05.03.2026 м. Дніпро Справа № 904/1712/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп'яненко О.Ю. (доповідач)
суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Хомеріки Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 (суддя Камша Н.М.) у справі № 904/1712/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рижівський гранітний кар'єр», м. Горішні Плавні, Полтавська область
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», 50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд. 6/37, код ЄДРПОУ 38787997
про визнання банкрутом
1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 відкрито провадження у справі № 904/1712/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН» (50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд.6/37, код ЄДРПОУ 38787997), введено процедуру розпорядження майном відносно боржника до 30.10.2025 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Олійник Євгенію Олександрівну, свідоцтво № 2008 від 02.11.2021 (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вільної Ічкерії, буд. 1 Д, прим. 206, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
12.01.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання № 02-03/43 від 10.01.2026 розпорядника майна Олійник Є.О. про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом оголошення в розшук транспортного засобу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 задоволено частково клопотання № 02-03/43 від 10.01.2026 розпорядника майна Олійник Є.О. про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом оголошення в розшук транспортного засобу. Оголошено в розшук та у разі виявлення затримати транспортний засіб, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», а саме: транспортний засіб BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2021 року випуску, VIN НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 18.03.2025. Зобов'язано Національну поліцію України внести до відповідних пошукових баз даних (в тому числі з включенням до інформаційної підсистеми «Гарпун», інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та інших систем відеоконтролю) транспортний засіб, що зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», а саме: транспортний засіб BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2021 року випуску, VIN НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 18.03.2025. У разі виявлення зазначеного транспортного засобу повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про його затримання та місцезнаходження, посилаючись на справу №904/1712/25. В задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН» оскаржує її в апеляційному порядку та просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 у справі № 904/1712/25;
- ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю розпоряднику майна Олійник Є.О. у задоволенні клопотання № 02-03/43 від 10.01.2026 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом оголошення в розшук транспортного засобу;
- стягнути на користь скаржника сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Розпорядником майна у клопотанні зазначено, що керівником боржника протягом 8 місяців не виконуються вимоги Кодексу України з процедур банкрутства, не виконуються вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 та не надається майно для проведення інвентаризації, однак такі твердження не підтверджені належними доказами. Зокрема, до клопотання розпорядника майна було додано лише відповідь ТСЦ МВС № 1343 від 24.05.2025, при цьому відсутні будь-які докази направлення боржнику вимог про надання майна для проведення інвентаризації та докази їх отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН». Водночас боржником було організовано проведення інвентаризації майна, товарно-матеріальних цінностей, активів на підприємстві на підставі наказу від 21.01.2026 «Про проведення інвентаризації».
Суд першої інстанції не встановив та не навів у мотивувальній частині ухвали жодних доказів, які б підтверджували намір боржника приховати, відчужити або знищити спірний транспортний засіб, а сам факт невідомості розпоряднику майна місцезнаходження автомобіля не може свідчити про протиправну поведінку боржника та не є достатньою підставою для застосування такого обтяжливого заходу, як оголошення майна в розшук із залученням органів Національної поліції України.
Крім того, суд постановив ухвалу без участі боржника та без надання йому можливості надати пояснення і докази щодо правового режиму користування транспортним засобом.
19 березня 2025 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, транспортний засіб BMW X6 на підставі договору оренди був переданий у користування ФОП Гілці С.І., що підтверджується відповідним договором та актом приймання-передачі. Передача автомобіля в оренду не є відчуженням майна, не призводить до втрати права власності боржником на даний транспортний засіб та не порушує прав кредиторів.
У зв'язку з наведеним апелянт вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без належного дослідження обставин справи та з порушенням вимог статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства і принципу змагальності сторін, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та його узагальнені доводи.
Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН» Олійник Є.О., скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подала відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Розпорядник майна не погоджується з доводами апелянта та вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про оголошення транспортного засобу у розшук, врахував усі обставини справи про банкрутство та матеріали, що містяться у справі. Розпорядник майна Олійник Є.О. зазначає, що протягом тривалого часу після введення процедури розпорядження майном директор підприємства не виконував вимог Кодексу України з процедур банкрутства, не виходив на зв'язок та не забезпечив проведення інвентаризації майна, про що неодноразово повідомлялось суду у щомісячних звітах та в судових засіданнях. В матеріалах справи про банкрутство також містяться докази неодноразового направлення вимог розпорядником майна як на зареєстровану юридичну адресу підприємства так і на особисту адресу місця реєстрації директора підприємства Доровського Сергія.
Крім того, розпорядник майна особисто встановила, що за юридичною адресою боржник фактично господарську діяльність не здійснює. Також зазначає, що директор підприємства ще з 07 листопада 2023 року перебуває за межами України, у зв'язку з чим фактично відсутній контроль за діяльністю підприємства. Розпорядник майна вказує, що спроба проведення інвентаризації у лютому 2026 року фактично була зірвана, оскільки основні засоби, у тому числі транспортні засоби, для огляду не були надані, бухгалтерські документи не були представлені, а сама інвентаризація проводилась у приміщенні комори магазину, де документація боржника не зберігається, у зв'язку з чим був складений акт про неможливість завершення інвентаризації. Крім того, бухгалтер підприємства пропонувала підписати інвентаризаційні описи без фактичної перевірки наявності транспортних засобів, що, на думку розпорядника майна, свідчить про створення перешкод у доступі до майна боржника та існування ризику його приховування.
Також розпорядник майна ставить під сумнів достовірність наданого апелянтом договору оренди транспортного засобу, оскільки директор підприємства на момент його укладення перебував за кордоном, що викликає сумніви щодо можливості його підписання. Додатково зазначається, що види економічної діяльності підприємства не передбачають передачу транспортних засобів в оренду.
З урахуванням відсутності активів за юридичною адресою, неможливості встановити місцезнаходження транспортних засобів, відсутності співпраці з боку керівника боржника та перешкод у проведенні інвентаризації, розпорядник майна вважає, що існували достатні підстави для застосування заходів забезпечення вимог кредиторів.
Розпорядник майна наголошує, що відповідно до статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право вживати заходи забезпечення вимог кредиторів з метою збереження майна боржника та захисту інтересів кредиторів, а тому оголошення транспортного засобу у розшук є обґрунтованим заходом для встановлення його фактичного місцезнаходження та запобігання можливій втраті активів боржника.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Джепа Ю.А., Фещенко Ю.В..
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
11.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від розпорядника майна Олійник Є.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
В судове засідання 05.03.2026 з'явилися представник скаржника та арбітражний керуючий.
Колегія суддів у судовому засіданні 05.03.2026 оголосила скорочену постанову.
5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 відкрито провадження у справі № 904/1712/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», введено процедуру розпорядження майном відносно боржника до 30.10.2025 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Олійник Євгенію Олександрівну.
Вказаною вище ухвалою призначено попереднє засідання на 03.07.2025 на 10:00 год.
14.05.2025 на офіційному веб-сайті судової влади опубліковано повідомлення № 76058 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», 50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд. 6/37, код ЄДРПОУ 38787997.
03.06.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2025 про витребування справи № 904/1712/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», 50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд. 6/37, код ЄДРПОУ 38787997 у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ «БРЕКСТОН» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025.
06.06.2025 справа № 904/1712/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», 50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд. 6/37, код ЄДРПОУ 38787997 направлена на адресу Центрального апеляційного господарського суду.
11.06.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява № 11/06/2025 від 11.06.2025 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро про визнання грошових вимог до боржника на суму 582 464,46 грн та судового збору на суму 4 844,80 грн.
23.06.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло повідомлення розпорядника майна Олійник Є.О. про результати розгляду грошових вимог кредитора, в якому арбітражний керуючий зазначила, що нею частково визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника, а саме на суму 351,00 грн та судовий збір у розмірі 4 844,80 грн, решта вимог відхилені розпорядником майна у зв'язку з відсутністю доказів їх виникнення.
05.12.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області повернулася справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», 50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд. 6/37, код ЄДРПОУ 38787997 з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2025, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «БРЕКСТОН» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 у справі №904/1712/25 та залишено без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 про відкриття провадження у справі №904/1712/25.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2025 призначено попереднє засідання на 13.01.2026 на 12:00 год.
Іншою ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2025 прийнято заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро про грошові вимоги на суму 582 464,46 грн та судового збору у розмірі 4 844,80 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», 50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд. 6/37, код ЄДРПОУ 38787997 у справі про банкрутство № 904/1712/25 до розгляду у попередньому засіданні на 13.01.2026 на 12:00 год. та зобов'язано:
- боржника надати повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора;
- ГУ ДПС у Дніпропетровській області подати відзив на повідомлення розпорядника майна про часткове визнання грошових вимог.
13.01.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли:
- повідомлення ТОВ «БРЕКСТОН» про результати розгляду грошових вимог кредитора, в якому боржник просив:
* визнати грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області в сумі 351,00 грн з віднесенням до 3-ї черги задоволення вимог кредиторів та судовий збір у розмірі 4 844,80 грн - до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів;
* застосувати строки позовної давності щодо кредиторських вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 551 451,66 грн та відмовити заявнику у визнанні кредиторських вимог в цій частині у зв'язку з пропуском строку позовної давності;
* відмовити ГУ ДПС у Дніпропетровській області у визнанні кредиторських вимог на суму 25 547,00 грн у зв'язку з їх безпідставністю;
- заперечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області на повідомлення розпорядника майна про часткове визнання грошових вимог.
12.01.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання № 02-03/43 від 10.01.2026 розпорядника майна Олійник Є.О. про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом оголошення в розшук транспортного засобу.
Вказане вище клопотання розпорядника майна обґрунтоване наступним.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 зобов'язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та представити майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна, а розпорядника майна зобов'язано провести в строк до 03.07.2025 інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду в 10-ти денний строк після закінчення інвентаризації.
Розпорядником майна у клопотанні від 10.01.2026 зазначено, що директором підприємства боржника ТОВ «БРЕКСТОН» протягом 8 місяців не виконуються вимоги Кодексу України з процедур банкрутства, не виконуються вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровського суду від 13.05.2025 у справі № 904/1712/25, повністю ігноруються вимоги розпорядника майна та не представляється майно для проведення інвентаризації.
Статтею 44 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розпорядник майна вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Згідно відповіді № 02-02/05 від 21.05.2025 Територіального сервісного центру МВС № 1243 встановлено, що за юридичною особою ТОВ «БРЕКСТОН» (код ЄДРПОУ 38787997) зареєстровано транспортний засіб: BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2021 року випуску, VIN НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 18.03.2025 року.
Розпоряднику майна бухгалтером підприємства інформація щодо наявності транспортного засобу надана не була. Розпоряднику майна невідомо про місцезнаходження вказаного вище транспортного засобу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 клопотання № 02-03/43 від 10.01.2026 розпорядника майна Олійник Є.О. про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом оголошення в розшук транспортного засобу - задоволено частково.
6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, не погоджується з правовим обґрунтуванням та висновками Господарського суду Дніпропетровської області з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
З метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі на стадії ліквідаційної процедури, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі №910/13208/19).
Статтею 40 КУзПБ врегульовано порядок забезпечення вимог кредиторів, відповідно до якого господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала (частина 1).
У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання виконавчим органом боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження виконавчого органу боржника та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу, яка є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню (частина 2).
Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу (частина 4).
Отже, КУзПБ як спеціальний закон визначає особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надає право їх застосування як за клопотанням розпорядника майна або кредиторів, так і за ініціативою суду.
З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, метою забезпечення вимог кредиторів є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство від можливих недобросовісних дій із боку боржника у справі про банкрутство з тим, щоб забезпечити кредиторам у справі про банкрутство реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з заявою у справі про банкрутство, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у досягнені мети процедури банкрутства.
У постанові Верховного Суду від 12.04.2024 у справі № 916/4659/23 зроблено висновок про те, що у статті 40 КУзПБ наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов'язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб'єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд вказав, що у статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету, задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.
Однак, подане розпорядником майна Олійник Є.О. клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом оголошення в розшук транспортного засобу не відповідає наведеним положенням статті 40 КУзПБ, оскільки не стосується ні заборони/зобов'язання боржника вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу, не припинення повноважень керівника боржника тощо. Приписи вказаної статті Кодексу не визначають повноваження суду щодо зобов'язання інших осіб, не учасників справи про банкрутство (зокрема, органів Національної поліції України) вживати певні дії (заходи), як-то внесення відомостей до пошукових баз даних, затримання транспортного засобу тощо, хоча такі дії і є повноваженнями зазначених органів.
Отже, як вірно вказує апелянт, сам факт невідомості розпоряднику майна місцезнаходження автомобіля не може свідчити про протиправну поведінку боржника та не є достатньою підставою для застосування такого обтяжливого заходу, як оголошення майна в розшук із залученням органів Національної поліції України.
Колегія суддів апеляційної інстанції також приходить до висновку, що суд першої інстанції, ототожнивши заяву розпорядника майна про забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство (ст. 40 КУзПБ) із заявою про вжиття заходів забезпечення позову (статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України), неправомірно застосував при розгляді заяви розпорядника майна приписи статті 140 Господарського процесуального кодексу України щодо розгляду заяви про забезпечення позову та вирішив питання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів без проведення судового засідання, без повідомлення про розгляд заяви боржника та кредиторів, обмеживши учасників справи про банкрутство у можливості надати пояснення/заперечення на заяву.
7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду ухвали суду.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно зі статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН» обґрунтованою та такою, що спростовує висновки суду першої інстанції, викладені в оскарженій ухвалі суду.
8. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.
Судові витрати за перегляд ухвали судом апеляційної інстанції у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН» арбітражного керуючого Олійник Євгенію Олександрівну.
З підстав наведеного та керуючись статями 129, 240, 269-271, 275, 277, 280-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026у справі № 904/1712/25 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 у справі № 904/1712/25 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів в частині оголошення в розшук та у разі виявлення затримання транспортного засобу, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», зобов'язання Національної поліції України внести до відповідних пошукових баз даних (в тому числі з включенням до інформаційної підсистеми «Гарпун», інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та інших систем відеоконтролю) транспортного засобу, що зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН», повідомлення Господарського суду Дніпропетровської області у разі виявлення зазначеного транспортного засобу про його затримання та місцезнаходження - скасувати.
3. В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 у справі № 904/1712/25 - залишити без змін.
4. У задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН» Олійник Є.О. про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом оголошення в розшук транспортного засобу № 02-03/43 від 10.01.2026 - відмовити.
5. Стягнути з арбітражного керуючого Олійник Євгенії Олександрівни, свідоцтво № 2008 від 02.11.2021 (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вільної Ічкерії, буд. 1 Д, прим. 206, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕКСТОН» (50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд. 6/37, код ЄДРПОУ 38787997) витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2662,40 грн.
6. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видачу відповідного наказу.
7. Матеріали справи № 904/1712/25 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова підписана 23.03.2026 у зв'язку з навчанням суддів - членів колегії з 16.03.2026 по 20.03.2026.
Головуючий суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя Ю.А. Джепа
Суддя Ю.В. Фещенко