м. Вінниця
23 березня 2026 р. Справа № 120/3671/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНА ЛТД ПЛЮС" (вул. Героїв Майдану, 284, м. Шаргород, Вінницька обл., 23500)
до: Немирівської міської ради (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька обл., 22800)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду 19.03.2026 надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНА ЛТД ПЛЮС" (далі - позивач) до Немирівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В межах цієї позовної заяви позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Немирівської міської ради № 4086 від 06.03.2026 «Про скасування земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності»;
- зобов'язати Немирівську міську раду завершити процедуру земельних торгів за лотом LRE001-UA-20260128-76614 у спосіб, передбачений ст. 137 Земельного кодексу України та рішенням Немирівської міської ради № 3909 від 05.12.2025, включно з підписанням протоколу про результати земельних торгів № LRE001-UA-20260128-76614; укладенням з ТОВ «КАЛИНА ЛТД ПЛЮС» договору оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0015 га, кадастровий номер 0523010100:01:003:0156, строком на 10 років, на умовах проєкту договору оренди, затвердженого додатком 2 до рішення Немирівської міської ради № 3909 від 05.12.2025, з урахуванням результатів аукціону та остаточного розміру річної орендної плати 401 000,00 грн.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить в рамках забезпечення позову:
- зупинити дію рішення Немирівської міської ради №4086 від 06.03.2026 «Про скасування земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності» до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
- заборонити Немирівській міській раді до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчиняти будь-які дії щодо повторної передачі права оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0015 га, кадастровий номер 0523010100:01:003:0156, у тому числі: приймати рішення про повторне виставлення права оренди на зазначену земельну ділянку на земельні торги; формувати, затверджувати або оприлюднювати новий лот щодо передачі права оренди на зазначену земельну ділянку; укладати будь-які договори чи інші правочини щодо передачі права оренди цієї земельної ділянки іншій особі; вчиняти інші дії, спрямовані на передачу права оренди цієї земельної ділянки іншій особі;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, суб'єктам державної реєстрації прав, нотаріусам та іншим уповноваженим особам до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,0015 га, кадастровий номер 0523010100:01:003:0156, за будь-якою іншою особою, ніж ТОВ «КАЛИНА ЛТД ПЛЮС».
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що рішення Немирівської міської ради № 4086 від 06.03.2026 про скасування земельних торгів має ознаки протиправності, оскільки прийняте після фактичного проведення аукціону та визначення ТОВ «КАЛИНА ЛТД ПЛЮС» переможцем, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 138 Земельного кодексу України. Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову створює реальний ризик повторного розпорядження спірною земельною ділянкою, її повторного виставлення на торги або реєстрації права оренди за іншою особою до вирішення спору по суті. У такому випадку, навіть за умови задоволення позову, ефективне поновлення прав позивача як переможця торгів буде істотно ускладнене або унеможливлене, оскільки призведе до необхідності ініціювання нових судових процесів для оскарження наступних правочинів та реєстраційних дій. Враховуючи наведене, позивач просить вжити заходи забезпечення позову.
Ч. 1 ст. 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розгляд заяви про забезпечення позову здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд керується наступними мотивами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1, 2, 6 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов'язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому сам факт прийняття суб'єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Отже, обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Також при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 30.09.2019 у справі №826/10936/18, від 22.11.2019 у справі №640/18007/18.
Суд також зауважує, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, враховується й специфіка правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав, а також у випадку наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами та обґрунтованими належними доказами.
Суд зазначає, що сам по собі факт прийняття Немирівською міською радою рішення №4086 від 06.03.2026, яке є предметом оскарження, не може автоматично свідчити про його «очевидну протиправність».
Питання законності вказаного акта, дотримання процедури його прийняття та наявності повноважень у органу місцевого самоврядування є предметом дослідження під час розгляду справи по суті.
На стадії розгляду заяви про забезпечення позову суд не правомочний надавати остаточну правову оцінку рішенню, оскільки це матиме визначальний вплив на результат розгляду справи.
Оцінюючи аргументи позивача щодо ризику повторного розпорядження земельною ділянкою, суд зауважує, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Немирівською міською радою на момент звернення до суду вчиняються будь-які реальні дії, спрямовані на повторну передачу права оренди спірної земельної ділянки іншим особам. Доводи позивача про можливість повторного виставлення ділянки на торги або укладення договору з іншою особою ґрунтуються виключно на припущеннях та мають гіпотетичний характер.
Окрему увагу суд звертає на імперативні приписи ч. 6 ст. 151 КАС України, згідно з якими не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають у (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені територіальної громади (органу місцевого самоврядування).
Заявлені позивачем вимоги про заборону Немирівській міській раді приймати рішення про повторне виставлення права оренди на земельну ділянку на торги, формувати або оприлюднювати новий лот, за своєю суттю є формою превентивного втручання суду у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями комунальної власності та організації публічних процедур. Встановлення таких обмежень фактично призведе до примусового відкладення земельних торгів щодо спірного об'єкта ще до моменту їх офіційного ініціювання. Оскільки чинне законодавство встановлює пряму заборону на втручання суду у процедури торгів шляхом забезпечення позову, задоволення заяви у такий спосіб суперечитиме принципу правової визначеності та спеціальним обмеженням, визначеним процесуальним законом
Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНА ЛТД ПЛЮС" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Маслоід Олена Степанівна