23 березня 2026 року
м. Київ
справа № 953/11337/25
провадження № 51-936 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу представника СП ТОВ «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 січня 2026 року задоволено клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 жовтня 2025 року за № 42025222010000150.
Накладено арешт на майнові права інтелектуальної власності, які належать ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості», шляхом заборон відчуження, перереєстрації, передачі права власності та/або видачі ліцензій на об'єкти інтелектуальної власності, заборони внесення їх до статутного капіталу підприємств, у тому числі, шляхом внесення майнових прав на вказані в ухвалі об'єкти, серед яких, патенти, інтегровані технології термічної обробки.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 березня 2026 року залишено без задоволення клопотання представників СП ТОВ та ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, повернуто апеляційні скарги на вказане судове рішення особам, які їх подали, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_4 , у якій вона, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Статтею 116 КПК України, передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом 5 днів з дня її оголошення. При цьому ч. 3 цієї статті передбачено, що у випадку, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Як убачається з копії ухвали Харківського апеляційного суду від 03 березня 2026 року, представники СП ТОВ та ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» подали апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді поза межами встановленого законом строку на оскарження з клопотаннями про його поновлення.
Однак обставин, які б могли слугувати підставами для поновлення пропущеного строку, представниками в клопотаннях наведено не було. Зокрема, представник ОСОБА_4 вказувала, що не була присутня у судовому засіданні у якому вирішувалось клопотання прокурора, про постановлення ухвали слідчим суддею, надісланої судом 22 січня 2026 року, їй стало відомо 26 січня 2026 року після надання загального доступу. Аналогічні доводи навів представник ОСОБА_5 .
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що власник ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» був належно повідомлений про дату і час розгляду клопотання прокурора, шляхом направлення завчасно судової повістки в електронному вигляді. Разом з тим, представники в судове засідання не з'явились, що не перешкоджало розгляду клопотання.
Як слушно вказав апеляційний суд, строк на апеляційне оскарження для представників розпочався з моменту проголошення ухвали та жодним чином з одержанням її копії не пов'язується.
Касаційні доводи представника ОСОБА_4 щодо необізнаності про розгляд клопотання прокурора є суперечливими, безпідставними та спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами.
Стосовно позиції представника щодо неврахування апеляційним судом висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених у постанові від 27 травня 2019 року в справі № 461/1434/18, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України, то вона є необґрунтованою.
Визнання тих чи інших причин пропуску строку поважними, що в подальшому слугує підставою для поновлення строку за клопотанням заінтересованої особи, є проявом дискреційних повноважень суду та вирішується у кожному випадку індивідуально з урахуванням конкретних обставин справи.
Апеляційний суд надав оцінку всім доводам представників у клопотаннях та вмотивовано визнав їх необґрунтованими. У цьому випадку суд вказав, що представники були завчасно повідомлені про розгляд, а тому їх доводи неприйнятні. Рішення про залишення без задоволення клопотання є правильним.
Слід також зауважити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право.
Даних, що представник ОСОБА_4 вжила будь-яких заходів для отримання копії оскарженої ухвали слідчого судді, щоб своєчасно подати апеляційну скаргу, немає, не наведено їх і у касаційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції небезпідставно дійшов висновку про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 січня 2026 року та, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, повернув апеляційні скарги.
Ухвала Харківського апеляційного суду від 03 березня 2026 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, про що йдеться
в касаційній скарзі, колегія суддів касаційного суду не вбачає.
Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наявних матеріалів провадження убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника слід відмовити.
З цих підстав та, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника СП ТОВ «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3