Справа № 496/2022/26
Провадження № 2-а/496/17/26
23 березня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., вивчивши матеріали адміністративної позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Пунктами 2, 11 ч.5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вказаних вимог у позовній заяві не зазначено: 1) відомі номери засобів зв'язку відповідача, адреси електронної пошти сторін по справі (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення вказаних вимог ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи постанову, яку він просить скасувати.
Крім того, у позовній заяві та прохальній частині позову ОСОБА_1 не зазначив дату винесення оскаржуваної постанови, її номер/серію, орган, що видав вказану постанову.
Таким чином, прохальна частина позовної заяви неконкретизована, оскільки відсутність відомостей, які ідентифікують оскаржувану постанову, позбавляють суд можливості повно та всебічно розглянути справу.
Згідно ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч.2 ст. 286 КАС України).
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень, а саме постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУПАП.
При цьому, позивачем не вказано дату її винесення, а з позовом до суду звернувся 18.03.2026 року, зазнаючи, що про її існування дізнався 16.03.2026 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачу слід зазначити дату винесення оскаржуваної постанови, та у разі пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом, подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з долученням доказів того, що про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався 16.03.2026 року.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 30.08.2006 у справі «Каменівська проти України» зазначає, що «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».
Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитись до виконання своїх обов'язків. Строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Крім того, ОСОБА_1 звертаючись з даним позовом до суду, визначив відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові №344/6751/22 від 27.03.2024 року надав висновок щодо компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час розгляду справ, у яких їх долучено до участі у справі та вказав, що відповідно до пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.10.2022 року у справі №522/22225/21.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_1 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак не має статусу юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, позивачу слід визначитися з відповідачем по справі та зазначити про нього повні відомості відповідно до ст. 160 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч.4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Л. Пасечник