Справа №521/4327/26
Номер провадження 3/521/1909/26
23 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Тихонова О.А., за участю: особи, яка притягується до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , заступника командира батальйону по роботі з особовим складом ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , стрілець 2СВ 4СР 1 стрілецького батальйону, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ № 259725 від 21.03.2026 року, вбачається, що 20.03.2026 року, о 16 год. 00 хв., солдат ОСОБА_1 перебував на території військової частини, яка дислокується в АДРЕСА_2 , в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується актом № 10 від 20.03.2026 року, чим в умовах особливого періоду допустив порушення ст. ст. 11,13,16,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
З акта № 10 від 20.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , перебував стані наркотичного сп'яніння. Огляд проведений з використанням експрес-теста «Wondfo на 10 видів наркотиків».
Складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об'єктивно розглянути справу, протокол не містить. Даний доказ узгоджується з іншими матеріалами справи, сумнівів у його допустимості не викликає.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та просив призначити штраф.
Дослідивши матеріали справи, суд суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України № 1932-ХІ1 від 06.12.1991 та статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію №3543-Х1І від 21.10.1993 особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб № 1952-VIIІ від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду. Отже, в Україні діє особливий період.
Відповідно до п. 7 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання службових обов'язків військової служби.
Відповідно до ст. ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов'язки, а також утримуватись шкідливих для здоров'я звичок.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії НГУ № 259725 від 16.01.2026 року, актом огляду № 10 від 20.03.2026 р., відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, постановами Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2025 року, та від 08.07.2025 року, якими ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-20 КУпАП та іншими документами.
Приймаючи до уваги характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст. ст. 172-20, 221,252,283,284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.А. Тихонова