23 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/3177/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд"
на рішення Господарського суду Львівської області
у складі судді Матвіїва Р. І.
від 25.08.2025 та
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Орищин Г. В. - головуючий, Галушко Н. А., Желік М. Б.
від 29.01.2026
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Фасад Буд Про"
про стягнення 3 422 930,02 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Фасад Буд Про"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд"
про стягнення 174 061,08 грн,
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Фасад Буд Про" про стягнення 3 422 930,02 грн, з яких - 2 388 826,57 грн кошти, сплачені за договором підряду № 13/09/23-01 від 13.09.2023, 141 465,22 грн - інфляційні втрати, 34 265,95 грн - 3% річних, 158 638,27 грн - пеня, 699 734,01 грн - штраф за порушення умов договору щодо якості робіт.
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Фасад Буд Про" звернулось до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" про стягнення 174 061,08 грн боргу за порушення обов'язку з оплати вартості виконаних додаткових робіт по договору підряду № 13/09/23-01 від 13.09.2023.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.08.2025 у справі № 914/3177/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Фасад Буд Про" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" 70 650,11 грн боргу, 4 183,87 грн інфляційних втрат, 1 013,42 грн 3% річних, а також 910,17 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. У задоволенні вимог про стягнення 2 318 176,46 грн боргу, 137 281,35 грн інфляційних втрат, 33 252,53 грн 3% річних відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Фасад Буд Про" задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Фасад Буд Про" 2 446,46 грн основного боргу, 172,19 грн пені, 5 436,24 грн 3% річних, 11 136,94 інфляційних втрат, 333,86 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 20 533,80 витрат на підготовку експертного висновку. У задоволенні зустрічних вимог про стягнення 68 053,51 грн основного боргу, 76 825,01 грн пені, 7 870,84 грн інфляційних втрат, 2 119,89 грн 3% річних відмовлено.
Постановою від 29.01.2026 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2025 у справі № 914/3177/24.
28 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 у справі № 914/3177/24 та направити справу № 914/3177/24 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" зазначає, що "Судові рішення оскаржуються на підставі пункту 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України з огляду на неврахування судом першої та апеляційної інстанції положень приписів статей 86, 76-78, 236, 237 ГПК України щодо обов'язку, визначеного процесуальним законом, стосовно повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а саме щодо необхідності доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).". Також, скаржник цитує пункт 4 частини 2 статті 287 та пункти 1, 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Всупереч наведеному, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" чітко не вказало в якій саме постанові Верховного Суду міститься висновок щодо застосування конкретної норми права/норм права, яка неправильно застосована/не застосована/порушена судами першої та/або апеляційної інстанцій, який (висновок) не врахований судом/судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Однак, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які не наведені або нечітко/непослідовно/незрозуміло сформульовані в її тексті, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Крім того, у разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити чітке зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, або вказати яке (які) клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд необґрунтовано відхилив, що могло б давати підстави для висновку про порушення судом норм процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд у розумінні частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, в своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд", із посиланням на статті 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що судами взагалі не надано оцінки експертизі, актам виконаних робіт, доказам отримання актів виконаних робіт, проте не вказує ані номеру ані дати ані інших реквізитів вказаних документів, тощо.
Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Також, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 у справі № 914/3177/24 складений 06.02.2026, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 у справі № 914/3177/24 було 26.02.2026 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Із касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" звернулося 28.02.2026, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" зазначає, що повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 у справі № 914/3177/24 "отримано через підсистему "Електронний суд", а відтак одночасно з подачею касаційної скарги ініціюється питання про поновлення відповідного строку на касаційне оскарження.", проте в прохальній частині касаційної скарги не просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою та зустрічною позовною заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 6 статті 6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення із зустрічною позовною заявою) за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений також у розмірі 3 028,00 грн.
Враховуючи викладене, при зверненні до господарського суду у даній справі, судовий збір підлягав сплаті у таких розмірах:
- 51 343,95 грн - за подання позовної заяви майнового характеру (1,5% від 3 422 930,02 грн);
- 3 028,00 грн - за подання зустрічної позовної заяви майнового характеру (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - мінімально гранична сума судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру).
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги…", має визначатися за розміром ставок, встановлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред'явлення відповідного позову. Об'єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об'єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).
Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об'єктом справляння судового збору, то за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви.
У разі оскарження в касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" в цілому не погоджується із рішенням Господарського суду Львівської області від 25.08.2025 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 у справі № 914/3177/24, просить їх скасувати, а справу № 914/3177/24 направити на новий розгляд до суду першої інстанції, судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду у даному випадку підлягав оплаті у сумі 86 995,12 грн, а саме: (51 343,95 грн + 3 028,00 грн) х 200% х 0,8.
Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Згідно із абзацом 1 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- викладення належного обґрунтування виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказівок Верховного Суду, наведених у цій ухвалі;
- подання заяви/клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 у справі № 914/3177/24;
- надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 у справі № 914/3177/24 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 86 995,12 грн.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" на рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 у справі № 914/3177/24 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.
4. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто Буд", що у разі не подання заяви/клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко