"12" березня 2026 р. Справа №907/99/25
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів СКРИПЧУК О.С.
КРАВЧУК Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Німенко Маріанни Іванівни (вх. ЗАГС №01- 05/1034/25 від 07.04.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.03.2025 (суддя Пригуза П.Д.)
у справі №907/99/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України", Закарпатська область, м.Ужгород
до відповідача Фізичної особи - підприємця Німенко Маріанни Іванівни, Закарпатська область, м.Ужгород
про стягнення 59 508, 91 грн
Суть спору.
До Господарського суду Закарпатської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України з позовом до Фізичної особи - підприємця Німенко Маріанни Іванівни про стягнення 59 508, 91 грн за договором розподілу природного газу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що свої зобов'язання за договором позивач виконує належним чином та в повному обсязі, натомість відповідачем допущено порушення зазначених норм, а саме пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (пп. 4 п. 2 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Вказано, що таке порушення належним чином, з дотриманням положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, за участю представника споживача, що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Франка, 3А зафіксовано актом про порушення № ZK 000394 від 19.03.2024. Акт про порушення у відповідності до положень глави 5 розділу 11 Кодексу ГРМ 16.04.2024 розглянуто та задоволено комісією АТ "Закарпатгаз" з розгляду актів про порушення.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 17.03.2025 позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з ФОП Німенко Маріанни Іванівни на користь ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" суму основного боргу вартості перерахованого об'єму природного газу в розмірі 59 508, 91 грн та 2422, 40 грн сплаченого судового збору.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.03.2025 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги вказує, що доданий до позовної заяви акт про порушення №ZK000394 від 19.03.2024 складено з порушенням вимог п.п. 5.1.1 та п.п.5.1.2 розділу XI кодексу Кодексу газорозподільних систем, а саме :
- проведене обстеження технічного стану ВОГ, газового лічильника виробництва METRIX G10 за адресою : АДРЕСА_1 , ресторан «Кармен» проводилося за відсутності споживача - Німенко М.І. та його представника;
- ні споживачу, ні його представнику не було роз'яснено та ознайомлено їх з правами та обов'язками, копію акта про порушення не було надано;
- в акті про порушення від 19.03.2024 зафіксовано показник лічильника 2351,55м3, однак наступного дня - 20.03.2024 працівниками зафіксований інший (більший) показник - 2351,61м3, а 21.03.2024 в довідці про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки №КП-55 показник складає - 2351,62м3.
Також, відповідачем зазначено про обставини невідповідності проведеного розрахунку вартості донарахованого об'єму природнього газу, оскільки номінальна потужність котла типу LUNA3 BLUE 180і складає 2,05 м3, замість 2,87м3 про, що сам позивач зазначає в додаткових поясненнях від 06.03.2024 і просить уточнити суму заборгованості, а саме - 54 620, 56 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що під час перевірки здійснюється виявлення ймовірних несанкціонованих дій споживача під час використання газу, вона проводиться раптово, без додаткових попереджень. При цьому функціональне значення «представника споживача» - в забезпеченні безперешкодного доступу представникам оператора ГРМ за їх посвідченнями (документами, які уповноважують особу) до комерційного ВОГ та його складових для проведення їх перевірки або контрольного огляду. З врахуванням невідкладного характеру проведення перевірки, для виконання вищезазначених функцій достатнім є факт зазначення прізвища, ім'я та по батькові особи, яка надала доступ представникам оператора ГРМ для огляду ВОГ та його складових.
Тобто, для складання акту про порушення, кодексом ГРМ не вимагається присутності «уповноваженої» особи від споживача, а вирішальною і достатньою умовою є залучення до відповідного документування порушення, незаінтересованої особи за умови встановлення/ посвідчення її особистості, що і було забезпечено оператором ГРМ при скаладанні акту про порушення №ZK000394 від 19.03.2024.
Вказує про те, що наступного дня (20.03.2024) за участі власниці ресторану «Кармен» - Німенко М.І., був складений протокол №77/03/24 щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку. В протоколі зазначено, що ЗВТ демонтований у зв'язку з його зупинкою. Протокол підписаний Німенко М.І. без зауважень, що спростовує факт, що лічильник газу перебував у справному стані і власнику було невідомо про йогополомку, а також про складання напередодні акту про порушення.
Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Частиною 13 ст. 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на вказане, Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.05.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Німенко Маріанни Іванівни на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.03.2025 у справі №907/99/25. Повідомив сторін, що апеляційна скарга буде розглянута в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії», 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; “Бочан проти України», 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Фактичні обставини справи.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Закону України "Про ринок природного газу", постановою від 30.09.2015 N2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
На виконання вимог ст. 12 та 40 постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, який є публічним і регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до ЗУ «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 - (п.1.2 договору);
Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовим) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплати рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3.)
Пункт 2.1 договору визначає, що за умовами договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначенні цим договором.
Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем - п.5.1 договору.
Умови приєднання до договору розподілу природного газу відповідачем виконано. Фізична особа - підприємець Німенко Маріанна Іванівна, підписала з ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії заяву - приєднання №42Уж-3162-П-24 до умов публічного договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), тобто договір розподілу природного газу.
Відтак, за цим договором відповідач зобов'язаний виконувати його умови, та несе передбачену законом відповідальність за невиконання чи не належне виконання своїх обов'язків (розділ VIII договору).
Пункт 2.3. договору визначає, що окрім договору сторони зобов'язуються керуватись ЗУ «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.
Згідно п. 5.2., 5.4 договору сторони погодили, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРМ та цим договором. Порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ та з урахуванням вимог цього договору.
Умовами договору передбачено обов'язки споживача: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором; своєчасно повідомляти оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); не перешкоджати оператору ГРМ у здійсненні заходів щодо вдосконалення обліку природного газу для точності виміру обсягів розподілу та споживання природного газу, у тому числі встановлення засобів дистанційної передачі даних, установлення дублюючих засобів вимірювальної техніки чи монтажу окремих закладних частин для можливості їх встановлення за рахунок.
Оператора ГРМ: забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем. (п. 7.4 договору).
Відповідно до пп. 8 п. 7.1. договору, оператор ГРМ зобов'язується, зокрема, здійснювати перерахунок об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об'єкту Споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п. 8.1 договору, сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.
Порядок експлуатації комерційного вузла обліку визначений главою 6 розділу X Кодексу ГРМ.
Власник комерційного вузла обліку газу (далі «ВОГ») забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема і засобу вимірювальної техніки «ЗВТ»), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Відповідно до п.1 глави 7 розділу Х власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: 1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити оператору ГРМ письмове повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;
Пунктом 8 глави 7 розділу Х кодексу ГРМ встановлено відповідальність за пропущення терміну повірки ЗВТ зокрема, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.
Натомість відповідачем допущено порушення зазначених норм за наступних обставин. 19.03.2024 представниками оператора ГРМ на об'єкті відповідача, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. І. Франка, буд. 3А, під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, а саме порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу 11 Кодексу ГРМ: наявність пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання природного газу комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно).
Таке порушення належним чином, з дотриманням положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, І. Франка, буд. 3А, зафіксовано актом про порушення № ZK 000394 від 19.03.2024 року (далі «Акти про порушення»). Вказаний акт про порушення у відповідності до положень глави 5 розділу 11 Кодексу ГРМ 16.04.2024 розглянуто та задоволено комісією АТ "Закарпатгаз" з розгляду актів про порушення.
За результатами прийнятого рішення про задоволення акта, оператором ГРМ складено акт-розрахунок від 16.04.2024 про нарахування ФОП Німенко Маріанні Іванівні необлікованого (донарохавоного) об'єму природного газу за період з 01.03.2024 по 19.03.2024 на суму 59 508, 91 грн.
У відповідності до положень п. 12 глави 5 Розділу 11 Кодексу ГРМ, зазначена вартість донарахованого об'єму природного газу пред'явлена до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком шляхом надіслання йому рекомендованим поштовим відправленням разом із вимогою від 17.04.2024 за №ЗФ/100/ВИХ-1729-24.
Довідкою про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №КП-55 від 21.03.2024, виданою ДП "Івано-Франківський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", встановлено, що засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020. Підстави для визнання побутового лічильника газу непридатним: не відповідає вимогам п. 11.3: несправність відлікового механізму - лічильник не функціонує.
Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, що стало підставою звернення позивачем до суду з метою захисту порушених прав.
Долученими до матеріалів справи відповідачем актами приймання - передачі природного газу підтверджується споживання відповідачем поставленого позивачем природного газу.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з п. 35 ч. 1. ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою її фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
За своєю правовою природою між сторонами був укладений договір розподілу природного газу.
Відповідно до пунктів 1.3, 2.1, 2.3 типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору.
За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися ЗУ «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 18 ЗУ «Про ринок природного газу», приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.
Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу.
Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.
Відповідно до положення глави 6 розділу X Кодексу ГРМ, власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.
У главі 7 розділу X Кодексу ГРМ встановлений порядок періодичної повірки ЗВТ по об'єктах споживачів, що не є побутовими, відповідно до якого власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ (вузол обліку природного газу), зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацією проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок. Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати; забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування; у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити оператора ГРМ та забезпечити присутність представника оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ. У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або не допуск до ЗВТ представників оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ Кодексу.
Пунктом 41 переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015р., лічильники газу та пристрої перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ), віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов'язковій повірці та на які поширюється сфера дії Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Частина 1 та 3 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», визначає, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Згідно з п. 5.9 правил обліку природного газу, під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005р., власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.
Відповідно до п. 7.4 типового договору, до умов якого споживач приєднався згідно із заявою-приєднанням, останній зобов'язується дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу ГРМ.
Західний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, будучи непобутовим споживачем природного газу, був зобов'язаний самостійно контролювати строки спливу міжповірочного інтервалу засобу вимірювальної техніки та своєчасно забезпечити проведення його періодичної повірки, проте такого обов'язку належним чином не виконав.
Відповідач не здійснив належного контролю за спливом зазначеного строку та не звернувся до позивача із заявою щодо зняття лічильника для проведення повірки у встановлений термін. У зв'язку з цим представниками оператора ГРМ на об'єкті відповідача було виявлено порушення на ринку природного газу, яке кваліфікується як пропуск строку періодичної повірки засобу вимірювальної техніки з вини непобутового споживача.
Згідно пп.4 п.2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до порушень, внаслідок яких оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.
Тому, позивачем складено акт про порушення № ZK 000394 від 19.03.2024. Судом першої інстанції встановлено, що даний акт у відповідності до положень глави 5 розділу 11 Кодексу ГРМ 16.04.2024 розглянуто та задоволено комісією АТ "Закарпатгаз" з розгляду актів про порушення.
У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу (п.8 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ).
Так, у пп.1 п.4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначений порядок визначення не облікованих об'ємів природного газу споживачу, що не є побутовим, у разі виявлення пропущення строку періодичної повірки лічильника природного газу.
Відповідно до пункту 4.1 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Тобто, законодавець не ставить у залежність здійснення перерахунку об'єму переданого (прийнятого) газу від результатів повірки засобів обліку природного газу, оскільки, сам факт пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою, з вини споживача, вже є окремим порушенням норм Кодексу ГРМ.
У п. 8 гл. 5 розд. ХІ містить вказівку на те, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення, і засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
Відповідно до пп.1 п.11 гл.5 розд. XI Кодексу ГРС, при задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Перевіривши наявний у матеріалах справи акт-розрахунок, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Номінальна потужність котла типу LUNA3 BLUE 180i становить 2,05 м3, тоді як в акті-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу, що не є побутовим, від 16.04.2024 зазначено 2,87 м3. Застосована у розрахунку номінальна потужність 2,87 м3 відповідає номінальній потужності котла іншого типу.
Зокрема, про це зазначає і сам позивач. Так, 12 567,42 грн - нарахована сума за період щодо котла, 42 053,14 грн - нарахована сума за період щодо ПГ-6. Загальна сума становить 54 620,56 грн. Враховуючи викладене, сума заборгованості ФОП Німенко М.І. підлягає уточненню та становить 54 620,56 грн, що також підтверджується додатковими поясненнями позивача (том. 1, с. 96- 97).
З огляду на викладене, а також беручи до уваги, що позивач у додаткових поясненнях підтвердив розрахунок, відповідно до якого загальна сума нарахувань становить 54 620,56 грн, колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам. За таких обставин рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям у вказаній частині нового рішення про визначення розміру заборгованості у сумі 54 620,56 грн.
Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача щодо отримання акта про виявлені порушення неналежною особою. Відповідно до п. 7 глави 9 розділу 10 Кодексу ГРМ перевірка комерційного вузла обліку газу, а також контрольний огляд вузла обліку можуть здійснюватися у будь-який час доби у присутності споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) або його представника. Водночас відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що особа, яка підписала акт про порушення, не була його представником чи працівником.
Крім того, матеріали справи свідчать, що 20.03.2024 за участю відповідачки Німенко М.І., як власниці ресторану «Кармен», було складено протокол №77/03/24 про направлення засобу вимірювальної техніки на позачергову повірку. У зазначеному протоколі зафіксовано, що ЗВТ демонтовано у зв'язку з його зупинкою. Вказаний протокол підписаний відповідачем без зауважень, що спростовує його доводи про справність лічильника та необізнаність щодо його несправності, а також щодо складання напередодні акта про порушення. Більше того, у протоколі зазначено, що вузол обліку газу споживача не обладнаний засобами дистанційної передачі даних про використання природного газу, при цьому відповідач взяв на себе зобов'язання усунути зазначений недолік протягом 10 робочих днів, що підтверджується його підписом.
Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Беручи до уваги викладене вище, апеляційний суд встановив, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню в частині стягнення 4 888, 35 грн, оскільки за актом-розрахунку правильна сума стягнення становить 54 620,56 грн.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції, позовні вимоги задоволено у розмірі 54 620, 56 грн, тобто - 91, 8%. Відповідно у задоволенні позовних вимог, що становить 8, 2% - відмовлено.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення на відповідача судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 2 223, 41 грн, із застосуванням зазначених вище пропорцій.
Водночас із позивача підлягає стягненню судовий збір на користь відповідача у сумі 372, 44 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Частиною 11 ст. 129 ГПК України визначено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Отже, беручи до уваги зазначене, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд цієї справи у розмірі 1 850, 97 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Німенко Маріанни Іванівни задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.03.2025 у справі №907/99/25 скасувати в частині стягнення із Фізичної особи - підприємця Німенко Маріанни Іванівни 4 888, 35 грн. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовити.
У іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.
3. Стягнути із Фізичної особи - підприємця Німенко Маріанни Іванівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Євгена Коновальця, 2; код ЄДРПОУ 45365917) 1 850, 97 грн судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК