ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/28012.01.11
За позовомПублічного акціонерного товариства «БМ Банк»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Астіка»
простягнення 35 338 175,73 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -Сінахова А.В. (довіреність №04/2159 від 22.11.2010);
від відповідача -не з'явився;
У травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «БМ Банк», що є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», (далі -Банк або позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №2009-23/DC невідновлювальної кредитної лінії від 16.10.2009 (далі - Кредитний договір) у сумі 35 338 175,73 грн., з яких 30 710 000 грн. заборгованість за кредитом, 3 074 365,47 грн. заборгованість по простроченим процентам та 1 553 810,26 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором.
Ухвалою суду від 25.05.2010 позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.06.2010.
Ухвалою суду від 16.06.2010 розгляд справи відкладено на 07.07.2010 у зв'язку з надходженням від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач у судовому засіданні надав суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом пов'язаної з нею справи №34/230. Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у справі, зазначив, що предметом спору у справі № 34/320 є визнання недійсним договору, стягнення грошових коштів за яким є предметом спору у даній справі. Суду було подано копію ухвали про порушення провадження у справі № 34/320 від 14.06.2010.
Ухвало суду від 07.07.2010 було зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 34/320 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТІКА" до Відкритого акціонерного товариства "БМ Банк" про визнання недійсним Договору невідновлювальної кредитної лінії №2009-23DC від 16.10.2009.
08.12.2010 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, обґрунтовуючи своє клопотанням тим, що 28.09.2010 року Київським апеляційним господарським судом була прийнята постанова, якою рішення у справі № 34/320 залишено без змін. Рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТІКА" до Відкритого акціонерного товариства "БМ Банк" про визнання недійсним договору невідновлювальної кредитної лінії №2009-23DC від 16.10.2009 відмовлено.
Ухвалою суду від 13.12.2010 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.01.2011.
Відповідачем, через канцелярію суду, було подано клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 12.01.2011 у зв'язку з перебуванням представника у щорічній відпустці.
При розгляді клопотання про відкладення розгляду справи суд зауважує, що:
- частиною 3 статті 22 ГПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;
- статтею 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Таким чином, перебування представника юридичної особи у щорічній відпустці не позбавляє можливості участі у розгляді справи, шляхом направлення у судове засідання іншого представника.
Те, що відповідач неодноразово заявляє різноманітні клопотання які пов'язані з відкладанням розгляду даної справи, свідчить про навмисне затягування з його боку строків розгляду справи по суті та розцінюється судом, як зловживання процесуальними правами, наданими учасникам судового процесу нормами чинного законодавства, що є недопустимим.
Згідно з статтею 77 ГПК України господарський суд має право відкласти розгляд справи, за наявністю підстав передбачених у даній статті, лише у межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу.
Відкладення розгляду даної справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку.
Суд відзначає, що розгляд даної справи неодноразово вже відкладався, а відповідач у разі наявності наміру надати обґрунтовані заперечення на позовну заяву чи додаткові докази, мав можливість їх надати у письмовій формі як у судових засіданнях так і через канцелярію суду до дати судового засідання.
За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою суду від 12.01.2010 замінено позивач його правонаступником Публічним акціонерним товариством «БМ Банк».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16 жовтня 2009 року між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) було укладено Кредитний договір №2009-23/DC невідновлювальної кредитної лінії (далі -Кредитний договір) за умовами якого Банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позивач зобов'язався отримати та повернути на позичковий рахунок в передбачені договором строки Кредит в розмірі 30 710 000 (тридцять мільйонів сімсот десять тисяч) гривень (далі -кредит) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що Кредит надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з позичкового рахунку №2062301032201 на поточний рахунок Позичальника, зазначений в письмовому звернені Позичальника, в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів (далі -цільове призначення).
Відповідно до п.1.3 Кредитного договору остаточний термін повернення кредиту - 15 січня 2010 року.
Згідно з п.п.1.6.1.3 п.1.6 Кредитного договору встановлено, що перша сплата Позичальником процентів відбувається не пізніше 15.01.2010.
Відповідно до п. 1.6 Кредитного договору сторони дійшли згоди, що Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку за користування кредитом проценти на основі процентної стави в розмірі 18% річних (п. 1.6.1.1). Проценти нараховуються методом «факт/факт»для позичкової заборгованості в національній валюті України. При цьому, проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім відповідно до умов даного договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п. 1.6.1.2). Перша сплата Позичальником процентів відбувається не пізніше 15 січня 2010 року за період з першого дня видачі Кредиту до 14-го січня 2010 року (з урахуванням положень п. 1.6.1.2 цього Договору) (п. 1.6.1.3).
22.10.2009 Позичальник звернувся до Банку із листом №17 з проханням видати 30 710 000 грн. згідно з Кредитним договором.
На виконання умов Кредитного договору Банком 22.10.2009 перераховано на поточний рахунок Позичальника грошові кошти у розмірі 30 710 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №3316485 від 22.10.2009 та випискою з рахунку Позичальника.
18.01.2010 між сторонами укладено додатковий договір №1 до Кредитного договору, яким сторони погодили викласти п.1.3 Кредитного договору в наступній редакції -Кредит повертається Позичальником на позичковий рахунок №2062301032201 в ВАТ «БМ Банк», МФО 380913 не пізніше 17 лютого 2010 року. Встановити за процентами, що нараховані та будуть нараховані за період з 16.10.2009 до 16.02.2010 включно, строк сплати 17 лютого 2010 року.
Всупереч умов Кредитного договору, відповідачем не було виконано свого обов'язку щодо повернення кредиту у встановлений строк та сплати відсотків за користування кредитними коштами. Заборгованість відповідача становить:
- 30 710 000 грн. - заборгованість за кредитом;
- 3 074 365,47 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом (станом на 13.05.2010).
22.02.2010 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію (вих. №30-14/288) з вимогою повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, яка була отримана відповідачем 11.03.2010.
Станом на момент розгляду справи заборгованість за Кредитним договором погашена не була. Доказів на спростування тверджень позивача суду не надано.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідач у порушення умов Кредитного договору своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконав.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 30 710 000 грн. та заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3 074 365,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.1.1 Кредитного договору передбачена, що позичальника за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, сплаті комісійної винагороди, у визначені цим договором строки, зобов'язався сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Пунктом 2 ст. 343 Господарського кодексу України та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено обмеження щодо розміру пені за прострочення грошового зобов'язання, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, якщо іншого не встановлено договором.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення кредиту та сплату відсотків у розмірі 1 553 810,26 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 18.02.2010. до 13.05.2010.
Перевіривши розрахунок позовних вимог щодо стягнення пені, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Наданий позивачем розрахунок пені за період з 18.12.2010 до 24.05.2010 суд не бере до уваги, оскільки останнім не було подано заяву про збільшення позовних вимог, а суд не має права виходити за межі позовних вимог.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідач, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57-б, ідентифікаційний код 21631450) на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (01032, м. Київ, Бульвар Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 33881201) заборгованість за кредитним договором №2009-23/DC невідновлювальної кредитної лінії від 16.10.2009 у сумі 35 338 175 (тридцять п'ять мільйонів триста тридцять вісім тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 73 коп., з яких 30 710 000 (тридцять мільйонів сімсот десять тисяч) грн. заборгованість за кредитом, 3 074 365 (три мільйони сімдесят чотири тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 47 коп. заборгованість по процентам та 1 553 810 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят три тисячі вісімсот десять) грн. 26 коп. пені, а також 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 21.01.2011.