справа №380/522/26
провадження № П/380/530/26
з питань розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та виклику свідків
20 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про виклик свідків в адміністративній справі за позовом громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування рішень, -
Громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України (адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11; ЄДРПОУ: 45870769), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про відкликання дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 261045000001450 від 24.09.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про відкликання посвідки на постійне проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 460122600004105 від 24.09.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_2 від 24.09.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 4601110100017899 від 24.09.2025.
Суд ухвалою від 19.01.2026 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Представник позивача 10.02.2026 подала клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Клопотання обґрунтоване тим, що після отримання відзиву на позовну заяву та ознайомлення з Поданням Департаменту захисту національної безпеки СБУ № 5426/1/4601-25 від 12.09.2025, виникла необхідність надати позивачем особисті пояснення з приводу обставин, наведених у поданні.
Також 05.03.2026 представник позивача подала клопотання, у якому просила викликати у судове засідання та допитати як свідків: позивача - ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 - приятельку позивача.
При розгляді клопотання представника позивача суд виходить із такого.
Відповідно до приписів статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частинами першою, третьою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В частині п'ятій статті 262 КАС України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частина шоста статті 262 КАС України).
Частиною сьомою статті 262 КАС України визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
Частина перша статті 91 КАС України визначає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
Аналізуючи вищевказані норми при вирішенні питання щодо наявності підстав для виклику свідків у судове засідання, суд встановлює доцільність вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування (стаття 76 КАС України).
Предметом спору у справі, що розглядається, є оскарження рішень Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про відкликання позивачеві дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, про примусове повернення до країни походження або третьої країни та про заборону на в'їзд в Україну.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 зазначив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважив, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. Також вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі. Тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Зважаючи на доводи викладені у позовній заяві та відзиві, враховуючи обсяг поданих доказів, та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що представником позивача не обґрунтовано, що обставини, які мають значення для справи та на які покликається позивач неможливо встановити за допомогою письмових доказів, а лише з показань свідків. Відтак суд не вбачає підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та для виклику свідків у судове засідання.
Керуючись ст.ст. 65, 72, 92, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, суд -
постановив:
у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про виклик свідків - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чаплик І.Д.