ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про зупинення провадження у справі
"19" лютого 2026 р. м. Ужгород Справа №907/510/24
За позовом Солотвинської селищної ради, смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області
з участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальної установи “Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області, Комунального некомерційного підприємства “Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Озеро Кунікунда», м. Ужгород Закарпатської області
про визнання недійсною державної реєстрації права постійного користування ТОВ “Озеро Кунікунда» земельною ділянкою за кадастровим номером 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 у смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області; скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:003:1443; скасування державної реєстрації права постійного користування ТОВ “Озеро Кунікунда» земельною ділянкою з кадастровим номером 2124455900:02:003:1443,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Мартон М.М.
представники:
Позивача -
Відповідача -
Третьої особи КУ “Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради - не з'явився
Третьої особи КНП “Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради - не з'явився
Третьої особи Закарпатської обласної ради - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Солотвинська селищна рада, смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Озеро Кунікунда», м. Ужгород Закарпатської області про визнання недійсною державної реєстрації права постійного користування ТОВ “Озеро Кунікунда» земельною ділянкою за кадастровим номером 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 у смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області; скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:003:1443; скасування державної реєстрації права постійного користування ТОВ “Озеро Кунікунда» земельною ділянкою з кадастровим номером 2124455900:02:003:1443. Ухвалою суду від 15.05.2025 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, залучено Комунальну установу “Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області, Комунальне некомерційне підприємство “Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області та Закарпатську обласну раду, м. Ужгород Закарпатської області.
Ухвалою суду від 22.01.2026 підготовче засідання у справі №907/510/24 відкладено на 19.02.2026.
Позивач через підсистему “Електронний суд» подав клопотання б/н від 11.12.2025 (вх. №02.3.1-02/10893/25 від 11.12.2025), яким просить призначити у даній справі судову земельно - технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання (з урахуванням клопотання про уточнення питань, поставлених на розгляд земельно-технічної експертизи б/н від 30.01.2026 (вх. №02.3.1-02/793/26 від 30.01.2026)):
1) Чи існує накладення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, кадастровий номер 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га, для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, яка надана у користування ТОВ “Озеро Кунікунда» згідно Державного акту на право постійного користування землею І-3К №000216 від 26.09.1996, на земельну ділянку №2 для розміщення бази відпочинку наданої згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ЗК №000346 від 27.03.1998, виданого КНП "Солотвинська обласна алергологічна лікарня"? Якщо так, то вказати яка площа перетину (накладення);
2) Чи існує накладення в натурі (на місцевості) земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 у селищі Солотвино Тячівського району Закарпатської області надану у постійне користування ТОВ “Озеро Кунікунда» згідно з Державним актом на право постійного користування землею І-ЗК №000216 від 26.09.1996, на земельну ділянку водного фонду (водний об'єкт), в межах та конфігурації цієї земельної ділянки станом на момент її надання у постійне користування, у разі встановлення такого накладення - визначити площу та конфігурацію перетину (накладення);
3) Чи були передбачені та встановлені межові знаки на земельній ділянці водного фонду, зайнятій водним об'єктом, на момент надання її у постійне користування, та чи відображено такі межові знаки у матеріалах технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.10.2021, виконаної згідно з договором №352 фізичною особою - підприємцем Ляховець Петром Васильовичем, на підставі якої внесено відомості до Державного земельного кадастру щодо права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га, для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 у селищі Солотвино Тячівського району Закарпатської області?
Проведення експертизи позивач просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В обґрунтування необхідності вчинення судом означеної процесуальної дії позивач покликається на те, що для встановлення фактів наявності можливого накладення земельної ділянки, що є предметом позовних вимог у даній справі, на земельну ділянку суміжного землекористувача, а також водні об'єкти необхідні спеціальні знання.
Як стверджує позивач, Солотвинська селищна рада сформувала чіткі, вузько окреслені питання до експерта, які стосуються виключно факту і площі накладення земельних ділянок, а також відповідності меж фактичним правовстановлюючим документам. Означена судова експертиза спрямована на вирішення ключового питання в межах даного спору та не виходять за межі компетенції судової земельно-технічної експертизи.
Представник відповідача щодо призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи з урахуванням уточнених питань не заперечив, про що свідчить наявна на клопотанні позивача про уточнення питань, поставлених на розгляд земельно-технічної експертизи відмітка, скріплена його особистим підписом.
Розглянувши подане позивачем клопотання про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи (з урахуванням клопотання позивача про уточнення питань, поставлених на розгляд земельно-технічної експертизи б/н від 30.01.2026), суд зазначає наступне.
В силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.
Частинами 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України “Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що у процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Дульський проти України» (Заява №61679/00 від 01.06.2006), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить у першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися у процесі її розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
За змістом приписів частини 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
Згідно з ч. 1, 2, п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі у розумінні “справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги щодо спірної земельної ділянки обґрунтовуються порушенням норм земельного законодавства та Водного кодексу України при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також тим, що у постійному користуванні Закарпатської обласної алергологічної лікарні перебуває, серед іншого, земельна ділянка площею 6,13 га, на яку спірна земельна ділянка фактично накладається.
В свою чергу, представник відповідача заперечує проти позову та наполягає, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га не накладається на інші земельні ділянки та не розташована на землях водного фонду.
При цьому, на підтвердження доводів та заперечень, якими обґрунтовано позиції сторін даного спору, представниками позивача і відповідача долучено до матеріалів справи копії експертних висновків №5/20 від 10.06.2020 та №670-Е від 29.05.2023, які за своїм змістом є взаємно суперечливими.
Враховуючи викладене, суд вважає, що всі сумніви і протиріччя, на які посилаються учасники справи, повинні бути усунені у встановлений законом спосіб, а суд зі свого боку повинен скористатись усіма необхідними процесуальними засобами для офіційного з'ясування всіх обставин справи з метою ухвалення законного та обґрунтованого рішення, тобто через призначення у справі судової експертизи.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №904/8354/16, від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 28.01.2025 у справі №922/304/24, від 02.04.2025 у справі №910/7294/22.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК України).
На підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до п. 1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №1950/5 від 26.12.2012) (далі - Інструкція), основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, інженерно-технічна, яка, у свою чергу, передбачає проведення земельно-технічної експертизи.
Пунктом 6.1. глави 6 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №1950/5 від 26.12.2012) встановлено, що основними завданнями земельно-технічної експертизи є, в тому числі, визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.
Беручи до уваги те, що для правильного вирішення даного спору та встановлення фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування, а саме, необхідність встановлення судом належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду, а також її межі (або накладення) земельних ділянок, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача щодо призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Отже з урахуванням принципу диспозитивності в господарському судочинстві, сторони наділені правом запропонувати суду питання, які, на їх думку, мають бути поставлені перед експертом, але остаточне коло питань визначає суд.
В даному випадку, з урахуванням пропозиції позивача, підтриманої представником відповідача, суд визначив коло питань, що мають бути поставлені на вирішення експерта, та вважає за необхідне поставити на вирішення судової експертизи наступні питання:
1) Чи існує накладення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, кадастровий номер 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га, для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, яка надана у користування ТОВ “Озеро Кунікунда» згідно Державного акту на право постійного користування землею І-3К №000216 від 26.09.1996, на земельну ділянку №2 для розміщення бази відпочинку наданої згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ЗК №000346 від 27.03.1998, виданого КНП "Солотвинська обласна алергологічна лікарня"? Якщо так, то вказати яка площа перетину (накладення);
2) Чи існує накладення в натурі (на місцевості) земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 у селищі Солотвино Тячівського району Закарпатської області надану у постійне користування ТОВ “Озеро Кунікунда» згідно з Державним актом на право постійного користування землею І-ЗК №000216 від 26.09.1996, на земельну ділянку водного фонду (водний об'єкт), в межах та конфігурації цієї земельної ділянки станом на момент її надання у постійне користування, у разі встановлення такого накладення - визначити площу та конфігурацію перетину (накладення);
3) Чи були передбачені та встановлені межові знаки на земельній ділянці водного фонду, зайнятій водним об'єктом, на момент надання її у постійне користування, та чи відображено такі межові знаки у матеріалах технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.10.2021, виконаної згідно з договором №352 фізичною особою - підприємцем Ляховець Петром Васильовичем, на підставі якої внесено відомості до Державного земельного кадастру щодо права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га, для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 у селищі Солотвино Тячівського району Закарпатської області?
За положеннями ч. 1, 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При цьому, експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали справи для проведення експертизи.
На підставі п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.
У зв'язку із призначенням господарським судом судової земельно-технічної експертизи з ініціативи позивача, витрати, пов'язані із проведенням експертизи, має нести Солотвинська селищна рада, на яку покладається обов'язок по авансуванню сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Згідно із приписами ст. 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
З урахуванням наведеного, суд доручає проведення експертизи Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Отже вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачене право суду зупинити провадження у справі у випадку призначення ним судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування, без її призначення.
З огляду на викладене, з метою дотримання процесуальних строків розгляду спору, суд вважає за необхідне провадження у справі №907/510/24 зупинити до закінчення проведення експертизи, отримання висновку судового експерта та повернення матеріалів справи на адресу господарського суду.
Керуючись ст. 98, 99, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Законом України “Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.01.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №1950/5 від 26.12.2012)
1. Призначити у справі судову земельно-технічну.
2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1) Чи існує накладення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, кадастровий номер 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га, для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, яка надана у користування ТОВ “Озеро Кунікунда» згідно Державного акту на право постійного користування землею І-3К №000216 від 26.09.1996, на земельну ділянку №2 для розміщення бази відпочинку наданої згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ЗК №000346 від 27.03.1998, виданого КНП "Солотвинська обласна алергологічна лікарня"? Якщо так, то вказати яка площа перетину (накладення);
2) Чи існує накладення в натурі (на місцевості) земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 у селищі Солотвино Тячівського району Закарпатської області надану у постійне користування ТОВ “Озеро Кунікунда» згідно з Державним актом на право постійного користування землею І-ЗК №000216 від 26.09.1996, на земельну ділянку водного фонду (водний об'єкт), в межах та конфігурації цієї земельної ділянки станом на момент її надання у постійне користування, у разі встановлення такого накладення - визначити площу та конфігурацію перетину (накладення);
3) Чи були передбачені та встановлені межові знаки на земельній ділянці водного фонду, зайнятій водним об'єктом, на момент надання її у постійне користування, та чи відображено такі межові знаки у матеріалах технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.10.2021, виконаної згідно з договором №352 фізичною особою - підприємцем Ляховець Петром Васильовичем, на підставі якої внесено відомості до Державного земельного кадастру щодо права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2124455900:02:003:1443, площею 1,03 га, для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, яка розташована по вул. Гагаріна, 60 у селищі Солотвино Тячівського району Закарпатської області?
3. Проведення судової експертизи доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Сім'ї Бродських, будинок 6, м. Київ, 03057).
4. Обов'язок по авансуванню сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, покласти на позивача - Солотвинську селищну раду, вул. Харківська, будинок 1, смт Солотвино, Тячівський район, Закарпатська область, 90575 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04349691).
5. Попередити експертів про передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову від виконання покладеного судом обов'язку.
6. Справу №907/510/24 надіслати Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Сім'ї Бродських, будинок 6, м. Київ, 03057).
7. Провадження у справі зупинити до закінчення судової експертизи.
8. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
9. Ухвалу надіслати учасникам справи.
10. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повна ухвала складена та підписана 23.03.2026.
Суддя Л.І. Пригара