просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
18 березня 2026 року м.Харків Справа № 913/410/23
Провадження №10/913/410/23
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали справи № 913/410/23 за позовом заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах
Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області
та Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків
до першого відповідача - Гришенкова Костянтина Васильовича, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до другого відповідача - Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області
про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності
Секретар судового засідання Богуславська Є.В.
У засіданні брали участь:
від позивачів - представники не прибули;
від відповідачів - представники не прибули;
від прокуратури - прокурор відділу Харківської обласної прокуратури Ковальова І.І., діє на підставі службового посвідчення №072665 від 01.03.2023.
Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області (далі - прокурор) звернувся за допомогою підсистеми ЄСІТС “Електронний суд» до Господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - Лисичанська міська військова адміністрація) та Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба) до Гришенкова Костянтина Васильовича (далі - відповідач 1, Гришенков К.В.) та Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору про закупівлю товару за бюджетні кошти №87 від 23.05.2019, укладеного між Відділом освіти Лисичанської міської ради Луганської області та ФОП Гришенковим К.В.; про стягнення з громадянина України Гришенкова Костянтина Васильовича на користь Управління освіти Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області 87464,00 грн, а з Управління освіти Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області одержані ним за рішенням суду 87464,00 грн стягнути в дохід держави.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 29.10.2024 у справі №913/410/24 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково. Рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №913/410/23 скасовано. Справу № 913/410/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024, справу №913/410/23 передано на розгляд судді Масловському С.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.12.2024 справу №913/410/23 прийнято до провадження. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Провадження у справі №913/410/23 за позовом заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-східного офісу Держаудитслужби до першого відповідача - Гришенкова Костянтина Васильовича, до другого відповідача - Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності - зупинено до оприлюднення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №922/3456/23.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.01.2026 поновлено провадження у справі №913/410/23. Підготовче засідання призначено на 28.01.2026 о 14 год 40 хв.
Судове засідання, призначене на 28.01.2026 о 14 год 40 хв., не відбулось, оскільки суддя Масловський С.В. з 26.01.2026 по 30.01.2026 перебував на лікарняному у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю.
Про те, що судове засідання не відбудеться, учасників справи було повідомлено телефонограмою від 28.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Луганської області 02.02.2026 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 19.02.2026 о 12 год. 00 хв.
У судовому засіданні 19.02.2026 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті 18.03.2026 о 13 год 45 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
02.03.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від керівника Лисичанської окружної прокуратури Линника С. О. надійшла заява № №50-69вих-26 від 02.03.2026 про відмову від позову та закриття провадження в справі.
В обґрунтування поданої заяви, прокурором зазначено, що звертаючись з даним позовом до суду, позовні вимоги про визнання договору недійсним як такого, що укладений внаслідок вчинення учасниками закупівлі антиконкурентних узгоджених дій, а тому суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони були обґрунтовані нормами ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України з посилання зокрема на практику Верховного Суду (постанови №922/1391/18 від 20.03.2019, №910/114/19 від 10.06.2021).
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.12.2024 провадження у справі №913/410/23 за позовом заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-східного офісу Держаудитслужби до першого відповідача - Гришенкова Костянтина Васильовича, до другого відповідача - Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності - зупинено до оприлюднення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №922/3456/23.
За результатами розгляду справи №922/3456/23, Верховний Суд у постанові від 19.12.2025 зазначив, що при визначенні підстав для застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені Європейським судом з прав людини, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо).
Суд зазначив, що ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання).
Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.
З огляду на викладене та обов'язковість врахування висновків Верховного Суду, керівник Луганської окружної прокуратури звертається до суду із заявою про відмову від позову та закриття провадження в справі.
Також, з урахуванням положень ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Закону України “Про судовий збір» прокурор просить повернути 50% сплаченого судового збору, що становить 2684 грн.
Розглянувши заяву керівника Лисичанської окружної прокуратури про відмову від позову та закриття провадження у справ, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
Так, згідно з положеннями статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України “Про прокуратуру» змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 17 Закону України “Про прокуратуру» прокурором вищого рівня для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків.
В силу ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд, розглянувши заяву керівника Лисичанської окружної прокуратури Линника Станіслава Олександровича про відмову від позову, встановив, що така заява не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, тому, приймає таку відмову від позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Згідно ч. 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У відповідності до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що при поданні позовної заяви Луганською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір у розмірі 5368 грн 00 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції №729 від 10.11.2023.
За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, то Луганській обласній прокуратурі підлягає поверненню з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 2864 грн 00 коп.
Щодо порядку повернення судового збору, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику наступне.
Положенням ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №606 від 26.11.2024 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233.
Цим наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору у всіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого органом, що контролює справляння надходжень бюджету.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення судового збору складається платником із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
У свою чергу, суд за заявою платника та наявності підстав формує в системі дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» із використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства електронне подання про повернення з бюджету судового збору та направляє його на виконання до відповідного органу Казначейства.
Отже, з метою повернення судового збору, Луганській обласній прокуратурі необхідно звернутися із відповідною заявою до Господарського суду Луганської області для формування Відділом планово-фінансової роботи та матеріально-технічного забезпечення електронного подання про повернення з бюджету судового збору з подальшим його направленням до відповідного органу Казначейства.
Керуючись статтями 130, 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву № 50-69вих-26 від 02.03.2026 керівника Лисичанської окружної прокуратури Линника Станіслава Олександровича про відмову від позову та закриття провадження у справі № 913/410/23 - задовольнити.
2. Закрити провадження у справі №913/410/23 за позовом заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, та Північно-східного офісу Держаудитслужби, до першого відповідача - Гришенкова Костянтина Васильовича, до другого відповідача - Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
3. Повернути Луганській обласній прокуратурі (93400, Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27, код ЄДРПОУ 02909921) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2684 грн 00 коп., сплачений згідно платіжної інструкції №729 від 10.11.2023.
Повернення судового збору здійснюється на підставі даної ухвали, підписаної та засвідченої гербовою печаткою господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 23.03.2026.
Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