Іменем України
18 лютого 2026 року м. Кропивницький
справа № 405/6391/24
провадження № 22-ц/4809/385/26
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Зайченко В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради» на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 28 серпня 2025 року (суддя Драний В.В.) у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-
встановив:
У вересні 2024 року Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради» звернулося в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 був прийнятий на посаду керівника (головного лікаря) КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради, згідно з контрактом від 25.06.2018, укладеним між ним та Кіровоградською районною радою. До контракту 01.07.2021 додатковою угодою були внесені зміни в зв'язку зі зміною засновника з Кіровоградської районної ради на Аджамську територіальну громаду, в особі сільського голови Зайченко Т.А., а 30.08.2021 укладено додаткову угоду № 2 в зв'язку зі зміною уповноваженого органу Аджамської сільської ради, в особі відділу соціального захисту та охорони здоров'я в особі Герасимчук Л.В. Строк дії контракту з 25.06.2018 до 24.06.2023.
22.02.2022 Аджамська сільська рада на тринадцятій сесії восьмого скликання рішенням № 1499 «Про дострокове розірвання контракту та звільнення керівника Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради вирішила достроково розірвати контракт з 28.02.2022, посилаючись на пп.4 п. 7.3 Статуту КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради, пп. 3,4 п. 23 та пп. 2.3 п. 24 Контракту з керівником центру та ч. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України.
Позивач вказав, що після звільнення відповідача з роботи від Національної служби здоров'я (НЗСУ) позивачу 07.05.2024 надійшла претензія щодо повернення на рахунок НЗСУ 182414,29 грн, які були безпідставно отримані позивачем під час перебування на посаді керівника КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради ОСОБА_1 . НЗСУ в претензії зазначило, що для визначення надміру сплачених коштів НСЗУ за кожен звітний період здійснила співставлення фактично сплачених сум за звітний період та розрахункових відкоригованих сум за відповідні звітні періоди з урахуванням даних підстав для перерахунку. Отримані різниці було додано та визначено суму надміру сплачених коштів позивачу. Оскільки вимоги НСЗУ були правомірними, позивач повернув вказані грошові кошти. Вважає, що відповідачем у період з квітня 2021 року по грудень 2021 року внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків заподіяно позивачу шкоду в розмірі 182415,29 грн, яку просить стягнути нього на користь позивача.
Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 28 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради» на користь ОСОБА_1 (витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення скасувати в частині стягнення витрат на праву допомогу в розмірі 10000 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у відшкодуванні судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції мав відмови відповідачу у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки в супереч положенням статей 134, 178 ЦПК України відповідач не зазначив у відзиві орієнтований розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, не надав до відзиву копії доказів понесення судових витрат на правову допомогу. Відповідач перед судовим засіданням подав копії доказів понесення судових витрат, такі докази попередньо не надсилались та не вручались позивачу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Стягуючи з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн, суд першої інстанції виходив з критеріїв складності справи, співмірності розміру витрат обсягу наданих послуг та принципів справедливості, добросовісності та розумності.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).
З огляду на статтю 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
У пункті 2 частини другої статті 141 ЦПК України зазначено, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Застосування статті 134 ЦПК України про необхідність подання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат та аналіз положень статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Надання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може відмовити», а не «відмовляє». Для цього суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника. Таким чином, хоча відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу у зв'язку з неподанням заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є правом суду, а не обов'язком, суд має враховувати конкретні обставини справи та принцип диспозитивності цивільного судочинства. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення процесуального закону попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів виконаних робіт тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21, (провадження № 12-43гс22), від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22, (провадження № 14-123цс23).
Як убачається з матеріалів справи, 28.08.2025 представником відповідача до початку судового засідання подано заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила стягнути понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн. До заяви додано договір про надання правничої професійної допомоги від 09.01.2025 року, укладений між адвокатом АО «Адвокатська фірма Ромаданова і партнери» Ромадановою Г.Г.; розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу та квитанцію про оплату послуг.
Згідно п.п. 1.1, 3.1 цього договору адвокат зобов'язується надавати професійну правничу допомогу в Подільському районному суді міста Кропивницького. Вартість послуг адвоката становить 10000 грн (а.с.68).
Згідно розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу за договором від 09.01.2025 року адвокат надав таку правову допомогу: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, узгодження правової позиції (2 год.) - 1000 грн.; вивчення та правовий аналіз матеріалів справи (5 год.) - 2000 грн.; вивчення правової позиції, судової практики ВС, ЄСПЛ щодо спірних правовідносин (6 год.) - 1000 грн.; подання відзиву на позов (6 год.) - 3000 грн.; участь у судових засіданнях - 5000 грн. (а.с. 71).
09.01.2025 року відповідач сплатив адвокату 10000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с. 70).
Враховуючи те, що стороною позивача подано докази до початку судових дебатів, а не зазначення у відзиві попереднього розрахунку суми судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на праву допомогу в розмірі 10000 грн.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради» залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 28 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19.03.2026.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич