19 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 912/1707/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючого), Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
прокуратури - Томчук М. О. (Офіс Генерального прокурора),
позивача - не з'явилися,
відповідача - Виноградова Л. Г. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2023 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2025
за позовом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач"
про стягнення 5 671 921, 50 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач" (далі - ТОВ "Кіровоградпостач", відповідач) про стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок забруднення земельних ресурсів, в сумі 5 671 921,50 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу перевірки дотримання відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища був виявлений факт забруднення відповідачем земельної ділянки, прилеглої до території відповідача, внаслідок чого державі були заподіяні збитки в заявленому до стягнення розмірі, які відповідач має відшкодувати згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтею 56 Закону України "Про охорону земель" та статтями 157, 211 Земельного кодексу України.
1.3. В обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури послався на те, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу, до повноважень якої належить контроль за використанням та охороною природних ресурсів, не вживає достатніх заходів з примусового зобов'язання відповідача відшкодувати заподіяну державі шкоду, внаслідок забруднення земельної ділянки, обмежившись лише надісланням порушнику претензій про відшкодування шкоди та органу прокуратури листа про здійснення представництва інтересів держави в суді.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
2.2. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 09.02.2023 (суддя Кабакова В.Г.) у справі № 912/1707/21 відмовив у задоволенні позову.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024 (колегія суддів у складі: Дармін М. О., Іванов О. Г., Чус О. В.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2023 у справі № 912/1707/21 - скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Кіровоградпостач" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення земельних ресурсів в сумі 5 671 921,50 грн, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA508999980333159331000011559, отримувач ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/24062100, код отримувача 37918230, код класифікації доходу бюджету 24062100, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.).
Стягнуто з ТОВ "Кіровоградпостач" на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати за подання позовної заяви в розмірі 85 078,83 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 127 618, 50 грн.
2.4. Постановою Верховного Суду від 07.11.2024 касаційну скаргу ТОВ "Кіровоградпостач" задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі № 912/1707/21 скасовано. Справу № 912/1707/21 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
2.5. За результатом нового розгляду постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2025 (колегія суддів у складі: Кощеєв І. М., Верхогляд Т. А., Мороз В. Ф.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2023 у справі № 912/1707/24 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник), з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі № 912/1707/21 та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Враховуючи доводи касаційної скарги, вона подана на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
4.2. На обґрунтування касаційної скарги, із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статті 75 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16 та від 17.02.2021 у справі № 914/1257/18.
4.3. Крім того, прокурор звертає увагу на висновки Верховного Суду у постанові від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21. Скаржник зазначає про те, що у правовому висновку Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 904/1427/21 щодо преюдиційності вказано:
"У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, від 25.03.2021 у справі № 911/2961/19 зазначено, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими, Господарським процесуальним кодексом України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу."
На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції, посилаючись на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29.09.2020 у справі № 405/5302/20 (2-а/405/119/20), не в повній мірі обґрунтував свій висновок про те, що встановлені у справі № 405/5302/20 обставини відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України не доказуються при розгляді цієї справи.
4.4. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що 21.03.2025 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв до розгляду справу № 910/10365/15, що, на думку скаржника, свідчить про відсутність остаточного висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 75 ГПК України. Враховуючи зазначене, скаржник визначає також пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень.
4.5. Скаржник у своїй касаційній скарзі звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Кіровоградпостач" просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, посилаючись, зокрема, на дотримання судами норм матеріального та процесуального права.
5.2. Кіровоградська обласна прокуратура 27.05.2025 надіслала до Верховного Суду свої пояснення.
5.3. ТОВ "Кіровоградпостач" 05.06.2025 надіслало додаткові пояснення у справі.
5.4. Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 19.03.2026 надіслала до Верховного Суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Кіровоградпостач" (основний вид діяльності: виробництво органічних та неорганічних хімічних речовин, виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик, виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, виробництво іншої хімічної продукції, виробництво тари з пластмас, оптова торгівля хімічними продуктами, складське господарство) здійснює свою господарську діяльність за адресою: вул. Мурманська, буд. 9, місто Кропивницький, Кіровоградська область.
