Справа: № 753/22640/23 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2579/2024 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ст. 336 КК України
26 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку через Електронний кабінет Електронного суду, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 120 231 000 200 049 08 від 08 грудня 2023 року ОСОБА_6 , який брав участь у провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Згурівка, Броварського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 , -
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22.12.2023 на задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 , обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120 231 000 200 049 08 від 08.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, повернуто прокурору Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , як такий що не відповідає положенням КПК України.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні № 120 231 000 200 049 08 від 08.12.2023 стосовно ОСОБА_7 положенням КПК України, зважаючи на відсутність формулювання висунутого обвинувачення стосовно останнього.
При цьому, суд зазначив, що прокурором ОСОБА_6 при затвердженні обвинувального акта, його направленні до суду, недотриманий принцип забезпечення права на захист, оскільки обвинувальний акт не інформує обвинуваченого ОСОБА_7 про причину обвинувачення, так і про його характер.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22.12.2023 у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 231 000 200 049 08 від 08.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - направити до Дарницького районного суду міста Києва на новий судовий розгляд.
Прокурор вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 231 000 200 049 08 від 08.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки за змістом п.п. 2, 5 ч. 2 вказаної статті всі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті прокурором, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення.
А саме: "Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.".
За наведеним, на переконання прокурора у даному обвинувальному акті відсутні недоліки, які зумовили би його повернення прокурору, а фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, є такими, які прокурор вважає встановленими, відповідно до вимог ст. 291 КПК України.
Зауважує, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 наведені фактичні дані, які в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Зважаючи на конкретність викладення фактичних обставин у даному кримінальному провадженні, обвинувачення відносно ОСОБА_7 на думку прокурора не може викликати сумнівів, а доводи, на які вказує суд - не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору відповідно до положень КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити без змін ухвалу суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов'язково повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
При цьому, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правова кваліфікація кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення по суті є консистенцією усього обвинувального акта, яка має інформувати особу у вчиненні якого кримінально-караного діяння вона обвинувачується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Маттоціа проти Італії" від 25.07.2000, зазначено, що ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи. Відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта проводиться судовий розгляд.
Як визначено у п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Таким чином, формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, наслідків кримінального правопорушення, з відображенням кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 11.12.2023 до Дарницького районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 231 000 200 049 08 від 08.12.2023 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Разом з тим, як правильно встановив суд першої інстанції, зі змісту обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 вбачається, що в ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правова кваліфікація кримінального правопорушення, однак повністю відсутнє формулювання обвинувачення.
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що згідно чинного законодавства, виключно прокурору належать повноваження викладати в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими, визначати правову кваліфікацію правопорушення та формулювати обвинувачення.
Наведені в апеляційній скарзі обставини, які, на думку прокурора, є формулюванням обвинувачення, за своєю суттю є стислим викладом фактичних обставин кримінального правопорушення.
Між тим, формулювання обвинувачення і виклад фактичних обставин кримінального правопорушення поняття не тотожні. Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті має бути викладено незалежно від викладених фактичних обставин кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
За викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні № 120 231 000 200 049 08 від 08.12.2023 стосовно ОСОБА_7 вимогам ст. 291 КПК України, повернувши його прокурору у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
За наведеним, апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року, якою на задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 , обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120 231 000 200 049 08 від 08 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, повернуто прокурору Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , як такий що не відповідає положенням КПК України, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4