вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2325/25
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши справу
За позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР»
За участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»
про витребування земельної ділянки
Учасники судового процесу:
прокурор: Літковець Ю.А.;
від позивача: Багірова Н.В.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Семко В.Ю.;
Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР», в якому просить суд:
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР» земельну ділянку площею 0, 35 га з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірна земельна з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009, площею 0, 35 га, як на момент набуття її у власність Тараненко Н.І. на підставі розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 768 від 10.11.2004, а в подальшому - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР» згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2020, так і на даний час повністю накладається на землі державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та використовується для ведення лісового господарства.
Разом із позовною заявою прокурором заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2025 позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без руху.
04.08.2025 до суду від Київської обласної прокуратури надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 23.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2025 позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури повторно залишено без руху.
15.08.2025 до суду від Київської обласної прокуратури надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 07.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2325/25. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а прокурору та позивачу - відповіді на відзив. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України». Призначено підготовче засідання у справі на 24.09.2025.
18.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнав позовні вимоги та заперечив проти правових підстав позову. У той же час відповідач заявив про застосування позовної давності згідно з ст. 261, 391, 388 ЦК України.
24.09.2025 у підготовче засідання з'явився прокурор та надав усні пояснення по справі. Представники інших учасників справи у підготовче засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином. Суд протокольно прийняв відзив відповідача до розгляду та долучив його до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2325/25 на 22.10.2025, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.
З метою повідомлення учасників справи про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 24.09.2025 та доставлено останню до електронних кабінетів учасників справи.
16.10.2025 до суду від прокурора надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0,35 га, яка належить АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фон «КАЙЗЕР».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2025 у справі № 911/2325/25 задоволено заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову та застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0,35 га (місцезнаходження: Київська обл., Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада), яка належить АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР» (код ЄДРПОУ 40952820).
22.10.2025 у підготовче засідання з'явились прокурор, представники позивача та третьої особи та надали усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2325/25 на 13.11.2025, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 22.10.2025 та доставлено останню до його електронного кабінету.
24.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшла заява про неможливість подання оригіналів доказів з викладенням причин неможливості їх подання та наданням підтверджуючих вказані обставини доказів.
13.11.2025 у підготовче засідання з'явились прокурор та представник третьої особи та надали усні пояснення по справі. Представники інших сторін у підготовче засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Представник третьої особи надав усні пояснення щодо причин неможливості подання оригіналів матеріалів лісовпорядкування Козинського лісництва за 2014 та 2003 роки для огляду та просив врахувати повідомлені обставини при розгляді справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2025 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/2325/25 до судового розгляду по суті на 17.12.2025, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.
Судове засідання у справі № 911/2325/25, призначене на 17.12.2025, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Сокуренко Л.В. з 15.11.2025 до 27.02.2026 включно на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2026 призначено судове засідання у справі № 911/2325/25 на 19.03.2026. Ухвала суду від 02.03.2026 була доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів 02.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
19.03.2026 в судове засідання з'явились прокурор, представники позивача, третьої особи та надали усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 19.03.2026 суд, враховуючи обставини, що входять до предмету доказування по справі, та з огляду на наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 911/2325/25 та витребування доказів, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і ст. 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
Згідно з ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом ст. 181, 182 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу «диспозитивності господарського судочинства» у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв'язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.
Відповідно до ст. 194 ГПК України, завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.
Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Суд звертає увагу, що господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Також у постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до практики Верховного Суду, суд першої інстанції, за наявності певних обставин, може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що стадія розгляду справи по суті не передбачає можливості зібрання доказів, пояснень по справі, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність повернутися на стадію підготовчого провадження для вирішення питання щодо витребування в учасників справи та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області належним чином засвідчених копій документів та інформації, що мають значення для правильного вирішення спору у справі № 911/2325/25.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч. 4 ст. 74 ГПК України, унормовано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.
Щодо необхідності витребування у Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області документів та інформації суд зазначає таке.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру врегульовані Законом України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 3613-VI, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин належить, зокрема: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (підп. 1 п. 3 Положення № 15).
