Справа № 392/2660/25
Провадження № 2-з/392/4/26
16 березня 2026 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань Покуц І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Циб Сергій Вікторович у цивільній справі №392/2660/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Циб Сергій Вікторович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Селянське (фермерське) господарство «Малюги Миколи Анатолійовича», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Маловисківська державна нотаріальна контора Кіровоградської області про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, визнання відсутнім права оренди, про забезпечення позову,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Циб С.В., звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Селянське (фермерське) господарство «Малюги Миколи Анатолійовича», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Маловисківська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, в якому просила визнати за нею (позивачем) в порядку спадкування за законом право власності на частку земельної ділянки площею 6,9135 га з кадастровим номером 3523184000:02:000:0112, яка належала ОСОБА_5 ; витребувати у ОСОБА_4 на користь неї (позивача) частку вказаної земельної ділянки; зобов'язати ОСОБА_6 » усунути перешкоди у користуванні позивачу вказаною земельною ділянкою та визнати відсутнім у СФГ «Малюги Миколи Анатолійовича» права оренди земельної ділянки площею 6,9135 га з кадастровим номером 3523184000:02:000:0112.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29.12.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі.
13.03.2026 року позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Циб С.В., подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити державним реєстраторам та іншим особам, які мають повноваження вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1812314535231 (земельна ділянка площею 6,9135 га з кадастровим номером 3523184000:02:000:0112, що розташована на території Оникіївської с/ради, Новоукраїнського району Кіровоградської області (до перейменування Маловисківського району) та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оскільки невжиття таких процесуальних заходів, як арешт майна, заборона вчинення реєстраційних дій може істотно ускладнити, або взагалі унеможливити виконання рішення виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог. Звертав увагу суду на те, що у минулому Відповідачем вживалися заходи, які спрямовані на ухилення від поділу спадкового майна та потенційного рішення суду про визначення часток у спадковому майні. Незважаючи на наявність малолітньої доньки у свого покійного сина ОСОБА_3 06.07.2021 року отримала свідоцтво про право на спадщину. 12.07.2021 року ОСОБА_3 подала заяву до суду, якою визнає заяву про встановлення батьківства ОСОБА_5 , відносно доньки заявника - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в подальшому подала заяву, якою не визнає заяву про встановлення батьківства через майнові питання. 20.08.2021 року між ОСОБА_3 та СФГ «Малюги Миколи Анатолійовича» було укладено договір оренди землі вказаної спірної земельної ділянки строком на 15 років. Відповідно до договору дарування від 26.11.2021 року, ОСОБА_3 подарувала свої сестрі ОСОБА_4 , та протягом всього періоду з 2021 року використання цієї земельної ділянки здійснювалося та орендна плата сплачувалася стороні відповідачів, поведінка яких очевидно свідчить про недобросовісність та наявність реальних ризиків відчуження, обтяження або навіть знищення земельної ділянки, яка є предметом спору. Окрім того, Позивач зазначає, що представники ОСОБА_3 ще на початку січня 2026 року ознайомилися з матеріалами справи, отримали ухвалу про відкриття провадження у справі, проте жодного відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки до суду не направлено, як і інших заперечень, пояснень, клопотань по суті справи. Відсутність правової позиції щодо заявлених позовних вимог, неподання відзивів на позовну заяву є нетиповою поведінкою стороні для справ, в яких беруть участь декілька відповідачів, в тому числі юридична особа, та декілька представників на стороні відповідачів. Така поведінка відповідачів може свідчити про наміри вжиття заходів, які унеможливлюють виконання рішення суду та пов'язані з внесенням змін до реєстру прав власності стосовно нерухомого майна, що пояснює процесуальну пасивність відповідачів у даній справі.
Вказаний захід забезпечення позову спів мірний із заявленими позовними вимогами, є тимчасовим заходом та спроможний забезпечити у майбутньому фактичне виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову. Крім того, такий захід забезпечення позову не матиме наслідком понесення додаткових витрат Відповідачами, оскільки буде обмежуватися лише можливість відповідачів розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.
З посиланням на приписи ЦПК України просив заяву про забезпечення позову задовольнити.
Суд у відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
У відповідності до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А у пункті 4 даної постанови роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».
Разом з тим у пункті 23 постанови від 03 березня 2023 року у справі№ 905/448/22 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як вбачається з вимог заяви, заявник просив суд заборонити державним реєстраторам та іншим особам, які мають повноваження вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1812314535231 (земельна ділянка площею 6,9135 га з кадастровим номером 3523184000:02:000:0112, що розташована на території Оникіївської с/ради, Новоукраїнського району Кіровоградської області (до перейменування Маловисківського району) та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
При цьому вказував, що попередня у 2021 році поведінка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 не визнавала заяву про встановлення батьківства ОСОБА_5 відносно доньки ОСОБА_7 , в подальшому уклала договір оренди земельної ділянки від 20.08.2021 року та договір дарування земельної ділянки від 26.11.2021 року) свідчить про недобросовісність та наявність реальних ризиків відчуження, обтяження або навіть знищення земельної ділянки, яка є предметом спору.
Разом з тим, наявність підстав для забезпечення позову, з огляду на наведені вище правові норми, оцінюється судом, виходячи з реально існуючої загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, на підставі наданих позивачем доказів, що підтверджують її наявність.
На обґрунтування припущень, крім іншого, вказував, що представники ОСОБА_3 ще на початку січня 2026 року ознайомилися з матеріалами справи, отримали ухвалу про відкриття провадження у справі, проте жодного відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки до суду не направлено, як і інших заперечень, пояснень, клопотань по суті справи. Відсутність правової позиції щодо заявлених позовних вимог, неподання відзивів на позовну заяву є нетиповою поведінкою стороні для справ, в яких беруть участь декілька відповідачів, в тому числі юридична особа, та декілька представників на стороні відповідачів. Така поведінка відповідачів може свідчити про наміри вжиття заходів, які унеможливлюють виконання рішення суду та пов'язані з внесенням змін до реєстру прав власності стосовно нерухомого майна, що пояснює процесуальну пасивність відповідачів у даній справі.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, зваживши доводи, викладені в ній та дослідивши додані до неї додатки, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не містить достатньо обґрунтованих припущень, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову, може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення заявленого позову.
На думку суду, заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник у заяві, не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є неспівмірними із заявленими вимогами, оскільки не містять реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав позивача.
Окрім того, вимога про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та іншим особам, які мають повноваження вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на обєкт нерухомого майна - спірну земельну ділянку, не підлягає задоволенню і з тих підстав, оскільки не може бути ефективним засобом забезпечення позову - заборона невизначеному (неконкретизованому) колу державних реєстраторів вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна.
А тому, підстави для забезпечення позову відсутні, та заявнику слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, роз'яснивши, що він не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь-який час протягом розгляду справи в суді.
Керуючись ст.ст. 149,150,153,258,260,353,354 ЦПК України, -
В задоволенні заяви представника заявника (позивача) ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник - адвокат Циб Сергій Вікторович у цивільній справі №392/2660/25 про забезпечення позову - відмовити.
Роз'яснити позивачу/представнику позивача право звернутись із заявою про забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова