18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 440/467/17
провадження № 61-5654св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Золочівська районна державна адміністрація Львівської області, Красненське споживчетовариство,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Красненського споживчого товариства на рішення Буського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року у складі судді Шендрікова Г. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 березня 2025 року у складі колегії суддів: Бойко С.М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центру надання адміністративних послуг Буської районної державної адміністрації Львівської області, третя особа - Красненське споживчетовариство, та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просила:
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Буської районної державної адміністрації Львівської області про державну реєстрацію права власності за Красненським споживчим товариством на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення права власності Красненського споживчого товариства на вказане вище нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є особою з інвалідністю І групи по зору, разом із своєю сім'єю з 2001 року без реєстрації проживає у будинку по АДРЕСА_1 . Дозвіл на проживання в цьому будинку надав колишній голова Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтва» (далі - ТОВ «Полтва», ОСОБА_2 , оскільки зазначена будівля вказаним Товариством за призначенням чи у будь-який інший спосіб не використовувалась, а вказаний будинок був магазином-їдальнею місцевого колгоспу, перетвореного в 1999 році в ТОВ «Полтва». Будь-яких претензій з 2001 року щодо факту їх вселення та проживання Красненське споживче товариство не висловлювало.
Зазначала, що з моменту заселення вона та її сім'я відкрито проживають в цьому будинку, користуються ним, проводили у ньому ремонтні роботи, спрямовані на надання йому житлового стану. Іншого житла вони не мають.
Разом з тим, у серпні 2016 року державним реєстратором Буської районної державної адміністрації Шеремета М. М. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності Красненського споживчого товариства на спірне приміщення, як на об'єкт нежитлової нерухомості - магазин.
Вважає, що таке рішення державного реєстратора є незаконним, оскільки будь-якого документу, який би засвідчував прийняття будинку в експлуатацію або підтверджував виникнення, перехід або припинення права власності на спірне майно, Красненським споживчим товариством не надано.
Зазначає, що оспорювана державна реєстрація права власності відповідача на спірне приміщення порушує її права та законні інтереси, оскільки спірне приміщення упродовж тривалого часу вона використовує як житло і іншого житла вона та її сім'я не мають.
Ухвалою Буського районного суду Львівської області від від 22 червня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Красненське споживче товариство. Замінено у справі неналежного відповідача - Центр надання адміністративних послуг Буської районної державної адміністрації на належного - Буську районну державну адміністрацію Львівської області.
Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 14 червня 2022 року залучено до участі в справі правонаступника відповідача Буської районної державної адміністрації Золочівську районну державну адміністрацію Львівської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Буської районної державної адміністрації про державну реєстрацію права власності за Красненським споживчим товариством на нежитлове приміщення, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності Красненського споживчого товариствана спірне приміщення було порушено вимоги законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Зокрема, всупереч статті 27 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 40, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції, діючій під час прийняття оскаржуваного рішення), Красненським споживчим товариством не було подано всіх документів, які підтверджують набуття права власності та є підставою для проведення державної реєстрації.
Відтак, державний реєстратор мав відмовити у проведенні державної реєстрації права власності.
Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що набуття Красненським споживчим товариством права власності на спірне нежитлове приміщення у 2016 році, тобто після вселення туди ОСОБА_1 у 2001 році, тривале проживання позивачки та її сім'ї у вказаному приміщенні, з приводу чого ні у кого впродовж тривалого часу не виникало претензій, проведення у ньому ремонтних робіт, спрямованих на надання йому ознак житла, є підставою для задоволення позову про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора, оскільки не може вважатись формальна належність приміщення на праві власності відповідачу, невідповідність такого вимогам щодо житла, поведінка його мешканців і, зокрема, без надання іншого житла, що буде становити дисбаланс приватного та суспільних інтересів, а також є непропорційним втручанням у права позивачки, що не відповідає праву на повагу до її житла, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також суд вважав, що факт прийняття рішення про державну реєстрацію права власності Красненського споживчого товариства на приміщення, яке на той час вже 15 років було житлом ОСОБА_1 , за встановлених обставин порушує законні права та інтереси позивачки та є підставою для їхнього судового захисту.
Разом із тим, суд першої інстанції зазначив, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Красненське споживчетовариство оскаржило його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 березня 2025 рокуапеляційну скаргу Красненського споживчого товариства залишено без задоволення, рішення Буського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26 квітня 2025 року Красненське споживче товариство подало до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Буського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 березня 2025 року, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
02 червня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Встановлено, що згідно довідки Полтв'янської сільської ради Буського району Львівської області № 270 від 26червня 2015 року ОСОБА_1 без реєстрації проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний об'єкт нерухомості перебуває на балансі Красненського споживчого товариства. Особовий рахунок не відкритий. Будинок не обладнано системою електропостачання, водопроводу, водовідведення, центрального опалення, газопостачання. Технічний стан - підлягає реконструкції. У вказаному приміщенні без реєстрації проживають 5 (п'ятеро) членів сім'ї: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи по зору (з дитинства).
Відповідно до довідки Полтв'янської сільської ради Буського району Львівської області № 163 від 27 липня 2016 року, будівлі-магазину, який належить Краснянському споживчому товариству, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи наявний технічний паспорт на магазин літ.«Б-1», загальною площею 92,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений 05 липня 2016 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». Рік побудови - 1939.
За змістом довідки № 97 від 26 травня 2016 року, виданої Полтв'янською сільською радою Буського району Львівської області, приміщення магазину знаходиться на балансі споживчого товариства з 1980 року і рахується по 01 рахунку (основні засоби). Згідно облікових записів Полтв'янської сільської ради приміщення знаходиться по АДРЕСА_1.
12 серпня 2016 року Красненське споживче товариство звернулось до центру надання адміністративних послуг Буської районної державної адміністрації Львівської області із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно: будівлю магазину по АДРЕСА_1 .
До заяви було долучено: заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, видавник Красненське споживче товариство, квитанції про оплату за надання інформації, квитанцію про оплату адміністративного збору, копію паспорта, серії НОМЕР_2 , видавник Буський РВ УМВС України у Львівській області, ідентифікаційний код: 2222405861, видавник: Буське відділення Бродівської МДПІ, технічний паспорт, видавник ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», довідка № 163, видавник Полтв'янська сільська рада Буського району Львівської області.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 серпня 2016 року № 66102801, магазин, загальною площею 92,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 12 серпня 2016 року в цілому зареєстровано за Красненським споживчим товариством, код ЄДРПОУ 01759158 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1003178346206), форма власності (приватна). Підставою виникнення права власності вказано: довідка, серія та номер: 163, виданий 27 липня 2016 року, видавник: Полтв'янська сільська рада Буського району Львівської області; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 05 липня 2016 року, видавник: ОКП ЛОР «БТІ та ЕО». Документ сформував державний реєстратор Шеремета М. М.
Згідно довідки Красненської селищної ради від 24 квітня 2023 року № 194 до складу сім'ї ОСОБА_1 входять ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Користуються пічним опаленням на твердому паливі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми прав
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
При розгляді справи суд зобов'язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 і підстави для відступлення від неї відсутні.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Буської районної державної адміністрації про державну реєстрацію права власності за Красненським споживчим товариством на нежитлове приміщення, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Також просила зобов'язати державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення права власності Красненського споживчого товариства на вказане вище нерухоме майно.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що факт прийняття рішення про державну реєстрацію права власності Красненського споживчого товариства на приміщення, яке на той час вже 15 років було житлом позивачки, за встановлених обставин порушує законні права та інтереси позивачки та є підставою для їхнього судового захисту.
Разом із тим, встановлено, що ОСОБА_1 ніколи не була власником спірного нерухомого майна, на законних підставах права користування цим майном не набувала.
Водночас питання щодо примусового виселення позивачки або членів її сім'ї на цей час не ініційоване, вимог про позбавлення вказаних осіб права на житло не заявлено.
При таких обставинах дослідження питання дотримання балансу приватного та суспільних інтересів, оцінка пропорційності втручання у право на житло, відповідності права на повагу до житла (з огляду на концепціюжитла у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), на думку колегії суддів Верховного Суду, в межах цієї справи є передчасними.
Таким чином, оскільки позивачкою не доведено порушення її прав чи інтересіввнаслідок державної реєстрації права власності Красненського споживчого товариства на приміщення, що знаходиться на АДРЕСА_1 Золочівського (колишнього Буського) району Львівської області, у задоволенні її позову слід відмовити у повному обсязі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частинами першою-третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У зв'язку з цим, Верховний Суд вважає за необхідне рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Красненського споживчого товариства задовольнити.
Рішення Буського районного суду Львівської області від
28 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від
27 березня 2025 року скасувати.
Ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 и відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов