05.03.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1012/14
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джепи Ю.А. (доповідач)
суддів: Соп'яненко О.Ю., Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Рибалки Г.Д.,
за участю представників:
скаржника (АТ «Державний експортно-імпортний банк України») - адвоката Олійник А.О.,
боржника (ТОВ «Веста-Дніпро») - адвоката Підгородецької А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 (суддя Примак С.А.) у справі № 904/1012/24
за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «ФОРУМ», м.Київ,
до боржника Публічне акціонерне товариство «Веста-Дніпро» (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34; ЄДРПОУ 31950849)
про визнання банкрутом
1. Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.
Справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Веста-Дніпро» (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34; ЄДРПОУ 31950849) перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
30.06.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області від представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») надійшла скарга від 30.06.2025 про визнання дії/бездіяльності ліквідатора ПАТ «Веста-Дніпро» - арбітражного керуючого Лукашука В.В. неправомірними.
06.11.2025 до господарського суду за допомогою системи «Електронний суд» від АТ «Укрексімбанк» надійшла заява про уточнення поданої 30.06.2025 скарги про визнання дій/бездіяльності ліквідатора неправомірними. В поданій заяві АТ «Укрексімбанк» уточнює прохальну частину поданої скарги та просить вважати її наступною: « 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Визнати дії/бездіяльність арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) № 1885 від 21.12.2018р., адреса здійснення діяльності: пр-т Миру 29В, прим. 10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. 50027) неправомірними. 3. Зобов'язати арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича:
- провести окремо оцінку: нерухомого майна, рухомого майна, корпоративних прав (частки в статутному (складеному) капіталі господарських товариств), що належать на праві власності ПАТ «Веста-Дніпро» та провести окремо реалізацію: нерухомого майна, рухомого майна, корпоративних прав (частки в статутному (складеному) капіталі господарських товариств), що належать на праві власності ПАТ «Веста - Дніпро» у визначені КУзПБ строки;
- вчинити дії щодо погодження умов продажу заставного майна ПАТ «Веста - Дніпро» яке перебуває в заставі/іпотеці ТОВ «АК Груп 1», а у разі непогодження ТОВ «АК Груп 1» в межах встановлених ст. 75 КУзПБ строків звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області за погодженням умов продажу заставного майна;
- після погодження забезпеченим кредитором або Господарським судом Дніпропетровської області умов продажу заставного майна ПАТ «Веста - Дніпро», яке є предметом забезпечення ТОВ «АК Груп 1» оголосити про проведення першого аукціону в межах встановлених ст. 70 КУзПБ строків.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 у справі №904/1012/14 в задоволенні скарги АТ «Укрексімбанк» від 30.06.2025 з уточненням від 06.11.2025 про визнання дії/бездіяльності ліквідатора ПАТ «Веста-Дніпро» - арбітражного керуючого Лукашука В.В. неправомірними відмовлено.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, 28.01.2026 через систему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду звернулось АТ «Укрексімбанк» з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу АТ «Укрексімбанк» на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Лукашука В.В. задовольнити в повному обсязі. Розгляд апеляційної скарги (та подальший розгляд) у справі № 904/1012/14 здійснювати в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника АТ «Укрексімбанк» Олійник А.О. за допомогою системи EasyCon, ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ЕЦП.
Апеляційна скарга АТ «Укрексімбанк» у справі про банкрутство ПАТ «Веста-Дніпро» зводиться до того, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд формально підійшов до розгляду скарги та не забезпечив належного судового контролю. Скаржник вказує, що процедура банкрутства триває понад 12 років, а ліквідаційна стадія - вже близько 6 років, що суттєво перевищує встановлені строки та порушує принцип розумного строку, закріплений у ст. 6 Конвенції та практиці ЄСПЛ. При цьому арбітражний керуючий Лукашук В.В. систематично неналежно виконує свої обов'язки: не здійснив своєчасної оцінки та реалізації майна, не вжив усіх заходів для формування ліквідаційної маси, затягує процедуру та допускає бездіяльність, що вже підтверджувалося попередніми судовими рішеннями у справі.
Скаржник наголошує, що ліквідатор свідомо затягує процес, зокрема уклав договір на оцінку всього майна як цілісного майнового комплексу без наявності для цього правових підстав, що фактично заблокувало реалізацію активів, особливо заставного майна, та створило штучні перешкоди для задоволення вимог кредиторів. Він несвоєчасно звертався за витребуванням документів і відкриттям виконавчих проваджень, що додатково затягнуло процедуру.
Скаржник вважає, що дії ліквідатора спрямовані на надання переваги одному кредитору - ТОВ «АК Груп 1», чим порушується баланс інтересів інших кредиторів.
Також підкреслюється, що суд першої інстанції не дослідив належним чином докази, не перевірив доцільність оцінки майна як ЦМК, не встановив обставини пошкодження майна та не дав оцінки бездіяльності ліквідатора.
У підсумку апелянт вважає, що бездіяльність арбітражного керуючого, тривале затягування процедури, відсутність реальних дій щодо продажу майна та погашення вимог кредиторів, а також неналежний судовий контроль призвели до порушення прав кредиторів і суперечать меті процедур банкрутства, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ПАТ «Веста-Дніпро» Віталій Лукашук заперечує проти доводів АТ «Укрексімбанк» та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 у справі № 904/1012/24 - без змін.
Ліквідатор заперечує твердження про свою бездіяльність, зазначаючи, що ним вживалися всі необхідні заходи в межах ліквідаційної процедури: укладено договір на проведення оцінки майна, здійснювалися дії щодо збору необхідної для проведення оцінки інформації, а також неодноразово організовувались аукціони з продажу корпоративних прав, які не відбулися через відсутність учасників.
Віталій Лукашук зазначає, що тривалість ліквідаційної процедури зумовлена об'єктивними причинами, зокрема складністю справи, відсутністю попиту на активи та труднощами з отриманням необхідної інформації, а не бездіяльністю ліквідатора. Проведення оцінки майна як єдиного майнового комплексу відповідає вимогам законодавства та умовам іпотечного договору, який охоплює все майно боржника, що перебуває у заставі ТОВ АК Груп 1». Поділ майна, на якому наполягає скаржник, є економічно недоцільним, може знизити вартість активів і суперечить правам забезпеченого кредитора.
Також ліквідатор вказує, що АТ «Укрексімбанк», будучи забезпеченим кредитором, не надав відповіді щодо погодження нових умов продажу майна, що фактично ускладнило його реалізацію та вплинуло на строки процедури. Відтак твердження про затягування ліквідації є непослідовними.
У підсумку ліквідатор вважає, що апеляційна скарга спрямована на нав'язування власного бачення порядку реалізації майна всупереч нормам законодавства, не спростовує висновків суду першої інстанції та не містить підстав для скасування ухвали, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Постановою суду від 29.07.2020 боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. У подальшому ухвалою від 03.02.2021 ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича (свідоцтво №1885 від 21.12.2018), якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру та надати звіт і ліквідаційний баланс відповідно до вимог законодавства.
09.02.2021 ліквідатором проведено інвентаризацію майна боржника. Надалі ліквідатор здійснював передбачені Кодексом України з процедур банкрутства дії, зокрема: подавав звіти про хід ліквідаційної процедури, уклав 17.01.2025 договір №15/02-23 з суб'єктом оціночної діяльності ФОП Мамедовим А.Х. на проведення оцінки майна у вигляді цілісного майнового комплексу (ЦМК), звертався до суду з клопотанням від 20.02.2025 про витребування інформації, а також вживав заходів для отримання цієї інформації через органи державної виконавчої служби.
Ухвалою суду від 01.04.2025 задоволено клопотання ліквідатора та витребувано інформацію у ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ», ТОВ «ВЕСТА-ПЛАСТ», ТОВ «ВЕСТА-ВІНД», ТОВ «ФВ ТРЕЙДІНГ», АТ «МНПК «ВЕСТА», необхідну для проведення оцінки активів, однак станом на 22.01.2026 відповідна інформація ліквідатором отримана не була, попри вжиті заходи примусового виконання.
Під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області скарги адвоката Олійник А.О. від 25.07.2024 вже досліджувалися наступні обставини: все майно банкрута перебуває у заставі ТОВ АК Груп 1», зокрема, на підставі договору іпотеки серія та номер: б/н, реєстровий № 3713, виданий: 09.11.2007, видавник: ПАТ «ВТБ БАНК» та Договору №01/05-20 Про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення від 26.05.2020.
Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного договору Іпотекодавець (ПАТ «Веста-Дніпро») передає Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: Єдиний майновий комплекс.
При цьому, пп. 2.1.14 Договору іпотеки від 09.11.2007 визначає також, що предметом іпотеки, серед іншого, є «все майно Іпотекодавця, що обліковуватиметься на його балансі протягом дії цього Іпотечного договору».
Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що ліквідатор здійснював заходи щодо реалізації майна. Зокрема, частка ПАТ «Веста-Дніпро» у статутному капіталі ТОВ «ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ» (91,974%), яка є предметом забезпечення вимог АТ «Укрексімбанк» та ТОВ АК Груп 1», неодноразово (у період 2023- 2025 років) виставлялась на електронні аукціони в системі Prozorro.Продажі, однак жоден із них не відбувся через відсутність учасників.
У зв'язку з цим ліквідатором 20.11.2025 було направлено повідомлення №02-16/253 забезпеченим кредиторам щодо необхідності зміни умов продажу майна, однак станом на 22.01.2026 відповіді, зокрема від АТ «Укрексімбанк», не надійшло, і погодження змін умов продажу відсутнє.
Щодо оцінки майна, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатор обрав підхід оцінки активів як цілісного майнового комплексу. Такий підхід обумовлений як умовами іпотечного договору, так і економічною доцільністю. Відповідно до роз'яснень суб'єкта оціночної діяльності (лист №11/11-25 від 11.11.2025), поділ ЦМК на окремі активи може призвести до зниження їх вартості, ускладнення господарського використання та збільшення витрат на оцінку.
Крім того, ТОВ «АК ГРУП 1» як забезпечений кредитор заперечив проти поділу майна на частини, вказуючи, що це порушить його права, збільшить витрати та зменшить можливий рівень задоволення вимог.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, а також оцінивши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на таке.
Доводи апелянта про системну бездіяльність ліквідатора та свідоме затягування ліквідаційної процедури є необґрунтованими та спростовуються встановленими у справі обставинами.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ліквідатор з моменту призначення здійснював передбачені Кодексом України з процедур банкрутства заходи, спрямовані на формування ліквідаційної маси та реалізацію майна боржника, а саме: провів інвентаризацію майна, уклав договір із суб'єктом оціночної діяльності, ініціював витребування необхідної інформації як у добровільному, так і у примусовому порядку, подавав регулярні звіти до суду, а також організовував та проводив аукціони з реалізації активів боржника.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що оцінка наявності чи відсутності бездіяльності ліквідатора повинна здійснюватися з урахуванням конкретних обставин справи, складності активів боржника, їх правового режиму, а також поведінки інших учасників провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що істотний вплив на тривалість ліквідаційної процедури мали такі фактори як:
- відсутність попиту на активи боржника, що підтверджується неодноразовим визнанням аукціонів такими, що не відбулися;
- ненадання третіми особами інформації, необхідної для проведення оцінки, попри вжиті ліквідатором заходи, включаючи звернення до суду та органів примусового виконання;
- необхідність погодження умов реалізації заставного майна із забезпеченими кредиторами.
Вказані обставини не залежать від волевиявлення ліквідатора та об'єктивно ускладнюють і подовжують процедуру ліквідації.
Посилання апелянта на порушення принципу розумного строку, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані з огляду на таке.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості судового провадження визначається з урахуванням сукупності критеріїв, зокрема: складності справи, поведінки заявника, поведінки органів державної влади, а також значення спору для заявника.
Оцінюючи наведені критерії у контексті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що дана справа є складною як з фактичної, так і з правової точки зору, що обумовлено значним обсягом активів боржника, їх складною корпоративною структурою, наявністю обтяження у вигляді іпотеки, яка поширюється на весь майновий комплекс, а також необхідністю отримання інформації від третіх осіб, що ускладнює та об'єктивно подовжує проведення ліквідаційної процедури.
Аналіз дій ліквідатора свідчить про вжиття ним послідовних та системних заходів, спрямованих на формування ліквідаційної маси та реалізацію активів боржника, що виключає наявність у його діях ознак безпідставного затягування процедури.
Водночас колегія суддів враховує і поведінку учасників провадження, зокрема апелянта, який, будучи наділеним відповідними процесуальними правами, не забезпечив належної участі у погодженні умов реалізації майна, що також вплинуло на тривалість ліквідаційної процедури.
Крім того, специфіка проваджень у справах про банкрутство об'єктивно передбачає значну тривалість процедур, оскільки їх перебіг залежить не лише від дій учасників справи, але й від економічних чинників, зокрема попиту на активи, що не можуть бути усунуті виключно процесуальними засобами.
За таких обставин сама лише тривалість ліквідаційної процедури, за відсутності встановлених фактів неправомірної поведінки ліквідатора чи інших учасників провадження, не може свідчити про порушення вимог статті 6 Конвенції.
Щодо доводів апелянта про неправомірність оцінки майна як цілісного майнового комплексу апеляційний суд виходить з такого.
Як зазначено вище, все майно банкрута перебуває у заставі ТОВ «АК Груп 1», зокрема, на підставі договору іпотеки серія та номер: б/н, реєстровий № 3713, виданий: 09.11.2007, видавник: ПАТ «ВТБ БАНК» та Договору № 01/05-20 Про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення від 26.05.2020.
Відповідно до п. 2.1 Договору іпотеки від 09.11.2007 № 3713 Іпотекодавець (ПАТ «ВЕСТА-ДНІПРО») передає Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: Єдиний майновий комплекс.
При цьому, пп. 2.1.14 Договору іпотеки від 09.11.2007 визначає також, що предметом іпотеки, серед іншого, є «все майно Іпотекодавця, що обліковуватиметься на його балансі протягом дії цього Іпотечного договору».
Ліквідатор зобов'язаний враховувати правовий режим такого майна при визначенні способу його оцінки та реалізації.
Матеріали справи містять обґрунтування економічної доцільності обраного ліквідатором підходу.
Відповідно до відповіді Суб'єкта оціночної діяльності ФОП Мамедова А.Х. № 11/11-25 від 11.11.2025 оцінка відокремлених активів цілісного майнового комплексу з подальшим їх відчуженням може створювати ризики неможливості здійснення повноцінної господарської діяльності підприємства, що неминуче призводить до зниження вартості та знецінення бізнесу в цілому. Проведення оцінки ринкової вартості окремих індивідуально визначених об'єктів або груп активів у порівнянні з оцінкою ЦМК, як правило, передбачає:
- збільшення кількості об'єктів оцінки;
- необхідність складання кількох самостійних звітів про оцінку;
- виконання додаткових аналітичних, розрахункових, організаційних та оціночних процедур.
Зазначені фактори можуть впливати на загальний обсяг робіт, строки виконання та відповідно на загальний розмір витрат, пов'язаних із проведенням оцінки майна в межах ліквідаційної процедури, у порівнянні з оцінкою єдиного майнового комплексу як одного об'єкта оцінювання.
Твердження апелянта про надання ліквідатором переваги ТОВ «АК Груп 1» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Правовий режим майна боржника визначається умовами договорів застави та іпотеки, які є обов'язковими для всіх учасників провадження. Врахування ліквідатором прав забезпеченого кредитора є не проявом упередженості, а виконанням приписів законодавства.
Суд першої інстанції правомірно врахував, що забезпечений кредитор заперечував проти поділу майна, обґрунтовуючи це ризиком зниження вартості активів, що відповідає загальній меті ліквідаційної процедури - максимальному задоволенню вимог кредиторів.
Колегія суддів окремо зазначає, що ефективність ліквідаційної процедури не може оцінюватися виключно за тривалістю її здійснення.
Матеріалами справи підтверджено, що ліквідатор вживав заходів для реалізації активів, однак їх результативність залежала від ринкових умов, зокрема відсутності попиту на відповідні активи, що підтверджується неодноразовим невідбуттям аукціонів.
Сам факт нереалізації майна за відсутності покупців не свідчить про неефективність дій ліквідатора або порушення ним вимог законодавства.
Доводи апелянта про формальний підхід суду першої інстанції та відсутність належного судового контролю спростовуються змістом оскаржуваної ухвали, яка містить всебічний аналіз доказів, наданих сторонами, та мотивовані висновки щодо кожного істотного аргументу.
Незгода апелянта з такими висновками не свідчить про їх незаконність або необґрунтованість.
Колегія суддів також бере до уваги, що ліквідатором вживалися заходи щодо реалізації корпоративних прав боржника, які неодноразово виставлялися на аукціони, однак не були реалізовані з причин відсутності учасників. При цьому ліквідатор звертався до забезпечених кредиторів, у тому числі апелянта, з пропозиціями щодо погодження змін умов продажу майна, однак відповіді від АТ «Укрексімбанк» не отримано. Зазначене свідчить про те, що тривалість процедури зумовлена, зокрема, й поведінкою самого апелянта.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ліквідатора порушень вимог законодавства чи ознак протиправної бездіяльності.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги АТ «Укрексімбанк» на дії/бездіяльність ліквідатора, оскільки такі висновки є законними, обґрунтованими та відповідають встановленим обставинам справи.
6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального Кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області - такою, що підлягає залишенню без змін.
7. Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 271, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 у справі № 904/1012/24 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 у справі №904/1012/24 - залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений та підписаний 23.03.2026 (у зв'язку з навчанням у НШСУ суддів - членів колегії з 16.03.2026 до 20.03.2026).
Головуючий суддя Ю.А. Джепа
Судді: О.Ю. Соп'яненко
Ю.В. Фещенко