29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"12" березня 2026 р. Справа № 924/370/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали
за позовом виконуючого обов'язки керівника Волочиської окружної прокуратури м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Сатанівської селищної ради смт Сатанів Хмельницького району Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" м. Київ
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 112127,65 грн
Учасники справи:
прокурор: Приступа В.І. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури, діє на підставі службового посвідчення № 072550 від 01.03.2023
позивач: не з'явився
відповідач: Білан В.В. - адвокат, діє на підставі ордера серія АІ № 2107030 від 23.01.2026, Шабаєв А.Г. - керівник
Рішення приймається 12.03.2026, оскільки в судовому засіданні 11.02.2026, 19.02.2026 та 05.03.2026 оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 08.04.2025 надійшла позовна заява виконуючого обов'язки керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Сатанівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 27.01.2021, №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021 та №9 від 11.10.2021 до договору №8-е від 04.01.2021, укладеного між ТОВ "Ренталгаз" та Сатанівською селищною радою, та стягнення 112127, 65 грн перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує, що між сторонами був укладений договір №8-е на постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, предметом якого визначено електричну енергію в кількості 485000 кВт*год на загальну суму 1697500,00 грн, тобто ціна за 1кВт*год становила 3,5 грн з ПДВ (2,91666 без ПДВ). В подальшому сторонами договору було укладено 4 додаткові угоди до договору, якими збільшено вартість одиниці товару, а саме: №2 від 27.01.2021, №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021 та №9 від 11.10.2021. Прокурор вказує, що внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживачу №8-е від 04.01.2021 шляхом укладення оспорюваних додаткових угод проведено сторонами з порушенням, зокрема приписів ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Так, додатковою угодою №2 від 27.01.2021 було збільшено ціну за одиницю товару до 3,12869 грн/кВт*год без ПДВ (на 7,3 % від первісної ціни) та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 452132 кВт*год. При цьому, підстава, на яку посилається постачальник, як на обґрунтування укладення вказаної додаткової угоди, - постанови НКРЕП №2353 від 09.12.2020 та №2381 від 09.12.2020 (офіційно опубліковані 10.12.2020) була відома відповідачу на момент подання ним 14.12.2020 тендерної пропозиції та на момент укладення договору. Окрім того, піднесення цін на двадцять третій день після підписання основного договору суперечить умовам п. 5.6.1 договору, п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1, 3.2.4 ПРРЕЕ, п.п.40 п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. Додатковою угодою №7 від 04.08.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 3,29984 грн/кВт*год без ПДВ (тобто на 5,5 % від первісної ціни). Додатковою угодою №8 від 03.09.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 3,48641 грн/кВт*год без ПДВ (тобто на 5,7 % від первісної ціни). Додатковою угодою №9 від 11.10.2021 - до 3,6933 грн/кВт*год без ПДВ (тобто на 5,9 % від первісної ціни). Прокурор вказує, що враховуючи те, що внесення змін, передбачених додатковою угодою №2, суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", то відсоткове співвідношення збільшення ціни за такими угодами необхідно рахувати від базової ціни, передбаченої умовами основного договору. За таких обставин додаткові угоди №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021 та №9 від 11.10.2021 до договору були укладені з порушенням вимог п. 5.6.1 договору та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки відбулось збільшення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 відсотків. З огляду на викладене, вищевказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними. Прокурор вказує, що постачальником допущено неналежне виконання умов договору, внаслідок чого відповідачу безпідставно перераховано кошти в сумі 112127,65 грн, тому відповідач зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам ст.ст. 216, 1212 ЦК України. Оскільки позивач не вживав дій, спрямованих на захист інтересів держави, то виконуючий обов'язки керівника Волочиської окружної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 11.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/370/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 28 квітня 2025 року включно та призначено підготовче засідання на 14:20 год. 30 квітня 2025 року.
В підготовчому засіданні 30.04.2025 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 11:20 год. 22 травня 2025 року.
До суду 16.05.2025 та 20.05.2025 від представника відповідача надійшли відзив та письмові пояснення по справі, в яких останній просить відмовити у позові у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію по справі, вказує, що прокурором порушено порядок здійснення представництва інтересів держави в суді. Зазначає, що самого по собі формального повідомлення прокурором відповідного органу для звернення до суду недостатньо. Суд в кожному конкретному випадку має встановити можливість компетентного органу відреагувати у передбаченому законодавством порядку на заявлене порушення, і лише у випадку відсутності такої реакції протягом розумного строку у прокурора виникає відповідне право на здійснення представництва інтересів держави. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Зазначає, що з моменту повідомлення позивача прокурором про імовірне порушення інтересів держави до моменту подання позовної заяви минуло 7 робочих днів. Відповідач наголошує, що лист прокурора до позивача від 26.03.2025 №51-1118ВИХ-25 містить лише опис виявлених порушень щодо додаткової угоди №2, водночас, щодо додаткових угод №7, 8, 9 наявна лише вказівка, що вони є протиправними, однак у чому проявляється така протиправність, не зазначено. Крім того, у позові прокурор вказав, що "Сатанівська селищна рада є стороною договору, погодилась на підписання оскаржуваних додаткових угод та має бути відповідачем у даній справі". Таким чином, звертаючись до суду, прокурор усвідомлює, що фактично позивач має бути визнаний відповідачем, що призведе до поєднання в одній особі позивача та відповідача, та, відповідно, унеможливить розгляд справи. Відповідач зазначає, що додаткову угоду №2 було укладено внаслідок зміни регульованих тарифів, що встановлені НКРЕКП на підставі постанов НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 та від 09.12.2020 №2381. Отримувачем коштів, що входять до складу ціни за одиницю електричної енергії як тариф на послуги з передачі є НЕК "Укренерго", як тариф на послуги з розподілу - АТ "Хмельницькобленерго". Постачальник не отримує з таких коштів жодного прибутку. Відповідач звертає увагу, що станом на дату подання тендерної пропозиції відповідачем, постанови НКРЕКП від 09.12.2020 не набрали чинності, відтак при поданні тендерної пропозиції були відсутні підстави застосовувати нечинне законодавство. Твердження прокурора щодо того, що станом на дату укладення договору вже діяв новий тариф на передачу та розподіл електричної енергії, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зазначає, що тариф на передачу та розподіл продовжував діяти у встановленому постановами від 09.12.2020 №2353 та №2381 розмірі протягом всього 2021 року, тобто в межах строку дії договору. Зобов'язання з постачання електричної енергії споживачу згідно умов договору є триваючим та здійснювалось безперервно протягом усього строку дії договору, постанов від 09.12.2020 №2353 та №2381. За таких обставин вважає, що відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 2. Відповідач вказує, що згідно позиції прокурора додаткові угоди № 7, 8, 9 мають бути визнані недійсними виключно внаслідок недійсності додаткової угоди №2. Водночас, оскільки відсутні підстави для визнання додаткової угоди № 2 недійсною, відтак і відсутні підстави для визнання недійсними додаткових угод №7, 8, 9. Також звертає увагу, що відсоток коливання відображений у відповідних довідках. При цьому жодною умовою договору не передбачено надання якихось інших додаткових документів, відтак зазначені додаткові угоди було укладено на підставі підтвердженого відсотку коливань. З приводу позиції прокурора щодо обмеження зміни ціни не більше, ніж на 10 % вказує, що приписами п. 2 ч. 5 ст. ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено: 1) право на зміну ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку; 2) імперативно визначено, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії. Тлумачення вищезазначеної норми неодноразово здійснювалось Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, на яке орієнтувались замовники та учасники закупівель. Відповідач вказує, що законодавець не здійснює жодну прив'язку до ціни товару на момент укладення договору, натомість передбачає право на збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Звертає увагу на суперечливу практику Верховного Суду із вказаного питання. Вказує, що правова норма, закріплена п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", не відповідає принципу юридичної визначеності, принципу "якості закону", потребує тлумачення, оскільки не забезпечує розуміння прав та обов'язків, які визначає, відтак така норма права не може тлумачитись проти особи. При цьому відповідач посилається на практику Європейського суду з прав людини. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Згідно з ухвалою від 22.05.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, суд продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позов та прийняв його до розгляду.
