23 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 903/810/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М, Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради (далі - КП «Нововолинськтеплокомуненерго», скаржник)
на рішення Господарського суду Волинської області від 29.10.2025
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
до Комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради
про стягнення 8 958 051,31 грн,
КП «Нововолинськтеплокомуненерго» 16.03.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 29.10.2025 у справі №903/810/25 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 (повний текст складено 25.02.2026) і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 для розгляду справи №903/810/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюк І.М., Власова Ю.Л.
Дослідивши матеріали касаційної скарги КП «Нововолинськтеплокомуненерго», Верховний Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Згідно з частиною п'ятою статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
За змістом частини першої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписами частини третьої статті 56 ГПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Така ж правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19. Схожа (узагальнена) позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.
Верховний Суд також враховує правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 та відповідно до якої (постанови) Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)].
Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
Водночас згідно з пунктом 1 частини першої та частин третьої, четвертої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини дев'ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, вона подана та підписана від імені КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Жук Вікторією Миколаївною. В якості додатків до касаційної скарги вказано: « 1. Статут ріш. 24.12.2025 54-08(2).pdf. 2. Квитанція про надсилання стороні ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» 44907200.pdf».
Верховний Суд констатує, що до скарги не додано ані доказів, що свідчили б про наявність у Жук В.М. статусу адвоката, ані доказів на підтвердження того, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України, а наданий до касаційної скарги статут КП «Нововолинськтеплокомуненерго», затверджений рішення міської ради від 24.12.2025 №54/08, не містить положень, щодо наявності у Жук В.М. повноважень на самопредставництво.
Отже, не підтверджені повноваження Жук В.М., яка може діяти в порядку самопредставництва КП «Нововолинськтеплокомуненерго», як особи на підписання цієї касаційної скарги та представляти її інтереси в порядку самопредставництва.
Приписами пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо, касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, непідписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України, оскільки касаційна скарга КП «Нововолинськтеплокомуненерго» підписана особою, яка не має права її підписувати.
За таких обставин, враховуючи, що касаційну скаргу КП «Нововолинськтеплокомуненерго» від 16.03.2026 на рішення Господарського суду Волинської області від 29.10.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 у справі №903/810/25 підписала Жук В.М., яка не має права її підписувати, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що повернення касаційної скарги у цьому випадку не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту, форми та порядок подання покладається саме на заявника касаційної скарги.
Також суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що постановлення ухвали про повернення касаційної скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою у відповідності до вимог статей 288- 291 ГПК України у загальному порядку.
Керуючись статтями 234, 235, 292 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 29.10.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 у справі №903/810/25 повернути з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов