ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/63914.01.11
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Голден телеком»
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 30 365,42 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від позивача Моргун К.В.(дов. № 44 від 30.01.2010)
Від відповідача не з'явились
В судовому засіданні 14.01.2011 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 30 365,42 грн. за невиконання зобов'язання за договором про надання телекомунікаційних послуг № 1-2166/03 від 03.12.2003.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.11.2010 порушено провадження у справі № 50/639 та призначено її до розгляду на 16.12.2010.
Представники сторін в судове засідання 16.12.2010 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, проте через відділ діловодства господарського суду представником позивача було подане клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з хворобою представника.
У зв'язку із задоволенням клопотання позивача та неявкою відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 29.12.2010.
В судове засідання 29.12.2010 з'явився представник позивача та надав пояснення по справі, проте вимоги ухвали суду в повному обсязі не виконав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання та невиконанням сторонами вимог суду розгляд справи було відкладено на 14.01.2011.
В судове засідання 14.01.2011 з'явився представник позивача, надав додаткові докази та пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судові засідання 16.12.2010, 29.12.2010 та 14.01.2011 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
03.12.2003 між товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»(далі -позивач, оператор за договором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -відповідач, абонент за договором) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 1-2166/03 (далі договір) за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідач - прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах викладених та узгоджених в договорі, а саме в повному обсязі та не пізніше дати, зазначеної у рахунку оператора.(п. п.1.1, 1.2., 2.4.1, 3.1 договору).
Відповідно до пункту 2.3.2 та 3.2 договору оператор (позивач) зобов»язується надати абоненту (відповідачу) рахунки за надані послуги відповідно до умов договору до 15 числа кожного місяця на оплату послуг, наданих абоненту в попередньому місяці.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним договором щодо оплати наданих позивачем послуг, чим порушив норми чинного законодавства України та укладеного договору.
Умовами розділу 3 договору встановлено, що тарифи та ціни на послуги зазначені в додатках до договору. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків оператора у строки вказані у рахунках. Оператор направляє абоненту рахунок до 15-го числа кожного місяця на оплату послуг, наданих абоненту в попередньому місяці.
Судом встановлено, що на виконання вказаного договору позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані телекомунікаційні послуги за період з 1 квітня по 30 червня 2010 в сумі 29 353,08 грн. грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача та прайс-листами комутованого телефонного зв'язку.
Відповідач у встановлений договором (рахунком) строк свого зобов'язання щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг не виконав. Станом на момент розгляду справи заборгованість у сумі 29 353,08 грн. відповідачем не була сплачена.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, а також до спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 із змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг ”.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.ст.33, 36, 63 даного Закону послуги операторами зв'язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв'язку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Пунктом 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.
Враховуючи вищенаведене, позов у частині стягнення 29 353,08 грн. боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті телекомунікаційних послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 744,71 грн. та 3 % річних в розмірі 267,64 грн. за період прострочення, вказаний в розрахунку.
Згідно умов розділу 4 договору, сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань відповідно до умов договору та законодавства України. У випадку, якщо абонент не здійснює своєчасно платіж відповідно до пункту 2.4.1. договору, абонент сплачує оператору пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості простроченого платежу за кожний день такого прострочення (п. 4.2. договору).
Згідно з статтями 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 29 353,08 грн. суд погоджується з розрахунком суми боргу, з урахуванням 3% річних у розмірі 367,64 грн. та пені в розмірі 744,71 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 30 365,42 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 30 365,42 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»(03058, м. Київ, вул. Хрещатик, 19-а; код ЄДРПОУ 19028202) основний борг та договірну санкцію в сумі 29 353 (двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 08 коп., пеню в сумі 744 (сімсот сорок чотири) грн. 41 коп., 3% річних в сумі 267 (двісті шістдесят сім) грн. 64 коп., державне мито в сумі 304 (триста чотири) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 19.01.2011