Крім того, ухвалою суду від 22.05.2025 зупинено провадження у справі №924/370/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Ухвалою суду від 23.12.2025 поновлено провадження у справі № 924/370/25, призначено підготовче засідання на 14:15 год. 12 січня 2026 року, продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/370/25 на тридцять днів, встановлено прокурору та позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням обставин, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24, до 02 січня 2026 року включно, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив з урахуванням обставин, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24, до 12 січня 2026 року включно.
В підготовчому засіданні 12.01.2026 суд продовжив прокурору строк для подання відповіді на відзив до 19 січня 2026 року включно, продовжив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 27 січня 2026 року включно та відклав підготовче засідання на 11:30 год. 29 січня 2026 року, про що постановлені ухвали із занесенням до протоколу судового засідання.
До суду 16.01.2026 від прокурора надійшли заперечення на письмові пояснення щодо позовної заяви відповідача, в яких прокурор зазначає, що у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що в ході проведеної закупівлі порушено принцип ефективного та прозорого здійснення закупівлі, максимальної ефективності та економії бюджетних коштів територіальної громади. Укладення оспорюваних правочинів за державні кошти всупереч нормам законодавства, є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави, а також порушує інтереси держави в частині наповнення бюджету, який в подальшому буде витрачено на соціальні потреби. Вказує, що прокурор звернувся в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради, яка є представником Сатанівської територіальної громади та здійснює повноваження щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Прокурор звертає увагу, що з 2021 року селищною радою жодних заходів претензійно - позовної діяльності відносно відповідача не здійснено. Як наслідок, за наявності необхідних доказів, а також підтвердження бездіяльності уповноваженого органу, прокурором подано дану позовну заяву. Прокурор зауважує, що приймаючи участь у торгах, відповідач оцінював та приймав пов'язані із цим ризики, планував свої дії та здійснював комерційний розрахунок своєї цінової пропозиції з урахуванням особливостей даної публічної закупівлі. Підписуючи договір від 04.01.2021, відповідач мав врахувати його умови та об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання та можливі негативні економічні наслідки. Таким чином, відповідач прийняв на себе зобов'язання за договором поставляти споживачу товар по ціні 3,5 за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу та розподіл. Жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання договору по дату укладання додаткової угоди не відбулося. Процедура закупівлі була оголошена 23.11.2020, кінцевий строк подання тендерних пропозицій у закупівлі в цілому був визначений до 15.12.2020, а сам аукціон відбувся 21.12.2020. Постанови НКРЕКП, які було прийнято 09.12.2020, оприлюднено 09.12.2020 та 10.12.2020 відповідно, а тому були доступними до ознайомлення учасниками та замовнику ще до закінчення процедури закупівлі. Окрім того, додатковою угодою №2 сторонами підвищено ціну за одиницю електричної енергії, починаючи з дати дії основного договору (01.01.2021) та при цьому зменшено обсяг постачання. Звертає увагу, що ТОВ "Ренталгаз" усвідомлюючи, що у разі врахування ним постанови НКРЕКП та здорожчання своєї тендерної пропозиції, вона стане менш економічно вигідною, а тому він може не перемогти у торгах, не запропонував внести зміни до тендерної документації та жодних змін до своєї тендерної пропозиції не вніс. Таким чином, законодавством чітко визначено порядок внесення змін до тендерної пропозиції та тендерної документації на стадії проведення торгів, якими ні замовник, ні учасник не скористалися. Прокурор зазначає, що згідно зі сталою позицією Верховного Суду, ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, залежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Однак в порушення вимог, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умов договору, безпідставно внесено зміни до істотних умов договору, якими змінено ціну за одиницю товару, збільшивши планову та фактичну ціну електричної енергії за 1 кВт*год загалом на 26,6 %. Так, при укладенні оскаржуваних додаткових угод не було підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на електричну енергію, не доведено, що коливання цін на РДН зробило для постачальника виконання договору зі споживачем невигідним (збитковим), перевищено максимально допустимі обмеження у підвищення ціни на електроенергію як товар на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод, у зв'язку з чим додаткові угоди на підставі п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.
Відповідач подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому звертає увагу на рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2025 від 03.12.2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді). Вказує, що незважаючи на те, що зазначені положення втратять чинність з 01 січня 2027 року, для забезпечення принципів законності та верховенства права, висновки Конституційного Суду України можуть враховуватись при вирішенні поточних справ при застосуванні господарським судом норм Конституції України як норм прямої дії (ч. 6 ст. 11 ГПК України). Також відповідач наводить доводи, викладені у відзиві на позовну заяву з приводу представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі. Вважає, що не можна у даному випадку стверджувати, що мав місце "виключний випадок" "нездійснення захисту компетентним органом", відтак, при зверненні до суду, прокурором не обґрунтовано необхідність невідкладного захисту інтересів держави саме органом прокуратури, позбавивши при цьому такої можливості позивача. Тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України відповідач просить залишити позов без розгляду.
У додаткових поясненнях від 29.01.2026 представник відповідача вказує, що додаткову угоду №2 було укладено не з підстав збільшення ціни за одиницю товару внаслідок коливання ціни на ринку, а лише внаслідок набрання чинності регульованими НКРЕКП тарифами, з яких постачальник не отримує жодного прибутку. В умовах тендерної документації до договору було зазначено про необхідність включення до ціни тендерної пропозиції чинних на момент участі у закупівлі тарифів. ТОВ "Ренталгаз" наголошує, що у випадку відмови від підписання договору, селищна рада не встигла би провести нову процедуру закупівлі та з 01.01.2021 залишилася б без постачальника електричної енергії та була б змушена здійснювати закупівлю електричної енергії у постачальника останньої надії (ПОН). При цьому навіть після перегляду вартості тарифів з передачі та розподілу, оформленого додатковою угодою № 2, кінцева ціна електричної енергії для Сатанівської селищної ради за договором з ТОВ "Ренталгаз" становила 3,75 грн за 1 кВт*год з ПДВ та з урахуванням усіх складових (передача та розподіл). Водночас у разі вимушеного переходу на постачання від ПОН у січні 2021 року ціна 1 кВт*год електричної енергії у ДПЗД "УкрІнтерЕнерго" становила 4,464 грн з ПДВ, а з рахуванням тарифів на передачу та розподіл - 5,91 грн з ПДВ. Аналогічна ситуація з істотно вищими цінами ПОН зберігалася протягом усього 2021 року. Таким чином, укладення та виконання договору з ТОВ "Ренталгаз" фактично дало змогу замовнику та державі заощадити близько 40 % бюджетних коштів, що могли бути витрачені на закупівлю електричної енергії протягом 2021 року у постачальника останньої надії. За таких обставин твердження прокурора про наявність так званих "віртуальних збитків" не ґрунтується на реальних економічних розрахунках та фактичних показниках ринку електричної енергії. Крім того, аналіз цін торгів ДП "Енергоринок" за 1 кВт*год електричної енергії на енергетичному ринку України протягом 2021 року свідчить про те, що ТОВ "Ренталгаз" здійснювало стабільне постачання електричної енергії позивачу у І-III кварталах 2021 року з мінімальним валовим прибутком у розмірі 2-4 копійки за 1 кВт*год, а у IV кварталі 2021 року - із валовими збитками у розмірі 10 копійок за 1 кВт*год. При цьому ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" перевищувала договірну ціну більш ніж на 10 %, однак зазначені економічні ризики та фінансові втрати ТОВ "Ренталгаз" свідомо взяло на себе та не ініціювало перегляд ціни за 1 кВт*год електричної енергії для замовника. Саме результати такої господарської діяльності та отриманий досвід постачання електричної енергії споживачам у 2021 році стали підставою для прийняття ТОВ "Ренталгаз" рішення про припинення здійснення постачання електричної енергії у майбутніх періодах. Після 2020-2021 років ТОВ "Ренталгаз" участі у державних закупівлях не брало та не планує брати в подальшому.
Крім того, в додаткових поясненнях від 29.01.2026 представник відповідача зазначає, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації товариство здійснювало фінансову та матеріально-технічну підтримку Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, а саме - Управління "КОРД" у межах забезпечення загально-виробничих потреб даного підрозділу. Протягом 2022-2025 років ТОВ "Ренталгаз" профінансовано на суму 1 287 777,05 грн закупівлю матеріальних цінностей та надання послуг, необхідних для забезпечення діяльності даного управління. Зазначене підтверджує, свідому громадянську позицію відповідача, спрямовану на підтримку сил безпеки і оборони України в умовах воєнного стану.
Згідно з ухвалою від 29.01.2026, яка постановлена із занесенням до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 11 лютого 2026 року.
До суду 11.02.20.26 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній вказує, що додаткову угоду №2 було укладено внаслідок зміни регульованих тарифів, на який не впливає постачальник, відтак, висновки Великої Палати Верховного Суду щодо максимального обмеження ціни за одиницю товару не можуть бути застосовані Так, у постановах НКРЕКП №2353 від 09.12.2020, №2381 від 09.12.2020 прямо вказано, що вони набирають чинності з 01 січня 2021 року. Таким чином, не чинні станом на дату укладення договору тарифи не могли застосовуватись до будь-яких правовідносин. До вищезазначених дат підлягали застосуванню тарифи у розмірі, чинному до 01.01.2021. Вказівка на будь-які інші тарифи при укладенні договору, суперечила б вимогам ст. 5 ЦК України. Таким чином, твердження прокурора щодо того, що станом на дату укладення договору вже діяв новий тариф на передачу та розподіл електричної енергії, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Щодо позицій Верховного Суду, викладених у постановах у справах №922/2321/22 та № 920/19/24, то представник вказує, що даними постановами докорінно змінено підхід до тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Відтак, суб'єкти господарювання, що спирались на чинні на момент укладення оспорюваних додаткових угод постанови, пізніше опинились в ситуації, коли дозволену станом на момент укладення додаткових угод поведінку через декілька років було визнано протиправною, що суперечить принципам справедливих очікувань та юридичної визначеності. Оскільки відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди №2, то ціна, встановлена у такій угоді, є базовою для визначення відсотка коливання. Укладенням додаткових угод, якими загальний відсоток збільшення ціни за одиницю товару не перевищує 10 %, не порушується жодна вимога законодавства, навіть з урахуванням пізніше викладених позицій Великої Палати Верховного Суду. Тому відповідач наводить інформацію щодо % коливання ціни за оспорюваними додатковими угодами: згідно додаткової угоди №7, % коливання ціни від ціни додаткової угоди №2 - 5,5%; згідно додаткової угоди №8, % коливання ціни від ціни додаткової угоди № 7 - 5,56%; згідно додаткової угоди №9, % коливання ціни від ціни додаткової угоди № 8 - 5,98%.
В судовому засіданні 11.02.2026 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 09:10 год. 19 лютого 2026 року.
Ухвалою від 19.02.2026, яка постановлена із занесенням до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву до 14:40 год. 05 березня 2026 року.
В судовому засіданні 05.03.2026 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 10:00 год. 12 березня 2026 року.
Позивач для участі в судове засідання не з'явився, в надісланих до суду додаткових поясненнях по справі від 17.04.2025, 22.05.2025, 20.01.2026, 16.02.2026, 04.03.2026 та 11.03.2026 просив здійснювати розгляд справи без його участі. При вирішенні спору покладався на розсуд суду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, що викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях по справі.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11-23-009807-с та звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-11-23-009807-с від 04.01.2021, у електронній системі публічних закупівель "Прозорро" 23.11.2020 було опубліковано оголошення про проведення Сатанівською селищною радою процедури закупівлі товару код ДК 021:2015:09310000-5 "Електрична енергія" в кількості 485000 кВт*год., строк поставки до 31.12.2021, кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 15 грудня 2020 року 00:00, дата та час проведення електронного аукціону: 15 грудня 2020 року 12:06.
У процедурі закупівлі взяли участь 2 учасника: ТОВ "Енергія України" (пропозиція якого визнана такою, що не відповідає вимогам закону) та ТОВ "Ренталгаз". Переможцем процедури закупівлі визнано ТОВ "Ренталгаз" з ціновою пропозицією 1697500,00 грн.
Матеріали справи містять протокол №51 засідання тендерного комітету від 21.12.2020, відповідно до якого визначено переможцем торгів на закупівлю товару ДК 021:2015:09310000-5 "Електрична енергія" - ТОВ "Ренталгаз". Прийнято рішення про намір укласти договір із ТОВ "Ренталгаз" на закупівлю товару ДК 021:2015:09310000-5 "Електрична енергія".
Між Сатанівською селищною радою (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" (далі - постачальник) було укладено договір №8-е про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 (далі - договір), у п.1.1 якого зазначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.
Відповідно до п. 2.1 за цим договором постачальник продає споживачу із 01.01.2021 до 31.12.2021 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.1 договору ціна цього договору становить 1697500,00 грн, в т.ч. ПДВ 282916,67 грн.
Ціна за одиницю товару визначається в додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" (п. 5.2 договору).
За умовами п. 5.3 договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в додатку №1 до договору.
Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку №1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника. При цьому, постачальник зобов'язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії (п. 5.4 договору).
Згідно з п.5.5 договору сторони домовились, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно п. 5.14 договору. У разі зміни складової ціни товару - тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, затверджених відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору згідно з п. 5.8 цього договору.
Пунктом 5.5.1 договору передбачено що базова ціна за одиницю товару (далі - базова ціна), є ціна товару без ПДВ, з врахуванням відповідного тарифу па передачу електричної енергії та тарифу на розподіл електричної енергії та для цілей п.5.6 договору визначається таким чином:
5.5.1.1 в додатку №1 до договору, якщо формування ціни та підписання акту приймання-передачі товару здійснюється вперше за договором (за перший місяць поставки за договором), за умови, що сторонами не змінювались умови договору щодо зміни тарифів, як складової частини ціни згідно з п.5.8 договору або
5.5.1.2 в акті приймання - передачі товару за попередній розрахунковий період, за умови, що сторони не змінювали умови договору в частині зміни тарифів, як складової частини ціни відповідно до п.5.8. договору після підписання акту за попередній розрахунковий період або
5.5.1.3 в додатку №1 до договору в редакції відповідної додаткової угоди до договору, підписаної сторонами, відповідно до п.5.8. договору, у випадку, якщо безпосередньо до дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару за відповідний розрахунковий період сторони змінювали умови договору згідно п.5.8. договору.
Відповідно до п. 5.6 договору на виконання п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни па ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).
Підпунктом 5.6.1 договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступник умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п.5.6.2 договору; не більше, ніж на 10% від базової ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.
Згідно з п.п. 5.6.2 договору ціна за одиницю товару за відповідний розрахунковий період визначається у виставлених постачальником рахунках та актах приймання-передачі товару, наданих згідно п.5.14 цього договору, виходячи з коливання ціни електричної енергії на ринку, та обраховується наступним чином: Цн=((Цбаз-Тн-Тр)*(1 +% коливання)+Тп+Тр))*1.2, де Цн - фактична ціна поставки товару за відповідний розрахунковий місяць, що розрахована згідно підстав та у спосіб, викладений в пункті 5.6. цього договору; Цбаз - базова ціна (без ПДВ) визначена згідно підпункту 5.5.1 договору; Тп - тариф на передачу електричної енергії (без ПДВ), що був встановлений на розрахунковий період, за який здійснюється обрахунок ціни/підписання акту приймання-передачі товару. Тариф встановлюється рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) або іншим уповноваженим органом влади, та визначений сторонами у додатку №1 до договору в тому числі тариф, що був змінений згідно з п. 5.8 цього договору та зафіксований у відповідній додатковій угоді; Тр - тариф на розподіл електричної енергії (без ПДВ), що був встановлений на розрахунковий період, за який здійснюється обрахунок ціни/підписання акту приймання-передачі товару. Тариф встановлюється рішенням НКРЕКП або іншим уповноваженим органом влади та визначений сторонами у додатку №1 до договору в тому числі тариф, що був змінений згідно з п. 5.8 цього договору та зафіксований у відповідній додатковій угоді.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що на виконання п.7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.
У випадку зміни тарифу на передачу та/або розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку № 1 в новій редакції (п.5.8.1 договору).
Згідно з п. 5.8.2 договору додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці додатку №1), що сталась у зв'язку із зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці додатку №1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовп. 4 таблиці додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно: підписаного сторонами акту приймання - передачі товару за останній розрахунковий період (п. 5.8.2.1) або згідно даних вказаних в додатку №1 до договору, якщо акт приймання - передачі товару за договором не підписувався (п.5.8.2.2).
Підпунктом 5.8.3 договору визначено, що додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період) з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці додатку № 1 до договору.
За умовами пп. 5.8.4 договору визначений сторонами в додатковій угоді тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії застосовується сторонами у випадку зміни ціни за одиницю товару згідно п.5.6 та 5.7 цього договору.
У п. 5.10 договору визначено, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати, що не визначена цим договором.
У підп. 2 п. 6.1 договору передбачено право споживача отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі.
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).
Згідно з п. 13.6 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.
Додатком № 1 до договору сторони оформили комерційну пропозицію постачальника, згідно з якою очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 485000 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1697500,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,91666 грн за 1 кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 1,71333 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,31276 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 0,89057 грн. У п. 1.1 додатку №1 зазначено, що у відповідності до п.5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП від 04.11.2020 №1998, та становить 31,276 коп без ПДВ. За умовами п. 1.2 додатку №1, у відповідності до п.5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №1351 від 11.07.2020, та становить 89,057 коп. без ПДВ.
Додатком №2 до договору оформлено заявку на приєднання та постачання електричної енергії споживачу
Додатком №3 - примірну форму акту приймання - передачі електричної енергії.
25 січня 2021 року ТОВ "Ренталгаз" звернулось до Сатанівської селищної ради з листом №21-01/041, в якому повідомило про зміну тарифів на передачу та розподіл електричної енергії та запропонувало переглянути базову ціну електроенергії з урахуванням змін вартості тарифів на постачання та розподіл електричної енергії. У листі зазначено, що нова ціна становитиме 3,12869 грн/кВт*год. Додатком до листа оформлено копії постанов НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353 та № 2381, а також проект додаткової угоди № 2.
Згідно з додатковою угодою №2 від 27.01.2021, сторони, керуючись, зокрема п. 1 та п.7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" погодили, що у зв'язку з набуттям із 01.01.2021 чинності постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК" "Укренерго" на 2021 рік" та зниження тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,31276 грн/кВт*год без ПДВ до 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ; постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 0,89054 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ, сторони вирішили додаток №1 до договору №8-Е від 04 січня 2021 року викласти в новій редакції. У п. 3 вказаної угоди зазначено, що вона згідно ст. 631 ЦК України розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021.
Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 2 від 27.01.2021 "Комерційна пропозиція постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 452132,00 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1697497,04 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 3,12869 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 1,71333 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.
В подальшому, 04.08.2021 ТОВ "Ренталгаз" звернулось до Сатанівської селищної ради з листом №21-08/098, згідно з яким вказало, що на ринку електричної енергії України відбулося збільшення середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН), а саме на 67,2%, нова ціна становитиме 3,29985 грн/кВт*год. Тому відповідач пропонував переглянути базову ціну на направив пропозицію укласти додаткову угоду № 7 до договору, яка долучена до вказаного листа. Також додатком до листа оформлено інформаційно - цінову довідку Хмельницької торгово - промислової палати №22-05/739 від 03.08.2021, у якій зазначено, що середня ціна вартості електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" (РДН) становила, грн/мВт*год без ПДВ із зазначенням відсотка коливання в порівнянні з ціною станом на 01.08.2021 (2084,21 грн/мВт*год): 30.12.2020 - 1401,15 (48,7%), 31.12.2020 - 1377,59 (55,0%), 01.01.2021 - 872,82 (138,7%); 04.01.2021 - 1246,60 (67,2%), 16.01.2021 - 1559,18 (33,7%), 18.01.2021 - 1671,82 (24,7%), 28.01.2021 - 1606,63 (29,7%).
