вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" березня 2026 р. Справа № 920/482/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Євсікова О.О.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Хромов О.І.
від відповідача: Юрченко І.М. (у режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2025 (повне рішення складене та підписане 08.12.2025) (суддя Ковтун В.М.)
у справі № 920/482/25 Господарського суду Сумської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
про стягнення 588 217,47 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України", позивач) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - АТ "Сумигаз", відповідач) про стягнення 588 217,47 грн, з яких: 573 571,75 грн основного боргу, 942,86 грн 3 % річних, 9 114,29 грн пені та 4 588,57 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 2002000114 транспортування природного газу від 04.02.2020 (далі - Договір) у частині оплати вартості замовленої (договірної) потужності та перевищення договірної потужності за травень-вересень 2023 року в загальній сумі 573 571,75 грн. У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань із здійснення оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року позивачем також на підставі п. 13.1, 13.5 Договору, ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України (далі - ГК України) нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 942,86 грн 3 % річних, 9 114,29 грн пені та 4 588,57 грн інфляційних втрат за період з 01.02.2025 по 20.02.2025.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.11.2025 у справі № 920/482/25 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 573 571,75 грн. У задоволенні позову ТОВ "Оператор ГТС України" до АТ "Сумигаз" про стягнення 588 217,47 грн відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 920/1412/23 встановлено преюдицію - відсутність у відповідача боргу в розмірі 573 571,75 грн за період травень-вересень 2023 року, при цьому суди (суд першої та суд апеляційної інстанції) у справі № 920/1412/23, постановляючи рішення у справі, оцінювали додані до позовної заяви позивачем документи, в тому числі в розрахунку суми основного боргу за період травень-вересень 2023 року, який самим же позивачем вказувався як погашений на підставі заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023; під час розгляду даної справи № 920/482/25 позивачем не надано письмових пояснень та відповідних доказів у підтвердження того, на яких підставах за один і той самий період самим товариством зазначаються різні дані, навіть враховуючи встановлену судами преюдицію, а також доказів того, що позивачем оскаржено такий правочин як заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023.
Також, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, оскільки встановив відсутність предмета спору на момент звернення позивача з позовом до суду, що свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому це є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду Сумської області від 26.11.2025 у справі № 920/482/25, ТОВ "Оператор ГТС України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
За доводами скаржника, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов хибних висновків про відсутність основної заборгованості АТ "Сумигаз" перед ТОВ "Оператор ГТС України" у розмірі 573 571,75 грн за порушення договірних зобов'язань у частині оплати послуг за замовлену (договірну) потужність та перевищення замовленої потужності за період травень-вересень 2023 року; пославшись на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд не з'ясував усіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки; відмовляючи у повному обсязі у задоволенні позовних вимог, суд не надав належної оцінки доказам в сукупності, які містяться в матеріалах справи, а саме таким як: заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 20.10.2023 № ТОВВХ-23-23385, вимога ТОВ "Оператор ГТС України" щодо сплати заборгованості у сумі 573 571,75 грн від 17.01.2025 № ТОВВИХ-25-969.
На переконання ТОВ "Оператор ГТС України", даний спір між сторонами виник у зв'язку із судовими помилками, які здійснені судами у рамках розгляду справи № 920/1043/23.
Також скаржник наголошує на тому, що оскаржуване рішення не відповідає приписам статті 236 ГПК України, оскільки мотивувальна частина рішення не містить жодних обґрунтувань щодо підстав відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості, окрім посилань на фактичні обставини справи, які встановлені у справах № 920/1043/23 та № 920/1412/23.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2025 у справі № 920/482/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.03.2026 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 23.01.2026.
У зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 для розгляду справи № 920/482/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Оператор ГТС України" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2025 у справі № 920/482/25 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за раніше визначеними датою та часом - 03.03.2026 о 10:00.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 задоволено заяву АТ "Сумигаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позиції учасників справи
Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову залишити без змін, вказуючи, що суд першої інстанції правильно встановив, що в рішенні Господарського суду Сумської області у справі № 920/1412/23 судом встановлено, що зобов'язання відповідача з оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року у загальній сумі 573 571,75 грн були припинені 19.10.2023 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023, що є преюдиційним і не може повторно досліджуватися судом в іншій справі.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, відповідач наголошує на тому, що для здійснення таких нарахувань необхідно встановити факт наявності самого грошового зобов'язання, прострочки виконання грошового зобов'язання і здійснити нарахування інфляційних відповідно до ЦК України. З розрахунку позивача вбачається, що інфляційні втрати у сумі 4 588,57 грн нараховані за період з 01.02.2025 по 20.02.2025, тобто за 20 днів лютого 2025 року, а індекс інфляції застосований за повний місяць лютий 2025 року, що суперечить чинному законодавству України. Крім того, розрахунок пені у справі № 920/482/25 виконаний за межами шестимісячного строку, встановленого частиною шостою статті 232 ГК України, а розрахунок виконаний на грошові зобов'язання, які були виконані у жовтні 2023 року, що встановлено у справі № 920/1412/23.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 03.03.2026 з'явились представники позивача (скаржника) та відповідача.
У судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 04.02.2020 між ТОВ "Оператор ГТС України" (Оператор) та АТ "Сумигаз" (Замовник), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс), укладений договір № 2002000114 транспортування природного газу (Договір), за умовами якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Згідно з п. 2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуг є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на вебсайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання.
Відповідно до п. 2.3 Договору обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 Договору).
Пунктом 2.7 Договору встановлено, що додаток 1 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 2 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 3 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу. Відповідач у цій справі є оператором газорозподільної системи, а тому за умовами договору для сторін є обов'язковим укладення додатку № 3 до Договору.
Відповідно до п. 2.5 договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Пунктом 2.8 Договору передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні послуг транспортування газу здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Відповідно п. 4.1 Договору Замовник зобов'язаний, крім іншого:
- не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі;
- здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом.
Відповідно до п. 3.2 Договору Оператор має право, своєчасно отримувати від Замовника плату за надані послуги; стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному цим Договором.
Згідно з п. 11.1-11.3 Договору послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг з врегулювання добового небалансу, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг. Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
Відповідно до п. 8.4 Договору замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.
Згідно з п. 17.1 Договору, він набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 1 січня 2020 року, та діє до 31 грудня 2020 року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Сторонами договору транспортування природного газу підписаний додаток № 3 до Договору із зазначенням переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Відповідачем замовлено потужність відповідно до номінацій, а саме:
1) в травні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис. м куб. всього на загальну суму 4,62 грн;
2) в червні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03000 тис. м куб. всього на загальну суму 4,46 грн;
3) в липні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис. м куб. всього на загальну суму 4,62 грн;
4) в серпні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис. м куб. всього на загальну суму 4,62 грн;
5) у вересні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03000 тис. м куб. всього на загальну суму 4,46 грн.
За результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача позивачем були виявлені обсяги перевищення договірної потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:
- в травні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 084,25999 тис. м куб. всього на загальну суму 161 546,06 грн;
- в червні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 744,37222 тис. м куб. всього на загальну суму 110 905,50 грн;
- в липні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 724,50427 тис. м куб. всього на загальну суму 107 945,34 грн;
- в серпні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 729,18460 тис. м куб. всього на загальну суму 108 642,67 грн;
- у вересні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 567,20761 тис. м куб. всього на загальну суму 84 509,40 грн.
Відповідно до п. 8.4 Договору позивачем було направлено в інформаційній платформі відповідачу:
- рахунок № 05-2023-2002000114/9990000 від 31.05.2023 на оплату замовленої (договірної) потужності за травень 2023 року на загальну суму 4,62 грн;
- рахунок № 05-2023-2002000114/1000523 від 31.05.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за травень 2023 року на загальну суму 161 546,06 грн;
- рахунок № 06-2023-2002000114/9990000 від 30.06.2023 на оплату замовленої (договірної) потужності за червень 2023 року на загальну суму 4,46 грн;
- рахунок № 06-2023-2002000114-/1000623 від 30.06.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за червень 2023 року на загальну суму 110 905,50 грн;
- рахунок № 07-2023-2002000114/9990000 від 31.07.2023 на оплату замовленої (договірної) потужності за липень 2023 року на загальну суму 4,62 грн;
- рахунок № 07-2023-2002000114-/1000623 від 31.07.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за липень 2023 року на загальну суму 107 945,34 грн;
- рахунок № 08-2023-2002000114/9990000 від 31.08.2023 на оплату замовленої (договірної) потужності за серпень 2023 року на загальну суму 4,62 грн;
- рахунок № 08-2023-2002000114-/1000623 від 31.08.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за серпень 2023 року на загальну суму 108 642,67 грн;
- рахунок № 09-2023-2002000114/9990000 від 30.09.2023 на оплату замовленої (договірної) потужності за вересень 2023 року на загальну суму 4,46 грн;
- рахунок № 09-2023-2002000114-/1000623 від 30.09.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за вересень 2023 року на загальну суму 84 509,40 грн;
- звіти про використання замовленої потужності АТ "Сумигаз" за газові місяці травень-вересень 2023 року.
Позивачем направлено відповідачу акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, а саме:
- акт наданих послуг від 31.05.2023 № 05-2023-2002000114/1000523 за газовий місяць травень 2023 року;
- акт наданих послуг від 30.06.2023 № 06-2023-2002000114/1000623 за газовий місяць червень 2023 року;
- акт наданих послуг від 31.07.2023 № 07-2023-2002000114/1000723 за газовий місяць липень 2023 року;
- акт наданих послуг від 30.08.2023 № 08-2023-2002000114/1000823 за газовий місяць серпень 2023 року;
- акт наданих послуг від 31.09.2023 № 09-2023-2002000114/1000923 за газовий місяць вересень 2023 року.
Також, позивачем направлено відповідачу акти наданих послуг замовленої (договірної) потужності, а саме:
- акт наданих послуг від 31.05.2023 № 05-2023-2002000114/9990000 за газовий місяць травень 2023 року;
- акт наданих послуг від 30.06.2023 № 06-2023-2002000114/9990000 за газовий місяць червень 2023 року;
- акт наданих послуг від 31.07.2023 № 07-2023-2002000114/9990000 за газовий місяць липень 2023 року;
- акт наданих послуг від 30.08.2023 № 08-2023-2002000114/9990000 за газовий місяць серпень 2023 року;
- акт наданих послуг від 31.09.2023 № 09-2023-2002000114/9990000 за газовий місяць вересень 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що уповноваженими особами відповідача отримано та підписано без зауважень вказані акти наданих послуг замовленої (договірної) потужності та акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, проте у строки, встановлені п. 8.4 Договору, відповідач не оплатив на користь позивача вартість замовленої (договірної) потужності та перевищення договірної потужності - травень-вересень 2023 року в загальній сумі 573 571,75 грн, чим порушив умови пунктів 2.5, 8.4 Договору, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.
У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань із здійснення оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року позивачем на підставі п. 13.1, 13.5 Договору, ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 3 ст. 198 ГК України нараховано відповідачу 942,86 грн 3 % річних, 9 114,29 грн пені та 4 588,57 грн інфляційних збитків.
Відповідач, заперечуючи проти позову, наголошував, зокрема, на тому, що у справі № 920/1412/23 вже розглядалось питання щодо прострочки грошового зобов'язання із здійснення оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року, а також був встановлений преюдиційний факт оплати Товариством заборгованості за вказаний період у частині стягнення основного боргу за замовлену (договірну) потужність та перевищення договірної потужності за травень-вересень 2023 року в загальній сумі 573 571,75 грн. У зв'язку із цим, на переконання відповідача, провадження у справі № 920/482/25 необхідно закрити.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Частинами першою та другою статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіряючи доводи скаржника щодо наявності в АТ "Сумигаз" основної заборгованості перед ТОВ "Оператор ГТС України" у розмірі 573 571,75 грн за порушення договірних зобов'язань у частині оплати послуг за замовлену (договірну) потужність та перевищення замовленої потужності за період травень-вересень 2023 року та щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 75 ГПК України, колегія суддів встановила таке.
ТОВ "Оператор ГТС України" зверталося до Господарського суду Сумської області з позовами до відповідача щодо стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 20002000114 (справа № 920/1043/23 та справа № 920/1412/23).
Так, зокрема, у справі № 920/1412/23 за позовом ТОВ "Оператор ГТС України" до АТ "Сумигаз" предметом розгляду було стягнення 49 694,94 грн, з яких: 3 178,45 грн 3 % річних, 45 976,74 грн пені, 539,75 грн інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що уповноваженими особами відповідача отримано та підписано без зауважень зазначені акти наданих послуг замовленої (договірної) потужності та акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, проте у строки, встановлені п. 8.4 Договору, відповідач не оплатив на користь позивача вартість замовленої (договірної) потужності та перевищення договірної потужності - травень-вересень 2023 року в загальній сумі 573 571,75 грн, чим порушив умови п. 2.5, 8.4 Договору, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах. 19.10.2023 зобов'язання відповідача з оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року в загальній сумі 573 571,75 грн згідно з договором транспортування природного газу від 04.02.2020 на підставі заяви АТ "Сумигаз" про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023 були припинені. У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань із здійснення оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року позивачем на підставі п. 13.1, 13.5 Договору, ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 3 ст. 198 ГК України нараховано відповідачу 3 % річних від простроченої суми у розмірі 3 178,45 грн, пеню у розмірі 45 976,74 грн та інфляційні втрати у розмірі 539,75 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.03.2024 позов ТОВ "Оператор ГТС України" до АТ "Сумигаз" про стягнення 49 694,94 грн задоволено частково. Стягнуто з АТ "Сумигаз" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" 18 390,70 грн пені, 539,75 грн інфляційних втрат, 3 178,45 грн 3 % річних, 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору. В інший частині позову відмовлено.
Вирішуючи спір у справі № 920/1412/23, місцевий господарський суд встановив, що зобов'язання відповідача з оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року в загальній сумі 573 571,75 грн були припинені 19.10.2023 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023.
Разом із тим, зобов'язання були припиненні не у строк, встановлений п. 8.4 Договору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Оператор ГТС України" на рішення Господарського суду Сумської області від 19.03.2024 у справі № 920/1412/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 19.03.2024 у справі № 920/1412/23 залишено без змін.
Відтак, рішення Господарського суду Сумської області у справі № 920/1412/23 набрало законної сили 17.06.2024.
Відповідно до ч. 4, 5, 7 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Аналізуючи положення частини сьомої статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 зробила висновок про те, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти). Разом із тим, інша сторона повинна мати можливість заперечувати такі преюдиційні обставини (юридичні факти) з посиланням на належні та допустимі докази, а суд зобов'язаний навести мотиви відхилення або визнання цих заперечень. Суд, відхиляючи ці заперечення, повинен мотивувати, що існують встановлені іншим судом обставини (юридичні факти) преюдиційного характеру і вони, дійсно, не є "правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту)".
Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах.
Отже, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру. Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі (а не виключно) з урахуванням преюдиційних обставин повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду в конкретній справі та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/5814/17).
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання:1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
З урахуванням вищезазначеного, місцевий господарський суд, оцінивши подані сторонами докази, встановив, що зобов'язання відповідача з оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року у загальній сумі 573 571,75 грн були припинені 19.10.2023 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023, і з урахуванням обставин, встановлених у справі № 920/1412/23, в якій судами розглядалось питання простроченням відповідачем зобов'язань із здійснення оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року, та наявності підстав для нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних, зробив обґрунтований висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 573 571,75 грн основного боргу за період травень-вересень 2023 року, 3 % річних, пені та інфляційних збитків за період з 01.02.2025 по 20.02.2025.
Відтак доводи скаржника щодо ненадання судом першої інстанції оцінки доказам у сукупності не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
Перевіряючи доводи скаржника щодо невідповідності оскаржуваного судового рішення приписам статті 236 ГПК України, зокрема в частині відсутності обґрунтувань щодо підстав відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості, колегія суддів встановила таке.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17.
Суд апеляційної інстанції виснує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам законодавства, а доводи скаржника спростовуються мотивувальною частиною оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що даний спір між сторонами виник у зв'язку із судовими помилками, які здійснені судами в рамках розгляду справи № 920/1043/23, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Апеляційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Принцип правової визначеності є фундаментальною складовою верховенства права і означає, що закони та правові акти повинні бути ясними, передбачуваними й доступними для розуміння громадянами. Цей принцип добре розвинений у практиці Європейського суду з прав людини, який послідовно вказує на значущу роль судової практики для забезпечення передбачуваності закону.
Суд апеляційної інстанції в ухваленні цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України" та від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
Надаючи оцінку доводам позивача, викладеним як у позові, так і в апеляційній скарзі, судова колегія відхиляє такі, адже вони спрямовані на переоцінку доказів, незгоди заявника з висновками судів та наданою оцінкою доказам у справі № 920/1043/23, що є недопустимим.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного в даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2025 у справі № 920/482/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 20.03.2026.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді О.О. Євсіков
І.П. Ходаківська