16.03.2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.03.2026 р.,
Ухвалою слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.03.2026р. відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ ВП № 2 (м. Кіцмань ) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_6 від 20 лютого 2026 року про закриття кримінального провадження №42024260000000045 від 21.03.2024.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.03.2026р. і постановити нову ухвалу, якою продовжити досудове розслідування у кримінальних провадженнях від 21.03.2024 р. та від 30.05.2025р.
Зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що відповідно до примітки до ст. 182 КК України істотною шкодою є шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який, на його думку, становить 17 грн, а тому висновок слідчого про відсутність істотної шкоди є неправильним.
Також зазначає, що слідчий не здійснив перекваліфікацію дій з ч. 2 ст. 182 КК України на ч. 1 ст. 182 КК України, чим порушив вимоги ст. 40 КПК України.
Водночас просить апеляційний розгляд здійснювати за його відсутності.
ЄУНС: 718/594/26 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_7
НП: 11-сс/822/111/26 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія: в порядку ст. 309 КПК України
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зазначених вимог закону при постановленні оскаржуваної ухвали слідчий суддя дотримався.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, постановою слідчого СВ ВП № 2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_6 від 20 лютого 2026 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024260000000045 від 21 березня 2024 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Як убачається зі змісту цієї постанови, слідчий виходив із того, що у даному випадку не встановлено істотної шкоди як обов'язкової ознаки складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 182 КК України та ч. 1 ст. 367 КК України. Крім того, слідчий дійшов висновку, що використання копії паспорта громадянина України при зверненні до суду з позовною заявою саме по собі не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України, а між сторонами наявні цивільно-правові відносини, які підлягають вирішенню в судовому порядку.
Такий висновок слідчого, з яким погодився слідчий суддя, відповідає вимогам закону.
Так, ч. 2 ст. 182 КК України передбачено кримінальну відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконну зміну такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, якщо такі дії вчинені повторно або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи. Згідно з приміткою до цієї статті істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, є така шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 КК України кримінальна відповідальність настає за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Згідно з приміткою до ст. 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК України є така шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
За змістом п. 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для кваліфікації кримінальних правопорушень неоподатковуваний мінімум доходів громадян застосовується у розмірі податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу, а не у фіксованому розмірі 17 грн, який використовується лише для визначення розміру штрафів та в інших випадках, прямо передбачених законом.
Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України податкова соціальна пільга становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня відповідного року.
Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становив 3028 грн, то податкова соціальна пільга складала 1514 грн, а її стократний розмір - 151400 грн.
Отже, при вирішенні питання про наявність істотної шкоди у цьому кримінальному провадженні слід було виходити саме з розміру 151400 грн., а тому доводи апеляційної скарги про те, що слідчий дійшов помилкового висновку щодо відсутності істотної шкоди, є безпідставними.
Також безпідставними є доводи апелянта про необхідність перекваліфікації кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 182 КК України на ч. 1 ст. 182 КК України, оскільки слідчий дійшов висновку про відсутність складу цього кримінального правопорушення не лише з підстав невстановлення істотної шкоди, а й з огляду на те, що використання копії паспорта громадянина України при зверненні до суду з позовною заявою саме по собі не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України.
Таким чином, слідчий суддя належним чином перевірив доводи скарги та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б бути підставою для скасування ухвали слідчого судді, під час апеляційного перегляду не встановлено, у зв'язку з чим у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 309, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.03.2026 р., якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3