13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 754/11185/24
провадження № 61-8927св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року в складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2024 року Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - Деснянська РДА в м. Києві) як орган опіки та піклування звернулася з позовом до ОСОБА_1 про звільнення від повноважень опікуна.
Позов мотивований тим, що на первинному обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві перебувають діти, позбавлені батьківського піклування: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Всі троє дітей мають статус дитини з інвалідністю, державна реєстрація їх народження проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Відповідно до рішень Деснянського районного суду міста Києва матір дітей ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав.
Згідно з розпорядженнями Деснянської РДА в м. Києві опікуном над дітьми призначено ОСОБА_1 , яка є бабусею по материнській лінії.
Діти разом з опікуном проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
14 лютого 2024 року у зв'язку з неможливістю знайти взаєморозуміння з підопічним ОСОБА_3 , 2017 року народження, за заявою опікуна ОСОБА_1 підопічного було тимчасово влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для проходження соціально-психологічної реабілітації, де він перебуває на час подання позову.
22 липня 2024 року з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Деснянського району м. Києва надійшло повідомлення про неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язків опікуна та повідомлено про те, що малолітній ОСОБА_4 рекомендовано госпіталізацію в стаціонар, яку опікуном проігноровано.
Позивач зазначав, що медичні працівники виїжджали за місцем проживання дітей та двері їм ніхто не відкрив. При спілкуванні із сусідами з'ясували, що майже кожного дня близько опівночі чути плач дітей та звуки насилля над старшими дітьми, з метою покарання опікун виставляє дітей в загальний тамбур під'їзду на тривалий час, опікун може залишати дітей вдома без нагляду на декілька годин, рідко виходить на прогулянку. Сусіди повідомили, що двічі звертались до соціальної служби з інформацією щодо насилля над дітьми.
23 липня 2024 року спеціалістами Служби спільно з працівниками сектору ювенальної превенції Деснянського УП ГУ НП у м. Києві, фахівцем Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб та представником Управління соціального захисту населення Деснянської РДА в м. Києві здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає опікун разом з підопічними дітьми. Під час відвідування встановлено, що квартира перебуває в антисанітарних умовах, холодильник не працює, продукти харчування відсутні, світло вимкнено у зв'язку з заборгованістю. Одна з кімнат захаращена пластиковими пляшками. У помешканні присутній різкий сморід, на підлозі фекалії тварин.
У зв'язку з загрозою життю та здоров'ю дітей Деснянською РДА в м. Києві прийнято розпорядження від 23 липня 2024 року № 635 «Про негайне відібрання дитини у опікуна».
01 серпня 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської РДА в м. Києві розглянуто питання звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна відносно дітей, на якому одноголосним рішенням комісії з питань захисту прав дитини рекомендовано внести пропозиції до Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування щодо надання доручення Службі у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві в порядку частини третьої статті 75 ЦК України порушити перед судом питання звільнення ОСОБА_1 від обов'язків опікуна над малолітніми дітьми. Тому Деснянська РДА в м. Києві як орган опіки та піклування звернулась з цим позовом до суду.
Деснянська РДА в місті Києві як орган опіки та піклування просила звільнити ОСОБА_1 від обов'язків опікуна над малолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року позов Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування задоволено.
Звільнено ОСОБА_1 від повноважень опікуна над малолітніми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнено із ОСОБА_1 на користь держави витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що фахівцем Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб та представником Управління соціального захисту населення Деснянської РДА в м. Києві здійснено виїзд за місцем проживання опікуна ОСОБА_1 разом з підопічними дітьми, де під час відвідування встановлено, що квартира перебуває в антисанітарних умовах, холодильник не працює, продукти харчування відсутні, світло вимкнено у зв'язку із заборгованістю, одна з кімнат захаращена пластиковими пляшками, в помешканні присутній різкий сморід.
Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку та піклування.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Одноголосним рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської РДА в м. Києві рекомендовано внести пропозиції до Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування щодо надання доручення Службі у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві в порядку частини третьої статті 75 ЦК України порушити перед судом питання звільнення ОСОБА_1 від обов'язків опікуна.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що поданий позов про звільнення від обов'язків опікуна є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року скасовано. Провадження у справі за позовом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про звільнення від повноважень опікуна закрито.
Апеляційний суд виходив з того, що при зверненні до суду позивач посилався на те, що одноголосним рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської РДА в м. Києві рекомендовано внести пропозиції до Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування щодо надання доручення Службі у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві в порядку частини третьої статті 75 ЦК України порушити перед судом питання звільнення ОСОБА_1 від обов'язків опікуна над дітьми.
Опіка, піклування над дитиною припиняється у випадках, встановлених ЦК України. Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених ЦК України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.
Відповідно до частин першої - третьої статті 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
Суд апеляційної інстанції вважав, що суд встановлює опіку над:
фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування;
фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. В усіх інших випадках встановлення опіки та призначення опікуна належить до компетенції органу опіки та піклування.
Оскільки опіка над малолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлювалася на підставі розпоряджень Деснянської РДА в м. Києві, а тому звільнення опікуна ОСОБА_1 від обов'язків опікуна над малолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до компетенції Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування.
За таких обставин апеляційний суд вважав, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Отже, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження у цій справі закрити.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У липні 2025 року Деснянська РДА в м. Києві як орган опіки та піклування подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
в апеляційний скарзі відповідач безпідставно вказувала на те, що ця справа за позовом Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування про звільнення її від повноважень опікуна над малолітніми дітьми повинна була розглядатися в порядку окремого провадження;
суд апеляційної інстанції помилково вважав, що оскільки опіка над малолітніми дітьми встановлювалася на підставі розпоряджень Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, а відтак звільнення від повноважень опікуна ОСОБА_1 також належить до компетенції Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування. При цьому суд апеляційної інстанції посилався на пункти 5.1 - 5.3 Правил;
у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків опікуна, загрозою життю та здоров'ю малолітніх та відсутністю заяви опікуна питання звільнення її ( ОСОБА_1 ) від повноважень опікуна відносно малолітніх дітей, було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської РДА в м. Києві. За результатами розгляду було рекомендовано внести пропозиції до Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування щодо надання доручення Службі у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві в порядку частини третьої статті 75 ЦК України порушити перед судом питання звільнення ОСОБА_1 від обов'язків опікуна;
частиною третьою статті 75 ЦК України передбачено, що за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту. Водночас згідно з частиною першою статті 75 ЦК України орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається органом опіки та піклування протягом одного місяця. Проте опікун ОСОБА_1 із заявою до органу опіки та піклування про звільнення від повноважень опікуна над малолітніми дітьми не зверталася. Отже, у випадку невиконання піклувальником своїх обов'язків і відсутності від нього заяви про звільнення від обов'язків опікуна, таке звільнення може мати місце виключно за рішенням суду, незалежно від того, яким саме чином особу було призначено опікуном;
апеляційний суд, пославшись на положення Правил, зробив висновок, що орган опіки та піклування за своєю ініціативою можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов'язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов'язків. Проте норма частини третьої статті 75 ЦК України, яка має пріоритет у застосуванні у порівняння з підзаконним нормативним актом (Правилами), однозначно свідчить про те, що у разі невиконання опікуном своїх обов'язків, порушення прав підопічного суд за заявою органу опіки та піклування може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника;
звільнення від повноважень опікуна може відбуватися за рішенням суду незалежно від того, яким саме чином особу було призначено опікуном. Тому висновок апеляційного суду про те, що спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є безпідставним та необґрунтованим;
між позивачем і відповідачем існує цивільно-правовий спір, що є однією з ознак позовного провадження, цей спір стосується не лише фактичних обставин справи, а й самих правовідносин. Тому позивач пред'явив вимоги в формі позовної заяви (позову) щодо захисту прав малолітніх дітей у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 обов'язків опікуна.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2025 року в задоволенні клопотання Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року відмовлено, відкрито касаційне провадження у справі № 754/11185/24 та витребувано справу із суду першої інстанції.
У жовтні 2025 року матеріали справи № 754/11185/24 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 25 липня 2025 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що на первинному обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві перебувають діти, позбавлені батьківського піклування, зокрема: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Всі троє дітей мають статус дитини з інвалідністю.