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: - організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності (п. 33); - здійснює ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку (п. 45); - організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру (п. 46); - здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні (п. 47); - веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки (п. 48); - здійснює землеустрій, зокрема забезпечує проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності (п. 57); - забезпечує створення, формування і ведення Державного фонду документації із землеустрою (п. 60); - створює інформаційну базу даних з питань землеустрою (п. 66).
Відповідно до ч. ст. 18 Закону № 3613-VI, до документів Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, серед іншого, відносяться поземельні книги.
За змістом ч. 1 ст. 24 Закону № 3613-VI, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Відповідно до ст. 25 Закону № 3613-VI, поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів; й) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів.
Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї. Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 3613-VI, при відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки).
За змістом частин 2, 4 ст. 27 Закону № 3613-VI, у Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному ч. 4 ст. 26 цього Закону.
Пунктами 50-52 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, передбачено, що Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Поземельна книга в електронній (цифровій) формі засвідчується кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора. Не завірені кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора записи у Поземельній книзі в електронній (цифровій) формі вважаються недійсними. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру. До Поземельної книги в електронній (цифровій) формі додаються електронні копії документів, що є підставою для внесення відомостей до неї.
За змістом пп. 53, 54 Порядку № 1051, Поземельна книга в паперовій формі відкривається шляхом роздрукування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відповідної Поземельної книги в електронній (цифровій) формі. До Поземельної книги в паперовій формі додаються всі документи, що є підставою для внесення відомостей до неї.
Приписами п. 54-1 Порядку № 1051 визначено, що поземельна книга відкривається одноразово в електронній і паперовій формі (крім випадку відновлення втраченої Поземельної книги) та ведеться постійно і безперервно. У разі внесення відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку такі відомості вносяться до Поземельної книги: в паперовій формі - Державним кадастровим реєстратором за місцем розташування земельної ділянки; в електронній формі - Державним кадастровим реєстратором, обраним за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.
Державний кадастровий реєстратор забезпечує зберігання Поземельної книги в паперовій формі у порядку, визначеному Мінагрополітики (п. 55 Порядку № 1051).
Отже, з наведеного вище вбачається, що Поземельна книга відображає всі дії та документацію, які вчинялися державним кадастровим реєстратором в процесі внесення до неї відомостей, і наявність відповідної інформації дозволить суду об'єктивно та повно розглянути заявлений позов.
За таких обставин, суд вважає за необхідне витребувати у ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області Поземельну книгу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0,35 га, з усіма документами, які стали підставою для внесення відомостей до неї.
Крім того, правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV).
Відповідно до ст. 1 Закон № 858-IV, документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Як визначено у п. ж) ч. 1 ст. 14 Закону № 858-IV, забезпечення створення, формування і ведення Державного фонду документації із землеустрою належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою.
Згідно з абзацом першим ст. 25 Закону № 858-IV, документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.
Види документації із землеустрою визначені положеннями ч. 2 ст. 25 Закону № 858-IV.
Згідно з ст. 32 Закону № 858-IV, державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті здійснення землеустрою та оцінки земель. Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель ведеться в електронній формі. Ведення та адміністрування Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який є держателем цього фонду. Сертифіковані інженери-землевпорядники, які відповідають за якість робіт із землеустрою, зобов'язані безоплатно передавати документацію із землеустрою та оцінки земель до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель в електронному вигляді у місячний строк після її затвердження. Порядок передачі такої документації визначається Положенням про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.
Аналогічний обов'язок передачі документації до Державного фонду документації визначений п. 9 Положення про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1553 від 17.11.2004 (далі - Положення № 1553).
Як вбачається з п. 3 Положення № 1533, місцевий фонд документації із землеустрою та оцінки земель - районів, міст, селищ та сіл є частиною Державного фонду.
Відповідно до п. 6 Положення № 1553, місцевий фонд створюється, формується і ведеться територіальними органами Держгеокадастру, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні; місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою та оцінки земель, проведеного на місцевому рівні.
Пунктом 28 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 476 від 05.06.2019, визначено, що виконавці подають копії матеріалів, отриманих за результатами проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок, до місцевого фонду документації із землеустрою в паперовій та електронній формі.
Отже, після розроблення технічної документації відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0, 35 га, відповідна документація мала бути передана її розробником до місцевого фонду, адміністратором якого є відповідний орган Держгеокадастру, у даному випадку до ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
За таких обставин, суд вважає за необхідне витребувати у ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області технічну документацію із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0, 35 га, а також іншу технічну документацію щодо вказаної земельної ділянки.
Також, суд вважає за необхідне витребувати у ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області інформацію (з підтверджуючими документами) щодо перенесення до шару «архівна ділянка» земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0, 35 га (якщо такі дії вчинялися).
Щодо необхідності витребування у ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та АТ «КАЙЗЕР» витягів з Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 3613-VI, відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі, зокрема витягів з Державного земельного кадастру.
Згідно з ч. 4 ст. 38 Закону № 3613-VI, витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. За бажанням заявника витяг з Державного земельного кадастру має містити: посилання на документи, на підставі яких відомості про обмеження у використанні земель внесені до Державного земельного кадастру, відомості про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до підп. 3) п. 185 Порядку № 1051, на отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них мають право особи, які відповідно до цього Порядку мають право на отримання оригіналів відповідних документів, а саме: щодо усіх документів Державного земельного кадастру та витягів з них - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, якщо це пов'язано із здійсненням ними повноважень, встановлених законом.
Суд зазначає, що в матеріалах відсутній та до суду не надано жодний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009, що позбавляє суд можливості встановити актуальні відомості про спірну земельну ділянку, код та її цільове призначення, обмеження у її використанні, а також інші дані про кількісну і якісну характеристику предмета спору.
За таких обставин, суд вважає за необхідне витребувати у ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області актуальний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0,35 га, що дозволить суду об'єктивно та повно розглянути заявлений позов.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 30.12.2020 між ОСОБА_1 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Хок Кепітал», яке діяло від імені, в інтересах та за рахунок АТ «КАЙЗЕР», було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка площею 0,35 га з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з місцем розташування: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада.
У пункті п. 1.3 договору купівлі-продажу земельної ділянки зазначено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3221396852020, дата формування 30.12.2020, створеного за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру: дата держаної реєстрації земельної ділянки - 24.12.2020; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком введення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, не зареєстровані; склад угідь: код згідно з КВЗУ: перелоги - 0,3500 га.
Відповідно до ч. 8 ст. 24 Закону № 3613-VI, на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (п. 9 ст. 24 Закону № 3613-VI).
Відповідно до п. 186 Порядку № 1051 (у редакції, чинній на дату формування витягу № НВ-3221396852020 від 30.12.2020), засвідчені копії документів Державного земельного кадастру та витяги з них формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру у двох примірниках, які підписує Державний кадастровий реєстратор (адміністратор центру надання адміністративних послуг, уповноважена посадова особа виконавчого органу, органу місцевого самоврядування) та засвідчує свій підпис власною печаткою, а у разі, коли копія документа Державного земельного кадастру або витяг з нього надається в електронній формі, - посвідчує його власним кваліфікованим електронним підписом. Перший примірник копії документа Державного земельного кадастру або витягу з нього надається заявникові, другий - зберігається у відповідному територіальному органі Держгеокадастру.
Однак, в матеріалах відсутній та до суду не надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3221396852020 від 30.12.2020, на який міститься посилання у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2020, що позбавляє суд можливості встановити відомості про спірну земельну ділянку станом на дату укладення вказаного договору купівлі-продажу, дату її держаної реєстрації, код та цільове призначення, обмеження у її використанні, а також інші дані про кількісну і якісну характеристику спірної земельної ділянки.
З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне витребувати у ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та АТ «КАЙЗЕР» як сторони договору купівлі-продажу земельної ділянки належним чином завірену копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3221396852020 від 30.12.2020, на який міститься посилання у договорі купівлі-продажу від 30.12.2020.
Щодо необхідності витребування у ДСГП «Ліси України» належним чином засвідчених копій матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років та іншої інформації, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Київська обласна прокуратура зверталась до ДСГП «Ліси України» із запитом № 15/1-956вих24 від 19.09.2024, в якому просила надати інформацію, зокрема щодо розташування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 в межах земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДСГП «Ліси України», з обов'язковим зазначенням відповідного лісництва, а також порядкових номерів кварталу та виділу їх розташування відповідно до матеріалів лісовпорядкування з наступним долученням належним чином оформлених копій планів лісонасаджень зі схемами розташування лісових масивів та копій планшетів (лісовпорядкування 2003, 2014).
