Справа № 392/179/26
Провадження № 3/392/118/26
20 березня 2026 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Назаренко К. П., за участі особи, яка притягується до відповідальності та її захисника адвоката Нофенко Ю. В. (у режимі ВКЗ), малолітнього потерпілого ОСОБА_1 , законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , захисника малолітнього потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Калінки-Бондар О. Б., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
В провадження Маловисківського районного суду Кіровоградської області надійшов протокол про адміністративні правопорушення серії ВАД № 018458 від 19.01.2026, складений стосовно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, із змісту якого вбачається, що остання 24.12.2025 о 10:00 та 26.12.2025 об 11:00 будучи матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є участником освітнього процесу та учнем 4 класу у приміщенні Великовисківського ліцею, що розташований за адресою: пр. Шкільний, буд. 1, с. Велика Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області, допустила систематичне здійснення булінгу сином ОСОБА_4 , що полягало у фізичному та психологічному насильстві, а саме: нанесенні стусанів та образливих слів малолітній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто скоїла правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
19.02.2026 від адвоката Нофенко Ю. В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи характеристики від 17.02.2026 щодо ОСОБА_4 та про виклик і допит свідків, працівників Великовисківського ліцею: вчителя фізичної культури ОСОБА_5 та практичного психолога ОСОБА_6 .
19.02.2026 від законного представника потерпілого ОСОБА_2 надійшло клопотання про про долучення до матеріалів справи листа Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації від № К-3/6/0.35 від 02.02.2026 щодо наявності в діях ОСОБА_7 ознак булінгу.
05.03.2026 в судовому засіданні ОСОБА_3 просила долучити до матеріалів справи доповідну записку складену нею 15.01.2026 на ім'я директора ліцею, у якій вона просить вжити заходів для захисту прав, безпеки та законних інтересів її сина ОСОБА_4 та характеристику ОСОБА_4 складену 04.03.2026 практичним психологом ліцею. Від адвоката Калінки-Бондар О. Б. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновкуспеціаліста-психолога за результатами психологічного дослідження ОСОБА_1 та про допит в судовому засіданні в якості свідків працівників Великовисківського ліцею ОСОБА_8 , вчителя інформатики та ОСОБА_9 , вчителя англійської мови.
13.03.2026 адвокат Калінка-Бондар О. Б. просила долучити до матеріалів справи довідку за результатами перевірки фактів, викладених у зверненні гр. ОСОБА_10 комісією створеною наказом Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації № 3-од від 08.01.2026.
ОСОБА_3 в судове засідання з'явилася, вину не визнала. Пояснила, що працює головним спеціалістом відділу освіти Великовисківської сільської ради. В діях її сина ОСОБА_4 відсутній склад булінгу, так як, ОСОБА_11 постійно провокував його, у зв'язку з чим і виникла дана ситуація. Так, під час поїздки на виставу 28.12.2025, в автобусі, на питання учительки чи сподобалася вистава, ОСОБА_11 замість її сина, сказав: « ОСОБА_12 не сподобалася» чим і спровокував ОСОБА_13 на грубий випад щодо ОСОБА_11 . В ще одному випадку, коли у ОСОБА_11 впала ручка на його ж стілець, він запропонував ОСОБА_12 підняти її. Старший брат ОСОБА_11 підходив до ОСОБА_12 «розбиратися» і погрожував поганими наслідками, якщо ОСОБА_14 і далі дошкулятиме ОСОБА_11 та натягнув ОСОБА_12 шапку на очі. ОСОБА_3 визнала, що ОСОБА_14 обзивав ОСОБА_11 «очкариком» та «шісткою» (бо той нібито постійно бігає скаржитися своїй матері, яка працює помічником учителя у цьому ж закладі), питав: «Ей, трасовщиця, почім у тебе ніч любві?». З сином була проведена бесіда стосовно ситуації яка склалася. Також для злагодження даного конфлікту і вона, і син вибачались перед ОСОБА_11 , хоча ОСОБА_15 перед ними не вибачалися. Тому думали, що даний конфлікт залагоджено.
Потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що ОСОБА_17 його постійно ображає, на уроках демонструє середній палець, обзивав ОСОБА_11 «очкариком» та «шестьоркою», питав: «Ей, трасовщиця, почім у тебе ніч любві?», може підставити підніжку чи штовхнути в спину, на зауваження вчителів не реагує. У школі таким чином його ображає лише ОСОБА_14 . ОСОБА_11 намагається ігнорувати образи та не відповідати на них. Він проти насилля.
Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 суду пояснила, що її син ОСОБА_11 систематично зазнає цькування від ОСОБА_4 Проблеми почалися ще з 3 класу, коли її син одягнув окуляри та мав надлишкову вагу. З того часу, ОСОБА_14 його почав постійно ображати («очкарик», «жирдяй», «жиробас»), ставити підніжки, штовхати. На уроках плює зжованим папером через трубочку у голову ОСОБА_11 , чим відволікає від уроків та принижує його гідність. Намагався викинути куртку ОСОБА_11 у смітник. У ОСОБА_11 погіршився сон (з цього приводу зверталася до психолога), зник інтерес до навчання. Інколи він не має бажання йти до школи, бо його там ображають. Коли приходить, може лягти на парту і не цікавитися навчальним процесом. На перервах намагається уникати колективу, шукає приватних місць де самотньо сидить. Внаслідок булінгу різко зменшилося коло друзів, залишилося лише двоє дівчаток ОСОБА_18 і ОСОБА_19 . Так як конфлікт особисто вирішити не вдавалось, тож і вона, і ОСОБА_11 неодноразово зверталися за допомогою до працівника служби освітньої безпеки школи (СОБ) з приводу фактів булінгу. Даним працівником були проведені неодноразові профілактичні заходи із ОСОБА_20 . Однак вони не дали позитивного результату. ОСОБА_14 свідомо ігнорує ці зауваження, на бесіди не зважає та продовжує систематично вчиняти дії фізичного та психологічного тиску. Через такі неодноразові та систематичні дії, за її зверненням від 29.12.2025 (зареєстроване лише 02.01.2026) була ініційована комісія з булінгу у школі. На комісії мама ОСОБА_21 поводила себе неконструктивно, провини сина не визнавала, на об'єктивні факти реагувала бурхливо та криком на кшталт: «Твій син бігає до тебе!», « ОСОБА_22 син сам винуватий!» і т.п. 05.01.2026 комісія вирішила, посилити увагу та профілактичну роботу з учнями в класі, впровадити комплекс заходів, спрямованих на усунення конфлікту, попередити виникнення потенційних ознак булінгу та самого булінгу, посилаючись на те, що родини ОСОБА_15 та ОСОБА_23 дійшли до спільної згоди та мають намір вирішити дану ситуацію мирним шляхом. Хоча по факту, ні до якого примирення вони не дійшли. Отримане звернення від 29.12.2025 директор ОСОБА_24 , ще до його реєстрації, передав у копії ОСОБА_3 . Остання принесла його додому та показала чоловіку і сину. Син ОСОБА_14 відсканував його та 30.12.2025 розповсюдив у соцмережі «Тік Ток» з глузливими коментарями. Все це спонукало ОСОБА_2 звернутися для вирішення даної ситуації до Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації. За результатами розгляду звернення, повідомлено, що ситуація у взаємовідносинах між учнями ОСОБА_25 та ОСОБА_26 носить ознаки булінгу (цькування). Щодо вибачень, то дійсно у психолога вона, син ОСОБА_11 , ОСОБА_27 та її син ОСОБА_14 взаємно просили пробачення, хоча вона досі не розуміє, за що мала вибачатися, як і її син ОСОБА_11 . Ніби за те, що склалася така ситуація, неприємна для всіх. Про факти фізичного насилля старшого брата ОСОБА_11 над ОСОБА_28 їй нічого невідомо, але факт розмови між ними вона визнає. Він просто спитав ОСОБА_13 : «Чого ти чіпаєш мого брата?».