Державна реєстрація народження дітей проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України. Мати дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19 липня 2017 року в справі № 754/2613/17 ОСОБА_6 позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року в справі № 754/14678/19 ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочним рішенням Деснянського районного суд міста Києва від 09 червня 2020 року в справі №754/18477/19 ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до розпорядження Деснянської РДА в м. Києві від 15 грудня 2017 року № 708 опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено ОСОБА_1 - бабу по материнській лінії.
Згідно з розпорядженням Деснянської РДА в м. Києві від 24 червня 2021 року № 380 опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено ОСОБА_1 .
Відповідно до розпорядження Деснянської РДА в м. Києві від 22 грудня 2020 року № 695 опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено ОСОБА_1 .
Діти разом з опікуном проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
14 лютого 2024 року у зв'язку з неможливістю знайти взаєморозуміння із підопічним ОСОБА_3 за заявою опікуна, ОСОБА_1 , підопічного було тимчасово влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для проходження соціально-психологічної реабілітації, де він перебував станом на час звернення до з позовом.
19 квітня 2024 року на території Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відбулася спільна зустріч директора, психолога центру, представників Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві, фахівців із соціальної роботи Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб з опікуном дітей, ОСОБА_1 для визначення подальшої долі дитини. Опікуну дітей ОСОБА_1 були надані всі рекомендації щодо вжиття заходів для вирішення питання про повернення дитини з Центру. Рекомендовано створити належні житлово-побутові умови для проживання дітей, звернутися до Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб з метою соціального супроводу. Також ОСОБА_1 було рекомендовано здійснити заходів щодо влаштування дитини до Санаторної школу-інтернату № 21. Опікун проігнорувала зазначені рекомендації.
22 липня 2024 року із Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Деснянського району м. Києва надійшло повідомлення про неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язків опікуна та повідомлено про те, що малолітній ОСОБА_4 рекомендовано госпіталізацію в стаціонар, яку опікуном проігноровано. Медичні працівники виїжджали за місцем проживання дітей та двері їм ніхто не відкрив. При спілкуванні з сусідами з 'ясували, що майже кожного дня близько опівночі чути плач дітей та звуки насилля над старшими дітьми, із метою покарання опікун виставляє дітей в загальний тамбур під'їзду на тривалий час, опікун може залишати дітей вдома без нагляду на декілька годин, дуже рідко виходить на прогулянку. Сусіди повідомили, що двічі звертались до соціальної служби з інформацією щодо насилля над дітьми.
Інформація щодо насилля в сім'ї передана до Національної поліції, Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві та Управління соціального захисту населення Деснянської РДА в м. Києві.
23 липня 2024 року спеціалістами Служби спільно з працівниками сектору ювенальної превенції Деснянського УП ГУ НП у м. Києві, фахівцем Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб та представником Управління соціального захисту населення Деснянської РДА в м. Києві здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає опікун ОСОБА_1 разом з підопічними дітьми. Під час відвідування встановлено, що квартира перебуває в антисанітарних умовах, холодильник не працює, продукти харчування відсутні, світло вимкнено у зв'язку із заборгованістю. Одна з кімнат захаращена пластиковими пляшками. В помешканні присутній різкий сморід, на підлозі фекалії тварин.
Спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві разом з представником сектору ювенальної превенції Деснянського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, фахівцем із соціальної роботи Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб та представником Управління соціального захисту населення Деснянської РДА в м. Києві здійснено оцінку рівня безпеки дітей, про що складено акт проведення оцінки рівня безпеки дітей від 23 липня 2024 року.
За результатами проведення оцінки рівня безпеки дітей зроблено висновок, що залишатися в сім'ї дітям дуже небезпечно та було прийнято рішення про госпіталізацію малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до медичного закладу з метою медичного обстеження.
Малолітня ОСОБА_4 перебуває у Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1», ОСОБА_2 опікун ОСОБА_1 забрала з лікарні та від госпіталізації відмовилась.
У зв'язку з загрозою життю та здоров'ю малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , Деснянською РДА в м. Києві, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, прийнято розпорядження від 23 липня 2024 року № 635 «Про негайне відібрання дитини у опікуна».
01 серпня 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської РДА в м. Києві розглянуто питання звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у зв'язку із неналежним виконанням обов'язків опікуна.