6.2. Слідчим управлінням Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018121010000173, розпочатому 29.11.2018, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 204, частиною третьою статті 212 та частиною першою статті 239 Кримінального кодексу України. При проведенні розслідування у зазначеному кримінальному провадженні слідчим на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда 09.04.2019 проведений обшук на території, де здійснює діяльність ТОВ "Кіровоградпостач", а саме: м. Кропивницький, вул. Мурманська, 9. При проведенні обшуку на зазначеній території був виявлений факт зливання відходів хімічного виробництва (за допомогою промислових насосів та шлангів) за територію ТОВ "Кіровоградпостач", що спричиняє хімічне забруднення навколишньої флори та фауни.
6.3. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 20.01.2021 та постанови про закриття кримінального провадження в частині окремого епізоду від 26.05.2020 ГУ ДФС у Кіровоградській області - 29.11.2018 зареєстровано кримінальне провадження № 42018121010000173 за частиною третьою статті 191 КК України відносно службових осіб ТОВ "Кіровоградпостач". 01.02.2019 зареєстровано досудове розслідування № 32019120010000007 за частиною третьою статті 212 КК України відносно службових осіб ТОВ "Кіровоградпостач". 15.05.2019 зареєстровано досудове розслідування № 32019120010000031 за частиною другою статті 204 КК України відносно службових осіб ТОВ "Кіровоградпостач". 24.06.2019 зареєстровано досудове розслідування № 32019120010000041 за частиною першою статті 239 КК України відносно службових осіб ТОВ "Кіровоградпостач".
6.4. В подальшому винесено постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань № 42018121010000173 з № 32019120010000007 - 29.03.2019 та № 42018121010000173 з № 32019120010000031, № 32019120010000041 - 01.07.2019, з присвоєнням єдиного номеру № 42018121010000173.
6.5. 09.04.2019 СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області складено протокол обшуку у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 42018121010000173, де серед іншого зазначено таке. Обшуком встановлено, що обшукується ряд будівель та прилегла територія, розташовані за адресою: м. Кропивницький, смт Нове, вул. Мурманська, буд. 9, які являються. Вказана територія являється податковою адресою ТОВ "Кіровоградпостач". В ході обшуку у дальнього паркану з правої сторони відносно входу на територію виявлено відкриту каналізацію, з якої за допомогою шлангу здійснюється перекачка невідомої речовини, яка зливається за територію підприємства та стікає в бік міста Кропивницького. Зразки вказаної речовини відбираються у скляні ємності об'ємом у кількості 3 штуки, які опечатуються бирками 1, 2, 3 на яких ставляться відповідні написи та підписи учасників слідчої дії.
6.6. Судами встановлено, що 09.04.2019 ГУ ДФС у Кіровоградській області прийнято постанову про залучення спеціалістів в рамках кримінального провадження за якою залучено державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Погребняка С.І. та Носаля В.Г. в якості спеціалістів при проведенні процесуальних та слідчих дій з кримінального провадження № 42018121010000173.
6.7. Прокуратурою Кіровоградської області 05.07.2019 прийнято постанову про визначення підслідності якою визначено підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 32019120010000041 від 26.06.2019 за частиною першою статті 239 КК України за СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області.
6.8. 09.04.2019 Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області прийняло постанову про залучення спеціалістів в рамках кримінального провадження, якою залучило державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Погребняка С. І. та Носаля В. Г. в якості спеціалістів при проведенні процесуальних та слідчих дій у кримінальному провадженні № 42018121010000173.
6.9. 11.04.2019 державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Погребняк С. І. та Носаль В. Г. на підставі листа Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградські області № 6570/10/11- 28-23-02-03 від 10.04.2019 р. провели обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:07:045:0001, прилеглої до території ТОВ "Кіровоградпостач", про що склали акт обстеження території від 11.04.2019 р., в якому зазначили про встановлення факту розливу невстановленої хімічної речовини від паркану ТОВ "Кіровоградпостач" на земельну ділянку із кадастровим номером 3510100000:07:045:0001, яка розташована поза межами підприємства вздовж залізничного полотна. При здійсненні обстеження зазначеної земельної ділянки державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області провели заміри площ забруднених земельних ділянок, а саме: ділянки № 1 2 400 кв.м, ділянки № 2 - 220 кв.м, ділянка № 3 - 210 кв.м, ділянка № 4 - 510 кв.м, ділянка № 5 - 140 кв.м шляхом застосування робочого повіреного засобу вимірювальної техніки: металевої рулетки (свідоцтво про повірку від 14.08.2018, чинне до 14.08.2019).
