ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/1618.01.11
За позовом Державного науково-дослідного інституту МВС України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»
про стягнення 4 455,88 грн.
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: Мицак А.М. - за довіреністю № 41/1155 від 25.08.10 р.
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 18.01.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач -Державний науково-дослідний інститут МВС України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»про стягнення 4 455,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем укладено договір №24 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних і експлуатаційних послуг Орендарю від 01.02.10 р., За доводами позивача, відповідач вдався до порушення договірних зобов'язань, зокрема: не здійснив розрахунки за надані послуги за період травень-жовтень 2010, внаслідок чого за ним числиться заборгованість у сумі 4 455,88 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.10 порушено провадження у справі №40/16 за даним позовом, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.01.11.
У судове засідання, призначене на 18.01.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковою оплатою заборгованості, що є предметом спору. У зв'язку з цим просить суд стягнути з відповідача за червень 2010 р. - листопад 2010 р. 3 607,32 грн заборгованості за комунальні послуги. Представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання вдруге не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
21.03.05 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»(Орендар) було укладено договір оренди №1577 нерухомого майна, що належить до державної власності (Договір №1577 від 21.03.05 р.).
Відповідно до п.1.1 Договору №1577 від 21.03.05 р. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (Майно), площею 94 кв. м, розміщене за адресою: м.Київ, вул. Довнар-Запольського, 8, що знаходиться на балансі Науково-дослідного інституту спеціальної техніки МВС України, вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 30.11.04 р. 167 500 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення складських приміщень.
01.02.10 р. між Державним науково-дослідним інститутом МВС України (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»(Отримувач) було укладено договір №24 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних і експлуатаційних послуг Орендарю (Договір №24 від 01.02.10 р.).
Відповідно до п.1.1 Договору №24 від 01.02.10 р. Балансоутримувач забезпечує обслуговування та надання комунальних послуг для експлуатації приміщень та прилеглої прибудинкової території, а Отримувач сплачує за надання послуг згідно розрахунку у Додатку №1 до цього договору. Приміщення, що орендується Отримувачем згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1577 від 21.03.05 р., укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву, знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Д. Запольського, 8 на першому поверсі двоповерхової будівлі (Приміщення), загальною площею 94 кв. м.
За умовами названого договору Балансоутримувач забезпечує обслуговування та надання комунальних послуг для експлуатації приміщень та прилеглої прибудинкової території, а отримувач сплачує за надані комунальні послуги згідно розрахунку, вказаного у додатку №1 до договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору №24 від 01.02.10 р., Балансоутримувач зобов'язався забезпечити виконання усього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та експлуатацією приміщень і прибудинкової території, а також створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності отримувача згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються Договором та Додатком №1 до нього.
Умовами договору №24 від 01.02.10р. передбачається зобов'язання відповідача -отримувача послуг вносити плату не пізніше 15 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок балансоутримувача. Підставою для внесення відповідачем оплати відповідно до п.2.2.3 Договору №1 вважається виставлений рахунок.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір у справі виник з причин неналежного виконання відповідачем умов договору №24 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних і експлуатаційних послуг Орендарю від 01.02.10 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення оплати за надані йому комунальні послуги. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов'язання по сплаті платежів за надані комунальні послуги згідно з умовами Договору №24 від 01.02.10 р. не виконав, суму заборгованості не сплатив.
Сторони є вільними в укладенні Договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Як зазначалось вище, підставою внесення відповідачем оплати послуг, пов'язаних з обслуговуванням та експлуатацією приміщень і прибудинкової території, є акт виконаних робіт та рахунок.
Із наданих Позивачем суду доказів (акти виконаних робіт, скріплені підписами і печатками обох сторін та рахунки) на підтвердження належного виконання ним зобов'язань за Договором № 24 від 01.02.10 р, зокрема в частині, що стосується забезпечення виконання усього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та експлуатацією приміщень і прибудинкової території, а також створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності отримувача згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями, вбачається факт належного виконання ним зобов'язань за договором №. 24 від 01.02.10 р.
В той же час відповідач вдався до порушення п.2.2.3 договору №24 від 01.02.10 стосовно обов'язку не пізніше 15 числа поточного місяця вносити плату про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних у експлуатаційних послуг на розрахунковий рахунок балансоутримувача.
За розрахунок позивача, що наявний у матеріалах справи, заборгованість з невиконання відповідачем умов Договору №24 від 01.02.10 складає 3 607,32 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Державного науково-дослідного інституту МВС України, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-
1. Позов Державного науково-дослідного інституту МВС України задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Скрін»(01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 19, код ЄДРПОУ 30780910) на користь Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України (01011, м. Київ, Печерський район, провулок Кутузова, 4-а, ідентифікаційний код 34045600) суму заборгованості в розмірі 3 607,32 грн (три тисячі шістсот сім гривень тридцять дві копійки), витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн (сто дві гривні нуль копійок) та 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.
Дата підписання рішення 21.01.2011р.