Одноголосним рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської РДА в м. Києві рекомендовано внести пропозиції до Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування щодо надання доручення Службі у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві в порядку частини третьої статті 75 ЦК України порушити перед судом питання звільнення ОСОБА_1 від обов'язків опікуна над малолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позиція Верховного Суду
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (стаття 55 ЦК України).
Згідно зі статтею 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.
Відповідно до статей 250, 251 СК України опіка, піклування над дитиною припиняється у випадках, встановлених ЦК України. Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених ЦК України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування (частини перша, друга статті 75 ЦК України).
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту (частина третя статті 75 ЦК України).
У статті 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Функціональним призначенням права процесуального є «обслуговування» права матеріального. Не виключається, що в кодексі приватного права (зокрема, ЦК України чи СК України) міститимуться норми процесуального права, проте це зумовлено відповідними приватно-правовими наслідками (наприклад, стаття 660 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року в справі № 619/1908/23 (провадження № 61-8428св23)).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 163/1251/22 (провадження № 61-7647св24) зроблено висновок про те, що «законодавець в ЦК України, як основному регуляторі приватних відносин, передбачив конструкцію «звільнення особи від повноважень опікуна». Застосування цієї конструкції зумовлює такий наслідок як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: (а) невиконання нею своїх обов'язків; (б) порушення прав підопічного; (в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2025 року в справі № 359/3918/23 (провадження № 61-587св25) зазначено, що
«63. Підстави звільнення опікуна та піклувальника від його повноважень визначені у змісті статті 75 ЦК України.
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.
Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку (частина перша статті 75 ЦК України).
Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування (частина друга статті 75 ЦК України).
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту (частина третя статті 75 ЦК України).
64. Комплексний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що орган опіки та піклування може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у позасудовому порядку виключно за заявою цієї особи, тоді як заява самого органу підлягає розгляду лише в судовому порядку».
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, що переглядається:
при зверненні до суду з позовом про звільнення ОСОБА_1 від обов'язків опікуна над малолітніми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Деснянська РДА в м. Києві як орган опіки та піклування зазначала, що 01 серпня 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської РДА в м. Києві було розглянуто відповідне питання (звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна відносно дітей), на якому одноголосним рішенням комісії з питань захисту прав дитини рекомендовано внести пропозиції до Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування щодо надання доручення Службі у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА в м. Києві в порядку частини третьої статті 75 ЦК України порушити перед судом питання звільнення ОСОБА_1 від обов'язків опікуна над малолітніми дітьми;
суд першої інстанції вважав вимоги Деснянської РДА в м. Києві законними та обґрунтованими, тому задовольнив їх;
апеляційний суд зробив висновок, що спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки опіка над малолітніми дітьми встановлювалася на підставі розпоряджень Деснянської РДА в м. Києві, а тому звільнення опікуна ОСОБА_1 від обов'язків опікуна над малолітніми дітьми належить до компетенції Деснянської РДА в м. Києві як органу опіки та піклування;
проте суд апеляційної інстанції не врахував, що:
- юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим;
- законодавець в ЦК України, як основному регуляторі приватних відносин, передбачив конструкцію «звільнення особи від повноважень опікуна». Застосування цієї конструкції зумовлює такий наслідок як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: (а) невиконання нею своїх обов'язків; (б) порушення прав підопічного; (в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту»;
колегія суддів звертає увагу на те, що за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника, зокрема, у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного. Разом з цим орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається органом опіки та піклування протягом одного місяця. Проте опікун ОСОБА_1 із заявою до органу опіки та піклування про звільнення від повноважень опікуна над малолітніми дітьми не зверталася. Тлумачення норм статті 75 ЦК України дає підстави для висновку, що у разі невиконання піклувальником своїх обов'язків і відсутності його заяви про звільнення від обов'язків опікуна звільнення від обов'язків опікуна відбувається за рішенням суду незалежно від того, за рішенням якого суб'єкта особу було призначено опікуном.
За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у цій справі, оскільки безпідставно вважав, що спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Щодо розподілу судових витрат
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (див. висновок у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)).
Оскільки справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко