ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 березня 2026 року Справа № 906/286/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Невисевич М.В. (в режимі відеоконференції)
відповідача: Слівінський А.О. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 20.11.2025, повне рішення сскладено 03.12.2025,
у справі № 906/286/25
за позовом Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"
до ОСОБА_1
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Коростишівської міської ради
2) Комунального підприємства "Міський ринок" Коростишівської міської ради
про стягнення 75 360 грн та звільнення торгівельних майданчиків
В березні 2025 року Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача звільнити торгівельні майданчики № 101, 107 від кіоску шляхом вивезення за межі ПР "Кооперативний ринок" та стягнення 75 360,00 грн неустойки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди № 182 від 01.01.2022 не погодився на продовження орендних правовідносин з позивачем, але і не звільнив торгівельні майданчики від свого майна в порядку, передбаченому п. 2.3.1 цього договору, продовжує здійснювати господарську діяльність, внаслідок чого позивач несе витрати по утриманню торгівельних майданчиків № 101, 107.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.03.2025 відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання /т. 1 а.с. 38-39/.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.05.2025 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:
- Комунальне підприємство "Міський ринок" Коростишівської міської ради (код ЄДРПОУ 41159775);
- Коростишівську міську раду (код ЄДРПОУ 04053660) /т. 1 а.с. 157-158/.
Господарський суд Житомирської області рішенням від 20.11.2025 у справі № 906/286/25 позов задовольнив.
Присудив стягнути з ОСОБА_1 на користь Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" 75 360,00 грн неустойки, а також 6 056,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Зобов'язав ОСОБА_1 звільнити торгівельні майданчики № 101, 107 від кіоску шляхом вивезення за межі Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" /т. 2 а.с. 7-10/.
Відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2025 у справі № 906/286/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову /т. 2 а.с. 16-19/.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:
- рішенням 28 сесії Коростишівської міської ради сьомого скликання № 38 від 31.01.2017 створено Комунальне підприємство "Міський ринок" та покладено повноваження з надання послуг ринку та створення для продавців і покупців належних умов торгівлі на спеціально відведеній для цієї мети території по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві;
- в січні-лютому 2017 року КП "Міський ринок" здійснило перепланування території ринку із фактичним переміщенням торгівельних металевих конструкції суб'єктів господарювання з метою додержання санітарних та протипожежних норм і правил (обставини чого встановлено у долучених до справи судових актах);
- згідно з рішенням від 23.04.2019 № 721 сімдесят третьої сесії VII скликання Коростишівської міської ради "Про передачу в оперативне управління КП "Міський ринок" комунального майна", вирішено передати в оперативне управління КП "Міський ринок" об'єкт благоустрою території у вигляді твердого замощення земельної ділянки асфальто-бетонним покриттям загальною площею 10200 м2, вартістю 214 672,00 грн, що розташований за адресою вул. Шевченка, 40 в м. Коростишів;
- дані обставини встановлено у постанові суду апеляційної інстанції у справі № 906/1060/18, тому повторному доказуванню не підлягають;
- згідно з рішенням міської ради № 558 від 15.11.2022 земельну ділянку під об'єктом благоустрою передано КП "Міський ринок" у постійне користування;
- постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 906/1060/18 зобов'язано ПКР "Кооперативний ринок" та Коростишівську райспоживспілку звільнити земельну ділянку, на якій знаходиться асфальтобетонне покриття, площею 10 200 м2, за адресою: Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Шевченко, 40, що використовується ними для організації ведення торговельної діяльності за відсутності належним чином оформлених документів на землю;
- відповідач апріорі не могла використовувати об'єкт оренди у спірний період, оскільки з 22.01.2024 вона припинила свою господарську діяльність (витяг наявний в матеріалах справи);
- відповідно до п. 16 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 57/188/84/105 від 26.02.2002 (зі змінами), на торговельному місці продавця (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
- територія по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві продовжує перебувати під незаконною охороною таких осіб, з людей продовжують отримувати кошти за торгівлю;
- постановою ПЗАГС від 18.04.2023 у справі № 906/1060/18 встановлено факт свідомого та зловмисного невиконання керівником позивача у даній справі вищезазначеного судового рішення із зобов'язання звільнити комунальну територію у вигляді асфальтобетонного покриття та встановлено обмеження такому керівнику у праві виїзду за межі України; одночасно позивач продовжує незаконне використання комунальної території по вул. Шевченка 40 в м. Коростишеві шляхом укладення договорів оренди з суб'єктами господарювання щодо розпорядження такою територією, продовжує направляти вимоги таким особам про нарахування неустойок та зобов'язання її звільнити;
- позивач не має жодних майнових прав на такий об'єкт оренди у вигляді асфальтобетонного покриття, яке виявилось комунальною власністю громади м. Коростишева у вигляді об'єкту благоустрою земельної ділянки запасу, що встановлено у справах № 906/41/19, № 906/1060/18, № 906/348/22 та інших;
- отже відповідач не міг використовувати об'єкт оренди через обставини, які від нього не залежали, тим більше не мав можливості підписати акт прийому-передачі, оскільки на цій території єдиним господарюючим суб'єктом з надання послуг ринку є Комунальне підприємство "Міський ринок";
- постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі № 906/452/22 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2023 у справі № 906/452/22, яким було ухвалено Фізичній особі - підприємцю Веселовському Г.П. звільнити торгові місця № 147 і № 148 площею 18 м2, які зазначені на плані розміщення торгових місць на ринку, шляхом демонтажу металевих конструкцій та вивезення їх за межі Підприємства Коростишівської райспожив спілки "Кооперативний ринок", стягнуто з Фізичної особи - підприємця Веселовського Г.П. 186 948 грн неустойки, та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові;
- у вказаній постанові суд встановив преюдиційні факти, що об'єктами оренди було ніщо інше як асфальтобетонне покриття земельної ділянки запасу, відносно якого позивач не мав будь-яких речових прав;
- позивач ніколи не був власником такої території. Ця територія постійно мала статус земель запасу і не має жодного правового значення коли міська рада взяла таку територію на баланс, оскільки баланс є лише є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні);
- позивач не надав жодного доказу використання відповідачем майна у спірний період.
- після закриття підготовчого засідання у справі, стороні відповідача стало відомо про те, що СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022060420000298 від 01.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 382 КК України за фактом того, що директор підприємства Коростишівської райспоживспілки Невисевич М.В., зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, не маючи права розпоряджатися земельною ділянкою розміщеною за адресою: м. Коростишів, вул. Шевченко, 40, на якій розміщено асфальтобетонне покриття площею 1,2 га, яка перебуває у комунальній власності третьої особи у справі - КП "Міський ринок", здійснює укладання договорів оренди (торгових майданчиків, місць, кіосків, тощо) з рядом громадян України, чим унеможливлює використання вказаної земельної ділянки КП "Міський ринок" Коростишівської міської ради, внаслідок чого вказаному комунальному підприємству заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 3 426 385,95 грн, що є тяжкими наслідками, а також будучи службовою особою не виконує рішення суду;
- у цьому кримінальному провадженні керівнику позивача обрано запобіжний захід та оголошено про підозру у вчиненні вищенаведених правопорушень.
За наведених обставин скаржник вважає рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2025 у справі № 906/286/25 незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.12.2026, для розгляду справи № 906/286/25 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Коломис В.В., Філіпова Т.Л.
Листом № 906/286/25/6821/25 від 26.12.2025 матеріали справи витребувано у Господарського суду Житомирської області.
07.01.2026 до суду надійшли матеріали справи № 906/286/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2025 у справі № 906/286/25 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами /т. 2 а.с. 30-31/.
03.02.2026 (вх. № 969/26) від Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2025 у справі № 906/286/25 залишити без змін /т. 2 а.с. 44-48/.
Ухвалою суду від 24.02.2026 вирішено здійснювати розгляд справи № 906/286/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2025 у справі № 906/286/25 за правилами загального позовного провадження та розпочати розгляд справи № 906/286/25 зі стадії відкриття провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги призначено на "18" березня 2026 р. об 11:00 год. /т. 2 а.с. 53/.
