вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
23.03.2026м. ДніпроСправа № 904/5173/25
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до відповідача-1: ОСОБА_2 , м. Дніпро
відповідача-2: ОСОБА_3 , м. Дніпро
відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д", м. Дніпро
про визнання довіреності недійсною та витребування частки,-
Суддя Бажанова Ю.А.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідачів-1,2,3: не з'явилися
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить:
- визнати недійсною довіреність від 29.08.2025 складену від імені громадянки України ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 , посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Виноградовою Владиславою Юріївною;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частку в розмірі 100 % статного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є учасником (єдиним власником) та відповідно кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д", а також обіймає посаду директора вказаного товариства. Позивачка зазначає, що її корпоративні права щодо вказаного товариства порушені, оскільки без її відома та всупереч її волі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни до запису щодо товариства, якими спотворено факт нібито передання корпоративних прав ОСОБА_1 ОСОБА_3 .
Разом з позовом позивачем подані клопотання про витребування доказів та про призначення судової експертизи.
11.09.2025 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено:
- накладено арешт та заборону відчуження на корпоративні права, а саме на частку у розмірі 3602000,00 грн, що дорівнює 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 12, оф. 10, ідентифікаційний код 45595966), що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), із внесенням відповідних даних до державних реєстрів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
- накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 12, оф. 10, ідентифікаційний код 45595966), в тому числі, але не виключно на нежитлову будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2913270412020), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 266,9 кв.м.
- заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо частки у розмірі 3602000,00 грн, що дорівнює 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 12, оф. 10, ідентифікаційний код 45595966), що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а також щодо всього рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 12, оф. 10, ідентифікаційний код 45595966).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
29.09.2025 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про усунення недоліків із доказами їх усунення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.10.2025.
24.10.2025 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про долучення доказів.
У підготовчому судовому засіданні 29.10.2025 оголошено перерву до 11.11.2025.
10.11.2025 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання у справі на 25.11.2025.
У підготовчому судовому засіданні 25.11.2025 оголошено перерву до 18.12.2025.
26.11.2025 від представника позивача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про долучення документів.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026 справу №904/5173/25 передано на розгляд судді Бажановій Ю.А.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 прийнято до свого провадження справу №904/5173/25, призначено підготовче засідання на 03.02.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2026 призначено підготовче засідання у справі на 18.02.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2026 призначено підготовче засідання на 03.03.2026.
02.03.2026 від представника ОСОБА_1 до господарського суду надійшло клопотання, в якому просить суд частково скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 у справі № 904/5173/25, виключно в частині заборони вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання наказу Міністерства юстиції України від 24.02.2026 року за № 444/5 про скасування реєстраційної дії від 08.09.2025 № 1002241070003105395. Встановити, що дія заборони, визначеної зазначеною ухвалою суду, не поширюється на реєстраційні дії, які вчиняються Міністерством юстиції України та/або Офісом протидії рейдерству виключно з метою виконання вказаного наказу. В іншій частині заходи забезпечення позову залишити без змін.
У судовому засіданні, яке відбулось 03.03.2026, представник позивача повідомив, що не підтримує клопотання про витребування доказів та призначення у справі судової експертизи, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні №12025040000000902 оригінали документів витребувано та проведено експертизу, за результатами якої наданий висновок експерта від 29.01.2026 №СЕ-19/105-26/889-ПЧ. Також, представник позивача повідомив, що Міністерством юстиції України на підставі висновку Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийнято наказ, яким: визнано реєстраційну дію від 08.09.2025 № 1002241070003105395 такою, що проведена з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; скасовано відповідну реєстраційну дію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д" виконання наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.
У судовому засіданні, яке відбулося 03.03.2026, господарським судом оголошено перерву до 23.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 прийнято клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі № 904/5173/25 та призначено його до розгляду в засіданні на 09.03.2026
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2026 клопотання ОСОБА_1 про відмову від заяви про часткове скасування заходів забезпечення позову задоволено: закрито провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 (вх № 9766/26 від 02.03.2026) про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 у справі №904/5173/25.
У судове засідання, яке відбулося 23.03.2026, представники позивача, відповідачів-1,2,3 не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Так, про судове засідання 23.03.2026 о 11:00 год. представник ОСОБА_1 був повідомлений в судовому засіданні 03.03.2026 та під розписку (а.с. 222).
Відповідно до частини 3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
У судове засідання, яке відбулося 23.03.2026, представник позивача не з'явився, про причини неявки в підготовче засідання не повідомив.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21, зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, господарський суд зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов'язковою, вони зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.
Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
Якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов'язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов'язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез'явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.
У судовому засіданні, яке відбулося 03.03.2026, господарським судом оголошено перерву до 23.03.2026
Так, про судове засідання 23.03.2026 о 11:00 год. представник ОСОБА_1 був повідомлений в судовому засіданні 03.03.2026 та під розписку (а.с. 222).
У судове засідання, яке відбулося 23.03.2026, представник позивача не з'явився, про причини неявки в підготовче засідання не повідомив.
При цьому господарський суд враховує, що згідно офіційного сповіщення відбій тривоги 23.03.2026 станом на час судового засідання (11:10 - 11:20 год.) відсутня повітряна тривога.
З урахуванням викладеного господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що господарський суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, клопотання позивача про витребування доказів та призначення судової експертизи підлягає також залишенню без розгляду.
У відповідності до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Так, при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 45 646,40 грн, що підтверджується квитанцією №9711-4584-5551-3819 від 22.09.2025 на суму 2 422,40 грн; платіжною інструкцією №444 від 29.09.2025 на суму 43 224,00 грн, а також за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 586,67 грн., що підтверджується квитанціями № 5768-5580-7454-1153 від 11.09.2025 на суму 1 514,00 грн. та № 4189-6006-9962-0462 від 16.09.2025 на суму 72,67 грн. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено виписками.
В квитанціях №9711-4584-5551-3819 від 22.09.2025 на суму 2 422,40 грн., № 5768-5580-7454-1153 від 11.09.2025 на суму 1 514,00 грн. та № 4189-6006-9962-0462 від 16.09.2025 на суму 72,67 грн. платником вказана ОСОБА_1 . В платіжній інструкції №444 від 29.09.2025 платником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Смирний та партнери", призначення платежу: судовий збір, за позовом ОСОБА_1 по справі №904/5173/25, Господарський суд Дніпропетровської області.
Водночас, враховуючи, що на час постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не подано заяву про повернення судового, питання про повернення судового збору не вирішується господарським судом при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду.
При цьому, господарський суд роз'яснює право на повернення судового збору на підставі пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі подання відповідної заяви.
Частина 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено:
- накладено арешт та заборону відчуження на корпоративні права, а саме на частку у розмірі 3602000,00 грн, що дорівнює 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 12, оф. 10, ідентифікаційний код 45595966), що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), із внесенням відповідних даних до державних реєстрів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
- накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 12, оф. 10, ідентифікаційний код 45595966), в тому числі, але не виключно на нежитлову будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2913270412020), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 266,9 кв.м.
- заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо частки у розмірі 3602000,00 грн, що дорівнює 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 12, оф. 10, ідентифікаційний код 45595966), що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а також щодо всього рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 12, оф. 10, ідентифікаційний код 45595966).
Враховуючи, що позов підлягає залишенню без розгляду, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 підлягають скасуванню відповідно до частини 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 145, 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до відповідача-1: ОСОБА_2 , відповідача-2: ОСОБА_3 , відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Сістем Д" про визнання довіреності недійсною та витребування частки.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025.
Ухвала набирає законної сили 23.03.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 23.03.2026.
Суддя Ю.А. Бажанова