79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.03.2026 Справа № 910/11130/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівські автобусні заводи», місто Кам'янське, Дніпропетровська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський автобусний завод», місто Київ
третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, м. Київ
про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
За участі представників сторін:
від позивача: Путря Алла Петрівна - адвокат (ордер на надання правової допомоги серія АЕ №1434600 від 15.10.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3473 від 06.10.2017; присутня в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ»);
від відповідача: Кузнецова Аліна Вікторівна - адвокат (ордер на надання правової допомоги серія АА №1663653 від 07.01.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002202 від 07.03.2018; присутня в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ»);
від третьої особи: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівські автобусні заводи» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський автобусний завод» за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
05.02.2026 за вх. №3372/26 через підсистему “Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
11.03.2026 за вх. № 1119/26 через підсистему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову.
12.03.2026 за вх. №7156/26 через підсистему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про долучення доказів.
Позивач в підготовче засідання 12.03.2026 в режимі відеоконференції з'явився, інших заяв та клопотань станом на час розгляду справи не подавав.
Відповідач в підготовче засідання 12.03.2026 в режимі відеоконференції з'явився, щодо клопотання про витребування доказів зазначив, що не підтримує його.
Третя особа явки повноваженого представника в підготовче засідання 12.03.2026 не забезпечила. Заяви, клопотання, станом на час розгляду справи до суду не надходили. Попередньо третя особа просила проводити розгляд справи за її відсутності.
Розглянувши клопотання представника відповідача про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Оскільки, клопотання представника відповідача про витребування доказів, ним не підтримується, відтак необхідність у вчиненні дій судом, про які просить відповідач відпала.
На підставі статтей 118, 170 Господарсько процесуального кодексу України, суд залишає клопотання представника відповідача про витребування доказів без розгляду.
За частиною першою статті 2 Господарсько процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас, як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належить до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною третьою цієї ж статті.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).
У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З метою виконання усіх завдань підготовчого провадження та реалізації сторонами процесуальних прав на стадії підготовчого провадження та підготовки справи до розгляду по суті, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання.
Керуючись статтями 181-183, 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання представника відповідача про витребування доказів залишити без розгляду.
2. Відкласти підготовче засідання на 07.04.2026 о 12:00 год.
3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань № 3, другий поверх.
4. Явка представників сторін у підготовче судове засідання не визнається обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Суд звертає увагу учасників справи на обов'язок реєстрації у підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС з 18.10.2023, відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023.
Суддя Сухович Ю.О.