин, про те, що у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.).
Отже, розмір індексації для всіх військовослужбовців станом на березень 2018 року має становити 4463,15 грн.
Однак, індивідуально має визначатись розмір індексації - різниці із березня 218 року.
Із огляду на те, що як зазначено вище підвищення доходу позивача в березні 2018 року відбулося на 17,57 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становить 4463,15 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу.
Таким чином, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право із березня 2018 року на отримання індексації-різниці в сумі 4 445,58 грн (сума можливої індексації 4 463,15 грн відняти суму підвищення доходу 17,57 грн).
Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21 дійшов висновку, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
З урахуванням висновків Верховного Суду, індексація-різниця нараховується у період з 1 березня 2018 року до дати звільнення особи з військової служби або до дати підвищення посадових окладів відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Як зазначалося вище, позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у період з липня 2017 року по січень 2020 року - ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) та продовжував проходити військову службу вже в ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) з лютого 2020 року по червень 2024 року включно та НОМЕР_3 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_4 ) з липня 2024 року по 01.08.2024 включно (дата звільнення).
Враховуючи положення абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, індексація - різниця у сумі 4445,58 грн з урахуванням абзацу 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 мала б нараховуватись та виплачуватись починаючи з березня 2018 року до дня звільнення з військової частини (за виключенням періоду січень - грудень 2023 року у зв'язку із зупиненням дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік), оскільки у період із березня 2018 року до дня звільнення позивача у серпні 2024 року не відбувалось підвищення посадових окладів військовослужбовців на законодавчому рівні і такий, що і спостерігається у інформації відображеній у архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення позивача за 2018 - 2024 роки, відповідно до яких посадовий оклад нараховувався та виплачувався із розрахунку прожиткового мінімуму на 01 січня 2018 року.
Натомість відповідач оминув застосування норм законодавства щодо нарахування та виплати із лютого 2020 року позивачу індексації - різниці відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 розраховану як різницю між сумою індексації у березні 2018 року і розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року, що призвело до невиплати індексації-різниці у розмірі 4445,58 грн на місяць за період проходження позивачем служби у військовій частині НОМЕР_1 із лютого 2020 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по червень 2024 року включно.
Відтак, позивачу підлягає до нарахування та виплати щомісячна сума індексації, визначена з урахуванням розміру підвищення доходу та розрахована як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу за періоди із лютого 2020 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по червень 2024 року включно із розрахунку 4445,58 грн на місяць.
Право на виплату індексації грошового забезпечення позивач набув у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби і виплату такої відповідач повинен був здійснити під час служби та на день звільнення позивача із військової служби.
Згідно з пунктами 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №276) (далі - Порядок №44) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі №380/813/22 зазначав, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ.
Відтак, з урахуванням наведеного правого регулювання, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із лютого 2020 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по червень 2024 року включно.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди із лютого 2020 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по червень 2024 року включно у розмірі 4445,58 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.