6.10. Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області після виявлення факту забруднення зазначених земельних ділянок здійснили відбір проб ґрунтів із забруднених земельних ділянках шляхом застосування повірених засобів, про що склали акт відбору проб ґрунту від 11.04.2019 № 05-19, в якому встановили, що витік речовини із різким запахом починається від межі території підприємства ТОВ "Кіровоградпостач".
6.11. 25.04.2019 Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області у межах своїх повноважень провела вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на земельній ділянці, прилеглій до території ТОВ "Кіровоградпостач", про що був складений протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 25.04.2019 № 05-19, відповідно до якого в ґрунтах, відібраних із зазначених земельних ділянках, виявлене перевищення вмісту концентрацій нафтопродуктів, органічних речовин, амонію обмінному, хлоридів та нітратів порівняно із фоновим рівнем.
6.12. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 07.12.2020 правокористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001 на праві постійного користування земельною ділянкою є Одеська залізниця. Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування об'єктів і служб залізниць.
6.13. Регіональна філія "Одеська залізниця" на запит заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури у листі від 06.01.2021 № Н31-02/2 повідомила, що у період з 01.01.2019 по 31.12.2020 в межах ділянки з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001 в частині, що розміщена біля вул. Мурманської в м. Кропивницький, транспортних подій або аварій, внаслідок яких відбувся розлив (витік) будь-яких видів вантажів не зареєстровано.
6.14. На підставі складних зазначених актів обстеження та відбору проб ґрунтів від 11.04.2019 державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області здійснили розрахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної в результаті забруднення земельної ділянки на території прилеглій до території ТОВ "Кіровоградпостач" по вулиці Мурманській, 9, м. Кропивницький. Розрахунок розміру шкоди був проведений відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 № 149. Згідно з зазначеним розрахунком загальна сума шкоди, завданої в результаті забруднення земельних ділянок склала 5 723 445,00 грн.
6.15. Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Черкаського відділення від 24.12.2019 № 2270/2516-2519/19-23, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, ( за матеріалами кримінального провадження № 42018121010000173 ) за результатами проведених досліджень проб ґрунтів, виконаних відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001, прилеглої до території ТОВ "Кіровоградпостач", виявлено перевищення концентрацій показників ґрунту порівняно з фоновими пробами, а саме: нафтопродуктів, органічних речовин, амонію обмінного, хлоридів, нітратів. Загальний розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки з кадастровим номером 1350100000:07:045:0001, прилеглої до території ТОВ "Кіровоградпостач", складає 5 671 921,50 грн.
6.16. Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області 08.07.2020 направила ТОВ "Кіровоградпостач" претензію від 08.07.2020 № 814-0/1986 про відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства ТОВ "Кіровоградпостач" у розмірі 5 671 921,50 грн.
6.17. ТОВ "Кіровоградпостач" у відповіді на претензію повідомило Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області про те, що претензія не відповідає вимогам, встановленим статтею 222 ГК України, що унеможливлює повний та об'єктивний її розгляд.
6.18. Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулася до Прокуратури Кіровоградської області з листом від 01.10.2020 № 4-0/2903, в якому, посилаючись на недостатність фінансування та відсутність коштів для сплати судового збору, просила Прокуратуру звернутися до суду з позовом до ТОВ "Кіровоградпостач" про стягнення збитків у сумі 5 671 921,50 грн.
6.19. У червні 2021 року заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ТОВ "Кіровоградпостач" про стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок забруднення земельних ресурсів, в сумі 5 671 921,50 грн.
6.20. Відповідач подав суду відзив на позов з запереченнями позовних вимог. Зазначивши про те, що вчинення процесуальних дій по вул. Мурманській 7а в м. Кропивницькому 09.04.2019 є процесуальним порушенням. Доданий до позову витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018121010000173 свідчить, що досудове слідство станом на 10-11.04.2019 здійснювалось за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 191, частиною третьою статті 204 КК України. Можливість використання відібраних зразків, як доказу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст.212 КК України, не доведено. Станом на 24.06.2019 (дату внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за частиною першою статті 239 КК України) екологічною інспекцією протокол про виявлене порушення вимог природоохоронного законодавства не складався. Відбір ґрунтів проводився на земельних ділянках, що не є територіями прилеглими до ТОВ "Кіровоградпостач", що вбачається з акта відбору ґрунтів від 11.04.2019.
