ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/30703.12.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалові А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, смт. Котельва, Полтавської області
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаком», м. Дніпропетровськ
про: стягнення 19 830,11 грн.
за участю:
представника Позивача -не з'явився;
представника Відповідача - Борисенко М.О. (за довіреністю №9 від 08.02.2010р.)
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, смт. Котельва, Полтавської області (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаком», м.Дніпропетровськ (далі -Відповідач) про стягнення 19 250,00 грн. -основного боргу, 580,11грн. -пені.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №П/ГР000360 транспортного експедитування вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполучення від 14.05.2010р.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір №П/ГР000360 транспортного експедитування вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполучення від 14.05.2010р., Заявки-Договір від 04.06.2010р., Міжнародні-транспортні накладні, право установчі документи Позивача, рахунки №122, 121, Акти приймання виконаних робіт від 10.06.2010р., платіжні доручення про сплату авто послуг №1616 від 15.07.2010р., №1671 від 23.07.2010р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 ч.1, 2, 3, 7 Господарського кодексу України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ст.12 п.1 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем заявлені клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні Відповідача, засновника відповідача- ТОВ «Юридична фірма «Інтра Лекс», заяву про забезпечення позову, клопотання про зупинення провадження у справі та передання справи до слідчих органів для перевірки фактів вчинення посадовими особами ТОВ «Ітаком» та його теперішнього засновника ТОВ «Юридична фірма «Інтра Лекс»злочинів, відповідальність за які передбачена ст.ст.191, 192, 364, 365, 366 КК України. Суд відхилив вказані клопотання у зв'язку з необґрунтованістю.
Позивач у судове засідання 03.12.2010р. з'явився, підтримав позовні вимоги, в тому числі Пояснення, які надані через канцелярію суду 18.11.2010р.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи, що Представник Позивача в судових засіданнях, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Відповідача сторін, суд
14 травня 2010р. між Позивачем (Перевізник) та Відповідачем (Експедитор) був укладений Договір П/ГР №000360 транспортного експедирування вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (надалі-Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору експедитор, діючи від імені і за рахунок Замовника залучає третю сторону-Перевізника для доставки вантажу автомобільним транспорту міжнародному сполученні. Перевізник доставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор сплачує послуги Перевізника із рахунків на узгоджених нижче умовах.
Відповідно до п.2.5. експедитор зобов'язується своєчасно сплатити послуги Перевізника за рахунок коштів отриманих від Замовника, згідно вказаних строків в Заявці.
Розділом 4 Порядок розрахунків, сторони встановили, порядок розрахунків, зокрема:
- п.4.1. вартість послуг за кожною перевозкою визначається в Заявці. Експедитор здійснює оплату транспортних послуг Перевізника із коштів, які отримуються від Замовника, протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання коштів від Замовника.
-.п.4.3 Оплата здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок перевізника тільки після отримання оригінала рахунку, копії СМR, оригінала акту виконаних робіт і оригіналів документів, що підтверджують перевезення з урахуванням умов п.3.1. Договору, якщо інше не вказано в заявці.
Згідно п.5.4. Договору за несвоєчасну оплату вартості виконаних послуг Експедитор сплачує із коштів Замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки платежу.
Цей договір вступає в силу з моменту його укладання і є діючим до 31.12.2010р.
04.06.2010р. сторонами підписано заявки на перевезення вантажу в міжнародному сполученні до Договору на суму 82 502,00 грн., без ПДВ та на суму 9000,00 грн. без ПДВ за кожний автомобіль, усього 18 000,00 грн.(згідно заявки від 04.06.2010р. )
Позивач надав належним чином послуги перевезення вантажу, що підтверджено товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи.
Позивачем були надані відповідні документи згідно п.4.3. договору, про що свідчить часткова оплата Відповідачем наданих послуг на суму 7000,00грн. та посилання Відповідача у платіжних дорученнях на відповідні рахунки №122 та №121, які містяться в матеріалах справи.
Проте, Відповідач не сплатив суму боргу у розмірі 19250 грн. у встановлений договором строк.
В зв'язку з чим Позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором транспортного експедитування, який підпадає під правове регулювання ст.ст.929-935 Цивільного кодексу України.
Відповідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Позивач свої обов'язки за вищезазначеним Договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
-.п.4.3 Оплата здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок перевізника тільки після отримання оригінала рахунку, копії СМR, оригінала акту виконаних робіт і оригіналів документів, що підтверджують перевезення з урахуванням умов п.3.1. Договору, якщо інше не вказано в заявці.
Судом встановлено, що Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг на суму 7000,00грн.
Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 19 250,00 грн.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 19250,00грн.
Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати послуг сформульована безпосередньо у п.5.4 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у даному випадку дотримані.
Суд перевіривши арифметичний розрахунок пені, вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі 580,11грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаком»на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 19 250,00грн., пені -580,11грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаком»на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита в розмірі 198,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Повний текст рішення підписано 17.01.2011р.
Суддя Н.І. Ягічева