Додатковою угодою №7 від 04.08.2021 сторони погодили пункт 5.1 договору викласти у новій редакції: "Ціна цього договору становить 1233744,43 грн, в т.ч. ПДВ 205624,07 грн." (п. 1 додаткової угоди № 7). Замовник та постачальник дійшли згоди зменшити обсяг закупівлі до договору №8-е від 04.01.2021 до 311566,730 кВт*год або на 0,67 грн у т.ч. ПДВ (п. 2 додаткової угоди № 7). Вирішили додаток № 1 до договору № 8-е від 04.01.2021 викласти в новій редакції (п. 3 додаткової угоди № 7).
Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 7 від 04.08.2021 "Комерційна пропозиція постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 311566,730 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1233744,43 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 3,29984 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 1,88449 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.
У листі №21-09/112 від 03.09.2021 ТОВ "Ренталгаз" запропонувало Сатанівській селищній раді укласти додаткову угоду № 8 щодо зміни ціни на постачання електричної енергії (нова ціна - 3,48641 грн/кВт*год). Додатками до листа оформлено проект додаткової угоди № 8 та інформаційно - цінову довідку Хмельницької торгово - промислової палати №22-05/879 від 03.09.2021, згідно з якою середня ціна вартості електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" (РДН) становила, грн/мВт*год без ПДВ із зазначенням відсотка коливання в порівнянні з ціною станом на 01.09.2021 (2305,56 грн/мВт*год): 04.08.2021 - 2004,17 (15,0%), 05.08.2021 - 1988,79 (15,9%), 12.08.2021 - 1918,86 (20,1%); 16.08.2021 - 2184,86 (5,5%), 18.08.2021 - 2097,64 (9,9%).
03 вересня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду №8, в якій сторони вирішили пункт 5.1 договору викласти у новій редакції: "Ціна цього договору становить 1233744,41 грн, в т.ч. ПДВ 205624,07 грн" (п. 1 додаткової угоди №8). Замовник та постачальник дійшли згоди зменшити обсяг закупівлі до договору №8-е від 04.01.2021 до 294893,84 кВт*год (п. 2 додаткової угоди № 8). Сторони вирішили додаток № 1 до договору № 8-е від 04.01.2021 викласти в новій редакції (п. 3 додаткової угоди № 8).
Згідно з додатком №1 в редакції додаткової угоди № 8 від 03.09.2021 "Комерційна пропозиція постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 294893,84 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1233744,41 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 3,48641 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 2,07105 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.
В подальшому, 11.10.2021 ТОВ "Ренталгаз" звернулось до Сатанівської селищної ради з листом №21-10/142, в якому повідомило про необхідність переглянути базову ціну електроенергії, нова ціна становитиме 3,69330 грн/кВт*год. З огляду на викладене, відповідач запропонував укласти додаткову угоду № 9 до договору, проект якої долучено до листа. Також відповідач надав інформаційно - цінову довідку Хмельницької торгово - промислової палати №22-05/1015 від 08.10.2021, згідно з якою середня ціна вартості електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" (РДН) становила, грн/мВт*год без ПДВ із зазначенням відсотка коливання в порівнянні з ціною станом на 04.10.2021 (2740,95 грн/мВт*год): 03.09.2021 - 2220,96 (23,4%), 08.09.2021 - 2361,05 (16,1%), 09.09.2021 - 2428,45 (12,9%); 13.09.2021 - 2384,42 (14,9%), 14.09.2021 - 2596,47 (5,56%).
Між сторонами 11.10.2021 укладено додаткову угоду №9, згідно з якою пункт 5.1 договору викладено у новій редакції: "Ціна цього договору становить 1233744,38 грн, в т.ч. ПДВ 205624,06 грн" (п. 1 додаткової угоди №9). Замовник та постачальник дійшли згоди зменшити обсяг закупівлі до договору №8-е від 04.01.2021 до 278374,44 кВт*год (п. 2 додаткової угоди № 9). Сторони вирішили додаток № 1 до договору № 8-е від 04.01.2021 викласти в новій редакції (п. 3 додаткової угоди № 9).
Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 9 від 11.10.2021 "Комерційна пропозиція постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 278374,44 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1233744,38 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 3,69330 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 2,27794 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.
На виконання умов договору та додаткових угод відповідач передав, а позивач спожив 326752 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 1255757,04 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання - передачі електроенергії, а саме:
- від 11.02.2021 на суму 166805,57 грн за 44,429 МВт*год за ціною 3128,69 грн без ПДВ;
- від 12.03.2021 на суму 203606,49 грн за 54,231 МВт*год за ціною 3128,69152330 грн без ПДВ;
- від 12.04.2021 на суму 172039,25 грн за 45,823 МВт*год за ціною 3128,69170504 грн без ПДВ;
- від 17.05.2021 на суму 167334,95 грн за 44,57 МВт*год за ціною 3128,69172089 грн без ПДВ;
- від 15.06.2021 на суму 108747,06 грн за 28,965 МВт*год за ціною 3128,69152425 грн без ПДВ;
- від 10.07.2021 на суму 102203,09 грн за 27,222 МВт*год за ціною 3128,69149952 грн без ПДВ;
- від 16.08.2021 на суму 76395,14 грн за 20,348 МВт*год за ціною 3128,69176332 грн без ПДВ;
- від 23.09.2021 на суму 65633,85 грн за 16,575 МВт*год за ціною 3299,84132730 грн без ПДВ;
- від 13.10.2021 на суму 77937,96 грн за 18,629 МВт*год за ціною 3486,40828815 грн без ПДВ;
- від 08.11.2021 на суму 115053,68 грн за 25,96 МВт*год за ціною 3693,30007704 грн без ПДВ.
За спожиту електричну енергію позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 1255757,04 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №44 від 15.02.2021 на суму 13800,00 грн, №34 від 15.02.2021 на суму 17190,00 грн, №31 від 15.02.2021 на суму 40642,00 грн, №12 від 15.02.2021 на суму 87760,57 грн, №17 від 15.02.2021 на суму 7413,00 грн, №32 від 15.03.2021 на суму 6004,00 грн, №89 від 15.03.2021 на суму 16065,00 грн, №61 від 15.03.2021 на суму 25047,00 грн, №25 від 15.03.2021 на суму 107886,49 грн, №101 від 15.03.2021 на суму 48604,00 грн, №96 від 13.04.2021 на суму 3890,00 грн, №41 від 13.04.2021 на суму 86486,25 грн, №48 від 13.04.2021 на суму 8730,00 грн, №160 від 13.04.2021 на суму 58485,00 грн, №136 від 13.04.2021 на суму 14448,00 грн, №62 від 18.05.2021 на суму 58584,95 грн, №64 від 18.05.2021 на суму 12886,00 грн, №170 від 18.05.2021 на суму 15893,00 грн, №123 від 18.05.2021 на суму 21795,00 грн, №52 від 18.05.2021 на суму 6100,00 грн, №210 від 18.05.2021 на суму 52076,00 грн, виписками по рахунку від 17.06.2021 на суму 19761,00 грн, від 17.06.2021 на суму 33914,00 грн, від 17.06.2021 на суму 106,06 грн, від 17.06.2021 на суму 6821,00 грн, від 17.06.2021 на суму 9265,00 грн, від 17.06.2021 на суму 38880,00 грн, платіжними дорученнями №111 від 13.07.2021 на суму 84133,09 грн, №178 від 13.07.2021 на суму 18070,00 грн, №139 від 17.08.2021 на суму 66235,14 грн, №228 від 17.08.2021 на суму 10160,00 грн, №162 від 27.09.2021 на суму 49513,85 грн, №253 від 27.09.2021 на суму 16120,00 грн, №281 від 18.10.2021 на суму 14000,00 грн, №182 від 18.10.2021 на суму 63937,96 грн, №298 від 11.11.2021 на суму 24438,00 грн, №200 від 11.11.2021 на суму 90615,68 грн.
Волочиською окружною прокуратурою здійснювалось вивчення питання щодо можливих порушень вимог законодавства при проведенні закупівлі електричної енергії Сатанівською селищною радою.
Згідно з листом №348/02-25/2025 від 20.03.2025 Сатанівська селищна рада надала прокурору відповідну документацію та повідомила прокурора, що протягом дії договору відбувались зміни в ціні на електроенергію. Сатанівська селищна рада використала по договору 326752 кВт*год, що у сумі становить 1255757,04 грн з ПДВ. Фінансування по даній закупівлі здійснювалось за кошти із місцевого бюджету.
26 березня 2025 року виконувач обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури звернувся до Сатанівського селищного голови з листом №51-1118вих-25, в якому повідомив про укладення додаткових угод №2 від 27.01.2021, №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021 та №9 від 11.10.2021 до договору №8-Е від 04.01.2021. Зазначив, що ТОВ "Ренталгаз" належним чином не підтверджено та не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткової угоди № 2 від 27.01.2021), оскільки підняття цін було загальновідомим фактом з моменту публікації постанов НКРЕКП, тобто 10.12.2020. Зазначені порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні публічних закупівель завдають шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів. Враховуючи викладене, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор просив повідомити про те, чи вживались та чи будуть вживатися Сатанівською селищною радою заходи представницького характеру шляхом звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсними додаткових угод №2 від 27.01.2021, №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021, №9 від 11.10.2021 до договору на постачання електричної енергії за №8-е від 04.01.2021.
Листом №389/02-25/2025 від 31.03.2025 Сатанівська селищна рада повідомила прокурора, що селищною радою заходи представницького характеру не вживалися та вживатися не будуть.
З огляду на викладене, 02 квітня 2025 року виконувач обов'язків керівника окружної прокуратури надіслав на адресу Сатанівської селищної ради повідомлення про намір здійснювати прокурором представництво в суді законних інтересів держави в особі ради шляхом пред'явлення позову до суду.
Крім того, відповідач долучив до матеріалів справи інформацію про ціни, за якими здійснювалося постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" на січень, серпень, жовтень, вересень 2021 року; інформаційну довідку ТОВ "Ренталгаз" №24-01/244 від 25.01.2026 щодо наданої допомоги Головному управлінню Національної поліції України в Хмельницькій області, Управління "Корд" та відповідні прибуткові накладні.
Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).
Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.
Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.
У даній справі виконуючий обов'язки керівника Волочиської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Сатанівської селищної ради із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 27.01.2021, №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021 та №9 від 11.10.2021 до договору №8-е від 04.01.2021, укладеного між ТОВ "Ренталгаз" та Сатанівською селищною радою, та стягнення 112127, 65 грн перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує, що внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод була збільшена ціна за одиницю товару та зменшено обсяги поставки товару, визначені у договорі №8-е від 04.01.2021, що є порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електроенергії", якими сторони керувалися при укладенні договору.
Вказане порушує економічні інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат. Дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, оскільки використання коштів з порушенням встановлених норм підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, у свою чергу, завдає шкоди інтересам держави.
Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.
Разом з тим, відповідач у відзиві на позов звертає увагу, що прокурором порушено порядок здійснення представництва інтересів держави у даній справі та в клопотанні від 29.01.2026 просить залишити позовну заяву без розгляду. Вказує про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Сатанівської селищної ради, оскільки, звернувшись до суду із даним позовом, прокурор фактично позбавив такої можливості позивача. Також зауважує, що Сатанівська селищна рада має бути відповідачем у даній справі.
Суд зазначає, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовниками є суб'єкти, визначені згідно із статтею цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Частиною першою ст. 2 цього Закону обумовлено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад.
За положеннями ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, ч.ч. 1, 2 ст. 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Таким чином, рада, як орган місцевого самоврядування, наділена обов'язком забезпечувати ефективне та раціональне використання бюджетних коштів, а також вживати заходів для запобігання порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель. Відповідно, на неї покладено відповідальність за здійснення контролю за правомірністю укладених правочинів, їх відповідністю вимогам законодавства та принципам публічних закупівель. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №924/524/24 від 12.03.2025.
Враховуючи викладене, Сатанівська селищна рада є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах та правомірно визначена позивачем у даній справі. Вказане узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, відповідно до якої за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем.
Також суд зазначає, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який після виявлення порушень законодавства мав право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в листі №51-1118вих-25 від 26.03.2025 виконувач обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури повідомив Сатанівську селищну раду про виявлені порушення вимог законодавства при здійснені публічних закупівель та просив повідомити про те, чи вживались та чи будуть вживатися Сатанівською селищною радою заходи представницького характеру шляхом звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсними додаткових угод №2 від 27.01.2021, №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021, №9 від 11.10.2021 до договору на постачання електричної енергії за №8-Е від 04.01.2021.
При цьому зазначення у вищевказаному листі детального опису виявлених порушень лише щодо додаткової угоди №2, не спростовує факту звернення прокурора до Сатанівської селищної ради з метою надання їй можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. Більш того, Сатанівська селищна рада не була позбавлена можливості звернутись до прокурора щодо надання додаткових роз'яснень з приводу виявлених порушень.
Разом з тим, у листі №389/02-25/2025 від 31.03.2025 Сатанівська селищна рада повідомила прокурора, що заходи представницького характеру не вживалися та вживатися не будуть, що свідчить про бездіяльність такого органу у здійсненні захисту порушених інтересів держави.
Крім того, суд враховує, що Сатанівська селищна рада, будучи стороною оспорюваних угод, ще з 2021 року жодних заходів претензійно - позовної діяльності відносно відповідача не здійснювала.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач не вживав та не мав наміру вживати заходи для усунення порушення інтересів держави, що є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Сатанівської селищної ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.
При цьому за встановлених судом вище обставин доводи відповідача щодо незначного проміжку часу між повідомленням позивача прокурором про імовірне порушення інтересів держави та моментом подання позовної заяви до суду не можуть мати визначального значення.
Щодо посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, то у п.п. 3, 4 резолютивної частини вказаного рішення зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1805-III, які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону № 1805-III, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
У мотивувальній частині цього рішення суд наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини. В умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 160/4161/24).
Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон № 922-VIII).
Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У ст. 1 Закону № 922-VIII зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII).
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Суд встановив, що між Сатанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" було укладено договір №8-е про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, за умовами п.2.1 якого відповідач продає позивачу із 01.01.2021 до 31.12.2021 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 "Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок позивача, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.1 договору ціна цього договору становить 1697500,00 грн, в т.ч. ПДВ 282916,67 грн.
Ціна за одиницю товару визначається в додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" (п. 5.2 договору).
У комерційній пропозиції, яка є додатком до договору, сторони погодили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 485000,00 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% - 1697500,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,91666 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл - 1,71333 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,31276 грн та тариф на розподіл (без ПДВ) - 0,89057 грн.
В подальшому, між сторонами були укладені додаткові угоди до договору №2 від 27.01.2021, №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021 та №9 від 11.10.2021, якими збільшено ціну за одиницю товару в порівнянні з ціною, зазначеною у договорі №8-е від 04.01.2021, та зменшено загальний обсяг постачання електричної енергії.
Вважаючи, що додаткові угоди №2 від 27.01.2021, №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021 та №9 від 11.10.2021 не відповідають вимогам законодавства, прокурор просить визнати їх недійсними.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч.2, 3 ст. 215 ЦК України).
Як вбачається із змісту оспорюваної додаткової угоди №2 від 27.01.2021, остання була укладена на підставі п.п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі",
У вказаній додатковій угоді сторони за взаємною згодою передбачили, що у зв'язку з набуттям із 01.01.2021 чинності постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК" "Укренерго" на 2021 рік" та зниження тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,31276 грн/кВт*год без ПДВ до 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ; постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 0,89054 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ, сторони вирішили додаток №1 до договору №8-Е від 04 січня 2021 року викласти в новій редакції. У п. 3 вказаної угоди зазначено, що вона згідно ст. 631 ЦК України розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021.
Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 2 від 27.01.2021 "Комерційна пропозиція постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 452132,00 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1697497,04 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 3,12869 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 1,71333 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.
Таким чином, сторони передбачили збільшення ціни електричної енергії, що постачається, без збільшення загальної суми договору шляхом зменшення загального обсягу постачання електричної енергії.
Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії, послуги з розподілу електричної енергії.
Оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики (ч. 5 ст. 33 вищевказаного Закону).
Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Пунктом 5.8 договору передбачено, що на виконання п.7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.
У випадку зміни тарифу на передачу та/або розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку № 1 в новій редакції (п.5.8.1 договору).
Згідно з п. 5.8.2 договору додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці додатку №1), що сталась у зв'язку із зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці додатку №1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовп. 4 таблиці додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно: підписаного сторонами акту приймання - передачі товару за останній розрахунковий період (п. 5.8.2.1) або згідно даних вказаних в додатку №1 до договору, якщо акт приймання - передачі товару за договором не підписувався (п.5.8.2.2).
Підпунктом 5.8.3 договору визначено, що додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період) з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці додатку № 1 до договору.
За умовами пп. 5.8.4 договору визначений сторонами в додатковій угоді тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії застосовується сторонами у випадку зміни ціни за одиницю товару згідно п.5.6 та 5.7 цього договору.
Таким чином, з аналізу вищевказаних положень законодавства та договору випливає, що внесення змін до договору на підставі вищевказаного пункту є правомірним у разі зміни тарифу на передачу та розподіл електричної енергії у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
Разом з тим, постанова НКРЕКП № 2353 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК" "Укренерго" на 2021 рік" та постанова НКРЕКП № 2381 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", згідно з якими було збільшено тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, були прийняті ще 09.12.2020 та набрали чинності з 01.01.2021.
Суд зауважує, що згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2020-11-23-009807-с, кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 15 грудня 2020 року 00:00, дата та час проведення електронного аукціону: 15 грудня 2020 року 12:06.
За умовами процедури закупівлі постачання електричної енергії передбачалось на 2021 рік. Договір №8-е про постачання електричної енергії споживачу був укладений між сторонами 04 січня 2021 року.
Таким чином, на момент подання тендерної пропозиції та проведення електронного аукціону постанови НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020 та № 2381 від 09.12.2020 уже були прийняті і зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2021 рік) та дату набрання чинності постановами (з 01.01.2021) повинні були бути враховані відповідачем при визначенні базової ціни товару у договорі та при формуванні своєї пропозиції.
Також приймається до уваги, що на момент укладення договору (04.01.2021) вищевказані постанови НКРЕКП уже набрали чинності.
Разом з тим, відповідач, будучи обізнаним з постановами НКРЕКП від 09.12.2020, не скористався передбаченою ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" можливістю на внесення змін до своєї тендерної пропозиції в частині її ціни до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції, а погодився на укладення договору від 04.01.2021 на визначених ним умовах (за нижчою ціною, ніж була встановлена у зазначених постановах НКРЕКП).
Також зважаючи на приписи п. 3 ч. 1 ст. 31, ч. 7 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідач не був позбавлений права відмовитися від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю у разі, якщо він не мав можливості виконати його умови.
За таких обставин відповідач, підписавши договір №8-е про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 на умовах поставки електричної енергії за ціною 2,91666 грн без ПДВ за 1 кВт*год (з урахуванням постанов НКРЕКП № 1998 від 04.11.2020 та № 1351 від 11.07.2020), взяв на себе зобов'язання з виконання цього договору за визначеними в ньому цінами, а додаткова угода № 2 від 27.01.2021 про зміну (збільшення) погодженої в договорі ціни електричної енергії була укладена всупереч п. 7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зміна тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії у 2021 році за постановами НКРЕКП № 2353 та № 2381 від 09.12.2020 мала місце до моменту укладення (підписання) між відповідачами договору про постачання електричної енергії споживачу №8-е від 04.01.2021. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2026 у справі №918/684/24.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом (такий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).
Додатково суд враховує, що за умовами п. 3 додаткової угоди №2 від 27.01.2021, вона поширює свою дію на правовідносини з 01.01.2021. Із акту приймання - передачі від 11.02.2021 слідує, що відповідач здійснював постачання електричної енергії ще до укладення додаткової угоди №2 (у січні 2021 року) за ціною, визначеною в оспорюваній додатковій угоді.
Проте ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, тому зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до ч.3 ст. 632 ЦК України (така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).
Також відповідно до п.4 ч.3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повідомив позивача про зміну в тарифах, що відбулася до укладення договору у визначені законом строки, тому додаткова угода № 2 від 27.01.2021 суперечить також і ч.3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Суд враховує, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Згідно зі ст.5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Поряд з цим, перемога у тендері та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення без належного обґрунтування є нечесною та недобросовісною діловою практикою з боку постачальника, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що додаткова угода № 2 від 27.01.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 8-е від 04.01.2021 підлягає визнанню недійсною, оскільки зміна тарифів на передачу та розподіл електричної енергії мала місце ще до підписання договору №8-е від 04.01.2021, а тому постанови НКРЕКП №2381 та №2353 від 09.12.2020 не можуть вважатись законною підставою для внесення змін до договору.
