П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8685/25
Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Дата і місце ухвалення: 19.01.2026р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, Кодимського міського голови Лупашко Сергія Івановича про визнання протиправними та скасування рішення, розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 04.04.2025р. та ухвали від 29.04.2025р. про залишення позову без розгляду, просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 19.12.2024р. №5082-VIII «Про дострокове припинення повноважень першого заступника Кодимського міського голови»;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 17.02.2025р. №68/05-04 «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Кодимського міського голови з часу звільнення;
- стягнути з Кодимської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Кодимської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 120 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 09.12.2020р. він займав посаду першого заступника Кодимського міського голови. Рішенням Кодимської міської ради від 28.11.2024р. №5022-VIII було внесено зміни до штатної структури Кодимської міської ради, зокрема, скорочено посаду першого заступника Кодимського міського голови. В грудні ОСОБА_1 ознайомлено з попередженням про наступне вивільнення на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, а в подальшому рішенням Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 19.12.2024р. №5082-VIII достроково припинено повноваження ОСОБА_1 , як першого заступника Кодимського міського голови. Розпорядженням Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 17.02.2025р. №68/05-04 позивача звільнено з посади першого заступника Кодимського міського голови. Вказані рішення та розпорядження Кодимської міської ради ОСОБА_1 вважає незаконними та зазначав, що в порушення ч.3 ст.49-2 КЗпП України Кодимською міською радою Подільського району Одеської області не було запропоновано йому вакантні посади чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, які позивач може виконувати з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Незаконне звільнення з займаної посади завдало позивачу моральних страждань, суттєвої шкоди його діловій репутації, відбулося зменшення цінності ОСОБА_1 , як працівника на ринку праці, призвело до ускладнення відносин в сім'ї, погіршення стану здоров'я. А відтак, позивач стверджував, що відповідачем завдано йому моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 120 000,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 19.01.2026р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що ні у Кодимської міської ради, а ні у Кодимського міського голови не було законодавчо визначених можливостей для того, щоб запропонувати позивачу будь-яку іншу вакантну посаду в тому ж самому органі. З наявної в матеріалах справи копії структури апарату Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, затвердженої рішенням цієї ж ради від 28.11.2024р. №5022-VIII, до складу апарату міської ради входять апарат ради та виконавчий комітет і структурні підрозділи, які складаються із 19 відділів, що охоплюють різні сфери діяльності. Згідно відповіді на адвокатський запит від 16.04.2025р. у період з 28.11.2024р. по 03.02.2025р., тобто у період, коли приймалися рішення про звільнення позивача, у Кодимській міській раді були вакантними 10 посад, за цей період було прийнято на роботу 6 осіб, при цьому жодна із наявних вакансій не була запропонована ОСОБА_1 . Апелянт зазначає, що жодна норма трудового законодавства не містить обов'язкового звільнення у разі «переходу» із виборної посади на невиборну посаду.
Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи, а тому його працевлаштування та забезпечення роботою мали б здійснюватися першочергово, як це передбачено положеннями ст.42 КЗпП України.
Посилається апелянт і на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції помилково ототожнено посади «державної служби» та «служби в органах місцевого самоврядування». Встановлена законодавством можливість реорганізації державної установи (організації) або зміна структури та штатного розпису не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) щодо працевлаштування працівників, які попереджаються про наступне звільнення, а саме: з моменту виникнення обставин, які зумовлюють можливе вивільнення працівників. Тобто, роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Отже, у зв'язку із недотриманням зазначених вимог законодавства, рішення про звільнення позивача прийнято з порушенням встановленої процедури звільнення.
Кодимська міська рада Одеської області подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що переведення особи з виборної посади на будь яку іншу посаду в органі місцевого самоврядування є незаконним. Заступників міських голів призначає рада, а посадових осіб за конкурсною або іншою процедурою, передбаченою законодавством, - міський голова. До того ж, оскаржуване позивачем рішення Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 19.12.2024р. №5082-VІІІ про дострокове припинення повноважень та звільнення є лише рішенням, спрямованим на реалізацію рішення Кодимської міської ради від 28.11.2024р. №5022-VІІІ «Про внесення змін до рішення Кодимської міської ради від 29 червня 2021 року №1505-VIII «Про затвердження структури та загальної чисельності працівників апарату Кодимської міської ради, її виконавчого комітету, інших виконавчих органів ради», а тому не може розглядатися як предмет позову в межах даної адміністративної справи.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що з 09.12.2020р. ОСОБА_1 працював на посаді першого заступника Кодимського міського голови.
Розпорядженням Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 27.11.2024р. №146/05-01 «Про розподіл обов'язків між міським головою, секретарем міської ради, заступниками міського голови» затверджено розподіл обов'язків між міським головою, секретарем міської ради, заступниками міського голови.
У затвердженому вказаним рішенням розподілі обов'язків між міським головою, секретарем міської ради, заступниками міського голови, відсутня посада першого заступника Кодимського міського голови, тобто посада, яку займав позивач. Обов'язки першого заступника Кодимського міського голови зазначеним розпорядженням не визначені.