Ухвалою суду від 26.02.2026 задоволено клопотання (вх. № 953/26) представника Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 59/.
Ухвалою суду від 10.03.2026 задоволено заяву (вх. 1169/26) представника ОСОБА_1 - адвокада Слівінського А.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 64/.
В судове засідання 18.03.2026 з'явилися представники позивача та відповідача, треті особи не забезпечили участь в судовому засіданні повноважних представників, про час та дату судового засідання сторони повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
В судовому засіданні 18.03.2026 представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2025 у справі № 906/286/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача надав заперечення щодо апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
01.01.2022 між Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (орендодавець/позивач) та ОСОБА_1 (орендар/відповідач) укладено договір оренди № 182.
Предметом договору були торгівельні майданчики № 101, 107 площею 6,75 м2; 6,48 м2 (п. 1.1 договору).
Даний договір діє з 01.01.2022 по 31.12.2022 (п. 2.1 договору оренди).
Об'єкт оренди передається орендарю після підписання сторонами договору акту приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору оренди).
Об'єкт оренди повертається орендарем відповідно до ст. 785 ЦК України за актом прийому-здачі майна ПР "Кооперативному ринку", торгівельний майданчик звільняється від майна орендаря, шляхом вивезення майна орендарем за межі території ПР "Кооперативному ринку" та складання акту прийому-здачі звільненого майданчика (п. 2.3.1 договору оренди).
Згідно з п. 3.1 договору оренди розмір місячної орендної плати за користування об'єктом оренди визначається згідно домовленості і становить 800,00 грн та 770,00 грн на місяць.
Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата сплачується готівкою в касу ринку наперед не пізніше 10 числа. При несплаті орендної плати за вказаний період вона вважається простроченою.
При порушенні орендарем будь-якого із зобов'язань по сплаті орендної плати, передбаченого п. 3.1, п. 3.2, орендодавець має право нарахувати, а орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє на день сплати) від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.1 договору оренди).
Крім сплати пені, сторона, що порушила зобов'язання за цим договором зобов'язана відшкодувати іншій стороні нараховану неустойку згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України (п. 6.2 договору оренди).
Також сторонами договору № 182 підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, що є додатком до договору /т. 1 а.с. 13/.
Після закінчення дії договору позивач скерував відповідачу повідомлення № 28 від 20.01.2023, яким повідомив про закінчення дії договору № 182 та просив виконати умови договору п. 2.3.1 щодо своєчасного повернення об'єкт оренди за актом приймання-передачі орендодавцю. Також відповідача попереджено, що в разі невиконання зобов'язань п. 2.3.1 договору № 182 буде нараховуватися неустойка згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України /т. 1 а.с. 14/.
Враховуючи викладені обставини, підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" звернулося до Матюшенко Людмили Петрівни з позовною заявою про зобов'язання останньої звільнити торгівельні майданчики № 101 та № 107 від кіосків шляхом вивезення їх за межі Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" та стягнення з відповідача неустойки за період з 01.01.2023 по 01.01.2025 в сумі 75 360,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтями 626, 627, 629 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди № 182 від 01.01.2022, який у судовому порядку сторонами не оскаржувався та недійсним не визнавався.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
В силу ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).
Пунктом. 2.3.1 договору оренди № 182 сторони узгодили порядок повернення об'єкта оренди, а саме об'єкт оренди повертається орендарем відповідно до ст. 785 ЦК України за актом прийому-здачі майна ПР "Кооперативний ринок", а торгівельний майданчик звільняється від майна орендаря шляхом вивезення майна орендаря за межі території ПР "Кооперативний ринок" та складанням акту прийому-здачі звільненого майданчика.
Судом встановлено, що договір оренди № 182 від 01.01.2022 припинив свою дію 31.12.2022, проте відповідач після закінчення строку договору оренди не звільнив торгівельні майданчики від кіосків, які там встановлені, що, як вказує позивач, порушує його права та охоронювані законом інтереси.
При цьому договір оренди № 182 від 01.01.2022 після спливу строку, на який його було укладено, не продовжувався сторонами.
Крім того судом встановлено, що рішенням 66 сесії 7 скликання Коростишівської міської ради від 18.12.2018 № 602 прийнято на баланс Коростишівської міської ради об'єкт благоустрою території у вигляді твердого замощення земельної ділянки асфальто-бетонним покриттям загальною площею 10 200 кв. м, який розташований за адресою: вул.Шевченка, 40, м.Коростишів, з ринковою вартістю 214 672 грн.
Рішенням 73 сесії 7 скликання Коростишівської міської ради від 23.04.2019 № 721 об'єкт благоустрою території у вигляді твердого замощення земельної ділянки асфальто-бетонним покриттям загальною площею 10 200 м2, вартістю 214 672 грн, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 40, м. Коростишів, передано в оперативне управління КП "Міський ринок".
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 910/1248/23 зазначено, що Верховний Суд погоджується із доводами скаржника, що майданчик для паркування є територією (земельною ділянкою), яка обладнана відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів і Правил дорожнього руху; територія як земельна ділянка є предметом матеріального світу, а тому майданчик для паркування є майном у розумінні ЦК. Правовідносини між сторонами, що засновані на Договорі, пов'язані з користуванням відповідачем майданчиком для паркування як майном, мета такого користування витікає з функціональних якостей майна - надання третім особам місця для паркування транспортних засобів(п. 59). У цій постанові також зазначено, що оскільки предметом користування є майданчик для паркування як майно, і таке користування носить строковий та оплатний характер, Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму(п. 67).
Колегія суддів зазначає, що правовідносини сторін були врегульовані договором оренди № 182 від 01.01.2022, який був укладений на один рік і діяв з 01.01.2022 по 31.12.2022, який після спливу цього строку не продовжувався сторонами, а права та інтереси територіальної громади, не мають жодного відношення до вказаних договірних відносин, які існували між учасниками у цій справі.
Разом з тим використання торгівельних майданчиків не є тотожним використанню земельної ділянки, хоч і передбачає таке використання. Правовідносини позивача, який управляє ринком, та органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки не мають правового значення для вирішення спору у справі, яка переглядається.
У справі, що переглядається судом не встановлено, що торгівельні майданчики як самостійні об'єкти цивільних прав, які (об'єкти) є відмінними від такого об'єкта цивільних прав як земельна ділянка, на якій вони розташовані, та щодо яких (торгівельні майданчики) у відповідача за умовами договору існують зобов'язання їх повернути, вибули у зазначений позивачем період із володіння позивача.
Враховуючи, що відповідачем об'єкти оренди після припинення дії договору оренди № 182 від 01.01.2022 не були повернуті за актом прийому-здачі майна, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач продовжив користування орендованим майном, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача звільнити торгівельні майданчики № 101, 107, шляхом вивезення металевих кіосків за межі ПР "Кооперативний ринок".
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 906/562/20.
За таких обставин, посилання скаржника на те, що позивач не має жодних майнових прав на такий об'єкт оренди у вигляді асфальтобетонного покриття, в тому числі користування чи розпоряджання та відповідно не має права вимагати звільнення її частини та нараховувати неустойку у розмірі подвійної плати, є помилковим, не відповідає фактичним обставинам справи, які встановлені судом та не узгоджуються з правовими позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 906/560/20, від 21.01.2021 у справі № 906/1077/19.
Перевіривши нарахування позивачем неустойки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неустойка в розмірі 75 360,00 грн за час користування торгівельними майданчиками за період з 01.01.2023 по 01.01.2025 є законною та обґрунтованою, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.
Доводи скаржника про те, що не могла використовувати об'єкт оренди у спірний період, у зв'язку із припиненням господарської діяльності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки припинення підприємницької діяльності та відсутність права здійснювати підприємницьку діяльність не може свідчити про звільнення орендарем орендованого майна.
Відповідно до положень ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Тобто припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності не звільняє фізичну особу від відповідальності за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю.
Інші заперечення апелянта викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відхиляються, як необґрунтовані.
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2025 у справі № 906/286/25 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 20 листопада 2025 року у справі № 906/286/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Справу № 906/286/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повну постанову складено "20" березня 2026 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Філіпова Т.Л.