Філія «Київське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» листом № 109-20.14-1-2024 від 25.09.2024 у відповідь на запит прокуратури, серед іншого, повідомила, що відповідно до відкритого порталу https://kadastr.live/ земельна ділянка з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 накладається на квартал 23 виділів 15, 16 Козинського лісництва згідно матеріалів лісовпорядкування 2014 року та квартал 23 виділів 23, 24, 25 Козинського лісництва згідно матеріалів лісовпорядкування 2003 року. У той же час Філія повідомила прокуратуру, що нанесення зазначеної земельної ділянки на планшети 2003, 2014 років не має можливості у зв'язку з їх вилученням в рамках кримінального провадження ОВС ГСУ ДБР.
До листа Філією долучено матеріали лісовпорядкування за 2003 та 2014 роки, а саме: - план лісонасаджень Козинського лісництва Виробничої частини ДЛГО «Київліс» Київської області, лісовпорядкування 2003 року, загальна площа 4705 га; - планшет лісовпорядкування № 1 Козинського лісництва Виробничої частини ДЛГО «Київліс» 2003 року, складений на основі геоданих землевпорядкування 1990-1991 рр. і лісовпорядкування 1993 року; - схема розміщення лісових урочищ відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 року; - викопіювання орієнтованого місця розташування, у тому числі, земельної ділянки з кадастром 3223187700:04:028:0009 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 року; - план лісонасаджень Козинського лісництва ДП «Київський лісгосп» Київської області, лісовпорядкування 2014 року, загальна площа 4265,2 га; - схема розміщення урочищ Козинського лісництва відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року; - планшет лісовпорядкування № 4 Козинського лісництва ДП «Київський лісгосп» 2014 року, складений на основі ортофотопланів зйомки 2007-2009 рр. та матеріалів лісовпорядкування 2003 року - викопіювання орієнтованого місця розташування, у тому числі, земельної ділянки з кадастром 3223187700:04:028:0009 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року, копії яких прокурор долучив до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, надані Філією на запит прокуратури копії матеріалів лісовпорядкування за 2003, 2014 роки не засвідчені належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством, оскільки не містять дати такого засвічення.
ДСГП «Ліси України» заявою вх. № суду 14781/24 від 24.10.2025 про неможливість подання оригіналів доказів повідомило суд, що матеріали лісовпорядкування Козинського лісництва за 2014 та 2003 роки були вилучені в ДП «Ліси України» 29.08.2024 відповідно до протоколу обшуку від 29.08.2024, копії зазначених документів при вилученні не виготовлялись, на даний час оригінали зазначених документів знаходяться в Головному слідчому управлінні Державного бюро розслідувань. На підтвердження повідомлених у заяві обставин третя особа долучила до заяви відповідні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу третьої особи на ч. 3 ст. 100 КПК України, за змістом якої документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
Отже, ДСГП «Ліси України», враховуючи вилучення матеріалів лісовпорядкування Козинського лісництва за 2014 та 2003 роки, не позбавлено права та можливості за його клопотанням отримати належним чином завірені копії вилучених документів за місцезнаходженням їх оригіналів.
Враховуючи надання Філією «Київське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на запит прокуратури копій матеріалів лісовпорядкування за 2003, 2014 роки, засвідчених належним чином, суд вважає за необхідне витребувати у ДСГП «Ліси України» належним чином засвідчені копії матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років.
Крім того, зі змісту зазначеного вище листа Філії «Київське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та документів, що долучені до нього, а саме викопіювань орієнтованого місця розташування земельної відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років, вбачається нечіткість повідомленої інформації щодо виділів, в яких, за доводами третьої особи, розташована спірна земельна ділянка.
Також суд встановив, що викопіювання орієнтованого місця розташування земельної відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років виконано особою, посадове становище якої не вказано, не зазначено дату виконання викопіювань, не надано доказів того, що вказана особа є працівником/представником ДСГП «Ліси України» та уповноважена на виконання відповідних дій.
З огляду на зазначене вище та з метою усунення виявлених неточностей, суд вважає за необхідне зобов'язати ДСГП «Ліси України» надати суду інформацію щодо розташування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0, 35 га в межах земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДСГП «Ліси України», з обов'язковим зазначенням відповідного лісництва, а також порядкових номерів кварталу та виділу їх розташування відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років, виконану особою, повноваження якої підтверджені належним чином.
За таких обставин, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, враховуючи обставини, що входять до предмету доказування по справі, наявних у матеріалах справи доказів та з огляду на приписи ст. 74, 81 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність витребування у ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, АТ «КАЙЗЕР» та ДСГП «ліси України» зазначених вище документів та інформації, які будуть сприяти об'єктивному та повному розгляду заявленого позову.
Враховуючи усе зазначене вище, суд в судовому засіданні 19.03.2026 оголосив скорочену ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження, відкладення підготовчого засідання у справі № 911/2325/25 на 09.04.2026 та витребування доказів.
Керуючись ст. 2, 74, 81, 177, 182, 194, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі № 911/2325/25.
2. Відкласти підготовче засідання у справі № 911/2325/25 на 09.04.2026 о 14:50. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, зал № 6.
3. Витребувати у Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, б. 3/14) належним чином засвідчені копії наступних документів:
- поземельної книги з Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0,35 га, з усіма документами, які стали підставою для внесення відомостей до неї;
- технічної документації із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0,35 га, а також іншу технічну документацію щодо вказаної земельної ділянки;
- інформацію (з підтверджуючими документами) щодо перенесення до шару «архівні ділянки» земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0,35 га (якщо такі дії вчинялися);
- витяг з Державного земельного кадастру № НВ-3221396852020 про земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0,35 га, дата формування 30.12.2020;
- актуальний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0,35 га.
4. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надати суду належним чином завірені копії доказів та інформацію, витребуваних у п. 3 резолютивної частини даної ухвали, у строк до 06.04.2026.
5. Витребувати у Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР» належним чином засвідчену копії наступного документу:
- витяг з Державного земельного кадастру № НВ-3221396852020 про земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0,35 га, дата формування 30.12.2020.
6. Зобов'язати Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР» надати суду належним чином завірену копію доказу, витребуваного у п. 5 резолютивної частини даної ухвали, у строк до 06.04.2026.
7. Витребувати у Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» належним чином засвідчені копії наступних документів:
- матеріали лісовпорядкування 2003 року Виробничої частини ДЛГО «Київліс» Козинського лісництва: план лісонасаджень ВЧ ДЛГО «Київліс» Козинського лісництва згідно матеріалів лісовпорядкування 2003 року; планшет № 1 лісовпорядкування 2003 року ВЧ ДЛГО «Київліс» Козинського лісництва, складені на основі геоданих землевпорядкування 1990-1991 рр. і лісовпорядкування 1993 р.; схему розміщення лісових урочищ; інші документи, які стосуються кварталу 23 ВЧ ДЛГО «Київліс» Козинського лісництва згідно матеріалів лісовпорядкування 2003 року;
- матеріали лісовпорядкування 2014 року ДП «Київський лісгосп» Козинського лісництва: план лісонасаджень ДП «Київський лісгосп» Козинського лісництва згідно матеріалів лісовпорядкування 2014 року; планшет № 4 лісовпорядкування 2014 року ДП «Київський лісгосп» Козинського лісництва, складений на основі ортофотопланів 2007-2009 рр. та матеріалів лісовпорядкування 2003 р.; схему розміщення лісових урочищ; інші документи, які стосуються кварталу 23 ДП «Київський лісгосп» Козинського лісництва згідно матеріалів лісовпорядкування 2014 року.
8. Зобов'язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» надати суду інформацію щодо розташування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 площею 0, 35 га в межах земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДСГП «Ліси України», з обов'язковим зазначенням відповідного лісництва, а також порядкових номерів кварталу та виділу їх розташування відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років, виконану особою, повноваження якої підтверджені належним чином.
9. Зобов'язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» надати суду належним чином завірені копії доказів та інформацію, витребуваних у пунктах 7, 8 резолютивної частини даної ухвали, у строк до 06.04.2026.
10. Роз'яснити учасникам справи та ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, що відповідно до ч. 8 ст. 81 ГПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
11. Попередити учасників справи та ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин у строк, встановлений судом, суд відповідно до ст. 135 ГПК України може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12. Ухвалу направити учасникам справи та ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
13. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.03.2026.
Суддя Л.В. Сокуренко