6.21. Відповідачем зазначено зауваження щодо інформації внесеної до акта відбору проб. Відповідач вказує на обставини встановлені Ленінським районним судом м. Кіровограда у рішенні від 29.09.2020 у справі № 405/5302/20 (провадження № 2-а/405/119/20), а також на обставини встановлені Господарським судом Кіровоградської області в ухвалі від 10.03.2020 у справі № 912/3685/19. Також розрахунок розміру шкоди, що доданий до позову, не містить дати його складання та такий розрахунок проведено на підставі листа відділу у Кропивницькому районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04.06.2019 № 381/113-19, а не витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.
6.22. Ухвалою від 30.08.2021 Господарський суд Кіровоградської області суд зупиняв провадження у справі № 912/1707/21 до розгляду Верховним Судом справи № 405/5302/20 (2-а/405/119/20) та набранням рішенням у ній законної сили.
6.23. Верховний Суд 30.08.2022 у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову про залишення без задоволення касаційної скарги Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, залишення без змін ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі № 405/5302/20 (2-а/405/119/20).
6.24. Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29.09.2020 у справі № 405/5302/20 (2-а/405/119/20) позов Шовенка О.Г. до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Нех Л. В. про накладення адміністративного стягнення задоволено.
6.25. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.08.2020 № 201985, винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Нех Л. В. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Справу про адміністративне правопорушення закрито.
6.26. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2020 закрито провадження у справі у справі № 912/3685/19 за позовом ТОВ "Кіровоградпостач" до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про: визнання змісту статті в мережі Інтернет, опублікованої 05.12.2019 на офіційному сайті державної екологічної інспекції України недостовірною і такою, що порушує ділову репутації; зобов'язання спростувати недостовірні відомості, які були поширені на офіційному сайті Державної екологічної інспекції, з покладенням на відповідача судових витрат. Господарський суд затвердив мирову угоду, укладену між ТОВ "Кіровоградпостач" та Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області, відповідно до пункту 1 якої відповідач погодився, що Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області 11.04.2019 не проводила перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Кіровоградпостач" в розумінні вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а проводила обстеження земельної ділянки прилеглої до території ТОВ "Кіровоградпостач" на вимогу Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 10.04.2019 за № 6570/10/11-28-23-02-03.
6.27. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2023 у справі № 912/1707/21 у задоволенні позову відмовлено.
6.28. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 01.07.2024 скасував рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2023 у справі № 912/1707/21 та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив.
6.29. Постановою Верховного Суду від 07.11.2024 касаційну скаргу ТОВ "Кіровоградпостач" задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі № 912/1707/21 скасовано. Справу № 912/1707/21 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
6.30. За результатами нового розгляду справи, суд апеляційної інстанції постановою від 02.04.2025 залишив рішення місцевого господарського суду без змін, дійшовши, зокрема, висновку про те, що докази, на які посилається прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог не доводять неправомірність поведінки ТОВ "Кіровоградпостач", його вини у спричинених збитках, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою ТОВ "Кіровоградпостач" та заподіяною шкодою.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. У справі, що переглядається, предметом позову є стягнення з відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок забруднення земельних ресурсів, в сумі 5 671 921,50 грн.
8.2. Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій справі, виходив, зокрема, з того, що:
- прокурор та позивач не довели неправомірність поведінки відповідача, його вини у спричиненні збитків у заявленому розмірі, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною шкодою, оскільки земельна ділянка, на який було виявлене забруднення, знаходиться поза межами території відповідача, відповідач не є її власником та користувачем, з акта обстеження від 11.04.2019 не вбачається, що виявлене забруднення земельної ділянки вчинено саме відповідачем, а не іншими особами, а лист регіональної філії "Одеська залізниця" про відсутність у період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2020 року в межах цієї ділянки транспортних подій або аварій з розливом (витоком) будь-яких видів вантажів, не є доказом вчинення відповідного забруднення земельної ділянки відповідачем; в матеріалах справи відсутні докази того, що виявлене забруднення на земельній ділянці, відображене у протоколі № 05-19, утворилось в результаті витоку рідини, що була предметом дослідження експертами у висновку від 17.05.2019 № 12807/19-34/15087/19-34, а також докази того, що виток речовини з таким складом призвів до утворення в ґрунті забруднення, зазначеного у протоколі Держекоінспекції вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 25.04.2019 № 05-19.
- прокурор та позивач не довели розмір заявленої до стягнення шкоди, оскільки її розрахунок був виконаний (як позивачем, так і експертом) з порушенням пункту 4.7. Методики, за відсутності довідки територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а лист відділу у Кропивницькому районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 381/113-19 від 04 червня 2019 року не є такою довідкою і не є належним для здійснення розрахунків розміру шкоди від забруднення земель в порядку Методики; розрахунок розміру шкоди, складений державними інспекторами з ОНПС у Кіровоградській області, не містить дати його складання, що унеможливлює встановлення дотримання строку складання такого розрахунку, визначеного п. 4.2. Методики, а висновок експерта № 2270/2516-2519/19-23 складено поза межами шестимісячного строку.
8.3. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 01.07.2024 скасував рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2023 у справі № 912/1707/21 та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив: стягнув з ТОВ "Кіровоградпостач" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення земельних ресурсів в сумі 5 671 921, 50 грн.
8.4. Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надані прокурором докази на підтвердження того, що саме відповідач здійснив забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:07:045:000, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування таких обставин; доводи відповідача про те, що прокурором не надав жодних доказів на підтвердження факту забруднення земельних ділянок, спростовуються матеріалами справи, а саме актом відбору ґрунтів від 11.04.2019 № 05-19 та протоколом вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 25.04.2019 № 05-19. За висновком суду в діях відповідача наявні усі елементи складу делікту, а саме: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у забруднені і засмічені земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (перевищення на земельних ділянках показників по нафтопродуктах, органічних речовинах, амонію обмінному, хлоридам та по нітратах порівняно із фоновою пробою); шкідливий результат такої поведінки (шкода) полягає у засміченні земельної ділянки, що спричиняє зниження її якості та стає загрозою її придатності; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, який зумовлений тим, що у зв'язку з недотриманням вимог щодо поводження з відходами, було спричинено шкоду земельному об'єкту, у вигляді його засмічення; вина особи, яка заподіяла шкоду, яка презюмується, оскільки відповідач не довів існування жодних обставин, які б свідчили про відсутність вини.
8.5. Постановою Верховного Суду від 07.11.2024 касаційну скаргу ТОВ "Кіровоградпостач" задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі № 912/1707/21 скасовано. Справу № 912/1707/21 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
8.6. Скасовуючи судове рішення апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що Центральний апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваної постанови допустив порушення норм процесуального права щодо застосування, зокрема частин четвертої, п'ятої, сьомої статті 75, статей 76 - 79, статті 235 ГПК України.
8.7. Так, Верховний Суд зазначив про те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності підтверджують факт наявності в діях відповідача усіх елементів складу делікту. При цьому, зазначені висновки суду ґрунтуються на оцінці, зокрема таких доказів, як: відеозапис проведення слідчої (розшукової) дії - обшуку території по вул. Мурманська, 9, м. Кропивницький, на якій розміщені виробничі потужності ТОВ "Кіровоградпостач", висновок експертів від 17.05.2019 №12807/19 - 34/15087/19-34, акт обстеження території від 11.04.2019, акт відбору проб ґрунтів від 11.04.2019, протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 25.04.2019.
8.8. Верховний Суд зауважив, що суд апеляційної інстанції при оцінці зазначених доказів керувався лише таким стандартом доказування, як вірогідність доказів, та залишив поза увагою інші стандарти доказування: належність, допустимість та достовірність. Зокрема суд апеляційної інстанції не встановив, чи були такі докази, як: акт обстеження територій від 11 квітня 2019 року, акт відбору проб ґрунтів від 11.04.2019, протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 25.04.2019 № 05-19, відеозапис проведення слідчої (розшукової) дії - обшуку території по вул. Мурманська, 9, м. Кропивницький, на яких ґрунтуються позовні вимоги у цій справі, отримані у встановленому законом порядку, чи є ці документи належними, достовірними та допустимими доказами у цій справі в розумінні статей 76 - 78 ГПК України.
8.9. Крім того, Верховний Суд не взяв до уваги посилання скаржника, як на преюдиціальні обставини, на те, що ці документи були визнані Ленінськім районним судом міста Кіровограда у рішенні від 29.09.2020 у справі № 405/5302/20 (2-а/405/119/20) недопустимими доказами, оскільки визнання судом у справі № 405/5302/20 (2-а/405/119/20) зазначених документів недопустимими доказами в розумінні частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України є виключно висновком суду, зробленим за результатом оцінки відповідних доказів у зазначеній конкретній справі, що не може вважатися преюдиційною обставиною для цієї справи.
8.10. Верховний Суд звернув увагу на те, що обставини допустимості цих доказів в розумінні статті 77 ГПК України саме для цієї справи № 912/1707/21 не були встановлені судом апеляційної інстанції. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції залишив поза увагою встановлені Ленінськім районним судом міста Кіровограда у рішенні від 29.09.2020 у справі № 405/5302/20 (2-а/405/119/20) обставини щодо здійснення працівниками Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області обстеження та проведення відповідних замірів та відборів проб ґрунтів поза рамками державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, охорони земель, надр, а також обставини порушення ними абзацу 7 статті 3, статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та підпунктів 9, 14 пункту 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 19 квітня 2017 року № 27, не надав належну оцінку цим обставинам, не з'ясував, чи є ці обставини спростованими учасниками цієї справи відповідно до частини п'ятої статті 75 ГПК України.
8.11. Суд зауважив, що апеляційний господарський суд правильно зазначив про те, що відомості, отримані під час здійснення досудового розслідування, можуть визнаватися доказами під час розгляду господарської справи і підлягають оцінці нарівні з іншими доказами. Однак, разом з цим, суд апеляційної інстанції не зазначив, які саме відомості (документи), що є доказами та мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, та на підставі яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позову, були отримані за наслідками здійснення досудового розслідування.
8.12. За результатами нового розгляду справи, суд апеляційної інстанції постановою від 02.04.2025 залишив рішення місцевого господарського суду без змін, дійшовши, зокрема, висновку про те, що докази, на які посилається Прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема: акт обстеження територій від 11.04.2019, акт відбору проб ґрунтів від 11.04.2019, протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 25.04.2019 № 05-19, відеозапис проведення слідчої (розшукової) дії - обшуку території по вул. Мурманська, 9, м. Кропивницький, - не доводять неправомірність поведінки ТОВ "Кіровоградпостач", його вини у спричинених збитках, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою ТОВ "Кіровоградпостач" та заподіяною шкодою.
8.13. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.14. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.15. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.16. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.17. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.18. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.19. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.20. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.21. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
8.22. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.23. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
8.24. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.25. Скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції постанов Верховного Суду, які зазначені в розділі 4 цієї постанови.
8.26. У справі № 48/340 Велика Палата Верховного Суду розглядала заяву Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" про перегляд у зв'язку з виключними обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2014 у справі про визнання права власності, визнання недійсним договору та повернення майна. Постановою від 02.07.2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про задоволення заяви про перегляд судових рішень у справі № 48/340. Підстави для перегляду: остаточне рішення ЄСПЛ у справі "Фонд "Батьківська турбота" проти України" від 09.10.2018 (заява № 5876/15).
8.27. У постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (спір про стягнення 675 110 грн безпідставно одержаних коштів) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: "преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи".
8.28. У справі № 922/2391/16 розглядалася заява про визнання боржника банкрутом. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
8.29. У справі № 914/1257/18 розглядався спір, позовні вимоги в якій були обґрунтовані тим, що спірні культові споруди, згідно з архівними документами, належали Єврейській релігійній організації "Золота Роза", а тому рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №40 від 01.02.2008 "Про оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення на вул.Арсенальській,7" прийняте з порушенням закону, оскільки в ньому не визначено ні правової підстави набуття відповідачем-1 права на спірний об'єкт, ні способу такого набуття.
8.30. У справі № 904/1427/21 розглядався спір про визнання недійсними з моменту укладання договору купівлі-продажу від 13.07.2012 № 771 і додаткових угод від 30.09.2012 № 1, від 31.10.2012 № 2 до вказаного договору.
8.31. Скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 75 ГПК України без врахування висновків Верховного Суду у зазначених вище справах.
8.32. Проте, в кожній із наведених справ, Верховний Суд сформував висновки на підставі конкретних обставин, які встановлювалися господарськими судами під час дослідження питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування приписів статті 75 ГПК України.
8.33. Верховний Суд виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
8.34. Суд звертає увагу на те, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
8.35. Висновки у зазначених скаржником справах та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Скаржником не доведено, що рішення судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду.
8.36. З огляду на викладене, посилання скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах, які зазначені в розділі 4 цієї постанови, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.
8.37. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, то відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.38. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
8.39. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
8.40. Скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає про відсутність "остаточного" висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 75 ГПК України, врахувавши прийняття об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/10365/15, в якій постано питання щодо застосування статті 75 ГПК України.
8.41. У постанові від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15, до закінчення перегляду якої було зупинено касаційне провадження у цій справі, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20, пункт 7.10), від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 (провадження № 12-41гс21, пункт 9.8)).
8.42. Разом з тим, об'єднана палата вказала, що: "Висновки судів в інших справах, зокрема щодо дійсності та правомірності односторонніх правочинів, визнання припиненими зобов'язань, відсутності у ПАТ "Златобанк" права вимоги до ТОВ "Фросбі-М", повного погашення ТОВ "Фросбі-М" перед ПАТ "Златобанк" заборгованості, відсутності у ПАТ "Златобанк" права вимоги до ТОВ "Фросбі-М", не є життєвими обставинами (діями, подіями). Тому суди попередніх інстанцій не мали підстав для застосування частини четвертої статті 75 ГПК України.
8.43. Водночас Об'єднана палата звертає увагу, що наведеними вище судовими рішеннями в інших справах остаточно вирішений спір між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фросбі-М" щодо стягнення з останнього заборгованості за кредитними договорами: встановлено, що така заборгованість відсутня, у зв'язку з чим у вимогах щодо її стягнення відмовлено.
8.44. Висновки судових рішень в інших справах, зокрема про відмову в позові у зв'язку з відсутністю боргу, не є обставинами справи, встановленими судами, є правовою оцінкою обставин, встановлених судами, і не мають преюдиціального значення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21, пункт 93)). Водночас зазначені судові рішення усунули стан правової невизначеності і забезпечили, що всі учасники правовідносин могли у майбутньому знати про права всіх учасників, не порушуючи їх (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справа № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 59)). Тому особи, які брали участь у зазначених справах, не можуть ставити під сумнів відсутність боргу ТОВ "Фросбі-М". Це стосується і позивача у цій справі як правонаступника ПАТ "Златобанк" у спірних правовідносинах."
8.45. Суд зауважує, що у застосуванні преюдиції необхідно чітко розмежовувати обставини, що мають преюдиціальне значення, від правової оцінки судом обставин, про що неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.
8.46. У цьому аспекті колегія суддів враховує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях оцінили докази та встановили обставини справи, за результатами чого дійшли висновку про відмову в позові, вказавши на відсутність доказів, які доводили б неправомірність поведінки ТОВ "Кіровоградпостач", його вини у спричинених збитках, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою ТОВ "Кіровоградпостач" та заподіяною шкодою.
8.47. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а також перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі. Скаржник наводить власне викладення обставин, які на його думку мали бути встановлені, що не узгоджується з положеннями статті 300 ГПК України, оскільки, касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.48. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен обґрунтувати в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).
8.49. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
8.50. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
8.51. Як свідчить зміст оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказівки Верховного Суду, досліджував та оцінював доводи учасників справи через призму предмету, підстав позову та кола доказування, які входять у такій категорії справ.
8.52. Враховуючи викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень попередніх інстанцій з такої підстави.
8.53. Щодо іншої заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
8.54. Верховний Суд виходить з того, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
8.55. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19 та від 20.05.2021 у справі № 905/1751/19.
8.56. Крім того, як уже зазначалося вище, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримали підтвердження, а тому і підстави для скасування оскаржуваних рішення і постанови та направлення цієї справи на новий розгляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, у Суду також відсутні.
8.57. Суди попередніх інстанції в повній мірі встановили фактичні обставини в цій справі та надали об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених сторонами, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
8.58. Інші аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті повноти оцінки доказів та встановлення обставин справи підлягають відхиленню як такі, що зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, а також є такими, які не узгоджуються з підставою касаційного оскарження, визначеною самим скаржником.
8.59. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
8.60. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.
8.61. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень - відсутні. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, в тій частині, яка узгоджується з вказаними вище міркуваннями Верховного Суду, наведеними у цій постанові.
8.62. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
8.63. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.
9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
10. Судові витрати
10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі № 912/1707/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова