Справа № 756/10992/24
Апеляційне провадження
№ 33/824/408/2025
24 квітня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року (суддя Ковальова В.М.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно до ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17 000грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605грн 60 коп.
Постановою судді визнано доведеним, що 11 серпня 2024 року о 05 годині 40 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , у місті Києві по проспекту Володимира Івасюка, 46, біля магазину «Сільпо», рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з транспортним засобом Audi, д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім цього, постановою судді визнано доведеним, що водій ОСОБА_1 11 серпня 2024 року о 05 годині 40 хвилин керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Володимира Івасюка, 46 у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що з наданого представниками патрульної поліції відеозапису не вбачається, що він керував чи здійснював рух на транспортному засобі, а також, що він був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом.
У судовому засіданні в апеляційному суді ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, додавши, що 10 серпня 2024 року увечері в нього виник намір вжити алкоголь, однак він не міг потрапити додому, так як забув ключі, тому вирішив випити в своєму автомобілі, разом зі своїм другом.
ОСОБА_1 заперечив керування транспортним засобом вранці 11 серпня 2024 року.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бабич В.А. також підтримав доводи апеляційної скарги, додавши, що диспозиція статті 130 КУпАП встановлює відповідальність для осіб, які керують транспортним засобу, у той же час ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, що підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи.
Також захисник Бабич В.А. посилається на те, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, так як він автомобілем не керував.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бабича О.А., які підтримали апеляційну скаргу, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, вивчивши матеріали справи за протоколами про адміністративні правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення
та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284
КУпАП. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду матеріалів справи за протоколами про адміністративні правопорушення, складених стосовно ОСОБА_1 , в повній мірі не дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується належними доказами.
Частиною 1 статті 9 КУпАПвизначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 522686 від 11 серпня 2024 року, в цей день о 05 год. 38 хв. на проспекті Володимира Івасюка, 46 у місті Києві, біля магазину «Сільпо», водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з транспортним засобом Audi, д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (с.с.3).
Крім цього, за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 969433 від 11 серпня 2024 року, в цей день о 05 год. 40 хв. на проспекті Володимира Івасюка, 46 в місті Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (с.с.1).
Від підпису у протоколах про адміністративні правопорушення, а також у схемі ДТП, ОСОБА_1 відмовився.
Письмових пояснень ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , наданих під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, він 11 серпня 2024 року о 05 год. 40 хв., перебуваючи на своєму робочому місці в магазині «Сільпо» на проспекті Володимира Івасюка, 46, побачив, як людина у нетверезому стані сіла за кермо автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , після чого почала їхати та скоїла зіткнення з іншим автомобілем, а також наїзд на відбійник біля магазину, після чого водія було спіймано (с.с.7).
Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , наданих під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, він 11 серпня 2024 року о 05 год. 40 хв. стояв біля входу у магазин «Сільпо» за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 46, і побачив як чоловік у стані алкогольного сп'яніння сів за кермо автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , та здаючи назад врізався в автомобіль Audi, д.н.з. НОМЕР_2 , потім почав їхати вперед і врізався в огорожу магазину, після чого був затриманий (с.с.8).
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі за змістом - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 522686 від 11 серпня 2024 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , допустив порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху, відповідно до якого під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Згідно висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 208/712/19, уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконує функцію обвинувачення та разом із протоколом скеровує до суду одержані ним письмові докази.
Працівники поліції, які складали протоколи про адміністративні правопорушення, двічі викликались у судове засідання, шляхом направлення судових повісток до УПП в місті Києві (с.с.53, 55), однак у судове засідання не з'явилися.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викликались до суду, шляхом направлення судових повісток за вказаними ними у своїх письмових поясненнях адресами, однак конверти повернулись до суду з відмітками листоноші про відсутність адресатів за вказаними адресами (с.с.61-62, 64-65).
На схемі дорожньо-транспортної пригоди, доданої до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 522686 від 11 серпня 2024 року, зафіксовано автомобіль Mercedes-BenzSprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіль Audi, д.н.з. НОМЕР_3 , на парковці біля магазину «Сільпо» на проспекті В. Івасюка, 46 (с.с.6).
На даній схемі зображено місце зіткнення автомобілів та зафіксовано їх пошкодження, зокрема правої частини заднього бампера у автомобіля Mercedes-BenzSprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , та переднього бампера, передньої лівої фари та переднього лівого крила у автомобіля Audi, д.н.з. НОМЕР_3 .
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису «969433» вбачається, що спілкування поліцейських з ОСОБА_1 відбувається на парковці біля магазину, за кермом останній не перебуває.
На відеозаписі зафіксовані автомобілі Mercedes-BenzSprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , та Audi, д.н.з. НОМЕР_3 , які знаходяться на протилежних краях парковки.
Після висловлення пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, той повідомив, що автомобілем не керував, а перебував у салоні пару годин тому (1 хвилина 31 секунда відеозапису).
Працівники поліції застосували до ОСОБА_1 спецзасіб кайданки, після чого повторно запитали чи бажає він пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager», проти чого ОСОБА_1 не заперечував (3 хвилина 10 секунда відеозапису).
У ході подальшого спілкування між працівниками поліції та ОСОБА_1 сталась словесна перепалка, після якої у нього втретє запитали чи бажає він пройти огляд на стан сп'яніння на місці події, проти чого ОСОБА_1 знову не заперечував (5 хвилина 15 секунда відеозапису).
ОСОБА_1 зробив спробу пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager», однак йому це не вдалось (6 хвилина 30 секунд відеозапису), після чого він знову почав грубити працівникам поліції та стверджувати, що йшов пішки, а не керував автомобілем (9 хвилина 05 секунда відеозапису).
При цьому, поліцейські зазначали про наявність у їх розпорядженні відеозапису з камери спостереження магазину, на якому, начебто зафіксовано як ОСОБА_1 керує автомобілем Mercedes-BenzSprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , та вчиняє зіткнення з автомобілем Audi, д.н.з. НОМЕР_3 , однак такий запис не був долучений до матеріалів справи.
У подальшому працівники поліції продовжили неодноразово пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на які останній погоджувався, однак знову не зміг належним чином здійснити забір повітря через мундштук приладу «Drager» (16 хвилина 20 секунд відеозапису).
Надалі працівники поліції в черговий раз запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що той знову погоджується (26 хвилина 08 секунд відеозапису), після чого поліцейський знову дістає прилад «Drager» зі службового автомобіля та новий мундштук до нього, однак на цьому моменті відеозапис завершується.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак, у даному випадку, алкогольного сп'яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп'яніння. У разі відмови водія від проходження медичного огляду, фіксація цієї відмови повинна здійснюватися відповідно до вимог діючого законодавства.
Частинами 2 та 3 статті 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в
закладах охорони здоров'я.
Разом з цим, з переглянутого апеляційним судом відеозапису не вбачається, як той факт, що ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , так і те, що він відмовився у вставленому законом порядку пройти огляд на стан сп'яніння.
Також відеозаписом не зафіксована відмова ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
У суду відсутні повноваження вчиняти жодні процесуальні дії, ініціювання чи здійснення яких у змагальній судовій процедурі належало б до повноважень сторони обвинувачення, а тому в основу свого рішення суд покладає лише письмові матеріали, надані уповноваженим правоохоронним органом (протокол про адміністративне правопорушення, рапорт поліцейського, пояснення свідків) та самим водієм.
ОСОБА_1 заперечував, що керував транспортним засобом та допустив порушення правил дорожнього руху, заперечення ОСОБА_1 зафіксовані на відеозаписі камер поліцейських.
Разом з цим, поліцейським Шматком А.В., який склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, не надані суду належні та достатні докази того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , та вчиняє зіткнення з автомобілем Audi, д.н.з. НОМЕР_3 .
Зокрема, відеозапис з камер спостереження магазину «Сільпо», на парковці якого відбуваються зазначені вище події.
Також працівником поліції не було встановлено власника автомобіля Audi, д.н.з. НОМЕР_3 , та не з'ясовано коли саме були завдані механічні пошкодження, виявлені на автомобілі.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що працівником поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , не надано суду належних та достатніх доказів у підтвердження того, що останній керував транспортним засобом та здійснив порушення Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції неодноразово викликав працівника поліції Шматко А.В. у судове засідання для з'ясування обставин вчинення адміністративних правопорушень та складання протоколів про адміністративні правопорушення, однак, працівником поліції виклики суду були проігноровані.
Крім цього, враховуючи, що наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є неповним та обривається у момент підготовки до проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд вважає недоведеним і той факт, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager».
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Оболонського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_1 не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, законодавець передбачив підставу для закриття провадження у справі - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП).
Оскільки надані суду матеріали за протоколами про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 беззаперечно не підтверджують вчинення ним правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з недоведеністю вини останнього.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт