ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" березня 2026 р. Справа № 902/843/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
суддя Коломис В.В.
суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання - Соколовська О.В.
за участю представників сторін:
від апелянта: Калачик В.В. (адвокат),
від боржника: не з'явився
арбітражний керуючий: Белінська Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.11.2025 (суддя Лабунська Т.І., повний текст складено 08.12.2025)
у справі № 902/843/25
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.11.2025 у справі № 902/843/25, серед іншого, задоволено заяву арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Белінської Н.О. б/н від 21.11.2025 про затвердження плану реструктуризації боргів у справі № 902/843/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 станом на 11.10.2025 у відповідній редакції.
Не погодившись із вказаним процесуальним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. Груп" (особа, яка не брала участі в справі) звернулося із апеляційною скаргою, відповідно до якої просило суд ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.11.2025 у даній справі скасувати та передати питання про затвердження плану реструктуризації боргів боржника на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області з урахуванням необхідності розгляду та оцінки грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП".
Аргументуючи доводи скарги зазначає, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали в провадженні суду вже перебувала заява ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника, подана через підсистему ЄСІТС та фактично отримана судом до початку судового засідання, у якому було затверджено план реструктуризації. За таких обставин вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Вінницької області від 25.11.2025 у справі № 902/843/25 ухвалена за відсутності повного встановлення складу конкурсних кредиторів, а також без належної реалізації судом функції судового контролю, притаманної процедурам банкрутства (неплатоспроможності). Вказує про допущені судом прояви надмірного процесуального формалізму, незабезпечення балансу інтересів кредиторів і боржника та порушення принципів змагальності, рівності учасників процесу та процесуальної справедливості, що у сукупності призвело до передчасного затвердження плану реструктуризації боргів з незворотними правовими наслідками для апелянта.
Прийнявши до уваги те, що апелянт є особою, яка не брала участі у справі, колегією суддів взято до уваги, що в силу частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов'язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення. А у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов'язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов'язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Положення ст. 261 ГПК України не передбачають випадків відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав відсутності порушень прав, інтересів або обов'язків особи, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.11.2025 у справі № 902/843/25; апеляційну скаргу постановлено розглянути із повідомленням (викликом) сторін.
Від боржника та арбітражного керуючого до суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких просять суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. Груп", ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.11.2025 у справі № 902/843/25 - залишити без змін.
В судовому засіданні присутні представники апелянта та боржника підтримали доводи, викладені у поданих ними процесуальних документах та надали усні пояснення.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
В силу ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи № 902/843/25 та розглянувши доводи апеляційної скарги, а також перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Тобто частиною першою статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема, розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи із предмета та підстав позову.
Також указана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Така правова позиція послідовно та неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 10.09.2020 та від 23.11.2020 у справі № 914/1643/19, від 05.11.2020 у справі № 912/837/19, від 20.09.2021 у справі № 910/6681/20, від 19.01.2023 та від 18.09.2023 у справі № 914/1334/20, від 04.10.2023 у справі № 910/1005/23, від 16.10.2023 у справі № 914/794/21, від 12.03.2024 у справі № 910/6180/20, від 17.05.2024 у справі № 910/5094/23, від 22.05.2024 у справі № 910/4552/23.
Також колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21 (пункт 6.4), зокрема, про таке.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та/або обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та/або обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та/або обов'язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права, інтереси та/або обов'язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги [наведене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г].
Така правова позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21 (пункт 108).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та/або обов'язки скаржника і які конкретно.
Тобто чинний ГПК України передбачає необхідність дослідження апеляційним господарським судом наявності правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та/або обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи із зазначеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Відтак особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та/або обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Тобто скаржник повинен підтвердити безпосередність його правового зв'язку з оскаржуваним судовим рішення, а саме: чітко зазначити в апеляційній скарзі, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та/або обов'язки, та про які саме.
При цьому суд апеляційної інстанції насамперед має з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та/або обов'язки скаржника та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та, як наслідок, скасувати судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та/або обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та/або обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, а також у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16, від 05.11.2020 у справі № 912/837/19, від 17.05.2024 у справі № 910/5094/23, від 22.05.2024 у справі № 910/4552/23.
В силу приписів ст. 255 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно із ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.
Згідно ст. 1 КУзПБ, учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Статтею 122 КУзПБ встановлено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника (фізичної особи) та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ.
Для набуття процесуального статусу конкурсного кредитора як сторони у справі про банкрутство необхідно:
- пред'явлення грошових вимог;
- розгляд грошових вимог судом;
- визнання їх судом.
Тільки за цієї сукупності, конкурсний кредитор може набути правового статусу сторони, а відповідно і учасника у справі про банкрутство. Тобто набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. А набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора.
У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство підлягають застосуванню висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, про наступне.
Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т.ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).
Як встановлено вище, ухвалою суду від 06.08.2025 відкрито провадження у справі № 902/843/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О.
07.08.2025 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою попереднього засідання від 07.10.2025 встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) до реєстру вимог кредиторів боржника, а саме:
- ТОВ "Авентус Україна" з грошовими вимогами в розмірі 29185,20 грн (друга черга), а також 4844,80 грн судового збору.
Встановлено перелік та розмір невизнаних судом вимог кредиторів, а саме:
- ТОВ "Авентус Україна" з грошовими вимогами 6700,00 грн штрафу.
Зобов'язано арбітражного керуючого Белінську Н.О. провести збори кредиторів відповідно до вимог КУзПБ, докази надати суду. Також призначено наступне судове засідання на 25.11.2025 о 10:30 год.
21.11.2025 до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшла заява про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , до якої долучено план реструктуризації боргів.
Оскаржуваною хвалою суду від 25.11.2025 затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі № 902/843/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та припинено повноваження арбітражного керуючого Белінської Н.О., як керуючого реструктуризацією боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Водночас, 25.11.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" від 24.11.2025 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 28 081,60 грн.
Як вбачається з відміток на вищевказаній заяві, остання сформована в системі "Електронний суд" 24.11.2025 та відповідно до штампу суду зареєстрована за вх. № 01-36/1530/25 від 25.11.2025 о 9:33.
Ухвалою суду від 25.11.2025 вказану заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Абзацом першим частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено обов'язок конкурсних кредиторів за вимогами, що виникли до дати відкриття провадження у справі про банкрутство, подати до господарського суду письмові заяви з грошовими вимогами до боржника разом із підтвердними документами у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження.
В силу приписів ч. 9 ст. 39 КУзПБ, з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
Доступ до інформації про провадження у справах, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України, є вільним та безоплатним.
Отже, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 07.08.2025.
Відповідно до вимог ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За приписами частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
У разі, коли кредитор з конкурсними вимогами до боржника пропустить вказаний строк на звернення з заявою до суду, його вимоги можуть бути розглянуті судом, але у разі визнання вимог, такий кредитор не матиме права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. (ч. 4 ст. 45 КУзПБ).
Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Однак, як встановлено вище, апелянтом заяву з грошовими вимогами до боржника було підписано та надіслано сторонам лише 24.11.2025 о 20:21 год.
До суду файл з текстом документа (заяви ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника) доставлено 25.11.2025 о 9:33.
При цьому слід відмітити, що автоматизований розподіл даної заяви проведено судом 25.11.2025 о 10:22:59 згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (арк. спр. 193 т. 3).
Доводи апелянта про те, що заява з грошовими вимогами до боржника фактично отримана судом до початку судового засідання і не була взята судом до уваги, що призвело до передчасного затвердження плану реструктуризації, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріалами справи стверджується лише отримання канцелярією суду заяви о 9:33 та послідуюча її реєстрація і розподіл в автоматизованій системі діловодства суду о 10:22. Відомостей про те, що заява передана безпосередньо судді Лабунській Т.І. перед судовим засіданням, яке призначене на 25.11.2025 о 10:30, матеріали справи не містять. Відповідно твердження апелянта грунтуються лише на його власних припущеннях.
Поруч з цим, така заява була залишена без руху (згідно ухвали від 25.11.2025) в зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору, що в свою чергу вказує на відсутність підстав у суду для її врахування та розгляду.
Тобто заява ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" подана до місцевого господарського суду не лише поза межами визначеного ст. 45 КУзПБ тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення інформації про порушення справи, а й без дотримання вимог Кодексу в частині подання доказів сплати судового збору.
Судова колегія в даному випадку звертає увагу скаржника на положення ч. 4 ст. 13 ГПК України за якими кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Разом з цим Кодекс не передбачає спеціального механізму внесення змін, доповнення, скасування чи перегляду плану реструктуризації боргів боржника, який був схвалений зборами кредиторів, погоджений з боржником та затверджений судом. Застосування протилежного підходу призвело б до порушення принципу легітимних очікувань боржника щодо реальної та ефективної реалізації його права на виконання затвердженого плану реструктуризації.
Пунктом 3 частини 2 статті 123 КУзПБ визначено, що основним завданням зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно частини 5 статті 123 КУзПБ рішення про затвердження плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо. План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.
Згідно частини 8 статті 123 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) схвалення плану реструктуризації боргів боржника; 2) відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Пунктом 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що збори (комітет) кредиторів можуть проводитися шляхом опитування.
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим 21.10.2025 проведено збори кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , шляхом опитування у відповідності з п. 1-6 Перехідних та прикінцевих положень Кодексу України з процедур банкрутства, за участю кредитора - ТОВ "Авентус Україна".
За результатами зборів прийнято рішення, яким схвалено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 станом на 11.10.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КУзПБ, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу.
Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п'ять років. У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років. За вмотивованим клопотанням боржника та за умови погашення понад 80 відсотків вимог кредиторів господарський суд може продовжити строк виконання плану реструктуризації боргів боржника понад граничний строк.
Згідно ст. 125 КУзПБ не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В свою чергу, стаття 126 КУзПБ передбачає, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; 2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; 3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування; 4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів; 5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду; 6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом; 7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.
Так, керуючою реструктуризацією боргів боржника на виконання статей 123, 124, 126 КУзПБ подано до господарського суду план реструктуризації боргів фізичної особи та клопотання про його затвердження.
Колегією суддів констатується, що поданий план реструктуризації боргів боржника передбачає розстрочення боргів боржника та часткове списання заборгованості, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника - протягом 12 місяців з дня затвердження плану реструктуризації судом, погоджений боржником та схвалений більшістю кредиторів, що слідує з бюлетенів для голосування зборів кредиторів у справі № 902/843/25.
Отже, зміст поданого керуючою реструктуризацією, схваленого зборами кредиторів та погодженого боржником плану реструктуризації боргів відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ.
Відповідно до ч. 7 ст. 126 КУзПБ, господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником.
Таким чином, ухвала місцевого господарського суду прийнята у межах наданих повноважень та відповідає вимогам чинного законодавства України.
Отже аргументи скаржника про те, що суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали від 25.11.2025 зобов'язаний був врахувати заяву ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника, є безпідставними, оскільки на момент проведення судового засідання 25.11.2025 та ухвалення за його наслідками процесуального рішення, ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" не мало процесуального статусу кредитора боржника. Відповідно судом не вирішувалось питання про його права, інтереси та(або) обов'язки.
Необхідно також зазначити, що встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов'язків оскаржуваним судовим рішенням ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов'язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.
Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання, за відсутності передбачених законом виняткових підстав, є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим.
З огляду на те, що план реструктуризації боргів боржників був схвалений кредиторами та затверджений судом, на відповідну судову ухвалу поширюється дія принципу правової визначеності, зокрема його складової - принципу res judicata.
Наведені обставини даної справи свідчать про відсутність підстав у апелянта для оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 25.11.2025, оскільки питання про права, інтереси та обов'язки останнього оскаржуваним судовим рішенням не вирішувались. Вказане є підставою для закриття апеляційного провадження у справі згідно п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
За приписами п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Керуючись ст. 234, 255, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.11.2025 у справі № 902/843/25 закрити.
2. Справу № 902/843/25 повернути до Господарського суду Вінницької області.
3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено 20.03.2026
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Крейбух О.Г.