Рішенням Кодимської міської ради від 28.11.2024р. №5022-VIII внесено зміни до рішення Кодимської міської ради від 29.06.2021р. №1505-VIII «Про затвердження структури та загальної чисельності працівників апарату Кодимської міської ради, її виконавчого комітету, інших виконавчих органів (зі змінами)». Зокрема, внесені зміни до штатної структури Кодимської міської ради, відповідно до яких гранична чисельність ради зменшена на 9 штатних одиниць, а саме: скорочено 1 вакантну посаду та 8 посад, які були фактично зайняті, зокрема, скорочено посаду першого заступника Кодимського міського голови.
03.12.2024р. першому заступнику Кодимського міського голови ОСОБА_1 вручено попередження про наступне звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Зазначено, що відповідно до рішення Кодимської міської ради від 28.11.2024р. №5022-VIII посада, які він обіймає, скорочується.
Рішенням Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 19.12.2024р. №5082-VIII «Про дострокове припинення повноважень першого заступника Кодимського міського голови» припинено достроково 03.02.2025р. повноваження першого заступника Кодимського міського голови ОСОБА_1 та звільнено його у зв'язку з скороченням посади. Встановлено, що у разі настання обставин тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 або надання йому будь-яких видів відпусток, вважати датою звільнення його з займаної посади перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки, а у разі подання заяви про скорочення строку попередження про звільнення дату, вказану у заяві.
Нормативними та фактичними підставами для прийняття рішення указані пункт 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 3,7, абзац четвертий частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, а також рішення Кодимської міської ради від 28 листопада 2024 року № 5022-VIII «Про внесення змін до рішення Кодимської міської ради від 29 червня 2021 року № 1505-VIII «Про затвердження структури та загальної чисельності працівників апарату Кодимської міської ради, її виконавчого комітету, інших виконавчих органів ради», висновки постійної комісії міської ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту.
У період з 18.01.2025р. по 01.02.2025р. ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці тривалістю п'ятнадцять календарних днів, а з 03.02.2025р. по 14.02.2025р. на стаціонарному лікуванні.
Розпорядженням Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 17.02.2025р. №68/05-04 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади першого заступника Кодимського міського голови у зв'язку із скороченням штату працівників 17 лютого 2025 року (у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність).
У розпорядженні зазначено, що його прийнято відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту частини першої статті 40, статті 44 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України «Про відпустки», рішення Кодимської міської ради від 29.12.2024р. №5082-VII «Про дострокове припинення повноважень першого заступника Кодимського міського голови», а також у зв'язку із настанням обставин тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 на заплановану дату звільнення 03.02.2025р.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем рішення від 19.12.2024р. №5082-VIII «Про дострокове припинення повноважень першого заступника Кодимського міського голови» та розпорядження від 17.02.2025р. №68/05-04 «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що безпосередньою підставою для дострокового припинення повноважень позивача, як першого заступника Кодимського міського голови, та його звільнення слугувало скорочення посади першого заступника Кодимського міського голови рішенням Кодимської міської ради від 28.11.2024р. №5022-VIII, яке ОСОБА_1 не оскаржено та є чинним. Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на недотримання відповідачем процедури його звільнення, що виразилося у не пропонуванні йому в попередженні про наступне звільнення вакантної посади в порядку статті 49-2 КЗпП України, зазначивши, що позивач займав виборну посаду в органі місцевого самоврядування, призначення на яку здійснюється міською радою шляхом затвердження за поданням міського голови. Як слідує зі змісту ст.10 Закону №2493-III, сільська, селищна, міська рада є суб'єктом призначення виключно на виборні посади, якими є: секретар сільської, селищної, міської ради шляхом обрання відповідною радою; заступник сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради - шляхом затвердження відповідною радою; керуючий справами (секретар) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради - шляхом затвердження відповідною радою; староста - шляхом затвердження відповідною радою. Щодо інших посад у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради, то призначення на ці посади здійснюється відповідно сільським, селищним, міським головою. Водночас, сільська, селищна, міська рада та сільський, селищний, міський голова, згідно із статтею 5 Закону №280/97-ВР, є різними суб'єктами місцевого самоврядування. Тому, за висновками суду, у спірному випадку міська рада не могла пропонувати позивачу будь-які інші вакантні посади в тому ж самому органі, позаяк рада не є суб'єктом призначення на такі посади.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції .При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради вирішують, крім передбачених в Конституції України, інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР).
Частини перша, четверта, п'ята статті 10 Закону №280/97-ВР визначають, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Статтею 25 Закону №280/97-ВР установлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їхній правовий статус, порядок і правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначено в Законі України від 07 червня 2001 року №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III).
Відповідно до статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно зі статтею 2 Закону №2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Посадами в органах місцевого самоврядування є:
- виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;
- виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
- посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону №2493-III).
Частиною першою статті 10 Закону №2493-III передбачено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється:
на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою;
на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою;
на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування передбачені статтею 20 Закону № 2493-III, відповідно до частини першої якої визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі:
порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Поряд з цим, згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, серед іншого: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).
Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус (частина четверта статті 40 КЗпП України).
Приписами статті 49-2 КЗпП України установлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Як вже зазначалося колегією суддів, у спірних правовідносинах дострокове припинення повноважень першого заступника Кодимського міського голови ОСОБА_1 та, як наслідок, звільнення його з посади, мало місце у зв'язку із внесенням рішенням Кодимської міської ради від 28.11.2024р. №5022-VIII змін до штатної структури Кодимської міської ради, відповідно до яких, серед іншого, скорочено посаду першого заступника Кодимського міського голови.
Рішення Кодимської міської ради від 28.11.2024р. №5022-VIII не оскаржується ОСОБА_1 в межах даного спору та наразі є чинним.
У постанові від 25 грудня 2025 року по справі №380/17022/24 Верховний Суд висловив правову позицію, що зміна структури виконавчих органів ради та загальної чисельності апарату ради можлива виключно на пленарних засіданнях цієї ради, органам місцевого самоврядування надано можливість самостійно затверджувати загальну чисельність апарату місцевої ради, її виконавчих органів та витрати на їх утримання. При цьому, положення Закону №280/97-ВР (стаття 64) дає право міським радам самостійно розпоряджатися коштами відповідних місцевих бюджетів, визначати напрями їх використання.
Роботодавцю надано право визначати чисельність, штат і структуру підприємства, установи, організації. Орган місцевого самоврядування в даному випадку в межах своєї компетенції самостійно вирішує питання щодо структури, штату та чисельності працівників, а суд під час розгляду відповідних справ не може втручатися у дискреційні повноваження цього органу.
Такий висновок також викладено Верховним Судом у постанові від 27 травня 2021 року у справі №389/2770/16-а.
При зверненні з даним позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги незаконність свого звільнення з посади першого заступника Кодимського міського голови ОСОБА_1 обґрунтовує виключно тим, що в порушення ч.3 ст.49-2 КЗпП України Кодимською міською радою Подільського району Одеської області в попередженні від 03.12.2024р. про наступне звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, йому не було запропоновано вакантні посади чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, які позивач може виконувати з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Апелянт стверджує, що у Кодимській міській раді були наявні вакантні посади, однак йому запропоновані не були. Зазначає, що згідно відповіді на адвокатський запит від 16.04.2025р. у період з 28.11.2024р. по 03.02.2025р. у Кодимській міській раді були вакантними 10 посад, за цей період було прийнято на роботу 6 осіб.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань ОСОБА_1 з огляду на наступне.
З огляду на приписи статей 3, 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада заступника міського голови (у цій справі першого заступника міського голови) є виборною посадою, на яку особа затверджується відповідною радою.
Таке затвердження, в силу пункту 3 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», є виключною компетенцією відповідної ради та результатом волевиявлення депутатів цієї ради, які так само можуть достроково припинити повноваження на цій посаді.
Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування передбачені статтею 20 Закону №2493-III, зі змісту якої слідує, що посадову особу місцевого самоврядування може бути звільнено та її службу в органах місцевого самоврядування припинено як у окремо визначених Законом №2493-III випадках, так і на підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.
ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із скороченням його посади.
Позивач займав виборну посаду в органі місцевого самоврядування, призначення на яку, у відповідності до статті 10 Закону № 2493-III, здійснюється міською радою шляхом затвердження за поданням міського голови.
Як видно із змісту статті 10 Закону № 2493-III, сільська, селищна, міська рада є суб'єктом призначення виключно на виборні посади, якими є: секретар сільської, селищної, міської ради шляхом обрання відповідною радою; заступник сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради - шляхом затвердження відповідною радою; керуючий справами (секретар) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради - шляхом затвердження відповідною радою; староста - шляхом затвердження відповідною радою.
Щодо інших посад у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради, то призначення на ці посади здійснюється відповідно сільським, селищним, міським головою.
Водночас, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, сільська, селищна, міська рада та сільський, селищний, міський голова згідно із статтею 5 Закону №280/97-ВР є різними суб'єктами місцевого самоврядування.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах Кодимська міська рада не могла пропонувати ОСОБА_1 будь-які інші вакантні посади в тому ж самому органі, позаяк рада не є суб'єктом призначення на такі посади.
Доказів наявності у виконавчому комітеті Кодимської міської ради вакантних виборних посад на час звільнення позивача ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надано.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність ОСОБА_1 порушення Кодимською міською радою процедури звільнення його з посади першого заступника Кодимського міського голови.
Підстави для скасування спірних рішення Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 19.12.2024р. №5082-VIII «Про дострокове припинення повноважень першого заступника Кодимського міського голови» та розпорядження Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 17.02.2025р. №68/05-04 «Про звільнення ОСОБА_1 », та поновлення позивача на посаді із виплатою на його користь середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відсутні.
Таким чином. доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 23 березня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук