Справа№ 718/464/26
Провадження№ 3/718/60/26
"23" березня 2026 р. м. Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Л.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №2 м.Кіцмань Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
До Кіцманського районного суду Чернівецької області 20.02.2026 року надійшли матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення: серії ВАД №653787 від 09.02.2026 року, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 08.02.2026 року близько 23:00 год. за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , яке виражалося у пригніченні, кричав, виражався грубою, нецензурною лайкою, погрожував та залякував словесно, чим своїми діями вчинив емоційну невпевненість, страх за свою безпеку, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоровю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, оскільки являється військовослужбовцем та проходить військову службу, через канцелярію суду надав ряд документів, які підтверджують те, що він отримав травми при проходженні служби в лавах ЗСУ.
Представник ОСОБА_2 , адвокат Винту Є.Ю., в судовому засіданні зазначив, що 08.02.2026 року близько 23:00 год. мав місце побутовий конфлікт між ОСОБА_2 та його матірю ОСОБА_2 , який на даний час врегульований, син та матір примирилися.
Враховуючи наведене, просив справу провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
12.03.2026 року на адресу суд надійшла заява ОСОБА_2 (матері правопорушника), у якій остання повідомила, що 08.02.2026 року у вечірній час її син ОСОБА_1 прийшов до їхнього місця проживання. Між ними виникла коротка словесна суперечка на побутовому грунті, яка була пов'язана із сімейними непорозуміннями щодо проживання у будинку. На момент події син перебував у стані алкогольного сп'яніння та емоційно висловлював свою позицію. Розмова відбувалася на підвищених тонах.
Зазначила, що фізичного насильства щодо неї він не застосовував, будь яких реальних погроз застосування сили або інших дій, які могли б створювати небезпеку для її життя чи здоровя, з його боку не було, конфлікт був короткочасний та носив побутовий характер. У зв'язку з емоційністю вона звернулася до поліції з метою припинення конфлікту та заспокоєння ситуації. Після приїзду поліції конфлікт було припинено. Будь якої фізичної або психологічної шкоди їй завдано не було.
Пояснила, що на даний час конфлікт між нею та сином повністю вичерпаний, вони перебувають у нормальних сімейних відносинах і будь яких претензій вона до сина не має.
Дослідивши матеріали справи, письмові заяву особи, яка притягається до адімінстративної відповідальності ОСОБА_1 , суд вважає, що провадження в справі, відповідно до п. 1ст.247 КУпАП, підлягає закриттю виходячи з наступного.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема фізичні особи, які вчинили певні правопорушення.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність повторюваних в часі інцидентів множинних видів насильства; системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
В той час, як конфлікт це є зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Таким чином, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції статті 173-2 КУпАП, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов'язковим.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №653787 від 09.02.2026 року цього дня близько 23:00 год. за місцем свого проживання ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , яке виражалося у пригніченні, кричанні, вираженні грубою, нецензурною лайкою, погрозами та залякуванням словесно, проте згідно письмової заяви потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що 08.02.202 року між нею і сином мав місце короткочасний конфлікт, який на даний час вже врегульований.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівником поліції за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, як домашнє насильство фізичного характеру.
Однак, слід зазначити, що у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано в чому саме таке насильство полягало і яка шкода заподіяна потерпілій хоча це прямо випливає з диспозиції статті 173-2 КУпАП.
Отже, у даному випадку наявність дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 хоча і відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, втім їх зміст не розкрито, а тим більше не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом.
За таких обставин, встановлюючи у відповідності до ст.251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у справі відсутні.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, 280, 283-285, 289 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях, зазначеного у протоколі, складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Кіцманського
районного суду: Масюк Л.О.