Доводи відповідача з приводу того, що він був єдиним учасником закупівлі, пропозиція якого була визнана такою, що відповідає вимогам закону, і у випадку відмови від підписання договору, селищна рада була б змушена здійснювати закупівлю електричної енергії у постачальника останньої надії за значно вищою ціною, суд до уваги не приймає, оскільки останні не спростовують вищевикладених висновків суду.
Щодо вимоги про визнання недійсними додаткових угод №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021 та №9 від 11.10.2021, то суд враховує наступне.
Як вбачається із вказаних спірних додаткових угод, останні були укладені на підставі п.1 та п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Суд зазначає, що за умовами п. 1 та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Відповідно до п. 5.6 договору на виконання п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни па ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).
Підпунктом 5.6.1 договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступник умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п.5.6.2 договору; не більше, ніж на 10% від базової ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.
Пунктом 13.6 договору визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 висловив правову позицію, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
При цьому у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета вищевказаного Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Такий правовий висновок викладений також у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Інший підхід до розуміння положень п. 2 ч.5 ст. 41 Закону №922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесенням змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10% ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону №922-VIII.
Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
Велика Палата Верховного Суду, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, зауважила, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
Внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі 924/674/21, від 19.07.2022 у справі № 927/568/21, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22).
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Водночас, виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
Постачальнику необхідно не лише довести підвищення ціни на товар на ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, він також повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також повинен довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 23.11.2023 у справі №917/1009/22).
Суд враховує, що при укладенні договору №8-е про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 сторони у додатку до договору "Комерційна пропозиція постачальника" погодили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 485000 кВт*год., базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,91666 грн/кВт*год без ПДВ, в тому числі тариф на передачу (без ПДВ) - 0,31276 грн та тариф на розподіл (без ПДВ) - 0,89057 грн.
В подальшому на підставі додаткових угод №7, №8 та №9 (пункти 2, 3) сторони збільшили базову ціну товару та зменшили обсяг електричної енергії.
Так, відповідно до додаткової угоди №7 від 04.08.2021 зменшено обсяг закупівлі по договору до 311566,730 кВт*год., збільшено базову ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії до 3,29984 грн/кВт*год.
За умовами додаткової угоди № 8 від 03.09.2021 зменшено обсяг закупівлі до 294893,84 кВт*год., збільшено базову ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії до 3,48641 грн/кВт*год.
Згідно з додатковою угодою №9 від 11.10.2021 сторони зменшили обсяг закупівлі по договору до 278374,44 кВт*год, збільшили базову ціну товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл до 3,69330 грн/кВт*год.
Суд приймає до уваги, що оскільки додаткова угода № 2 від 27.01.2021 була укладена з порушенням чинного законодавства та підлягає визнанню недійсною, то в силу приписів ст. 216 ЦК України остання не створює юридичних наслідків. Тому при наданні оцінки змісту додаткових угод №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021 та №9 від 11.10.2021 на предмет їх відповідності вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відсоткове співвідношення збільшення ціни за даними угодами слід обчислювати від базової ціни товару, визначеної у договорі (комерційній пропозиції).
З огляду на викладене, на підставі кожної із вищевказаних додаткових угод, базова ціна товару була збільшена більше, ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, що суперечить нормам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання таких додаткових угод в частині пунктів 2, 3 недійсними.
При цьому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсними вказаних додаткових угод в цілому, з огляду на те, що інші умови додаткових угод (пункти 1, 4, 5 ,6) не суперечать нормам чинного законодавства. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та поясненнях по справі, не спростовують вищевикладених висновків суду, тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 112127,65 грн, перерахованих за товар, який не був отриманий відповідно до умов договору, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Оскільки додаткові угоди №2 від 27.01.2021, №7 від 04.08.2021, №8 від 03.09.2021 та №9 від 11.10.2021 (зокрема, в частині збільшення базової ціни товару) є недійсними та не породжують правових наслідків, відтак, зобов'язання сторін щодо ціни за одиницю електричної енергії, спожитої позивачем, підлягають регулювання умовами договору №8-е від 04.01.2021.
Суд встановив, що відповідно до наявних в матеріалах справи актів приймання - передачі електричної енергії відповідач поставив, а позивач спожив 326752 кВт*год електричної енергії.
За вказану електричну енергію відповідач розрахувався в повному обсязі, сплативши 1255757,04 грн, що підтверджується платіжними документами.
Разом з тим, як зазначено судом вище, оплата за вищевказану електричну енергію повинна була здійснюватись за ціною, визначеною у договорі №8-е від 04.01.2021 - 2,91666 грн/кВт*год. без ПДВ.
Таким чином, за 326752 кВт*год спожитої позивачем електричної енергії, останній зобов'язаний був сплатити відповідачу кошти в сумі 1143629,39 грн з ПДВ (326752кВт/год *2,91666 + 20%).
З огляду на викладене, відповідач безпідставно отримав кошти на загальну суму 112127,65 грн (1255757,04 - 1143629,39), які останній зобов'язаний повернути позивачу в силу приписів ст.ст. 216, 1212 ЦК України, так як підстава їх набуття відпала.
Таким чином, з огляду на приписи ст.14, ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 112127,65 грн.
Аналогічний підхід щодо правозастосування ст. ст. 216, 1212 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 927/68/23, від 26.03.2024 у справі № 927/373/22, від 03.07.2024 у справі № 910/13579/23, від 12.03.2025 у справі № 924/524/24.
При розподілі судових витрат суд враховує, що частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки оспорювані додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, як ТОВ "Ренталгаз", так і Сатанівської селищної ради, то суд вважає, що судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в частині вимог про визнання недійсними додаткових угод мають бути покладені на позивача та відповідача у рівних частинах, у сумі 6056,00 грн на кожного.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в частині стягнення 112127,65 грн покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням вказаної позовної вимоги.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 27.01.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 8-Е від 04.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" та Сатанівською селищною радою.
Визнати недійсними пункт 2 та пункт 3 додаткової угоди № 7 від 04.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 8-Е від 04.01.2021, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" та Сатанівською селищною радою.
Визнати недійсними пункт 2 та пункт 3 додаткової угоди № 8 від 03.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 8-Е від 04.01.2021, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" та Сатанівською селищною радою.
Визнати недійсними пункт 2 та пункт 3 додаткової угоди № 9 від 11.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 8-Е від 04.01.2021, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" та Сатанівською селищною радою.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд.9, поверх 1, код 43506502) на користь Сатанівської селищної ради (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, селище Сатанів, вул. Бузкова, буд. 135Ж, код 04406118) кошти в сумі 112 127,65 грн (сто дванадцять тисяч сто двадцять сім гривень 65 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренталгаз" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд.9, поверх 1, код 43506502) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, буд. 3, код 02911102) 9084,00 грн (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Сатанівської селищної ради (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, селище Сатанів, вул. Бузкова, буд. 135Ж, код 04406118) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, буд. 3, код 02911102) 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання законної сили рішенням суду.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 23.03.2026.
Суддя Л.О. Субботіна
Рішення надсилається учасникам справи до електронних кабінетів та Хмельницькій обласній прокуратурі на ел. адресу: sekretariat@khmel.gp.gov.ua