ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 березня 2026 року Справа № 906/1039/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В.
суддя Василишин А.Р.
суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Загородько Б.Ю.
за участю представників сторін:
прокурора - Казнодій С.Д.
позивача Коростенської міської ради - не з'явився
позивача Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області - не з'явився
відповідача Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради - не з'явився
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" - адв. Кулик Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 р.
постановлене у м. Житомир, повний текст складено 12.02.2025 р.
у справі № 906/1039/24 (суддя Машевська О.П.)
за позовом виконувача обов'язків керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області
до відповідачів:
1. Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"
про визнання недійсним договору та стягнення 582235,80 грн.
Відповідно до рішення від 10.02.2025 р. Господарський суд Житомирської області відмовив у задоволені позову виконувача обов'язків керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області до Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про визнання недійсним договору та стягнення 582235,80 грн. у справі № 906/1039/24.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги.
Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме - судом невірно застосовано норми ст. 3, 4 Закону України «Про санкції», ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178, п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», п.п. 9, 10 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України», ч. 4 ст. 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України; судом неправильно застосовано рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 р., яке введено в дію Указом Президента України від 24.06.2021 р. № 266/2021; судом порушено норми ст. 236-238 ГПК України; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи; суд ухвалив рішення без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 р. у справі № 9901/348/21, від 01.03.2023 р. у справі № 522/22473/15-ц, постановах Верховного Суду від 28.11.2019 р. у справі № 910/8357/18, від 29.06.2021 р. у справі № 910/23097/17, постановах Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 р. у справі № 638/2304/17, від 27.01.2020 р. у справі № 761/26815/17.
Доводить, що суд першої інстанції не врахував, що:
- ОСОБА_1 є єдиним бенефіціарним власником ТОВ «Твій Газзбут», якому належить 100% статутного капіталу товариства, що за висновками ЄСПЛ у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» є підставою для ототожнення правосуб'єктності юридичної особи та її учасника;
- саме ОСОБА_1 і лише він є вигодонабувачем від прибутку, отриманого ТОВ «Твій Газзбут» внаслідок здійснення комерційної діяльності;
- неможливість внаслідок введених санкцій ОСОБА_1 самостійно укладати господарські договори, внаслідок чого комерційна діяльність ТОВ «Твій Газзбут» для нього є не лише засобом реалізації економічних цілей, а й способом уникнути обмежень, введених щодо нього рішенням РНБО від 18.06.2021 р. та Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 р.;
- винятковість випадку, зумовленого персональним застосуванням до ОСОБА_1 спеціальних обмежувальних санкцій внаслідок його діяльності на шкоду національним інтересам України.
Вважає, що вказані обставини у своїй сукупності утворюють достатні підстави для «підняття корпоративної завіси», тобто - ігнорування формальної відокремленості ТОВ «Твій Газзбут» та ОСОБА_1 та розповсюдження дії санкцій, введених щодо останнього, також на належного йому підприємства відповідача.
Просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 р. у справі № 906/1039/24 та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідач Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради подав заяву, в якій просив розглянути справу № 906/1039/24 без участі його представника, за наявними в матеріалами справи. У задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.
Позивачі Коростенська міська рада і Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" відзивів на апеляційну скаргу не подали.
Ухвалою від 15.04.2025 р. Північно-західний апеляційний господарський суд зупинив провадження у справі № 906/1039/24 до завершення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23 та оприлюднення постанови у справі № 922/3456/23.
Постановою від 19.12.2025 р. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду задоволив касаційні скарги Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт", скасував рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 р. у справі № 922/3456/23 та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення 2370000,00 грн.
Ухвалою від 29.01.2026 р. Північно-західний апеляційний господарський суд поновив провадження у справі № 906/1039/24 та призначив справу до розгляду у судовому засіданні.
19.02.2026 р. відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" подав письмові пояснення щодо правової позиції у даній справі з урахуванням висновків, викладених у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладених у постанові від 19.12.2025 р. у справі № 922/3456/23.
Звертає увагу, що Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 19.12.2025 р. у справі № 922/3456/23 зазначила, що наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України, можна застосовувати лише у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання).
Доводить, що як вбачається з матеріалів справи № 906/1039/24 у даній справі відсутні виключні випадки, про які зазначив Верховний Суд, - ані наявності обвинувального вироку, ані дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки.
Зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів завдання збитків державі чи учаснику процедури закупівлі, тому що таких збитків не існує, оскільки електрична енергія була поставлена споживачу в обсязі її споживання і на суму сплачених коштів.
Також зауважує, що оскільки у санкційному переліку відсутнє ТОВ «Твій Газзбут», а також у зв'язку з відсутністю у санкційному переліку санкції, застосованої до кінцевого бенефіціарного власника учасника процедури закупівлі у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", тому відсутнім є саме порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення відкритих торгів.
Ухвалою від 03.03.2026 р. Північно-західний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні клопотання керівника Коростенської окружної прокуратури про зупинення провадження у справі № 906/1039/24 до завершення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/994/23.
Позивачі Коростенська міська рада і Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та відповідач Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради не забезпечили явку представників у судове засідання, тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 192 - 193 у т.2/.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивачів та відповідача Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради.
Прокурор в судовому засіданні 03.03.2026 р. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задоволити. Представник відповідача ТОВ "Твій Газзбут" в судовому засіданні 03.03.2026 р. заперечила проти доводів апеляційної скарги та вважала рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.
Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 19.07.2023 р. /а.с. 44 у т.1/ підтверджено, що Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради у липні 2023 року провів публічну закупівлю електричної енергії шляхом запиту ціни пропозицій у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 (далі по тексту - Особливості).
За результатами аукціону 31.07.2023 р. Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради як споживач та Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" як постачальник уклали договір про постачання електричної енергії споживачу № 114, за умовами п. 2.1 якого постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія на заклади освіти Коростенської міської територіальної громади") споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору електрична енергія споживачу постачається у строк з 01.08.2023 р. до 31.12.2023 р. включно.
Відповідно до п. 5.1 договору загальна вартість цього договору становить 3956000,00 грн. в т.ч. ПДВ 659333,33 грн.
За умовами п. 13.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє з 01 серпня 2023 року до 31 грудня 2023 року.
04.10.2023 р. Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" уклали додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 р. № 114 згідно з якою погодили, що сума договору становить 2966000,00 грн. в т.ч. з ПДВ /а.с. 56 у т.1/.
30.10.2023 р. Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" уклали додаткову угоду № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 р. № 114, згідно з якою зменшили загальну суму договору на суму 2383764,20 грн., а також пп. 3.11. виклали в наступній редакції: строк постачання електричної енергії споживачу з 01.08.2023 р. по 04.10.2023 р. включно /а.с. 72 у т.1/.
TOB "Твій Газзбут" на виконання договору поставило споживачу 126573 кВт*год електричної енергії на загальну суму 582235,80 грн., що підтверджено актами приймання-передачі, які підписані сторонами, а саме:
- згідно акту № ТГЗ83159002 за серпень 2023 року - 40316 кВт*год на суму 185453,60 грн. з ПДВ /а.с. 58 у т.1/;
- згідно акту № ТГЗ83175448 за вересень 2023 року - 72514 кВт*год на суму 333564,40 грн. з ПДВ /а.с. 59 у т.1/;
- згідно акту № ТГЗ83177642 за жовтень 2023 року - 13743 кВт*год на суму 63217,80 грн. з ПДВ /а.с. 57 у т.1/.
Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради виконав свої зобов'язання з оплати за одержану на підставі вищеперелічених актів електроенергію, що підтверджується платіжними інструкціями на а.с. 60 - 71 у т.1.
Прокурор у позові доводить, що договір про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 р. № 114 укладений всупереч вимогам Закону України «Про санкції», Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Особливостей, оскільки кінцевий бенефіціарний власник сторони договору - ТОВ «Твій Газзбут» перебуває під санкціями Ради національної безпеки і оборони України, а тому на думку прокурора відділ освіти мав би відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Твій Газзбут».
На підтвердження своїх доводів, прокурор до позову долучив наступні докази:
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" з кодом ЄДРПОУ 43965848, у якому в графі "інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи" зазначено - фізична особа ОСОБА_1 , громадянство України, тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100 /а.с. 141 - 146 у т.1/;
- рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 р. "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" згідно з яким передбачено, зокрема застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних осіб згідно з додатком /а.с. 83 у т.1/; у додатку № 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 р. "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" визначено - фізичну особу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Бересток, Заліщицького р-ну, Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 /а.с. 80 - 81 у т.1/. У переліку санкцій, застосованих рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 р. до Фірташа Д.В. наявні такі види обмежувальних заходів, зокрема, як "обмеження торговельних операцій" та "зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань";
- витяг з Державного реєстру санкцій від 25.09.2024 р., згідно з яким ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, включений до переліку підсанкційних осіб.
Пояснює, що застосування санкцій введено в дію Указом Президента України від 24.06.2021 р. № 266/2021 строком на 3 роки та продовжено Указом Президента України від 24.06.2024 р. № 376/2024 строком на 10 років /а.с. 78 - 79 у т.1/. Указом Президента України від 24.06.2021 р. № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 р. "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 р. "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" стала усвідомлена пасивна поведінка позивачів.
Прокурор пояснив, що листом Коростенської окружної прокуратури від 07.06.2024 р. № 52-5820вих-24, /а.с. 97 - 100 у т.1/ до Коростенської міської ради прокурор проінформував орган місцевого самоврядування про встановлені порушення у сфері публічних закупівель при укладенні договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 р. № 114 та просив повідомити прокуратуру, чи вживалися або чи будуть вживатися заходи до усунення відповідних порушень. Одночасно прокурор повідомив, що у випадку невжиття заходів у розумні строки окружна прокуратура самостійно вживатиме заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину.
Виконавчий комітет Коростенської міської ради листом від 20.06.2024 р. № 02-17/1407 повідомив прокурора про те, що виконавчий комітет підтримує ініціативу Коростенської окружної прокуратури про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення відповідного позову /а.с. 101 - 102 у т.1/.
Позивач Коростенська міська рада є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах. Так, згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до норм п.п. 15, 22, ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 62, ч. 4 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування" міська рада має повноваження здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатами таких закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів. Крім того, оплата за спірним договором здійснювалася за рахунок коштів місцевого бюджету саме Варковицькою сільською радою.
Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Засновником Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та власником його майна є Коростенська міська рада, яка фінансує і контролює діяльність цього виконавчого органу, і з урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.
Крім того, листом Коростенської окружної прокуратури від 07.06.2024 р. № 52-5781вих-24, /а.с. 103 - 107 у т.1/ до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області прокурор проінформував орган виконавчої влади про встановлені порушення у сфері публічних закупівель при укладенні договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 р. № 114 та просив повідомити прокуратуру чи вживалися або чи будуть вживатися заходи до усунення відповідних порушень. Одночасно прокурор повідомив, що у випадку невжиття заходів у розумні строки окружна прокуратура самостійно вживатиме заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину.
Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області листом від 03.07.2024 р. № 260615-17/1791-2024 повідомило прокурора про те, що враховуючи що строк дії спірного договору закінчився в управління відсутні правові підстави для проведення моніторингу відповідної закупівлі /а.с. 108 - 109 у т.1/.
Відповідно до норм ст. 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, дотриманням законодавства про закупівлі.
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 р., визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Згідно з пп. 20 п. 6 вищезазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Отже, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області наділене контрольними повноваженнями як на виявлення відповідних порушень, так і можливостями подальшого реагування на них, а отже є суб'єктом владних повноважень, уповноваженим державою на захист її інтересів у бюджетній сфері.
Разом з тим маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, уповноважені органи надані їм повноваження самостійно не використали - докази про вжиті заходи відсутні, а також не відреагували на повідомлення прокурора про стверджуване порушення.
Отже, прокурор у даній справі відповідно до норм ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» обґрунтував необхідність представництва інтересів держави, оскільки компетентні органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не відреагували на стверджуване порушення законності у сфері публічних закупівель. Звертаючись до Коростенської міської ради та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області до подання позову, прокурор надав їм можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентними органами жодних заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення, кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Прокурор у позові доводить, що оскільки до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи застосовано санкції на підставі Закону України "Про санкції", така юридична особа несе юридичну відповідальність у формі нікчемності укладених правочинів з її контрагентами за змістом ст. 228 ЦК України.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції виснував, що оскільки у санкційному переліку застосованих до кінцевого бенефіціарного власника учасника процедури закупівлі санкція "у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" відсутня, тому відсутні порушення підпункту 11 пункту 44 Особливостей під час проведення відкритих торгів, за результатами яких відповідачами укладений оспорюваний договір.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 228 ЦК України унормовано, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Верховний Суд України в постанові від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15 сформулював висновок щодо застосування статті 228 ЦК України (в контексті визначення терміну «публічний порядок») від якого Велика Палата Верховного Суду не відступала :
«Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, вважаються серйозними порушеннями законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, та встановлено перелік правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок. Відповідно до цієї статті, по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину. При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку».
Отже, положеннями ст. 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України) тощо.
Неодноразово Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що нікчемність договору має місце у випадках, коли правочин з моменту його укладення суперечить імперативним нормам законодавства або порушує публічний порядок. У Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).
Наведене зумовлює необхідність здійснення оцінки та встановлення судом складу цивільного правопорушення в діях кожного з відповідачів, наявності підстав та умов цивільно-правової відповідальності кожного з відповідачів у спірних правовідносинах відповідно до підстав заявленого позову, зокрема, з огляду на те, що застосування ч.3 ст.228 ЦК України безпосередньо залежить від встановлення обставин наявності умислу в обох відповідачів, або лише в одного з них, що відповідно входить до предмета доказування у цій справі (постанова об'єднаної палати КГС у складі Верховного Суду від 15.11. 2024 р. у cправі № 905/20/23).
Так, сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлює Закон України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно зі ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 ч.2 ст.40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
За умовами п. 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема, учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей.
Згідно з пп. 11 п. 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли, зокрема, учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.
Правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення РНБО, відповідні принципи та норми міжнародного права (ст.2 Закону України "Про санкції").
У частині 1 статті 4 Закону України "Про санкції" встановлено, що видами санкцій згідно з цим Законом є: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона користування радіочастотним ресурсом України; 9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж; 10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; 11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України; 12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом; 13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави; 16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; 18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; 19) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності; 20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами; 21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в'їзду на територію України; 22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод; 24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 24-1) заборона на набуття у власність земельних ділянок; 25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Отже, перелік видів санкцій, визначений у ст. 4 Закону України "Про санкції", не є вичерпним, про що свідчить вказівка у переліку видів санкцій - "інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом".
Втім, розкриття поняття "інших санкцій" Закон України ''Про санкції'' не містить.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про санкції» пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 ч. 1 ст. 4 цього Закону України "Про санкції", приймається РНБО та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії і з урахуванням рішення РНБО, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізоване застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб та спрямований на припинення конкретних правовідносин.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2024 р. у справі № 990/270/23 та у постановах Верховного Суду від 13.11.2024 р. у cправі № 922/1589/22 та від 02.07.2025 р. у справі № 922/3069/24.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" з кодом ЄДРПОУ 43965848, єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» є ЄГАЗ Холдінг ГмбХ, яка належним чином створена та існує згідно з законодавством Республіки Австрія, реєстраційний номер FN 528708 m, зареєстрований офіс розташований: Швіндгассе 5/1/4, 1040 Відень, Республіка Австрія; кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут", якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі, є ОСОБА_1 /а.с. 141 - 146 у т.1/.
Указом від 24.06.2021 р. № 266/2021 Президент України ввів в дію рішення РНБО від 18.06.2021 р. "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно з яким були застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.
У додатку 1 до рішення РНБО від 18.06.2021 р. до переліку фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), включений ОСОБА_1 /а.с. 80 - 81 у т.1/. До нього застосовані такі санкції: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності; 12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України ''Про санкції''.
Колегія суддів відзначає, що у рішенні РНБО від 18.06.2021 р., введеному в дію Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 р., не вказані конкретні інші санкції, застосовані до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" ОСОБА_1 , тоді як відсутнє рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель "іншим санкціям, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції"". За таких обставин колегія суддів оцінює як безпідставне твердження прокурора, що заборона на здійснення публічних закупівель є іншою санкцією. Враховуючи норми спеціального закону та дискреційні повноваження суб'єктів, які приймають рішення про застосування санкцій, у суду відсутні повноваження здійснювати тлумачення та погодитись із наведеним тлумаченням прокурора у розумінні п.25 ч.1 ст.4 Закону України України "Про санкції".
Отже, відсутні підстави для висновку, що згідно із Законом України "Про санкції" рішенням РНБО від 18.06.2021 р. була застосована санкція у вигляді заборони на здійснення ОСОБА_1 публічних закупівель товарів, робіт і послуг.
Разом з тим, у додатку 2 до рішення РНБО від 18.06.2021 р., в якому наведений перелік юридичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), ТОВ "Твій Газзбут" не зазначене. Тобто, ТОВ "Твій Газзбут" не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Натомість стороною оспорюваного договору є саме ТОВ "Твій Газзбут".
Враховуючи те, що згідно з додатком 2 до рішення РНБО від 18.06.2021 р. ТОВ "Твій Газзбут" не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), колегія суддів відзначає, що застосування персонально санкції до фізичної особи - ОСОБА_1 не означає те, що санкції є такими, що застосовані до ТОВ "Твій Газзбут", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 . Враховано при цьому норму пп. 11 п. 47 Особливостей, тому не встановлено підстави для оцінки договору як такого, що суперечить існуючому публічному порядку, порушує інтереси держави і суспільства, оскільки санкція у вигляді заборони на здійснення ОСОБА_1 публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", рішенням РНБО від 18.06.2021 р. до нього не була застосована.
Аналогічні правові висновки щодо застосування Закону України «Про санкції» викладені в постановах Верховного суду від 12.12.2024 р., від 02.07.2025 р. у справі № 922/3069/24 та в ухвалах Верховного Суду від 10.02.2026 р. та від 17.02.2026 р. у справах № 903/609/24 та № 903/525/24про відмову у зупиненні провадження, у яких предмет спору, правове регулювання та суб'єкт - ТОВ «Твій Газзбут» є аналогічними зі справою № 906/1039/24, що розглядається апеляційним судом.
Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Суд також відхиляє посилання прокурора на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки ці рішення не стосуються спірної закупівлі. Разом з тим, суд першої інстанції правомірно відзначив, що норми ГПК України не зобов'язують господарський суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у рішеннях Антимонопольного комітету України.
З приводу решти доводів прокурора/скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи були почуті, враховані судами першої та апеляційної інстанції, натомість оскаржуване рішення є вмотивованим, і судом першої інстанції зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає нормі ст. 236 ГПК України та практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.1997 р. у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України").
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 р. № 114, який укладений Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", а також - відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення з ТОВ "Твій Газзбут" грошових коштів у розмірі 582235,80 грн. як похідної позовної вимоги.
За результатом апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 р. у справі № 906/1039/24 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника/прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на прокурора згідно з ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 р. у справі № 906/1039/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 906/1039/24 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений 23.03.2026 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.