В судовому засіданні опитано свідків за клопотанням потерпілої сторони: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчителя інформатики, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вчителя англійської мови. Свідки вказали, що ОСОБА_14 та ОСОБА_11 є відмінниками. Але коли ОСОБА_11 допустив якусь помилку біля дошки, від ОСОБА_12 почулося: «Фу-у-у!». І з того часу ОСОБА_14 висміював кожну помилку ОСОБА_11 , клас підхоплював глузування, врешті ОСОБА_11 почав боятися виходити до дошки. ОСОБА_14 , заходячи у клас, систематично копав рюкзак ОСОБА_11 , так що той кудись відлітав. Інколи інші учні підхоплювали цей «футбол». ОСОБА_29 був змушений (на відміну від інших учнів) практично ховати свій рюкзак кудись в парту. Фраза «закрий хавало» вживалася ОСОБА_20 до ОСОБА_11 теж систематично (а не лише 28.12.2025), зокрема коли ОСОБА_11 намагався виявити активність на уроках та відповідати на питання вчителя. Обзивав «шестьоркою», питав: «Ей, трасовщиця, почім у тебе ніч любві?». Демонстрування ОСОБА_30 середнього пальця вчителям підтверджували однокласники, це викликало у них нездорові веселощі. ОСОБА_11 часто обертається, очевидно його якимось чином чіпає ОСОБА_14 . На зауваження ОСОБА_14 адекватно не реагував. Запитував: «Ви знаєте ким працює моя мама? Вона сама головна тут!». Цей вислів він вживав неодноразово перед різними вчителями. Якщо раніше ОСОБА_11 виявляв цікавість до навчання, то тепер у нього з'явилася якась апатія, часто він просто лежить на парті. Також до нього раніше часто підходили про щось консультуватися дівчата, а тепер такого не спостерігається. Раніше свідки не стикалися з настільки явними проявами булінгу (свідок ОСОБА_8 пропрацювала вчителем 38 років).
Також опитано свідків за клопотанням захисника: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , практичного психолога та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вчителя фізкультури. ОСОБА_6 пояснив, що працює в ліцеї з лютого 2025 року. Майже одразу познайомився з обидвома хлопчиками. Намагається працювати з цим класом раз на місяць в рамках одного уроку. До січня 2026 року він не зауважив нічого, що мало б викликати стурбованість у стосунках цих двох дітей. Після того, як дізнався про булінг тестував ОСОБА_13 і ОСОБА_11 . Також на запит ОСОБА_31 проводив корекційне заняття з її сином ОСОБА_20 . Адвокат Калінка-Бондар О. Б. запитала, чи відомий психологу пункт 7 розділу ІІІ «Положення про психологічну службу у системі освіти» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 22 травня 2018 року № 509, згідно якого здійснювати індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу можна лише отримавши письмову згоду батьків (законних представників) та чи отримував він відповідну згоду у батьків обох хлопчиків перед тим як тестувати їх та здійснювати корекцію. Свідок не зміг надати чітку відповідь на це запитання. Свідок не підтвердив систематичності цькування ОСОБА_11 , вказавши, що зі слів ОСОБА_12 він зрозумів, що це обопільна історія якогось конфлікту, причини якого йому невідомі. Образливих слів у бік ОСОБА_11 не чув. ОСОБА_5 не зміг надати свідчень по суті справи, оскільки знає лише ОСОБА_13 , а ОСОБА_11 ні, про конфлікт йому відомо лише зі слів інших.
Адвокат Калінка-Бондар О. Б., представник малолітнього потерпілого, виступила з промовою, у якій вказала на повну доведеність складу адміністративного правопорушення. Вказала на суперечності між свідченнями психолога, його характеристикою ОСОБА_12 та матеріалами справи щодо перевірки його роботи. Так, у довідці за результатами перевірки фактів комісією створеною наказом № 3-од від 08.01.2026, зокрема вказано: «Психологом було проведено соціально-психологічну гру, результати якої підтвердили наявність міжособистісної дистанції та дисбалансу у стосунках між учнями. Так, зі слів психолога, ОСОБА_32 демонструє високий рівень соціальної відкритості та вияляє бажання налагодити дружні стосунки та конструктивне спілкування з однокласником, не дивлячись на всі образи. Натомість ОСОБА_17 виявляє стійку деструктивну позицію, категорично відмовляється від комунікації з ОСОБА_26 та демонструє відкриту агресію, що може бути підтвердженням його ролі як ініціатора конфліктної ситуації. Отже робота практичного психолога ОСОБА_6 носить безсистемний та формальний характер. На думку членів комісії відсутність психологічного супроводу та ігнорування потреб класу протягом тривалого часу стали однією з причин переростання конфлікту у стадію відкритого цькування». Звернула увагу, що ним не була отримана письмова згода батьків на роботу з хлопчиками. Вважає справедливим накласти на ОСОБА_3 максимальний штраф чи мінімальний строк громадських робіт, передбачений санкцією відповідної норми КУпАП, оскільки нею не визнана вина, не вчинено інших дій, які б засвідчили усвідомлення порушницею протиправності своєї поведінки, зокрема не принесено вибачень потерпілим.
Захисник ОСОБА_3 - адвокат Нофенко Ю.В. просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_3 . В даній справі немає складу булінгу, мова йде про звичайний конфлікт першопричини якого не з'ясовано. Свідки ОСОБА_33 та ОСОБА_34 не підтвердили події, зазначені у протоколі та що поведінка ОСОБА_11 змінилася саме через вчинки ОСОБА_12 . Документи Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації є оціночними судженнями і не можуть братися в основу судового рішення. Але, якщо суд все ж дійде висновку про формальну наявність складу адміністративного правопорушення, просить звільнити ОСОБА_3 від відповідальності за малозначністю (ст. 22 КУпАП), обмежившись усним зауваженням, враховуючи те, що вона досі не притягалася до адміністративної відповідальності.
Суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_1 його законного представника ОСОБА_2 , свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 доходить висновку, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
За змістом ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, відповідальність за цією нормою закону настає за вчинення булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
Винність ОСОБА_3 також підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 018458 від 19.01.2026 який ОСОБА_3 підписала без жодних зауважень, отже визнала обставини ним встановлені;
- заявою ОСОБА_2 від 13.01.2026 про факт систематичного булінгу;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.01.2026, ОСОБА_1 від 16.01.2026, ОСОБА_9 від 16.01.2026, ОСОБА_35 від 19.01.2026, ОСОБА_36 від 19.01.2026, ОСОБА_37 від 16.01.2026, ОСОБА_38 від 19.01.2026, ОСОБА_39 від 16.01.2026, ОСОБА_40 від 19.01.2026, ОСОБА_4 від 19.01.2026, ОСОБА_3 від 19.01.2026;
- відеозаписами на СД-дисках, де зафіксовано надання згаданих вище пояснень;
- протоколом № 1 засідання комісії з розгляду булінгу (цькування) від 05.01.2026;
- листом Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації від № К-3/6/0.35 від 02.02.2026 щодо наявності в діях ОСОБА_7 ознак булінгу, у якому, зокрема, вказано: «На підставі комплексного аналізу зібраних даних (свідчень сторін, результатів діагностики, аналізу дій посадових осіб, ознайомлення з відповідною документацією) члени комісії дійшли висновків, що ситуація у взаємовідносинах між учнями ОСОБА_41 та ОСОБА_26 носить ознаки булінгу (цькування)»;
-довідкою за результатами перевірки фактів, викладених у зверненні гр. ОСОБА_10 комісією створеною наказом Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації № 3-од від 08.01.2026, у якій, зокрема, вказано:
«...Окрему увагу під час вивчення питання було приділено ролі класного керівника, ОСОБА_42 . У результаті аналізу встановлено факти неналежного виконання посадових обов'язків та недотримання алгоритму дій, передбаченого законодавством у разі виявлення ознак булінгу. Так, незважаючи на неодноразові звернення заявниці ОСОБА_10 щодо систематичних образ її сина, класний керівник не вжила дієвих заходів для припинення конфлікту на ранніх етапах (проводила лише бесіди з ОСОБА_43 ).
Під час спілкування з ОСОБА_39 члени комісії дійшли висновку, що класний керівник не усвідомлює серйозність інцидентів та намагається їх нівелювати, трактуючи прояви психологічного насильства та дискримінації як «дитячі пустощі» або «вікові особливості поведінки». Таке трактування подій не відповідає дійсності та може свідчити про намагання приховати наявність конфліктного середовища в класному колективі.
Також з боку класного керівника не було звернень до психолога, не було вчасно поінформовано адміністрацію закладу про наявність ознак цькування (булінгу) та не ініційовано скликання відповідної комісії, що є порушенням вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти». Під час спілкування з членами комісії педагог продемонструвала відсутність розуміння дефініції «булінг (цькування)», неспроможність диференціювати його від звичайного міжособистісного конфлікту. Це свідчить про низький рівень компетентності ОСОБА_39 щодо нормативно-правової бази у сфері запобігання насильства в освітньому середовищі між конфліктом (де сторони рівні та мають локальний спір) та булінгом (де відбувається приниження гідності та систематичне залякування) призвело до того, що педагогиня фактично самоусунулася від виконання обов'язків щодо захисту дитини. Бездіяльність класного керівника та її намагання видати факти психологічного тиску за малозначущі суперечки призвели до погіршення психоемоційного стану учня ОСОБА_44 та сприяли створенню атмосфери безкарності для кривдників...
ОСОБА_3 стверджує, що не була вчасно поінформована класним керівником та іншими педагогами про конфліктні ситуації за участі її сина. Вона апелює до того, що відсутність попереджень з боку школи завадила їй вчасно вжити заходів виховного впливу вдома. Також мати ОСОБА_4 підготувала зустрічну заяву, у якій намагалася представити дії свого сина як «захисну реакцію». У заяві стверджується, що хлопець лише захищався від провокацій, хоча жодних підтверджених фактів агресії з боку ОСОБА_45 під час перевірки зафіксовано не було. Попри намагання виправдати поведінку сина «захистом», ОСОБА_3 не заперечує фактів неналежного ставлення ОСОБА_12 до ОСОБА_45 , підтверджуючи, що з боку її сина дійсно мали місце образи та некоректна поведінка. Натомість, замість конструктивного діалогу та визнання помилок, ОСОБА_3 обрала тактику подання зустрічних претензій, що може свідчити про низьку критичність до поведінки власної дитини та небажання визнавати системність цькування...
На підставі комплексного аналізу зібраних даних (свідчень сторін, результатів діагностики, аналізу дій посадових осіб, ознайомлення з відповідною документацією) члени комісії дійшли висновків що ситуація у взаємовідносинах між учнями ОСОБА_43 та ОСОБА_26 носить ознаки булінгу (цькування).
Ознаки булінгу підтверджуються наявністю таких обов'язкових факторів, як:
1.Систематичність дій: встановлено, що образи, висміювання зовнішності та приниження гідності ОСОБА_45 не були поодиноким інцидентом, а тривали протягом значного часу, попри спроби матері ОСОБА_11 врегулювати конфлікт через класного керівника, батьків ОСОБА_4 та винесення питання на обговорення на батьківських зборах.
2.Наявність сторін конфлікту: кривдник, жертва та спостерігачі (учні класу, педагоги, мешканці села, які були свідками образ та відео в TikTok).
3.Дії або бездіяльність учасників (спостерігачів) подій: психологічне насильство виявлялося у формі вербальних образ, кібербулінгу (поширення відео у соцмережі) та соціальної ізоляції потерпілого.
4.Наслідки для жертви: зафіксовано заподіяння психічної шкоди, що виявляється у прояві страху, тривоги, емоційної нестабільності та відмові дитини відвідувати заклад освіти.
5.Дисбаланс сил: простежуються ознаки маніпулювання різним соціальним статусом протилежних сторін конфлікту (мати ОСОБА_4 - працівник відділу освіти Великовисківської сільської ради, мати ОСОБА_45 - асистент вчителя у Великовисківському ліцеї) та публічне висміювання вразливості дитини, яка належить до категорії внутрішньо переміщених осіб.»
- висновком спеціаліста-психолога, кандидата наук, доцента кафедри практичної психології (пройшла також підготовку з питань судової експертизи) ОСОБА_46 за результатами психологічного дослідження ОСОБА_1 , у якому, зокрема, вказано:
«За результатами бесіди з ОСОБА_11 з'ясовано, що хлопчик на постійній основі зазнає зі сторони одного з однокласників вербального та фізичного знущання, - це ОСОБА_47 . Також дитина згадує таких своїх однокласників як ОСОБА_48 і ОСОБА_49 , які покривають знущання ОСОБА_12 над ОСОБА_11 . ОСОБА_47 постійно обзиває ОСОБА_11 та показує нецензурні жести: «закрий своє «*бало», «жиробас», «шестьорка», «куріца», «скільки за ніч береш». Однокласники ОСОБА_48 і ОСОБА_49 обзивають також але не так часто. Ці всі цькування тривають з третього класу і зараз відбуваються на постійній основі протягом цього навчального року. Агресивно ОСОБА_47 поводиться щодо хлопця постійно, на його адресу лунають звинувачення про події пов'язані з життям класу. Виявляють грубість, насмішки, погрози, приниження. Класний керівник ОСОБА_50 на уроках привселюдно кричить на ОСОБА_11 і він вже звик що вона кричить. Кричить в присутності всього класу. Зі слів дитини, класний керівник звинувачує в «стукачестві» в негативному окрасі. ОСОБА_11 в класі захищають його однокласниці ОСОБА_51 і ОСОБА_18 .
І після всіх цих подій зі сторони однокласника ОСОБА_52 почалося зневажливе ставлення, приниження, обзивання, знущання, негативні висловлювання в бік ОСОБА_11 , а згодом додалися фізичні знущання. Коли ОСОБА_11 виходить на подвір'я школи він гуляє біля куща з калиною, туди постійно приходить ОСОБА_14 і б'є дитину. Дитина свідчить, що взимку захиститись допомагає тепла куртка і капюшон, але ноги у нього синцях. На захист дитини ніхто з адміністрації школи не став і до цього часу не припинили шкільний булінг.
Отже можна зі слів хлопчика зробити висновок, що дитина щодня постає перед ситуацією цькування, знущання з боку однокласника ОСОБА_52 , який протиправно вчиняє негативне явище - булінг.
На запитання «А коли саме по відношенню до тебе вчиняється булінг?» відповідь була, що і під час уроків, і на перерві, і по дорозі додому, і під час екскурсії в шкільному автобусі. З аналізу вербальної і невербальної складової досліджуваного видно наявність факту цькування і застосування щодо дитини булінгу, що істотно негативно впливає на розвиток особистості, викликає бурхливий емоційний відгук, сльози.
На запитання «А чи є в тебе проблеми у спілкуванні, взаємовідносинах з ровесниками або дітьми?», дитина відповідає, що таких явищ взагалі не було, що він добре спілкується зі своїми однокласницями ОСОБА_53 і ОСОБА_18 , у цій школі спілкується з дітьми другого класу та старших класів, підтримує теплі дружні стосунки. За невербальними проявами, спостерігаємо протилежну реакцію, ніж в попередньому питанні, дитина з посмішкою говорить про свої взаємовідносини з дітьми зі свого оточення.
Таким чином, розуміємо що хлопчик чітко розмежовує, що по відношенню до нього в класі вчиняється насильство зі сторони ОСОБА_52 , відчуває приниження за допомогою фізичного (штовхання, побиття), емоційного, вербального насильства, цькування з боку однокласника, ізоляція. Оскільки насильство щодо ОСОБА_11 є тривалим у часі, воно має прямий руйнівний вплив на особистість дитини, він зазнає психологічної травми, тому можуть розвиватися нервово-психічні та поведінкові розлади, що слід дослідити в ході психодіагностичного дослідження...
За результатами методики визначення способу поведінки в конфлікті ОСОБА_54 було виявлено, що у обстежуваного домінуючим типом поведінки в конфліктних ситуаціях є бажання врегулювати конфлікт мирним шляхом. Однак, якщо досліджуваний відчуває неможливість подолання конфлікту вказаним шляхом, то спрацьовує поступливість та уникнення...
Ситуативна та особистісна тривожність в обстежуваного має показники високого рівня (методика визначення рівня тривожності ОСОБА_55 ). Тобто це свідчить, що кризова (складна життєва) ситуація яка наразі склалася в житті ОСОБА_11 (шкільний булінг) переживається ним дуже емоційно. На момент обстеження відчуває тривожність, розцінює навколишню обстановку як неспокійну, присутня емоційна нестабільність.
Дійсна проблема полягає в тому, що у хлопчика домінуючою метою є, щоб заперечити, не прийняти, відмовитися та зректися чогось дуже неприємного для нього, що відбулося в його житті. Через це став закритим і мовчазним, замкнутим (про що на початку дослідження свідчила мама). Єдиний сильний внутрішній конфлікт виникає при згадуванні негативних стресових ситуацій, які відбулися між ним та однокласником ОСОБА_56 . І дитина не намагається забути цькування, а з усіх сил намагається собі його заперечити або відмовитися від цієї картинки яка мимоволі спливає. Тому, і причина порушеного сну спостерігається у дитини.
Ситуативна або реактивна тривожність як стан особистості характеризується суб'єктивними переживаннями емоцій: напруження, хвилювання. Чим важливіша ситуація, тим інтенсивніше в емоційному плані переживає досліджуваний. Тобто, можемо зробити висновок, що він інтенсивно проживає емоції навколо ситуації, щодо цькування його за участі однокласника та вчителя. Визначили також, що ситуацію сприймає як загрозливу, небезпечну...
За методикою виявляння булінг структури встановлено, що ОСОБА_11 - жертва шкільного булінгу. Відчуває психологічне насилля, ізольованість та самотність, відчуття небезпеки та тривоги на постійній основі. За результатами методики виявлено, що дитина переживала насилля в класі зі сторони учня та вчителя. За видом булінгу який систематично вчиняється на дитину, то це емоційне насильство пов'язане з впливом на психіку жертви, йому завдається постійна психологічна травма шляхом словесних образ, загроз, переслідування, залякування, фізичним болем, якими навмисно викликають емоційну невпевненість. Саме до цієї форми належить вербальний булінг, де знаряддям слугує голос (образливі прізвиська, якими постійно звертаються до жертви, дражнять, поширюють образливі чутки тощо). Результати діагностування підтвердили результати психологічної бесіди з досліджуваним...
Також за допомогою опитувальника анкети «Ситуація булінгу в школі» ми виявили, що по відношенню дитини вчинялась травля (булінг) в шкільному середовищі. Встановлено, що досліджуваний не має прояву булінгу по відношенню до ровесників, він не є керівником чи співучасником, а є жертвою шкільного булінгу...
Таким чином зазначимо:
1. Встановлено, що досліджуваний не має прояву булінгу щодо однокласників, він не є кривдником чи співучасником, а є жертвою шкільного булінгу, зокрема систематично зі сторони однокласника ОСОБА_52 , що спричиняє Матвію психологічну шкоду...
8. Переважає високий рівень, відчуває напругу, стурбованість, і постійне хвилювання у зв'язку з потерпанням від булінгу, вчинюваного що до нього однокласником ОСОБА_25 .
9. Досліджуваний є жертвою булінгу як зі сторони однокласника ОСОБА_52 так і педагогічного персоналу, що негативно вплинуло й на його психічне здоров'я. Відчуття страху, стрес, психологічна травма. Дитина систематично потрапляє під вплив агресії, висміювань, психологічного та фізичного насильства.
10. Досліджуваний не здатен бути кривдником і здійснювати булінг по відношенню до оточуючих людей за рядом своїх індивідуально-психологічних особливостей, які виявлено в результаті дослідження.
Психологічні рекомендації:
1. Дитина систематично піддається знущанням у школі, булінгу тому, батьки повинні залучати шкільні персонал до подолання означеної проблеми. Висловлювання однокласника ОСОБА_12 в бік ОСОБА_11 , сповнені ненависті, є замахом на волю ОСОБА_11 , оскільки такий емоційний вплив, хоч і не залишає видиних слідів на тілі, має психологічні наслідки, що виявляються згодом...
3. Матвію необхідна тривала психотерапевтична допомога, так як виявлено тривожність, пережиту психотравму. Тому, вирішення даного питання за допомогою кваліфікованого фахівця - психолога...
6. Встановлено, що ОСОБА_11 є жертвою шкільного булінгу. По відношенню до нього був застосований вербальний та фізичний булінг, психологічна та емоційне насилля, а саме кривдником ОСОБА_28 . У зв'язку з цим необхідна невідкладна психологічна допомога жертві та гарантії психологічної безпеки в школі. Або, жертві та його батькам звернутися до суду, який би зобов'язав кривдників тримати дистанцію та компенсувати матеріальні витрати на оплату психотерапевтичних послуг фахівців...»
Вказані докази в повній мірі підтверджують наявність в діях ОСОБА_3 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-4, тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого нею правопорушення; особу порушника, яка не притягувалась до адміністративної відповідальності, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, яка доведена повністю, відсутність всякого бажання свою вину визнати та попросити пробачення у потерпілих, а тому вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 173-4 КУпАП у виді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 3 ст. 173-4, ст.ст. 251, 283, 284, 287 КУпАП,
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1500 грн та стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
У разі несплати штрафу в строк 15 днів з дня вручення копії постанови, вона надсилається для примусового виконання і стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили з моменту закінчення строків на її оскарження, якщо таку не було оскаржено.
Суддя К. П. НАЗАРЕНКО