справа № 759/24419/25 головуючий у суді І інстанції Проскурня О.І.
провадження № 33/824/1974/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
18 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши апеляційну скаргу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 поданою захисником - адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року, якою :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України,-
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол серії ЕПР1 № 463290 від 24.09.2025), та накладено на нього адміністративне стягнення -штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, 05 березня 2026 року ОСОБА_1 через захисника - адвоката Конюшка Дениса Олеговича подав апеляційну скаргу.
12 березня 2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року, скасувати вищезазначену постанову та винести нову, якою провадження по справі закрити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку на подачу скарги, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови посилаючись на те, що в судовому засіданні 23.10.2025 року ОСОБА_1 присутнім не був. Судове рішення ним не отримувалось й на момент подачі апеляційної скарги. 04 березня 2026 року після укладання Договору про надання правової допомоги, захисник ОСОБА_1. ознайомився з оскаржуваною постановою з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку, зважаючи на таке.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята Святошинським районним судом міста Києва 23 жовтня 2025 року (а.с. 12-13)
Як вбачається з постанови Святошинського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні та приймав участь у розгляді справи, що свідчить про його обізнаність щодо розгляду справи та винесеного судового рішення відносно нього.
Разом з тим в матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_1 , щодо ознайомлення його з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (а.с. 11).
Виходячи з вищевказаного, доводи захисника апелянта - адвоката Конюшка Д.Б., зазначенні в клопотанні про поновлення строку, суперечать наявним доказам в матеріалах справи, щодо присутності в судовому засіданні ОСОБА_2 при розгляді вищезазначеної справи.
Отже виходячи з вищезазначеного, у даній справі перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався з 23 жовтня 2025 року та закінчився 01 листопада 2025 року, оскільки закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Враховуючи що 01 листопада 2025 року є вихідним днем (субота), строк на апеляційне оскарження закінчується 03 листопада 2025 року ( понеділок).
Апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду, що прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, розпочинається з моменту винесення такої постанови судом, а не з моменту ознайомлення особи з такою постановою чи оприлюдненням її тексту в ЄДРСР.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи самостійним суб'єктом оскарження, не скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в строки, що визначені чинним законодавством та, зважаючи на відсутність перешкод для реалізації такого права, пропустив такий строк без поважних причин
При цьому слід зауважити, що, розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, причини які апелянт зазначає в апеляційній скарзі, щодо пропуску строку не є поважними, а тому не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постановиСвятошинського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року, тому апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 подане захисником - адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 поданою захисником - адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Березовенко